http://neonatology.bsmu.edu.ua/issue/feed Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 2022-12-06T11:37:31+02:00 Yuliya Hodovanets godovanec.julia@bsmu.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Медичний науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» заснований у вересні 2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 18106-6906Р від 02.09.2011 р).</strong></p> <p><strong>Транслітерація назви журналу: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina (Online)<br />Скорочена назва журналу: Neonatol. hìr. perinat. med. (Online)</strong></p> <p><strong>Засновники журналу:</strong></p> <p><strong>Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м.Чернівці, Україна)</strong></p> <p><strong>Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України» (м.Київ, Україна)</strong></p> <p><strong>Міжнародний</strong><strong> стандартний</strong><strong> серійний</strong><strong> номер</strong><strong> журналу (International Standard Serial Number, ISSN): </strong><strong>ISSN 2226-1230 (Print); </strong><strong>ISSN 2413-4260 (Online)</strong></p> <p><strong>DOI</strong><strong>: </strong><strong>10.24061/2413-4260</strong></p> <p><strong><a href="https://www.doi.org/10.24061/2413-4260" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://www.doi.org/10.24061/2413-4260&amp;source=gmail&amp;ust=1652629582786000&amp;usg=AOvVaw2UKhoeXFMbbp8g-9TudX1n">https://www.doi.org/10.24061/2<wbr />413-4260</a></strong></p> <p><strong>Передплатний індекс журналу в каталозі періодичних видань «Укрпошта» 89773.</strong></p> <p><strong>Галузь - медицина</strong></p> <p>Журнал є офіційним засобом масової інформації, публікується як періодичне друковане видання українською та англійською мовами і здійснює свою діяльність відповідно до закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 , N 1, ст. 1, зі змінами N 2051-VIII (2051-19 від 18.05.2017 р.).</p> <p>Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 893 від 04.07.2013 року журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, рекомендованих для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, розділ «медицина». Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 р. за №32, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.01.2018 р. за № 148/31600, журнал включено до Переліку наукових фахових видань України та присвоєно категорію "В" строком на два роки. Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600, згідно Наказу МОН України від 17.03.2020 р. № 409, видання внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, Категорія «Б».</p> <p>До складу редакційної колегії і редакційної ради журналу входять провідні фахівці з неонатології, акушерства та гінекології, педіатрії, дитячої хірургії, медичної генетики України та країн зарубіжжя (США, Великобританії, Австрії, Польщі, Італії, Грузії, Азербайджану, Республіки Вірменія, Республіки Молдова).</p> <p><strong>Мета журналу</strong> - висвітлення сучасних аспектів розвитку і організаційних принципів перинатальної медицини в Україні та країнах зарубіжжя, обговорення актуальних проблем і передових технологій в неонатології та неонатальній хірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, медичній генетиці та інших дисциплінах; формування наукового і клінічного світогляду лікарів і медичних сестер в режимі міждисциплінарної інтеграції; допомога практичній охороні здоров'я у впровадженні принципів доказової медицини, актуалізації принципів етики і деонтології для підвищення якості медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, матерям і новонародженим, дітям всіх вікових категорій.</p> <p>Журнал випускається в друкованій формі з періодичністю 4 номери на рік (1 раз в 3 місяці) і має ідентичну за змістом повнотекстову електронну версію, яка розміщується в мережі Інтернет після виходу друкованого варіанту/</p> <p class="Pa0"><strong>Офіційний сайт журналу: Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "URAN", Проект «Наукова періодика України </strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/">http://neonatology.bsmu.edu.ua/</a></p> <p class="Pa0"><strong>e-mail:</strong> <a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p class="Default"><strong>Друкована версія журналу розсилається згідно державного реєстру України в усі провідні бібліотеки, державні установи та вищі медичні навчальні заклади України.</strong></p> <p class="Default"><strong>Електронна версія журналу представлена на сайтах:</strong></p> <p class="Pa0"><strong>Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського (м Київ, Україна)</strong> </p> <p class="Pa0"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN">http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN</a></p> <p class="Pa0"><strong>Репозиторій "Інтелектуальні фонди БДМУ", Періодичні видання БДМУ </strong><a href="http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6">http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6</a></p> <p class="Pa0"><strong>CrossRef</strong> <a href="https://www.crossref.org/">https://www.crossref.org/</a></p> <p><strong>DOAJ</strong> <a href="https://doaj.org/">https://doaj.org/</a></p> <p><strong>WorldCat </strong><a href="https://www.worldcat.org/">https://www.worldcat.org/</a></p> <p><strong>Google Akademi</strong> <a href="https://scholar.google.com.ua/">https://scholar.google.com.ua/</a></p> <p><strong>Index Copernicus</strong> <a href="https://journals.indexcopernicus.com/">https://journals.indexcopernicus.com/</a></p> <p><strong>BASE </strong> <a href="https://www.base-search.net/">https://www.base-search.net/</a></p> <p><strong>Scilit </strong> <a href="https://www.scilit.net/publisher-requirements">https://www.scilit.net/publisher-requirements</a></p> <p><strong>Електронне резервне копіювання і збереження доступу до журналу забезпечено шляхом використання CLOCKSS. Видавничий маніфест CLOCKSS -</strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss">http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss</a></p> <p><strong>На електронному сайті журналу передбачено архівування PKP PN.</strong></p> <p><strong>Публікаційна етика журналу відповідає положенню «Єдині вимоги до рукописів, що представляються в біомедичні журнали, підготовці та редагування біомедичних публікацій» Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE)</strong> <a href="http://www.icmje.org/">http://www.icmje.org/</a>)</p> <p><strong>Редакція журналу підтримує міжнародні принципи наукових публікацій згідно рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE), Довіднику журналів відкритого доступу (DOAJ), Асоціації наукових видавців відкритого доступу (OASPA) та Всесвітньої асоціації медичних редакторів (WAME) </strong></p> <p><strong>НАУКОВА РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ</strong></p> <p><strong>Редакційно-видавничий відділ Буковинського державного медичного університету МОЗ України</strong></p> <p><strong>Адреса: </strong>58002, Чернівці, площа Театральна, 2</p> <p><strong>Код ЄДРПОУ </strong>02010971</p> <p><strong>Керівник відділу - </strong>Волошенюк Ірина Олексіївна</p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (0372) 52-39-63</p> <p><strong>e-mail: </strong><a href="mailto:print@bsmu.edu.ua">print@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Матеріали для публікації та супровідні документи подаються на офіційний web-сайт журналу: </strong>http:// neonatology.bsmu.edu.ua/</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон відповідального редактора web-сайту журналу:</strong></p> <p>+38(050)5606138 Годованець Олексій Сергійович</p> <p><strong> </strong><strong>Листування з питань видавничої діяльності:</strong></p> <p><strong>Контактна адреса: </strong>Проф. Годованець Юлія Дмитрівна.</p> <p>Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Буковинський державний медичний університет, Театральна площа, 2, 58002, м.Чернівці, Україна</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (050)6189959</p> <p><strong>Листування з питань розміщення реклами та інформації про лікарські засоби: </strong></p> <p>ТОВ «Редакція журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4Б, оф. 47</p> <p>Код ЄДРПОУ 42656224</p> <p>Директор видавництва - Кушнір Віталій Миколайович</p> <p>Контактні телефони: +380673270800</p> <p>e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p>Передплатний індекс журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»: 89773. Передплата проводиться через редакційний відділу журналу. Зразок анкети передплати представлено на сайті ВГО «Асоціація неонатологів України»</p> <p>web-сайт: <a href="http://neonat.org.ua/uk/">http://neonat.org.ua/uk/</a></p> <p>Заповнену анкету надсилати на e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p> </p> <p> </p> http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267991 ДОБРОЯКІСНЕ РОЗШИРЕННЯ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ У НЕМОВЛЯТ 2022-11-29T10:41:56+02:00 Т.К. Мавропуло godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua К.К. Годяцька godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><em>Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів (ДРСП) є однією з начастіших нейросонографічних знахідок у немовлят і вважається, що ці прояви спонтанно зменшуються до двох років. Незважаючи на те, що більшість дітей з ДРСП демонструють нормальний розвиток, у деяких пацієнтів у віці до двох років<br />може спостерігатися транзиторна затримка психомоторного розвитку. Крім клінічних даних та результатів нейровізуалізації, значний інтерес представляє довгостроковий вплив ДРСП (проблеми з навчанням в школі, затримка мовного розвитку, проблеми соціальної та когнітивної діяльності, знижена якість життя, зниження навичок уваги та низька продуктивність зорово-моторного сканування, можливість розладів аутичного спектру та вища захворюваність на епілепсію). Вважають, що ризик формування довгострокових наслідків може бути обумовлений патогенетичними особливостями процесу розширення зовнішніх лікворних просторів. У цьому огляді ми розглядаємо потенційні патогенетичні механізми розширення субарахноїдального простору та його патологічних наслідків у дітей. Загалом, були запропоновані різні патогенетичні гіпотези виникнення ДРСП: посилення фізіологічного дисбалансу між ростом черепа та мозку у немовлят у віці від трьох місяців до одного року; прояв церебральної атрофії; сполучна гідроцефалія внаслідок дистального блоку з клапанним механізмом; уповільнене дозрівання арахноїдальних ворсинок/грануляцій до двох років; наслідки насильницької травми голови у немовлят. Але на теперішній час отримала поширення гіпотеза, що патологічні наслідки ДРСП можуть виникнути у довгостроковій перспективі внаслідок аномальної венозної гемодинаміки. Порушення венозного відтоку є основним рушійним фактором субарахномегалії, і чим тяжчими є такі порушення, тим виразнішими є прояви субарахномегалії. Ми також підкреслюємо роль порушення<br />мозкового венозного кровообігу в розвитку субарахномегалії. Питання клінічної значущості хронічно підвищеного внутрішньочерепного тиску внаслідокі порушення венозного відтоку має бути з’ясовано для немовлят і дітей із розширенням субарахноїдальних просторів у майбутніх дослідженнях. Темою майбутніх досліджень<br />має також бути встановлення діагностичного алгоритму, який допомагає відрізнити пацієнтів з ДРСП від тих, у кого є ризик порушень неврологічного розвитку і які потребують додаткових діагностичних та лікувальних втручань.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Т.К. Мавропуло, К.К. Годяцька http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267992 ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ СУРФАКТАНТ ЗАМІСНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ COVID-19- ІНДУКОВАНОМУ РЕСПІРАТОРНОМУ ДИСТРЕС-СИНДРОМІ У ДІТЕЙ 2022-11-29T10:51:12+02:00 Ю.І. Чернявська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua В.І. Похилько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua З.І. Россоха godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua С.М. Цвіренко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Н.І. Гасюк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>У світі від пандемії COVID-19 померли майже 6,5 мільйонів людей. Поліпшення виживання дітей залежить від постійного надання базових медичних послуг жінкам і дітям у всьому світі. Світове наукове співтовариство має розпочати більше наукових клінічних досліджень і отримати більше даних, щоб визначити вплив COVID-19 на здоров’я та смертність дітей, а також переконатися, що діти та підлітки не помирають від подій, яким можна запобігти. Такі тенденції поширення захворюваності та смертності від COVID-19 вимагають якнайшвидшого міждисциплінарного підходу для подальшого стримування поширення хвороби та запобігання ускладнень з метою покращення якості життя. Недостатньо вивчені молекулярні зміни морфобіології легень внаслідок дії COVID-19 ускладнюють його клінічне лікування. Поглиблене вивчення генетичних механізмів патогенетичних розладів, спричинених вірусом, може допомогти у розробці нових методів лікування, зокрема використання препаратів сурфактантів як компонента базисної терапії. Нещодавно стало відомо, що ураження легень,<br />асоційоване з COVID-19, характеризується типовими для РДС патофізіологічними змінами. Дифузне альвеолярне пошкодження виникає внаслідок набряку інтерстицію, утворення гіалінових мембран, а також проліферації фібробластів на етапі відновлення. Коли COVID-19 вражає легені, синтез сурфактанту порушується, оскільки вірусні білки пригнічують експресію регуляторних генів. Зміни під час процесу репарації також призводять до втрати функції сурфактанту. Замісна терапія сурфактантом може бути альтернативою в лікуванні пацієнтів із COVID-19-асоційованим ураженням легенів - існує ряд досліджень, які доводять ефективність такої терапії при інших інфекціях. Особливо небезпечним COVID-19 може бути для дітей із хронічними захворюваннями легенів, вродженими вадами розвитку, раніше не діагностованими генетичними дефектами<br />в системі продукції сурфактанту. Своєчасне застосування замісної терапії сурфактантом може запобігти одному з найстрашніших ускладнень ШВЛ – синдрому витоку повітря.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Ю.І. Чернявська, В.І. Похилько, З.І. Россоха, С.М. Цвіренко, Н.І. Гасюк http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/268028 ВПЛИВ ПЕРИНАТАЛЬНИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА РОЗВИТОК СИНДРОМУ АСПІРАЦІЇ МЕКОНІЮ В НОВОНАРОДЖЕНИХ: ВАЖЛИВЕ В РУТИННІЙ РОБОТІ ЛІКАРЯ-НЕОНАТОЛОГА 2022-11-30T09:23:54+02:00 М.М. Кісельова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua А.В. Комар godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>У статті узагальнені дані про відомі чинники ризику синдрому аспірації меконію (САМ) і ті, що продовжують вивчатись, з метою підвищення ефективності організації й надання первинної реанімаційної допомоги щойно народженій дитині, інтенсивної допомоги новонародженим зі САМ, профілактики аспіраційної пневмонії й ускладнень, асоційованих зі САМ, у тому числі, раннього та пізнього неонатального сепсису. САМ<br />не втрачає своєї актуальності впродовж останніх років, незважаючи на дослідження даної проблеми на усіх континентах та майже в кожній країні світу, що пов’язане із достатньо високою частотою розвитку САМ, аспіраційної пневмонії, синдрому персистуючої легеневої гіпертензії, пневмотораксу. Частота появи меконію в<br />навколоплідних водах складає від 10 до 24 %, реалізація синдрому аспірації меконію відбувається у 3-12% випадків. САМ збільшує частоту антенатальної, інтранатальної загибелі плоду, а також неонатальної смертності до 4,2% у випадку важкої меконіальної аспірації. Незважаючи на науково-доведений зв’язок появи меконіальних навколоплідних вод з окремими факторами, серед яких переношена вагітність, інфекція та гіпоксія, які відіграють ключову роль у розвитку САМ, ступінь впливу даних факторів у різні терміни вагітності все ще вивчається. Зокрема, дослідження впливу гіпоксії та інфекції на порушення рівноваги між внутрішньоутробною дефекацією, сечовипусканням, ковтанням, секрецією респіраторного тракту та кліренсом амніотичної рідини.<br />Показані відмінності між значенням фізіологічної внутрішньоутробної дефекації і патологічним відходженням меконію внутрішньоутробно на тлі інфекційного процесу у матері (мікробна колонізація амніотичної порожнини, фунізит), фетального дистресу. Підкреслена роль переношеної вагітності, інфекції та гіпоксії під час вагітності у розвитку САМ з акцентом на хронічний перебіг цих процесів. Виділено, що гестаційний вік понад 41 тижнів не може розглядатись як першочерговий чинник, ризик розвитку САМ і те, що маса тіла при народженні також має значення у появі навколоплідних вод, забруднених меконієм й розвитку САМ. Якщо у вагітної жінки наявна мікробна інвазія амніотичної порожнини: хоріоамніоніт, фунізит, то розвиток САМ можливий<br />у дитини, що народилась передчасно. Підкреслено діагностичне значення внутрішньоутробного інфікування – чинника ризику САМ через збільшення понад норму низки медіаторів запалення, визначених у пуповинній крові.<br />Зазначений вплив циркуляторних порушень, що виникають в організмі внутрішньоутробної дитини під впливом стресових та шокових чинників (функціональних порушень в системі «мати-плацента-плід», артеріальної гіпертензії, пізнього гестозу у матері, маловоддя, інфекції, метаболічних порушень, шкідливих звичок). Потребує додаткового зосередження увага лікарів-неонатологів з метою забезпечення об’єктивного моніторингу стану внутрішньоутробної дитини у пологових стаціонарах під час брифінгу, прогнозування перебігу САМ матиме недостатнє обґрунтування показань до застосування окситоцину. Вчасно виявленні нові чинники ризику САМ,<br />доповнення їх значень у розвитку САМ допоможуть удосконалювати й вчасно оновлювати протоколи ведення пологів, за наявності навколоплідних вод, забруднених меконієм, реанімаційної і постреанімаційної допомоги новонародженим, оптимізувати клінічні маршрути пацієнта.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 М.М. Кісельова, А.В. Комар http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/268030 КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ ВРОДЖЕНОЇ ГЕРПЕС-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНОГО, ВНАСЛІДОК БЕЗСИМПТОМНОГО ПЕРВИННОГО ІНФІКУВАННЯ МАТЕРІ HSV 2 ТИПУ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ 2022-11-30T09:32:05+02:00 О.О. Нечехова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua В.В. Павлюченко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Ю.А. Батман godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><em>У статті описано клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції з маніфестацією на четвертий день життя внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності, ускладнений раннім неонатальним бактеріальним сепсисом. Наведено особливості клініки, діагностики, принципи лікування та катамнестичні дані дитини. Клінічна маніфестація вродженої герпетичної інфекції відбулась на 4-ту добу життя. Лабораторно підтверджена виявленням в крові ДНК вірусу герпесу 2 типу, з наступним визначенням кількісного рівня цього показника та наступною клініко-лабораторною динамікою. Відміна специфічної терапії через 21 день<br />у зв’язку з закінченням курсу. Продовження до 1 року 2 місяців сумарного курсу специфічної імуносупресивної терапії ацикловіром з посиленням терапії при рецидиві локальних проявів. У віці 1 рік і 2 місяці – відміна специфічної імуносупресивної терапії. Протягом наступного року життя - 4 епізоди рецидива герпетичної інфекції у вигляді локальних уражень шкіри. Проведена вакцинація дитини за календарем, додатково вакцинація від ветряної віспи, гепатиту А, пневмококу, ротавірусної інфекції, сезонного грипу. Наразі дитині 2,4</em> <em>роки. Стан дитини задовільній. Розвиток за віком. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини.<br /></em><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Неонатальна герпетична інфекція може призводити до значної захворюваності, смертності та несприятливих віддалених наслідків. Незважаючи на адекватну терапію, рецидиви везикулярної висипки протягом перших років життя зустрічаються дуже часто. Враховуючи високий рівень інфікування вірусом простого герпесу серед населення, а особливо вагітних жінок, усі діти повинні вважатися потенційно схильними до герпетичної інфекції. Визначення материнського імунного статусу, рання діагностика клінічних ознак з верифікацією збудника та своєчасна й адекватна специфічна противірусна терапія є запорукою покращення прогнозу та зниження рівня інвалідизації у подальші роки життя.<br /><br /></em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 О.О. Нечехова, В.В. Павлюченко, Ю.А. Батман http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/268034 ОСОБЛИВОСТІ МУКОВІСЦИДОЗУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ 2022-11-30T09:50:37+02:00 О.Г. Мазур godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О.С. Рубіна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua К.Т. Берцун godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Р.О. Гомон godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua К. І. Сліпчук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Муковісцидоз - це важке генетичне захворювання, яке успадковується за аутосомно-рецесивним типом, характеризується поліорганністю клінічних проявів із враженням екзокринних залоз органів дихання і травної системи. Щорічно у всьому світі народжується більше 45000 дітей із даним генетичним захворюванням. За офіційною статистикою на обліку в Україні перебуває 674 дитини з муковісцидозом, 25 з них – у Вінницькій області. Дане захворювання спричиняється мутацією гена, котрий кодує білок «трансмембранний регулятор муковісцидозу» (ТРБМ). Найбільш часто серед дитячого населення трапляється мутація F508del (19-34%). Найбільш частими клінічними проявами муковісцидозу у новонароджених є розлади з боку шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози та органів дихання. У 20% новонароджених одним із найбільш ранніх проявів муковісцидозу є наявність меконіального ілеусу, який може бути небезпечним такими ускладненнями як меконієвий перитоніт, заворот, гангрена або некроз кишки. Рання діагностика за допомогою неонатального скринінгу, покращення допомоги при неонатальних проявах – меконіальному ілеусі та адекватний медичний супровід мультидисциплінарною командою спеціалістів, удосконалення пожиттєвої замісної ферментотерапії значно впливає на тривалість життя пацієнтів з муковісцидозом.</p> <p>У статті представлено клінічний випадок ранньої діагностики муковісцидозу в новонародженої дитини. При наявності меконіального ілеусу та підозрі на муковісцидоз у новонародженої дитини, окрім вчасно і правильно проведеного неонатального скринінгу, обов'язковим є проведення ранньої генетичної діагностики. Комплексне та своєчасне лікування призводить до поліпшення стану хворих на муковісцидоз та уповільнює розвиток патологічних змін у бронхолегеневій і гепатобіліарній системі.</p> <p>Висновки. Профілактика важкого перебігу при муковісцидозі полягає у ранньому виявленні даного захворювання під час неонатального скринінгу, у вчасно встановленому діагнозі при появі перших ознак захворювання та ранньому початку патогенетичного лікування, що покращує якість життя пацієнтів.</p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 О.Г. Мазур, О.С. Рубіна, К.Т. Берцун, Р.О. Гомон, К. І. Сліпчук http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267808 ЕМБРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЧАСТОТА НАСТАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕЛАТОНІНУ 2022-11-26T02:24:54+02:00 В.О. Юзько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О.М. Юзько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Т.А. Юзько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua І.В. Чемьоркіна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О.А. Андрієць godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><span class="fontstyle0"> </span><span class="fontstyle2">Технологія інтрацитоплазматичного введення сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) посіла основне місце серед допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя. Підвищення ефективності ДРТ залишається складною медичною проблемою. У великій мірі успіх ICSI залежить від якості яйцеклітин, яка, в свою чергу, залежить від кількості фолікулів, що обумовлено овуляторним резервом (ОВ) та ефективною підготовкою пацієнток до ДРТ. Маркери ОВ добре відомі, а на мелатонін як можливий прогностичний чинник ефективності ДРТ та ОВ, увагу звернули в останні десять років. Не вивчені показники вмісту мелатоніну в фолікулярній рідині стимульованих яєчників. У той же час оцінка ембріологічних показників запліднення при застосуванні препарату мелатоніну для підготовки пацієнток та результативність програм ДРТ в цілому може бути корисною для подальшої розробки алгоритмів лікування пацієнток із безпліддям.<br /></span><span class="fontstyle0">Мета дослідження. </span><span class="fontstyle2">Оцінка ембріологічних показників, результативності програм ICSI та частоти настання вагітності у жінок із безпліддям при підготовці їх препаратом мелатоніну.<br /></span><span class="fontstyle0">Матеріал та методи. </span><span class="fontstyle2">У проспективному дослідженні брало участь 67 жінок із різними факторами безпліддя. Всі пацієнтки готувались до проведення контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ), а в подальшому до пункції фолікулів, забору яйцеклітин та їх запліднення шляхом ICSI. Всі отримані бластоцисти були кріоконсервовані, зберігались в рідкому азоті та розморожувались за необхідності проведення ембріотрансферу.<br />Оцінювались ембріологічні показники, кількість трансферів та ефективність настання вагітності. Згідно мети та завдання пацієнтки були розподілені на дві групи методом парних-непарних чисел: група 1 – 29 пацієнток із безпліддям, які впродовж місяця до пункції фолікулів отримували препарат «Віта-мелатонін» по 3 мг всередину на ніч, група 2 – 38 пацієнток із безпліддям, які не отримували даний препарат. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному проспективному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 7 від 21.04.2022). НДР «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та<br />дівчат при акушерській та гінекологічній патології» (державний реєстраційний номер 0121U110020. Термін виконання –01.2021-12.2025 рр.).<br /></span><span class="fontstyle0">Результати дослідження. </span><span class="fontstyle2">Настання вагітності після розморожування бластоцист та ембріотрансферів в цілому у жінок, які отримували мелатонін, було вірогідно (р ˂ 0,05) вищим в порівнянні з жінками, які не отримували мелатонін, відповідно, 86,2 ± 6,41% та 76,3 ± 6,95%. На всі проведені ембріотрансфери частота настання вагітності склала, відповідно, 56,8 ± 8,24% та 52,8 ± 7,62% (р &gt; 0,05), на перший ембріотрансфер 58,1 ± 8,85% та 55,3 ± 8,15% (р &gt; 0,05), на другий – 43,5 ± 16,53% та 33,3 ± 21,14% (р &gt; 0,05), на третій – 100,0 ± 7,00 % та 80,0 ± 17,95% (р &gt; 0,05). При оцінці ембріологічних показників констатували, що у жінок. які отримували мелатонін, зрілих яйцеклітин було 83,4 ± 6,94%, а в жінок, які не отримували мелатонін, 81,5 ± 6,36%, але вірогідної (р &gt; 0,05)<br />різниці не було. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після технології ICSI утворилось, відповідно, 49,5 ± 9,54% та 47,2 ± 8,72 (р &gt; 0,05) бластоцист, а з них бластоцист класу І – 48,6 ± 9,36% та 46,4 ± 8,17 % (р &gt; 0,05), класу ІІ – 36,8 ± 8,94% та 44,4 ± 8,13 % (р &gt; 0,05), класу ІІІ – 14,6 ± 6,67% та 9,3 ± 4,78 % (р &gt; 0,05).<br /></span><span class="fontstyle0">Висновок. </span><span class="fontstyle2">Використання мелатоніну при підготовці жінок із безпліддям до застосування допоміжних репродуктивних технологій показало свою ефективність щодо настання вагітності.</span></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 В.О. Юзько, О.М. Юзько, Т.А. Юзько, І.В. Чемьоркіна, О.А. Андрієць http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267844 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ, ПОЛОГІВ ТА СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ У ПАЦІЄНТОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ В РАННІ ТЕРМІНИ 2022-11-26T13:58:02+02:00 О.В. Кравченко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua В.М. Соловей godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em> </em></strong><em>Незважаючи на успіхи сучасного акушерства та перинатології, невиношування займає одне з провідних місць в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Сьогодні кожна 5-6 жінка втрачає вагітність, при чому переважна кількість самовільних викиднів припадає на І триместр гестації.<br /><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни.<br /><strong>Матеріали та методи. </strong>Нами проведений ретроспективний аналіз 100 індивідуальних карт вагітної та породілі із загрозою переривання вагітності в І триместрі гестації (основна група). У 40 пацієнток (І підгрупа) загроза переривання вагітності супроводжувалася кровотечею, у 60 – була діагностована загроза переривання без кровотечі (ІІ підгрупа). Контрольну групу склали 50 вагітних з фізіологічним перебігом І<br />триместру гестації. Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності визнавали істотними при рівні значущості р≤0,05.<br />Проведення досліджень погоджене Етичним комітетом БДМУ, що підтверджується протоколом Комісії з питань біомедичної етики щодо дотримання морально-правових правил проведення медичних наукових досліджень. Обробку персональних даних здійснювали після отримання інформованої згоди пацієнтки.<br /><strong>Результати та їх обговорення. </strong>Групи досліджених були репрезентативні за помешканням, соціальним статусом та освітою. Дані менструального та репродуктивного анамнезу в основній і в контрольній групі також достовірно не відрізнялися. Рівень самовільних абортів і переривань вагітності за медичними показами був достовірно вищим у жінок із загрозою переривання вагітності як з кровотечею, так і без у порівнянні з контролем. Пацієнтки основної групи в анамнезі мали достовірно вищу частоту як гінекологічних захворювань, так і екстрагенітальної патології.<br />Вагітні з ретрохоріальною гематомою і кровотечею склали 70%, у 30% жінок в І триместрі гестації при наявності кров'янистих виділень ретрохоріальна гематома не була діагностована. Відсоток безсимптомних ретрохоріальних гематом склав 15%. Аномальне розташування хоріону в І триместрі гестації значно частіше було діагностовано в І та ІІ підгрупах.<br />Аналіз подальшого перебігу вагітності у жінок з епізодами невиношування в ранні терміни гестації показав, що в основній групі рівень перинатальних ускладнень, таких як загроза передчасних пологів (30%), плацентарна дисфункція (38%), прееклампсія (11%), дистрес плода (20%), синдром затримки розвитку плода (СЗРП) (19%) був достовірно вищим. Відповідно вищими в пологах були і показники передчасних пологів (13%), дистресу плода (25%), аномалій пологової діяльності (10%).<br />При аналізі стану дітей при народженні рівень помірної асфіксії в основній групі був вищим, ніж у контролі (відповідно 8±2,7% та 0%). Середня маса доношених новонароджених у досліджуваній групі була достовірно меншою (3020,0±21,4), ніж у дітей контрольної групи (3685,0±28,1 г) (р&lt;0,05).<br /><strong>Висновки. </strong>Вагітні із загрозою невиношування в І триместрі гестації складають групу високого ризику щодо виникнення перинатальних ускладнень. Рівень ускладнень у ІІ та ІІІ триместрі гестації значно вищий, якщо загроза переривання вагітності в ранні терміни супроводжувалася кровотечею. У вагітних з кровотечею в більш ранні терміни (до 8 тижнів) порівняно з пацієнтками, у яких кровотеча виникла у 9-13 тижнів, достовірно вищою була частота загрози викидня у ІІ триместрі гестації, передчасних пологів, плацентарної дисфункції, прееклампсії та СЗРП.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 О.В. Кравченко, В.М. Соловей http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267975 УЛЬТРАЗВУКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ 2022-11-29T08:23:20+02:00 І.В. Каліновська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua К.М. Лісова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О.М. Козар godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em>Вступ. </em></strong><em>Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих<br />ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення<br />відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу.<br /></em><strong><em>Мета і завдання дослідження. </em></strong><em>Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі.<br /></em><strong><em>Матеріали і методи дослідження. </em></strong><em>Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.).<br /></em><strong><em>Результати дослідження та їх обговорення. </em></strong><em>При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов'язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше,<br />що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження<br />об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії.<br />Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв.. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла<br />ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв.. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної<br />недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів.<br /></em><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у<br />вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 І.В. Каліновська, К.М. Лісова, О.М. Козар http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267976 РІВЕНЬ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ЗНАНЬ ВАГІТНИХ ЖІНОК ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 2022-11-29T08:40:29+02:00 Д.Г. Романюк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em>Резюме. </em></strong><em>Ранній дитячий карієс розвивається під впливом великої кількості чинників, у тому числі поведінкових, аліментарних та соціальних. Стан здоров’я ротової порожнини матері, її знання з питань профілактики стоматологічних захворювань та ставлення до гігієни ротової порожнини в цілому мають значний вплив на стан стоматологічного здоров’я дитини в майбутньому.<br /></em><strong><em>Мета дослідження: </em></strong><em>встановити рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок з питань профілактики стоматологічних захворювань шляхом оцінки результатів анкетування.<br /></em><strong><em>Матеріали та методи. </em></strong><em>Для вивчення рівня знань та навичок майбутніх мам щодо профілактики стоматологічних захворювань нами було проведено анкетування вагітних жінок за допомогою Google-форми. Загальна кількість респондентів склала 101 особу. Опитування відбувалося через соціальні мережі. Використані методи описової статистики. Використані методи описової статистики. У дослідженні витримані всі біоетичні норми, що стосуються клінічних досліджень відповідно до положень GСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.<br /></em><strong><em>Результати та їх обговорення. </em></strong><em>Дані опитування засвідчили значну потребу в стоматологічному лікуванні вагітних жінок, яку вони усвідомлюють (55,4 %). Однак реалізується це переважно саме за потребою (52,5 %), а не у формі регулярних профілактичних оглядів. Лише 33,7 % респондентів мають регулярні щорічні<br />стоматологічні огляди, що є ознакою відповідального ставлення до власного здоров’я, проте кратність їх є недостатньою. 10,9 % опитаних нами жінок мають достатній рівень профілактичного стоматологічного забезпечення. Рівень гігієни ротової порожнини вагітних жінок за базовою маніпуляцією «чистка зубів» є таким: 65,35 % респондентів проводять цю маніпуляцію двічі на день, 25,74 % чистять зуби один раз на день, решта робить це нерегулярно. Окрім зубної щітки та пасти для догляду за ротовою порожниною вагітні жінки використовують флоси (70,30 %), ополіскувачі (73,27) та інші предмети та засоби (20,79 %).<br />Запитання, які стосувалися знань та вмінь вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань у дітей показали, що більшість майбутніх мам не знають елементарні правила догляду за ротовою порожниною дитини. На запитання «Хто/що мотивує Вас до вибору предметів та засобів гігієни ротової порожнини?» лише 18,81 % респондентів сказали, що керуються порадами лікаря-стоматолога. Більшість<br />(64,37 %) обирає продукцію, використовуючи рекламу на телебаченні та в соціальних мережах. 15,84 % опитаних зазначили, що на їхній вибір впливають акційні пропозиції.<br />Також нами встановлено надмірне використання моноцукридів у харчуванні дітей до трьох років, що є провокуючим чинником для розвитку раннього дитячого карієсу. Передчасним є використання вказаних вище продуктів, що порушує нормальний процес дозрівання емалі тимчасових зубів, як наслідок, швидке її руйнування під впливом карієсогенних чинників.<br /></em><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Результати анкетування вагітних жінок показали, що їх санітарно-просвітницький рівень є недостатнім для формування правильних гігієнічних навичок у них та їхніх дітей, а також проведення профілактичних заходів щодо основних стоматологічних захворювань. Зокрема виявлено, що у значної кількості<br />дітей, які народилися та проживають у м. Чернівці, присутні такі карієсогенні чинники, як неналежний режим вигодовування та надмірне споживання вуглеводів у вигляді напоїв та харчових продуктів, недостатній догляд за ротовою порожниною та невчасна кваліфікована стоматологічна допомога.<br /><br /></em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Д.Г. Романюк http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267983 МАТЕРИНСЬКИЙ СТРЕС У ВІТН ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 2022-11-29T09:47:41+02:00 Г.А. Павлишин godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua І.М. Сарапук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua У.В. Сатурська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><em>Під час пандемії COVID-19 були прийняті заходи щодо зменшення кількості контактів між людьми, обмеження відвідування лікувальних закладів та пацієнтів. Дані обмеження також вплинули на одну з найбільш вразливих верств населення – матерів, чиї новонароджені діти знаходились на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Госпіталізація малюка у ВІТН є тривожною та потенційно травматичною подією для матерів, оскільки обмежує цілодобове перебування зі своєю дитиною, супроводжується переживанням за стан здоров’я новонародженого та подальший його прогноз, унеможливлює повноцінне виконання батьківської ролі та самостійний догляд за малюком, порушує налагодження психологічного та фізичного контакту між матір’ю та дитиною, що накладається на лабільний психоемоційний стан породіллі, спричинений перебудовою гормонального статусу.<br /><strong>Мета дослідження </strong>- оцінити рівень стресу матерів, немовлята яких потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) до та в умовах пандемії COVID-19, проаналізувати вплив карантинних обмежень на частоту та тривалість відвідувань дітей, а також на вигодовування грудним молоком.<br /><strong>Матеріали та методи. </strong>У дизайн включено 194 матері: 67 – матері, діти яких перебували у ВІТН до пандемії COVID-19 та 127 – під час пандемії COVID-19. Чутливість до стресу була оцінена за допомогою опитувальника «Шкала батьківського стресу: ВІТН» (PSS: NICU). У дослідженні враховувались лише результати анкетування матерів, чиї діти перебували у відділенні інтенсивної терапії не менше 3 днів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «STATISTICA 13.0. WINDOWS” з розрахунком середніх балів<br />(M). Дані вважали достовірними при p&lt;0,05. Для порівняння числових даних (Шкала батьківського стресу: ВІТН) використовувався t-критерій (для двох незалежних груп). Дослідження відповідають біоетичним нормам клінічних досліджень відповідно до положень GСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи<br />проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.<br /><strong>Результати дослідження та їх обговорення. </strong>Під час пандемії COVID-19 зменшилась частка матерів, які відвідували новонароджених у ВІТН три і більше разів на день (56,69%), у той час як до пандемії даний показник становив 64,18% (p до та під час COVID-19 &lt; 0,05). Під час пандемії COVID-19 також суттєво скоротилась середня тривалість візиту новонародженого у ВІТН, лише 10,24% матерів перебували більше 1 години<br />протягом візиту з малюком, тоді коли до пандемії цей показник становив 89,76% (p до та під час COVID-19 &lt; 0,05). Найвищий рівень стресу у матерів був пов’язаний із блоком «Порушення батьківської ролі» і становив 4,15 балів під час пандемії COVID-19 та 4,04 балів до пандемії (p до та під час COVID-19 &lt; 0,05). Під час пандемії зменшилась кількість дітей, що отримували грудне молоко на 16,52% (p до та під час COVID-19 &lt; 0,05).<br /><strong>Висновок. </strong>Пандемія COVID-19 є потужним стресовим фактором для матерів новонароджених дітей у ВІТН, оскільки обмежує контакт з дитиною, провокує стрес у зв’язку з порушенням батьківської ролі та має негативний вплив на лактацію.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Г.А. Павлишин, І.М. Сарапук, У.В. Сатурська http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267985 МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ТА ПЛАЦЕНТАРНОГО ФАКТОРУ У ПОРОДІЛЬ З ІЗОЛЬОВАНИМИ ВРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ У НОВОНАРОДЖЕНОГО 2022-11-29T10:04:12+02:00 Ю.В. Дудєріна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua С.М. Келихевич godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Д.О. Говсєєв godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua В.О. Галаган godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><em>Вроджені вади серця (ВВС) у плода можуть впливати на перебіг вагітності, бути причиною змін фукціонування систем вагітної та метаболічних і гемодинамічних порушень. Актуальність проблем ВВС обумовлена насамперед їх значною частотою у новонароджених (5-9 на 1000 живонароджених) у залежності від географічних відмінностей і значною питомою вагою серед множинних вроджених вад розвитку та необхідністю хірургічного лікування у неонатальному періоді. Плацента, як один з найменш вивчених людських органів, відіграє не тільки вирішальну роль у процесі органогенезу, а й у «програмуванні» здоров'я людини за межами періоду життя плода та новонародженого. На сьогодні є актуальним визначення асоціації між ВВС та аномаліями плаценти, природа та наслідки якої потребують подальшого вивчення.<br /><strong>Мета дослідження. </strong>Вивчення морфологічних та імуногістохімічних особливостей структур плацент у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого.<br /><strong>Матеріали і методи дослідження. </strong>За період 2020-2021 рр. на основі госпітальної вибірки було проведено обстеження 90 вагітних жінок та їх плацент, віком від 17 до 39 років (середній вік 28,36±5,08), які народили дітей в терміні 37-41 тижнів, 30 з яких мали різні форми ВВС у новонародженого. Пацієнтки були поділені на дві групи: досліджувана - жінки з ВВС у новонародженого, та контрольна - соматично здорові породіллі зі здоровими дітьми. Враховуючи різну етіологію вад серцево-судинної системи у плода, а також наявність різних факторів ризику їх виникнення, з метою мінімізації їх впливу на появу ізольованих ВВС, вважали за доцільне визначення критеріїв відбору для вагітних з не синдромальними формами вад серцево-судинної системи, оскільки наявність генетичного синдрому може вплинути на внутрішньоутробний розвиток плоду, що обумовлює неможливість визначення єдиного ефекту розвитку ВВС. До критеріїв відбору в даному дослідженні були віднесені: соматично здорова жінка, необтяжений перебіг вагітності, природнє запліднення (без використання репродуктивних технологій), наявність ізольованої вади серця у плода, підтвердженої лікарем кардіологом за допомогою ехокардіографії. Для вивчення морфології плаценти та плацентарних факторів були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний та імуногістохімічний методи. У даному дослідженні була застосована статистична обробка цифрового матеріалу з наведенням верхнього та нижнього лімітів<br />цифрових значень у статистичних вибірках. Рішенням комісії з біоетики №138 від 10.11.2020 року дослідження не містить підвищеного ризику для суб’єктів дослідження та виконано з урахуванням існуючих біоетичних норм та наукових стандартів щодо проведення клінічних досліджень із залученням пацієнтів.<br /><strong>Результати дослідження. </strong>Аналізуючи дані щодо морфологічних особливостей плацент від жінок з ВВС у новонародженого, слід зазначити наявність розладів кровообігу у 60% випадків, а саме множинні інфаркти, повна або часткова облітерація артерій та артеріол з периваскулярним фіброзом (у стовбурових ворсинах -15%, проміжних-10%, термінальних-10%), зменшення кількості фетальних судин у термінальних ворсинках та синцитіокапілярних мембранах, різке розширення судин проміжних ворсин. Також виявлено повне або часткове заміщення епітелію ворсинок фібриноїдними масами у 20%. При імуногістохімічному дослідженні плацентарного фактора росту відмічалася менш виразна експресія у синцитії, децидуальній оболонці та клітинах строми (1-2 бали) порвняно з контролем (2-3 бали).<br /><strong>Висновки. </strong>Виявлені морфологічні та імуногістохімічні зміни в плацентарному бар’єрі на різних рівнях стосуються пошкодження структур материнської та фетальної частин плацент породіль з ізольованою вадою серця новонародженого, які призводять до порушення у них стромально-судинних процесів зі зниженням перфузії. Це підтверджує світові дані про наявність плацентарно - серцевої вісі і може бути предиктором ВВС на<br />ранніх етапах дослідження плацентарної структури, а також у подальшому прогнозуванні здоров’я дитини.<br /><br /></em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Ю.В. Дудєріна, С.М. Келихевич, Д.О. Говсєєв, В.О. Галаган http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/268328 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ У ДІТЕЙ 2022-12-05T10:45:10+02:00 А.Ж. Хамраєв godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua С.Ш. Джораєв godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong>Мета: </strong>аналіз поточної ситуації в проблемі геморою у дітей різного віку на основі власного досвіду.<br><strong>Матеріали і методи: </strong>автор провів обстеження 71 дитини з гемороєм: загальне клінічне та лабораторне обстеження, пальцеве обстеження прямої кишки, аноскопію, ректоскопію та додаткові методи обстеження. Серед них 56 (78,8%) хлопчиків та 15 (21,2%) дівчат.<br><strong>Результати і обговорення. </strong>Вивчені основні причини захворювання, клінічні прояви та перебіг, локалізація гемороїдальних вузлів та розроблені тактичні підходи до лікування пацієнтів різного віку з гемороєм. У дітей грудного віку частою причиною<br>геморою є двомоментний акт дефекації при діарейному синдромі; у дітей раннього і дошкільного віку – тривале сидіння на горщику та вроджена неповноцінність вен малого тазу; у дітей шкільного віку важливу роль у виникненні геморою грають<br>хронічні захворювання прямої та товстої кишки. Найчастіше геморой зустрічається у дітей дошкільного віку – 71,7% випадків. Зовнішня форма геморою виявлена у 90%, комбінована у 10% пацієнтів. Консервативне лікування проведено у 59 (83%) хворих, хірургічне – у 12 (17%) дітей.&nbsp; У грудному і ранньому віці у комплекс консервативного лікування входили: лікування основного первинного захворювання (хронічного захворювання прямої чи товстої кишки, діарейного синдрому тощо) та місцеве лікування. У дітей шкільного віку застосовували лікувальні клізми та ректальні свічки, мазі та фізметоди лікування. Показами до операції були: наявність великих варикозних вузлів, що порушують акт дефекації, запальні захворювання прямої кишки, випадіння та защемлення вузлів, що викликало больовий синдром. У дітей застосовували щадні хірургічні методики. Ускладнень у післяопераційному періоді не було.<br><strong>Висновки. </strong>1. Хронічні закрепи є основною причиною геморою у дітей; виражена діарея, двомоментний акт дефекації, спортивні навантаження, напружений кашель та утруднене сечопускання також є причинами геморою у дітей.<br>2. Клінічними особливостями перебігу геморою у дітей віком 1-3 роки є транзиторний характер у 70% випадків.<br>3. Геморой найчастіше зустрічається у дітей дошкільного віку з відсутністю болю та кровотечі.<br>4. Найчастіше (65% випадків) гемороїдальні вузли локалізуються на 4 та 7 годинах по часовому циферблату.<br>5. У дітей до 3 років з гемороєм застосовується тільки консервативне лікування, яе ефективний метод. Хірургічне лікування найчастіше виконується у дітей шкільного віку.<br>6. Показаннями до хірургічного лікування геморою є: наявність великих варикозних вузлів та больовий синдром при їх запаленні, випадінні, защемленні тощо.</p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 А.Ж. Хамраєв, С.Ш. Джораєв http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/267989 МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕРІВ СТРЕСУ В ПЛАЦЕНТІ 2022-11-29T10:33:51+02:00 Ю.М. Бондаренко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Т.Д. Задорожна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p><strong><em>Вступ. </em></strong><em>Багатоядерний синцитіотрофобласт ворсинок плаценти людини відповідає за транспортні функції між кровообігом матері та плода і є основним місцем синтезу білка та виробництва стероїдів. Він утворюється шляхом злиття розташованих під ним клітин цитотрофобласта. Ядра багатоядерного синцитіотрофобласта є немітотичними, але механізм зупинки клітинного циклу в синцитіотрофобласті не є відомий.<br>У поодиноких публікаціях описано, що злиття клітин викликає старіння клітин, найбільш відоме як компонент реакції на стрес і важливий фактор у запобіганні росту пухлинних клітин. Для синцитіотрофобласта<br>одним із критеріїв його старіння є утворення в ньому так званих синцитіальних вузлів - локальних нагромаджень ядерного матеріалу з вип’ячуванням цих осередків у міжворсинчастий простір.<br></em><strong><em>Мета дослідження. </em></strong><em>Визначити морфологічні особливості в плацентах жінок при дії хронічного стресу,<br>обумовленого коронавірусним захворюванням та внутрішнім опроміненням, з подальшим формуванням критеріїв діагностики захворювань та оцінки тяжкості уражень у матері та плоду.<br></em><strong><em>Матеріал та методи. </em></strong><em>Проведено морфологічне дослідження синцитіальних вузлів у ворсинках плаценти<br>груп жінок з хронічним стресом, який обумовлений внутрішнім опроміненням та COVID-19 (класифікованих<br>за тяжкістю захворювання), у порівнянні з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Виконано гістопатологічне та ультраструктурне дослідження плацент з виявленням синцитіальних вузлів з морфометричним<br>аналізом їх ультраструктурних особливостей ядерного компоненту вузликів синцитіотрофобласту та в порівнянні з клінічними групами. Кількість синцитіальних вузлів оцінювали на гістологічних препаратах, які забарвлені гематоксиліном та еозином. Вплив хронічного стресу в жінок був вірогідно (p&lt;0,05) підтверджений<br>підвищенням рівня кортизолу (saliva test). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були<br>нами використані в даному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики ДУ «Інститут педіатрії,<br>акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна.<br></em><strong><em>Результати дослідження. </em></strong><em>Морфологічне дослідження тканини плаценти породіллі з COVID-19 показало<br>збільшення кількості синцитіальних вузлів у ворсинках, що ми пов’язали з наявністю стресу. Ультраструктурні дослідження виявили зміни в ядрах синцитіальних вузликів в залежності від патології.<br></em><strong><em>Висновок. </em></strong><em>Встановлено збільшення числа синцитіальних вузлів у структурах хоріона при внутрішньому<br>опроміненні та перенесеному COVID-19 у вагітних жінок, що має значення в якості предикторів плацентарних факторів для здоров’я дитини в майбутньому.</em></p> 2022-12-06T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Ю.М. Бондаренко, Т.Д. Задорожна