ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ЗАТРИМЦІ РОСТУ ПЛОДА НА ТЛІ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ

Автор(и)

  • А. Бойчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2191-0383
  • Ю. Якимчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3905-1310
  • Ю. Орел Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-5871-5397

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.1.55.2025.16

Ключові слова:

дисфункція плаценти; затримка росту плода; морфо-функціональні зміни в плацентарній тканині.

Анотація

Більшість патологічних станів, обумовлених не тільки патологією плаценти та плацентарного ложа, але й станом пуповини, ведуть до антенатального погіршення стану плоду і не мають специфічної симптоматики.

Метою нашої роботи було дослідження морфо-функціональних змін в посліді здорових породіль та жінок із плацентарною недостатністю та ускладненим перебігом вагітності.

Матеріали та методи досліджень. Проведено ретроспективне клінічне дослідження та оцінка морфологічних особливостей плацент  на базі кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету та Тернопільської комунальної міської лікарні № 2. Відповідно до поставленої мети та завдань проведено аналіз 30 плацент від фізіологічних термінових пологів та 30 плацент від термінових пологів, ускладнених затримкою росту плода на тлі плацентарної недостатності. Морфологічне дослідження проводилося в лабораторії імуногістохімічних та імуноцитологічних досліджень Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Аналіз даних виконано з використанням пакету статистичних програм Statistica 10.0 (США), де вираховували середнє арифметичне значення та стандартні відхилення. Дослідження схвалено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (протокол № 61 від 13.11.2020 р.) та виконано в межах НДР «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних з обтяженим соматичним анамнезом» кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, державний реєстраційний номер N 0121U100153, термін виконання 2021-2023).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз клінічних даних показав, що групи обстежених не відрізнялися за віком, частотою гінекологічної та соматичної патології, окрім гестаційних ускладнень перебігу вагітності. При візуальному огляді плодової поверхні в основній групі варикозне розширення судин зустрічається майже в 2 рази частіше, ніж у групі порівняння, набряк частіше на 22,33 %, петрифікати – у 53,33% плацент, кісти – на 26,67 %. При гістологічному дослідженні в переважній більшості спостережень в основній групі спостерігалися гемодинамічні порушення різної інтенсивності. Мали місце пристінковий тромбоз пуповинної вени. У ворсинковому хоріоні відмічалося нерівномірне кровонаповнення – ділянки ішемізації та осередки ангіоматозу ворсин з їх гіперемією. У плацентарному амніоні спостерігалися вогнищева метаплазія, дегенерація і некроз епітеліоцитів. Однією з ймовірних причин плацентарної дисфункції є порушення диференціації і дозрівання ворсин хоріону. Свідченням цього є знаходження незрілих ворсин при доношеній вагітності.

Висновки. При фізіологічній вагітності частіше спостерігається розсипний тип кровопостачання плаценти, тоді як при дисфункції плаценти переважав змішаний та магістральний тип галуження судин. Дисфункція плаценти супроводжується достовірними патологічними морфологічними проявами з превалюванням дистрофічно-деструктивних змін. Дисфункція плаценти супроводжується достовірними морфологічними проявами з превалюванням дистрофічних змін та розладів кровообігу.

Посилання

Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 2020;47(1):81-98. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008 PMID: 32008673.

Manna C, Lacconi V, Rizzo G, De Lorenzo A, Massimiani M. Placental Dysfunction in Assisted Reproductive Pregnancies: Perinatal, Neonatal and Adult Life Outcomes. Int J Mol Sci. 2022;23(2):659. DOI: http://doi.org/10.3390/ijms23020659 PMID: 35054845; PMCID: PMC8775397.

Sultana Z, Qiao Y, Maiti K, Smith R. Involvement of oxidative stress in placental dysfunction, the pathophysiology of fetal death and pregnancy disorders. Reproduction. 2023;166(2):R25-38. DOI: http://doi.org/10.1530/REP-22-0278 PMID: 37318094.

Galanti F, Riccio S, Giannini A, D'Oria O, Buzzaccarini G, Scudo M, et al. Placentation and complications of ART pregnancy. An update on the different possible etiopathogenic mechanisms involved in the development of obstetric complications. J Reprod Immunol. 2024;162:104191. DOI: http://doi.org/10.1016/j.jri.2023.104191 PMID: 38219630.

Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 2020;96:10-8. DOI: http://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003 PMID: 32421528.

Wu CQ, Létourneau I. Placental dysfunction, abnormal placentation, and recurrent miscarriages: Is there a common etiology? Fertil Steril. 2023;120(3 Pt 2):635-6. DOI: http://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.06.031 PMID: 37392784.

Young K, Sosenko I, Claure N. Placental dysfunction and impaired fetal growth: a relationship with bronchopulmonary dysplasia and pulmonary hypertension. Thorax. 2022;77(3):220-1. DOI: http://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2021-217476 PMID: 34429373.

Aplin JD, Myers JE, Timms K, Westwood M. Tracking placental development in health and disease. Nat Rev Endocrinol. 2020;16(9):479-94. DOI: http://doi.org/10.1038/s41574-020-0372-6 PMID: 32601352.

Block LN, Bowman BD, Schmidt JK, Keding LT, Stanic AK, Golos TG. The promise of placental extracellular vesicles: models and challenges for diagnosing placental dysfunction in utero†. Biol Reprod. 2021;104(1):27-57. DOI: http://doi.org/10.1093/biolre/ioaa152 PMID: 32856695; PMCID: PMC7786267.

Nicolaides KH, Papastefanou I, Syngelaki A, Ashoor G, Akolekar R. Predictive performance for placental dysfunction related stillbirth of the competing risks model for small-for-gestational-age fetuses. BJOG. 2022;129(9):1530-7. DOI: http://doi.org/10.1111/1471-0528.17066 PMID: 34919332.

Chen S, Shenoy A. Placental Pathology and the Developing Brain. Semin Pediatr Neurol. 2022;42:100975. DOI: http://doi.org/10.1016/j.spen.2022.100975 PMID: 35868734.

Melamed N, Baschat A, Yinon Y, Athanasiadis A, Mecacci F, Figueras F, et al. FIGO (international Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet. 2021;152:3-57. DOI: http://doi.org/10.1002/ijgo.13522 PMID: 33740264; PMCID: PMC8252743.

Sharma AM, Birkett R, Lin ET, Ernst LM, Grobman WA, Swaminathan S, et al. Placental dysfunction influences fetal monocyte subpopulation gene expression in preterm birth. JCI Insight. 2022;7(11):e155482. DOI: http://doi.org/10.1172/jci.insight.155482 PMID: 35471950; PMCID: PMC9220934.

Stepan H, Hund M, Andraczek T. Combining Biomarkers to Predict Pregnancy Complications and Redefine Preeclampsia: The Angiogenic-Placental Syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. DOI: http://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763 PMID: 32063058; PMCID: PMC7098437.

Salafia CM, Minior VK, López-Zeno JA, Whittington SS, Pezzullo JC, Vintzileos AM. Relationship between placental histologic features and umbilical cord blood gases in preterm gestations. Am J Obstet Gynecol. 1995;173(4):1058-64. DOI: http://doi.org/10.1016/0002-9378(95)91326-2 PMID: 7485293.

Baser E, Inandiklioglu N, Aydogan Kırmızı D, Ercan F, Caniklioğlu A, Kara M, et al. Placental and Umbilical Cord Blood Oxidative Stress Level and Telomere Homeostasis in Early Onset Severe Preeclampsia. Z Geburtshilfe Neonatol. 2023;227(2):112-9. DOI: http://doi.org/10.1055/a-1938-0010 PMID: 36216345.

Yan JY, Wang XJ. Expression and significance of adipocyte fatty acid-binding protein in placenta, serum and umbilical cord blood in preeclampsia. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi. 2010;45(12):885-90. PMID: 21211417.

Solana C, Balanian N, Machado S, Binda V, Kuperman S, Gamba C, et al. Using autologous umbilical cord blood and placental cells for hypoxic-ischemic encephalopathy: an exploratory safety and feasibility study. Arch Argent Pediatr. 2025;123(1):e202410366. DOI: http://doi.org/10.5546/aap.2024-10366.eng PMID: 39270073.

Hong J, Kumar S. Circulating biomarkers associated with placental dysfunction and their utility for predicting fetal growth restriction. Clin Sci (Lond). 202;137(8):579-95. DOI: http://doi.org/10.1042/CS20220300 PMID: 37075762; PMCID: PMC10116344.

Fisher JJ, Vanderpeet CL, Bartho LA, McKeating DR, Cuffe JSM, Holland OJ, et al. Mitochondrial dysfunction in placental trophoblast cells experiencing gestational diabetes mellitus. J Physiol. 2021;599(4):1291-305. DOI: http://doi.org/10.1113/JP280593 PMID: 33135816.

Zaza A, Pudwell J, Bainbridge S, Connor K, Smith GN. Placental morphology and the prediction of underlying cardiovascular risk factors. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2021;263:56-61. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.05.046 PMID: 34167034.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-03

Як цитувати

Бойчук, А., Якимчук, Ю., & Орел, Ю. (2025). ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ЗАТРИМЦІ РОСТУ ПЛОДА НА ТЛІ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(1(55), 100–106. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.1.55.2025.16