http://neonatology.bsmu.edu.ua/issue/feedНеонатологія, хірургія та перинатальна медицина2023-12-28T00:00:00+02:00Yuliya Hodovanets godovanec.julia@bsmu.edu.uaOpen Journal Systems<p><strong>Медичний науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» заснований у вересні 2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 18106-6906Р від 02.09.2011 р).</strong></p> <p><strong>Транслітерація назви журналу: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina (Online)<br />Скорочена назва журналу: Neonatol. hìr. perinat. med. (Online)</strong></p> <p><strong>Засновники журналу:</strong></p> <p><strong>Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м.Чернівці, Україна)</strong></p> <p><strong>Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України» (м.Київ, Україна)</strong></p> <p><strong>Міжнародний</strong><strong> стандартний</strong><strong> серійний</strong><strong> номер</strong><strong> журналу (International Standard Serial Number, ISSN): </strong><strong>ISSN 2226-1230 (Print); </strong><strong>ISSN 2413-4260 (Online)</strong></p> <p><strong>DOI</strong><strong>: </strong><strong>10.24061/2413-4260</strong></p> <p><strong><a href="https://www.doi.org/10.24061/2413-4260" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://www.doi.org/10.24061/2413-4260&source=gmail&ust=1652629582786000&usg=AOvVaw2UKhoeXFMbbp8g-9TudX1n">https://www.doi.org/10.24061/2<wbr />413-4260</a></strong></p> <p><strong>Передплатний індекс журналу в каталозі періодичних видань «Укрпошта» 89773.</strong></p> <p><strong>Галузь - медицина</strong></p> <p>Журнал є офіційним засобом масової інформації, публікується як періодичне друковане видання українською та англійською мовами і здійснює свою діяльність відповідно до закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 , N 1, ст. 1, зі змінами N 2051-VIII (2051-19 від 18.05.2017 р.).</p> <p>Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 893 від 04.07.2013 року журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, рекомендованих для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, розділ «медицина». Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 р. за №32, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.01.2018 р. за № 148/31600, журнал включено до Переліку наукових фахових видань України та присвоєно категорію "В" строком на два роки. Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600, згідно Наказу МОН України від 17.03.2020 р. № 409, видання внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, Категорія «Б».</p> <p>До складу редакційної колегії і редакційної ради журналу входять провідні фахівці з неонатології, акушерства та гінекології, педіатрії, дитячої хірургії, медичної генетики України та країн зарубіжжя (США, Великобританії, Австрії, Польщі, Італії, Грузії, Азербайджану, Республіки Вірменія, Республіки Молдова).</p> <p><strong>Мета журналу</strong> - висвітлення сучасних аспектів розвитку і організаційних принципів перинатальної медицини в Україні та країнах зарубіжжя, обговорення актуальних проблем і передових технологій в неонатології та неонатальній хірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, медичній генетиці та інших дисциплінах; формування наукового і клінічного світогляду лікарів і медичних сестер в режимі міждисциплінарної інтеграції; допомога практичній охороні здоров'я у впровадженні принципів доказової медицини, актуалізації принципів етики і деонтології для підвищення якості медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, матерям і новонародженим, дітям всіх вікових категорій.</p> <p>Журнал випускається в друкованій формі з періодичністю 4 номери на рік (1 раз в 3 місяці) і має ідентичну за змістом повнотекстову електронну версію, яка розміщується в мережі Інтернет після виходу друкованого варіанту/</p> <p class="Pa0"><strong>Офіційний сайт журналу: Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "URAN", Проект «Наукова періодика України </strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/">http://neonatology.bsmu.edu.ua/</a></p> <p class="Pa0"><strong>e-mail:</strong> <a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p class="Default"><strong>Друкована версія журналу розсилається згідно державного реєстру України в усі провідні бібліотеки, державні установи та вищі медичні навчальні заклади України.</strong></p> <p class="Default"><strong>Електронна версія журналу представлена на сайтах:</strong></p> <p><strong>Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського (м Київ, Україна)</strong><strong> </strong></p> <p><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN">http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN</a></p> <p><strong>Репозиторій "Інтелектуальні фонди БДМУ", Періодичні видання БДМУ </strong><a href="http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6">http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6</a></p> <p><strong>CrossRef</strong><strong> </strong><a href="https://www.crossref.org/">https://www.crossref.org/</a></p> <p><strong>Scopus </strong><a href="https://www.scopus.com/sourceid/21101101210">https://www.scopus.com/sourceid/21101101210</a></p> <p><strong>DOAJ</strong><strong> </strong><a href="https://doaj.org/">https://doaj.org/</a></p> <p><strong>WorldCat </strong><a href="https://www.worldcat.org/">https://www.worldcat.org/</a></p> <p><strong>Google Akademi</strong><strong> </strong><a href="https://scholar.google.com.ua/">https://scholar.google.com.ua/</a></p> <p><strong>Index Copernicus</strong><strong> </strong><a href="https://journals.indexcopernicus.com/">https://journals.indexcopernicus.com/</a></p> <p><strong>BASE </strong><strong> </strong><a href="https://www.base-search.net/">https://www.base-search.net/</a></p> <p><strong>Scilit </strong><strong> </strong><a href="https://www.scilit.net/publisher-requirements">https://www.scilit.net/publisher-requirements</a></p> <p><strong>Електронне резервне копіювання і збереження доступу до журналу забезпечено шляхом використання CLOCKSS. Видавничий маніфест CLOCKSS -</strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss">http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss</a></p> <p><strong>На електронному сайті журналу передбачено архівування PKP PN.</strong></p> <p><strong>Публікаційна етика журналу відповідає положенню «Єдині вимоги до рукописів, що представляються в біомедичні журнали, підготовці та редагування біомедичних публікацій» Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE)</strong> <a href="http://www.icmje.org/">http://www.icmje.org/</a>)</p> <p><strong>Редакція журналу підтримує міжнародні принципи наукових публікацій згідно рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE), Довіднику журналів відкритого доступу (DOAJ), Асоціації наукових видавців відкритого доступу (OASPA) та Всесвітньої асоціації медичних редакторів (WAME) </strong></p> <p><strong>НАУКОВА РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ</strong></p> <p><strong>Редакційно-видавничий відділ Буковинського державного медичного університету МОЗ України</strong></p> <p><strong>Адреса: </strong>58002, Чернівці, площа Театральна, 2</p> <p><strong>Код ЄДРПОУ </strong>02010971</p> <p><strong>Керівник відділу - </strong>Волошенюк Ірина Олексіївна</p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (0372) 52-39-63</p> <p><strong>e-mail: </strong><a href="mailto:print@bsmu.edu.ua">print@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Матеріали для публікації та супровідні документи подаються на офіційний web-сайт журналу: </strong>http:// neonatology.bsmu.edu.ua/</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон відповідального редактора web-сайту журналу:</strong></p> <p>+38(050)5606138 Годованець Олексій Сергійович</p> <p><strong> </strong><strong>Листування з питань видавничої діяльності:</strong></p> <p><strong>Контактна адреса: </strong>Проф. Годованець Юлія Дмитрівна.</p> <p>Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Буковинський державний медичний університет, Театральна площа, 2, 58002, м.Чернівці, Україна</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (050)6189959</p> <p><strong>Листування з питань розміщення реклами та інформації про лікарські засоби: </strong></p> <p>ТОВ «Редакція журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4Б, оф. 47</p> <p>Код ЄДРПОУ 42656224</p> <p>Директор видавництва - Кушнір Віталій Миколайович</p> <p>Контактні телефони: +380673270800</p> <p>e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p>Передплатний індекс журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»: 89773. Передплата проводиться через редакційний відділу журналу. Зразок анкети передплати представлено на сайті ВГО «Асоціація неонатологів України»</p> <p>web-сайт: <a href="http://neonat.org.ua/uk/">http://neonat.org.ua/uk/</a></p> <p>Заповнену анкету надсилати на e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p> </p> <p> </p>http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293421ВПЛИВ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ У ВАГІТНИХ ТА ПОРОДІЛЬ НА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ2023-12-17T20:53:48+02:00Т. Знаменськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЄ. Зброжикgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Воробйоваgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЛ. Нікулінаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaТ. Голотаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>У статті представлено комплексний огляд наслідків психоемоційного стресу, пов’язаного з військовою агресією, на вагітних жінок, породіль та новонароджених.<br />Аналізується вплив струсу на гормональний баланс вагітної жінки, на ймовірність передчасних пологів, малу масу при народженні та вади розвитку. Розкрито нейропсихологічні механізми, які стають причиною цих феноменів. Особлива<br />увага приділяється впливу воєнного стресу на взаємодію між матір’ю та новонародженим та можливим негативним наслідкам для дітей. Стаття включає огляд протоколів та програм, спрямованих на зменшення негативного впливу стресу, а також представляє рекомендації для матерів та медичних фахівців. Мета теоретичного дослідження полягає у поглибленому розумінні цих питань із наступним поліпшенням практичного підходу до підтримки вагітних та породіль у випадках військової агресії. Це допоможе розробити науково обґрунтовані стратегії та програми для<br />зменшення негативних наслідків стресу та підвищення якості життя матерів та дітей. Крім того, стаття має на меті підкреслити актуальність цієї проблеми для системи охорони психічного здоров’я в Україні та привернути увагу щодо необхідності подальших досліджень та розвитку ефективних стратегій підтримки вагітних жінок та<br />новонароджених у контексті військового конфлікту.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293424БАНКИ ГРУДНОГО МОЛОКА – ШЛЯХ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ2023-12-17T21:11:08+02:00М. Малачинськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaМ. Кісельоваgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Шлемкевичgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaН. Вереснюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaН. Кунтаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування – ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань специфічних для перинатального періоду та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) в сучасному світі Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко із банку людського молока., якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального<br>сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення.<br>У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується і зберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока.<br>Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати. З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока. Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р. Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293433ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ АЛГОРИТМУ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ ДО МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСИСТУЮЧОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ2023-12-17T22:42:52+02:00Т. Клименкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaМ. Кононовичgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Ведення передчасно народжених дітей з персистуючою легеневою гіпертензією (ПЛГ) залишається актуальною проблемою сучасної неонатології. Наукові дослідження останніх років визначають роль оксидативного стресу (ОС) у розвитку та перебігу ПЛГ. Резервом для зниження летальності та оптимізації ведення недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) та асфіксією є розробка та впровадження в клінічну практику алгоритму диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ у передчасно народжених дітей з урахуванням вираженості та динаміки ОС.<br>Мета дослідження. Підвищення ефективності ведення передчасно народжених дітей з ПЛГ з асфіксією та РДС на підставі розробки алгоритму диференційованого підходу до ведення легеневої гіпертензії з урахуванням рівнів оксидативного стресу за визначенням 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-OHdG) в сечі.<br>Матеріал та методи дослідження. В дослідження було включено 100 передчасно народжених дітей у терміні гестації<br>26/1-34/6 тижнів: І групу склали 50 дітей з РДС, групу ІІ – 50 дітей з РДС у поєднанні з асфіксією при народженні.<br>Визначення наявності та ступеню тяжкості ПЛГ було проведено всім дітям в першу та на 3-5 добу життя за допомогою<br>ехокардіографії (ЕхоКГ), а кількісне визначення рівня 8-OHdG (нг/мл) – 44 дітям в першу, та в динаміці – на 3-5 добу життя методом імуноферментного аналізу (ІФА). Для променевої оцінки ПЛГ всім дітям проводилось рентгенологічне дослідження органів грудної клітини (Rö ОГК) з визначенням індексів Мура, Шведеля та кардіоторакального індексу (КТІ). Дослідження виконано з дотриманням вимог біоетики в рамках планової наукової роботи кафедри (№ держреєстрації 0122U000025).<br>Результати дослідження. Встановлено, що особливостями легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей з РДС<br>були достовірно нижчі рівні середнього тиску у стовбурі легеневої артерії (mPAP) в першу, та на 3-5 добу життя, ніж у дітей з перинатальною асфіксією.</p> <p>Визначено, що чинниками з високою діагностичною значущістю, детермінуючими виникнення персистуючої легеневої<br>гіпертензії є: маса тіла дитини при народженні <1500 г, наявність перинатальної асфіксії, низька оцінка за шкалою Апґар на 1 (1-3 бали) та на 5 хвилинах життя (<7 балів), термін гестації <30 тижнів, невідповідність маси тіла дитини гестаційному віку, чоловіча стать дитини. Встановлено, що вміст 8-OHdG як біомаркера ОС в сечі у передчасно народжених дітей з РДС та перинатальною асфіксією корелює з mPAP в першу та на 3-5 добу життя, а рівні 8-OHdG в сечі мають високу діагностичну значущість для визначення ризику розвитку ПЛГ тяжкого ступеня на 3-5 добу життя.<br>Проаналізовано діагностичну значущість даних комплексної променевої оцінки ПЛГ – рентгенологічних індексів Мура,<br>Шведеля, КТІ на розвиток ПЛГ тяжкого ступеня та встановлено кореляційні зв’язки між індексами та mPAP, та між індексами та рівнем 8-OHdG. Індекс Шведеля показав найбільш високу достовірність у всіх випадках.<br>Висновки. На підставі науково обґрунтованих взаємозв’язків між клінічними, лабораторними, променевими, гендерними аспектами передчасно народжених дітей з перинатальною патологією та виявлених діагностично- прогностичних значень інформативності рівнів 8-OHdG в сечі розроблено алгоритм диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ. Визначення ступеня ОС та mPAP у передчасно народжених дітей дозволяє скоригувати та індивідуалізувати тактику респіраторної підтримки при веденні недоношених новонароджених, таким чином покращивши якість надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з РДС та перинатальною асфіксією.<br>У передчасно народжених дітей в перинатальних центрах додаткове визначення тяжкості ОС на підставі рівня 8-OHdG<br>в сечі дозволяє прогнозувати несприятливий перебіг ПЛГ та розвиток ускладнень: бронхолегеневої дисплазії, внутрішньо-шлуночкового крововиливу III-IV ступеня, ретинопатії II-III стадії, уражень слуху, гіпоксично- ішемічного ураження ЦНС II-III ступеня у передчасно народжених дітей.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293434СКЛАД ТІЛА ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ НА ТЛІ ПІДВИЩЕНОГО СПОЖИВАННЯ БІЛКА У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ2023-12-17T23:01:04+02:00І. Анікінgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЛ. Стрижакgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>У дослідженні вивчали результати впливу підвищеної дотації протеїнів та L-карнітину в програмі харчування доношених новонароджених із захворюваннями перинатального періоду на покращення результатів фізичного розвитку, зміни складу тіла та на показники лікування у стаціонарі.<br>Мета – оцінити вплив короткотривалого підвищеного споживання білка доношеними новонародженими та дотації L-карнітину на формування складу тіла та основні показники фізичного розвитку дітей.<br>Матеріал і методи дослідження. Для перевірки запропонованої гіпотези харчування новонароджених досліджено показники життя 59 доношених дітей, яких рандомізовано на дві групи. Перша група (n = 30) отримувала стандартне харчування молоком матері (CХ) або формулою, друга група (n = 29) отримувала фортифікований білковою добавкою харчовий продукт (ГЗ) та дотацію L-карнітину протягом перебування у лікарні. На початку і в кінці лікування вивчали фізичний розвиток дітей та склад тіла за допомогою біоелектричного імпедансу. Протокол дослідження узгоджено та схвалено регіональною Комісією з питань біоетики Запорізького державного медико- фармацевтичного університету. Дослідження виконано із дотриманням морально- етичних норм згідно правил IGH/GCP, Гельсінської декларації (1964 з доповненнями 1975, 1983, 1989, 1996, 2000 р. р.), Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицини та законодавства України. Інформована письмова згода була отримана від батьків пацієнтів перед початком<br>дослідження. Всі статистичні аналізи проводилися з використанням програмного забезпечення Statistica 13.0, TIBCO SoftwareІnc. (№ ліцензії JPZ804I382130ARCN10-J) та Microsoft Exсel 2013 (№ ліцензії 00331-10000-00001-АА404). Визначення вірогідності різниці абсолютних значень середніх величин проводили, використовуючи непараметричні методи статистичного аналізу: критерій Манна – Вітні (U) для непов’язаних груп і критерій знаків Вілкоксона (T) для пов’язаних груп. Статистична значущість визначалася, як p < 0,05. Дослідження виконано в рамках науково–дослідницької роботи кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДЗ «Запорізький державний медико- фармацевтичний університет МОЗ України» – «Оптимізація діагностики та інтенсивної терапії поліетіологічних уражень головного мозку, кишково- шлункового тракту, нирок у новонароджених та дітей старшого віку», № держреєстрації 0118U007142.<br>Результати дослідження. Немовлята обох груп мали рівнозначні характеристики маси, довжини та обводу голови<br>на початку дослідження. Пропорції немовлят обох статей відповідали межам 50 %-го перцентилю. В цілому, запропонована стратегія харчування сприяла кращим показникам фізичного розвитку малюків та статистично вірогідним, більш швидким відновленням маси тіла в групі фортифікації. Так, узагальнений показник маси тіла дітей групи ГЗ склав 3966,90 ± 439,08 г, порівняно з групою СХ 3554,62 ± 452,28 г, при p = 0,0033. В цілому, діти, які споживали більше білка, раніше переводилися з відділення інтенсивної терапії –10,00 (8,00; 12,00) днів проти 12,00 (11,00; 16,00) днів, при U = 235,00; p = 0,0024; раніше виписувались зі стаціонару – 21,00 (19,00; 27,00) днів проти 26,50 (22,00; 31,00) днів, при U = 267,00, p = 0,0109. Дана стратегія виявилася безпечною, що підтверджено нормальними рівнями фенілаланіну та сечовини на всіх етапах обстеження дітей.<br>Аналіз складу тіла у відсотках виявив зростання з формуванням більшої кількості сухої маси у малюків, які харчувалися<br>звичайно, без білкової фортифікації та додавання карнітину. Так, відсоток FFM у дітей при стандартному харчуванні складав в фіналі 84,71(83,27;85,47) %, проти FFM 83,09 (81,93;83,96) % в групі ГЗ, при U = 117,00; p = 0,0020. На показник загальної когорти впливали зміни складу тіла, виявлені серед осіб жіночої статі: в ГЗ відсоток склав 82,21 (81,55;83,10) % проти 84,71 (83,65;85,30) % в групі СХ, при U = 8,0; p = 0,0051. Отже, підвищена дотація протеїну у доношених дівчат, навіть при короткотривалій дотації, супроводжувалась більшим накопиченням жирової маси.<br>Висновки. Споживання більшої кількості протеїну та дотація карнітину у доношених новонароджених, які перебу-<br>вали у відділенні інтенсивної терапії, сприяє кращому зростанню на тлі формування складу тіла з більшим вмістом жиру серед осіб жіночої статі, що є фактом обмеження застосування даної стратегії без більших, за кількістю спостережень, досліджень.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293438ПРЕДИКТОРИ ТА КЛІНІКО- ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ2023-12-17T23:50:26+02:00Ю. Годованецьgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaА. Фрунзаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Гостре пошкодження нирок – мультифакторний клінічний патологічний синдром, що належить до критичних станів раннього неонатального періоду і незалежно асоціюється з високими показниками захворюваності та смертності. Частота гострого пошкодження нирок у критично хворих передчасно народжених дітей значно варіює і за різними даними новонароджених складає від 25 до 77 %. Численні наукові дослідження описують обернено пропорційну кореляцію між гестаційним віком та масою тіла при народженні. Важливим з погляду патофізіології є розуміння поняття «функціональне гостре пошкодження нирок», що клінічно характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації при відсутності маркерів тубулярного ураження та, відповідно характеризує потенційно оборотні, чутливі до часу та глибини зміни ниркових функцій, які лише передують розвитку пошкодження.<br>Мета дослідження. Провести аналіз даних клінічної характеристики, факторів ризику та результатів параклінічного обстеження у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 25-31 та 32-33 тижнів, що мали в комплексі перинатальної патології важкого ступеню ознаки порушень функціонального стану сечовидільної системи впродовж раннього неонатального періоду.<br>Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- параклінічне обстеження 93 передчасно народжених<br>дитини з важкою перинатальною патологією, з яких І групу склали 30 дітей з гестаційним віком 25-31 тиждень та ІІ групу – 32 дитини з гестаційним віком 32-33 тижні; до ІІІ групи увійшли 31 умовно здорових передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34-36 тижнів.Верифікація діагнозу дисфункції нирок проводилась згідно рекомендованої міжнародної класифікації Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для оцінки ступеню важкості поліорганної недостатності при перинатальній патології у новонароджених використано шкалу Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. Оцінку ефективності терапевтичних втручань проводили за допомогою шкали Neonatal Therapeutic Intervention Scoring. Оцінку важкості стану новонароджених в динаміці спостереження проводили за шкалою Score for Neonatal Acute Physiology. Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами,<br>внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.).<br>Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено з використанням пакету програмного забезпечення «Statistica 10» (StatSoft Inc., США, 2010) та MedCalc Software (Version 16.1) з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів, 95 % довірчого інтервалу (95 % Confi dence Interval). Статистично значимі відмінності між групами вважались при значенні р<0,005.<br>Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. – 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. – 12.2024 р.) Результати дослідження. Отримані результати продемонстрували статистично значимі асоціації між важкістю перинатальної патології у передчасно народжених дітей та глибини дисфункції сечовидільної системи, а також, комплексом факторів, що ускладнювали перебіг вагітності та пологів у матері та, відповідно, постнатальну адаптацію дитини. Серед причин ускладненого перебігу вагітності відмічені анемія, патологія серцево- судинної та сечовидільної систем, істіміко- цервікальна недостатність, порушення плодово- плацентарного кровотоку, загроза самовільного викидня та передчасних пологів. Вірогідно частіше у жінок даної групи відмічалися аномальне передлежання та дистрес плоду, передчасний розрив плідних оболонок, а також, ургентний кесарів розтин. Перебіг перинатальної патології в групах новонароджених з гестаційним віком менше 33 тижні при народженні був здебільшого важким, у тому числі, у деяких дітей було діагностовано синдром поліорганної невідповідності, одним з проявів якого було гостре пошкодження нирок. Зміни показників загального та біохімічного аналізу крові новонароджених відобразили низькі компенсаторні резерви організму новонароджених на тлі перенесеної гіпоксії та морфо- функціональної незрілості, що пов’язано з передчасним народженням.<br>Висновки. Формування ренальної дисфункції у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді має<br>складний поліетіологічний характер, асоційований з комплексом несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Критично хворі новонароджені є основною та найбільш складною педіатричною когортою, у яких даний патологічний синдром пов’язаний з високим рівнем смертності в неонатальному періоді та формуванням функціональної та хронічної патології сечовидільної системи у подальші роки життя, що обґрунтовую необхідність поглиблення наукових досліджень для узагальнення поглядів щодо надання медичної допомоги передчасно народженим дітям.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293440ВИВЧЕННЯ ЦИРКАДІАННОГО МОЛЕКУЛЯРНОГО ГОДИННИКА У ПЕДІАТРИЧНИХ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕЗОННИМ АЛЕРГІЧНИМ РИНІТОМ: ПОТЕНЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ2023-12-18T00:33:09+02:00Т. Крючкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Щербакgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЛ. Бубирgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Ізмайловаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Ткаченкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує<br>вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування.<br>Метою роботи була оцінка ступеня екс пресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника<br>в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним<br>ринітом в залежності від часу доби застосування терапії.<br>Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим<br>діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без<br>будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування.<br>Дизайн дослідження був обговорений та схвалений на засіданні медико- етичної комісії Української медичної<br>стоматологічної академії, протокол № 188 від 25.11.2020 р., де було видано дозвіл на проведення медико- біологічних<br>досліджень.<br>Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software,<br>Inc., SanDiego, CA, USA). Дослідження проведено відповідно до плану науково- дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація ранньої діагностики, лікування та визначення прогнозу найбільш поширених захворювань дитячого віку», номер державної реєстрації 0122U001876 (2021-2026 роки виконання) та науково- дослідної роботи науково- дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ «Розробка методики лікування та профілактики розвитку фіброзу легень шляхом активації PPAR-gamma рецепторів», номер державної реєстрації 0122U201686 (2023-2025 роки виконання).<br>Результати дослідження. Ранкова експресія генів у здорових дітей продемонструвала статистично вищі рівні<br>per1 (0,780 ± 0,070) порівняно з показниками bmal1 (0,293 ± 0,074; p<0,001), тоді як ввечері рівень останнього (0,697 ±<br>0,130) навпаки був достовірно вищим за значення per1 (0,370 ± 0,044; p<0,05). Порівнюючи рівні показників per1, в даній групі, можна сказати, що ранкова експресія даного гену (0,780 ± 0,070) була вищою ніж у вечірній час (0,370 ± 0,044; p<0,001), тоді як експресія bmal1 була більшою о 20:00 (0,697 ± 0,130 проти 0,293 ± 0,074; p<0,05). На противагу цього у пацієнтів із САР відрізняв достовірно вищий рівень експресії мРНК гена bmal1 (1,036 ± 0,161 проти 0,293 ± 0,074<br>у здорових дітей (p<0,05). При дослідженні експресії генів дітей з САР у вечірні години з’ясовано, що значення bmal1<br>в усіх учасників продемонстрували подібні рівні експресії (0,775 ± 0,163 проти 0,697 ± 0,130; p>0,05), тоді як рівень<br>мРНК гена per1 був статистично вищий у хворих з ринітом (1,293 ± 0,186; p<0,01).<br>Висновки. Отримані результати свідчать про дизрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного<br>годинника у букальному епітелії пацієнтів з САР. Застосування протокольного лікування у дітей із САР у вечірній<br>час продемонстрував краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного<br>циркадіанного годинника.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293441ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ COVID-19 У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРОТИ КАШЛЮКУ2023-12-18T00:46:48+02:00Г. Павлишинgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Панченкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaК. Козакgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Коронавірусна хвороба залишається однією з найважчих у світі. Відсоток важких і летальних випадків серед дітей нижчий, ніж у дорослих. Триває пошук біомаркерів, які вказують на тяжкість перебігу захворювання. Є дані про наявність гетероло-гічного імунітету між збудником коронавірусної інфекції та деякими іншими інфекційними агентами. І Bordetella pertussis, і SARS-CoV-2 призводять до ураження дихальної системи. Слід зазначити, що інкубаційний період і механізм передачі подібні для цих двох мікроорганізмів. У дитячому віці проводять щеплення проти кашлюку.<br>Мета дослідження: з’ясувати особливості перебігу COVID-19 у дітей залежно від стану поствакцинального імунітету<br>проти кашлюкового токсину, оцінюючи у них рівень гуморального імунітету проти кашлюка.<br>Матеріал та методи дослідження. Обстежено 92 дитини віком від 6 до 17 років, з них 30 дітей без ознак захворювання<br>становили контрольну групу, 62 дитини були з проявами лабораторно підтвердженого COVID-19. Оцінювався клінічний перебіг захворювання та деякі лабораторні показники (С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), кількість лейкоцитів, Д-димер), а також рівень вільного кортизолу слини та вітаміну Д. За важкістю перебігу захворювання сформовано 3 групи: перша – 20 дітей з легким перебігом COVID-19, друга група – 33 пацієнтів з середньо- тяжким перебігом захворювання, третя – 9 із важким перебігом. Усім дітям проведено визначення рівня імуноглобуліну G (Ig G) проти кашлюкового токсину методом імуноферментного аналізу (VIROTECH B. pertussis PT Ig G ELISA, Russelsheim, Germany). Результат оцінювався як negative (відсутнє підвищення титру специфічних антитіл класу G до кашлюкового токсину), borderline (наявне підвищення титру імуноглобулінів G до кашлюкового токсину), positive (дуже високий титр антитіл G до кашлюкового токсину). Статистичний аналіз здійснювався за допомогою програми «Stat Plus» (критерій Шапіро- Вілка, Mean SD при правильному розподілі ознак; медіана, верхній та нижній квартилі при неправильному розподілі, критерій х2, критерій Мана- Уітні, точний критерій Фішера). Під час проведення роботи дотримані правила безпеки пацієнтів та етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини (2000 р.). Комісія з біоетики надала дозвіл на проведення цього дослідження (протокол No 61 від 13.11.2020). Батьки (законні представники) пацієнтів надали письмову згоду на проведення даного дослідження. Дане дослідження є фрагментом науково- дослідної роботи «Комплексний підхід до контролю симптомів, віддаленого прогнозу в умовах коморбідної патології в клініці внутрішніх хвороб та практиці сімейного лікаря» (державна реєстрація № 0118U000361). Результати дослідження. Середній вік пацієнтів становив 11,573,82 роки. Середній вік пацієнтів контрольної групи був<br>11,573,27 [95 % CI 10,18;12,95], першої групи (діти з легким перебігом захворювання) – 12,003,92 [95 % CI 10,31;13,69],<br>другої групи (середньоважкий перебіг захворювання) – 11,554,05 [95 % CI 10,19;12,91], третьої групи (пацієнти з важким перебігом) – 9,674,39 [95 % CI 7,14;12,19] років (p=0,490). Не було достовірної відмінності між статевим (x2=4,97, p=0,174) складом у групах даного дослідження. Рівень гуморального імунітету проти токсину кашлюка достовірно відрізнявся у групах порівняння. У контрольній групі (діти без ознак захворювання) у 75,86 % випадків був borderline and positive результат на наявність специфічних імуноглобулінів G до правцевого токсину, тоді як у дітей з проявами COVID-19 лише у 41,51 % (p=0,005). При порівнянні трьох груп пацієнтів з COVID-19 у першій групі (діти з легким перебігом інфекції) positive and borderline результат на наявність специфічних імуноглобулінів G до правцевого токсину був у 66,67 %, у другій групі (діти із середньоважким перебігом захворювання) – у 33,33 % пацієнтів, у третій групі (важкий перебіг хвороби) – 12,5 % (X2=16,91, р<0,001). У дітей з негативним результатом на наявність<br>імуноглобулінів G проти токсину кашлюка достовірно відмічаються вищі показники кількості лейкоцитів (в 1,3 рази), ШОЕ (в 2,4 рази), Д-димеру (в 3,4 рази) та СРБ (в 1,5 рази) порівняно із пацієнтами positive and borderline рівнем цих антитіл. У дітей з відсутністю специфічних антитіл G до кашлюкового токсину достовірно в 6,25 разів відмічається збільшення показника вільного кортизолу слини (р<0,001) та у 2 рази зменшення рівня вітаміну Д (p<0,001).<br>Висновки. У групі дітей з проявами COVID-19 спостерігався достовірно більший відсоток негативного результату тесту на наявність IgG проти токсину кашлюка порівняно з контрольною групою, що вказує на нижчий рівень гуморального імунітету проти кашлюка у даної групи пацієнтів. У дітей з легким перебігом захворювання відмічався достовірно більший відсоток позитивного результату тесту на наявність IgG проти токсину кашлюка, що свідчить про вищий рівень гуморального імунітету проти даного збудника, порівняно з групами дітей із середньоважким та важким перебігом захворювання. На фоні відсутності специфічних імуноглобулінів G до кашлюкового токсину відмічається зростання рівня прозапальних маркерів (кількості лейкоцитів, ШОЕ, СРБ) та Д-димеру, що свідчить про більш важкий перебіг захворювання, викликаного COVID-19. У пацієнтів дитячого віку з негативним результатом на наявність антитіл спостерігається підвищений рівень кортизолу, як маркера стресу, та зменшення рівня вітаміну Д. Обидві біологічно активні речовини беруть участь в імунній відповіді на інфекційні агенти та можуть виступати додатковими неспецифічними маркерами важкості COVID-19. Тобто на фоні нижчого рівня гуморального імунітету проти кашлюка спостерігається зростання важкості захворювання, спричиненого COVID-19.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293442ПСИХОСОМАТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ПРИ ПРОСЛУХУВАННІ АУДІО СИГНАЛІВ РІЗНОГО КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ2023-12-18T00:57:27+02:00Л. Калашніковаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaС. Найдаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Дідковськийgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Заєцьgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaС. Бартенєвgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Для лікування бронхіальної астми (БА) використовується комплексний підхід, який включає як медикаментозні, так<br>і альтернативні методи, що впливають на психоемоційний стан пацієнта. У зв’язку з цим, одним з методів найпотужнішого психоемоційного впливу на людину є музичний вплив. Метою даної роботи є вивчення ефективності впливу звукових сигналів різного амплітудно- частотного діапазону на центральні механізми регуляції вентиляційної здатності бронхів хворих на БА.<br>Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 25 дітей віком від 9 до 14 років з клінічно виявленою БА.<br>Використано три мелодії різного компонентного складу. Їх амплітудно- частотні характеристики аналізували в середовищі Matlab. Розраховували частку звукової енергії досліджуваних музичних композицій у третинооктавних смугах частот протягом всієї тривалості звукового сигналу. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistics. Дослідження проводили відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації. Схвалення Комісії з біоетики та деонтології (КБД) ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» надано на засіданні КДБ № 2 07.02.2020 р., також для підтвердження схвалення був виданий офіційний лист КБД № 2.6-04/280 від 28.05.2021.<br>Результати дослідження. Результати дослідження свідчать про те, що найефективніший музичний вплив здійснюється<br>аудіо уривком із «Чарівної флейти» В. А. Моцарта. Встановлено, що під впливом музики підвищуються основні спірографічні показники бронхолегеневої обструкції і, відповідно, змінюються інтегральні характеристики біоелектричної активності головного мозку.<br>Висновки. Результати дослідження свідчать про достовірну нормалізацію показників спірографії у дітей, хворих на бронхіальну астму під впливом обраних музичних мелодій певної частоти. Ефективність впливу звуку на центральні механізми регуляції вентиляційної здатності бронхів може бути використана з профілактичною та лікувальною метою.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293443ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ З ПЕРЕКРУТОМ ЯЄЧКА ТА ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЙОГО ПОРУШЕНЬ2023-12-18T01:12:09+02:00О. Горбатюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaМ. Веселийgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЄ. Зброжикgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Проблема об’єктивної оцінки стану пацієнта з перекрутом яєчка, який поступив в ургентну клініку, стає все більш<br>актуальною.<br>Мета роботи – оцінка ступеня та динаміки психологічного стану пацієнтів дитячого віку з перекрутом яєчка та<br>психологічна корекція виявлених порушень.<br>Матеріал та методи дослідження. У дослідженні психологічного стану брали участь 27 дітей віком 11-16 років,<br>що перенесли хірургічне втручання з приводу перекруту яєчка та мали психолого- неврологічні порушення з приводу<br>патології та можливих наслідків. Психологічний стан дітей оцінювався шляхом аналізу отриманих при анкетуванні<br>даних. Анкетування було проведено при виписці хворого зі стаціонару та через 1 місяць після операції на тлі проведення психологічної корекції виявлених порушень. Опитувальник діагностує сформований під впливом хвороби патерн відносин до самої хвороби, до її лікування, лікарям і медперсоналу, рідним і близьким, оточуючим, роботі (навчання), самотності і майбутнього, а також до своїх вітальних функцій (самопочуття, настрій, сон, апетит). Анкета, що модифікована до особистісного опитувальника Бехтеревського інституту, має 7 розділів та 7 тверджень, що відображають думку пацієнта з патологією яєчка. Дослідження схвалено Біоетичною комісією обох закладів, що приймали участь в його проведенні. При проведенні статистичної обробки отриманих даних із-за малої виборки цифрові дані надані в абсолютних величинах (n) та процентному співвідношенні (%).<br>Робота виконана в межах НДР «Розробка нових методів лікування та їх оцінка при вродженій та набутій хірургічні<br>патології у дітей» (державний реєстраційний номер 0118U003564). Результати дослідження. Після аналізу отриманих при анкетуванні даних серед досліджуваної групи дітей були виявлені 4 типи відношень: тривожний (n – 10; 37,05 %), обсесивно- фобічний (n – 9; 33,33 %), неврастеничний (n – 4; 14,81 %) та меланхолійний (n – 4; 14,81 %). Основою відновного післяопераційного лікування та реабілітаційних заходів у дітей з патологією яєчка має бути раціональна психотерапія, що направлена на роз’яснення особливостей післяопераційного періоду, послаблення нав’язливих сумнівів з приводу власної неповноцінності та підвищення медико-соціальної адаптації. Після хірургічного втручання, протягом першого місяця післяопераційного періоду, на тлі проведення психологічної корекції, невротичні зміни психіки пройшли у всіх дітей.<br>Висновки. 1. Вплив перекруту яєчка на психологічний стан пацієнтів дитячого віку є значним, що має стати<br>важливим чинником у виборі лікувальної тактики. 2. Психологічний стан дитини з перекрутом яєчка значною мірою<br>впливає на перебіг післяопераційного періоду та процес видужання. 3. Своєчасне ефективне хірургічне втручання<br>з приводу патології яєчка у дітей усуває не тільки низку можливих ускладнень, але і вплив патології на психологічний<br>стан пацієнта. 4. Мультидисциплінарна допомога при перекруті яєчка має відповідати всім принципам пацієнт-<br>орієнтованої моделі та зосереджуватись на індивідуальних потребах пацієнта, особливостях клінічних підходів та<br>факторів ризику. Цей підхід також включає урахування життєвих обставин, залучення пацієнта до прийняття<br>клінічних рішень, надання об’єктивної інформації пацієнту та родині про доступні терапевтичні варіанти, забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги. </p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293444ОЦІНКА КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДОРОЖНЬО- ТРАНСПОРТНОЇ ТРАВМИ У ДІТЕЙ ЯК МЕДИКО-САНІТАРНИЙ НАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ2023-12-18T01:24:11+02:00С. Гур'євgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Кушнірgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Гребенюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaП. Волянськийgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Однією з основних причин смертності у дітей є дорожньо- транспортна травма. В Україні така проблема є досить<br>гострою внаслідок інфраструктурних та соціально- економічних факторів, а з початком повномасштабного російського<br>вторгнення на територію України з лютого 2022 року ця проблема ще більше загострилась.<br>Мета дослідження. Визначити та оцінити клініко- епідеміологічну характеристику дорожньо- транспортної<br>травми (ДТТ) у дітей як медико- санітарного наслідку надзвичайної ситуації.<br>Матеріал і методи дослідження. Дослідження грунтуються на вивченні та ретроспективному аналізі 259 випадків<br>дорожньо- транспортної травми у дітей, що склало масив дослідження. Формування масиву проводилося методом<br>беззворотньої рандомізації з 1671 постраждалих унаслідок дорожньо- транспортних пригод (ДТП), які отримали ДТТ<br>в сільській та міській місцевості у 2018-2019 роках. Рандомізація відбувалася за ознакою дитячого віку 0-18 років.<br>Питома вага дитячої ДТТ становила 15,50 % загального масиву постраждалих унаслідок ДТП.<br>Обсяг масиву дослідження перевищує необхідний та достатній відповідно до закону великих чисел. Методами<br>аналізу були параметричні, непараметричні методи статистичного аналізу, фрактерний аналіз, закони формальної<br>логіки. Аналіз проводився за допомогою компʼютерних технологій у системі Statistica.<br>Дане дослідження проведено в рамках виконання дисертаційної роботи на тему «Дорожньо- транспортна травма<br>(клініко- епідеміологічна, клініко- нозологічна характеристика, клінічні особливості перебігу травматичного процесу,<br>принципи надання медичної допомоги)», затвердженої на Вченій раді ДЗ «Український науково- практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» (протокол засідання Вченої ради № 6 від 15 грудня 2020 року) з дотриманням умов Гельсінської декларації та схвалено комісією з біоетики ДЗ «Український науково- практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України» (протокол № 10 від 08 грудня 2020 року).<br>Результати дослідження. В результаті дослідження встановлено, що в загальному масиві переважають особи<br>чоловічої статі (хлопчики) – 52,33 %, а дівчат – 47,67 %. У загальному масиві це складає 12,79 %. У масиві тих, хто<br>загинув, за питомою вагою переважають хлопчики – 81,82 %, а у масиві тих, хто вижив – дівчата (52,00 %). У масиві<br>хлопчиків летальність становить 20,00 %, а у дівчаток – 4,88 %, тобто у хлопчиків ризик загинути у дорожньо-<br>транспортній пригоді у 4 рази вищий, ніж у дівчаток. У загальному масиві дослідження за віковою ознакою найбільшу<br>питому вагу мають діти віком 6-18 років (шкільний період) – 89,19 %, на другому місці – діти віком 3-6 років (дошкільний період), 9,27 %, а найменша питома вага – у дітей віком 0-3 роки (1,54 %). Найвища летальність зафіксована у віковій групі 0-3 роки – 25,00 %, найменша – у віковій групі 3-6 років, 12,50 %. За ознакою участі в русі в загальному масиві найбільша питома вага постраждалих дітей припадає на пасажирів чотириколісного транспорту – 46,51 %, на другому місці – діти-пішоходи з показником 37,21 %, найменшу питому вагу мають водії та пасажири двоколісного транспорту – 16,28 %. У масиві померлих більше половини займають пішоходи – 54,55 %. Летальність у масиві водіїв та пасажирів двоколісного транспорту становить 7,14 %, у пасажирів чотириколісного транспорту – 10,00 %, а найвища – у пішоходів, 18,75 %.<br>Висновки. Дорожньо- транспортна травма у дітей має певні клініко- епідеміологічні характеристики, що полягають<br>в гендерних і вікових особливостях та участі в русі. У масиві постраждалих переважають хлопчики – 52,33 %, водночас<br>встановлено суттєвий вплив гендерної ознаки на результат перебігу травматичного процесу, причому дівчата мають більший шанс на виживання. Вікова ознака має суттєвий вплив, як на виникнення ДТТ, так і на результат перебігу травматичного процесу. Найбільшу питому вагу серед травмованих мають діти 6-18 років – 89,19 %. Найбільша летальність спостерігається у віковій групі 0-3 роки – 25,00 %. Участь в русі у дітей має сильний вплив, як на формування масиву постраждалих, так і на результат перебігу травматичного процесу. Найбільшу питому вагу мають пасажири чотириколісного транспорту – 46,51 % та пішоходи – 37,21 %. Найбільша летальність спостерігається у пішоходів – 18,75 %.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293445ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОПРОТЕКТОРНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ПЕРВИННОЮ ВРОДЖЕНОЮ ГЛАУКОМОЮ2023-12-18T01:37:37+02:00З. Назироваgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaД. Туракуловаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Нормалізація внутрішньоочного тиску є обов’язковою умовою, але не гарантує стабілізацію глаукомного процесу. Важливе значення надається нейропротекторній терапії, спрямованої на збереження активної функції аксонів ганліонарних нервових клітин.<br>Метою дослідження стало вивчення ефективності препарату нейропротекторної дії «Кортексин» при вродженій глаукомі. <br>Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 32 (64 очей) дитини з вродженою глаукомою в стадії<br>компенсації. З них 18 дітей (36 очей) увійшли до основної групи, яким застосовувався нейропротектор Кортексин. Інші 14 (28 очей) дітей увійшли до групи контролю, яким проводилося стандартне лікування. Методи дослідження: візометрія, офтальмоскопія, периметрія, тонометрія, тонографія, УЗД очного яблука, гоніоскопія.<br>Результати. Всім пацієнтам була проведена антиглаукоматозна операція і за відсутності негативної динаміки протягом року кожні три місяці проводилось нейропротекторне лікування із застосуванням препарату Кортексин. Для дослідження гостроти зору у дітей молодшого віку було розроблено та використано комп’ютерну програму для визначення гостроти зору. Отримано свідчення комп’ютерної програми «Шкала оцінки зорових функцій» (№ DGU 11841). Далі батькам дитини пояснювали, як ставити бали. Батьки після 1 місяця та після 3-х місяців курсу лікування заповнювали таблицю та виводили бали. Після завершення нейропротекторного лікування протягом одного року нами було зібрано дані опитувальника, заповнені з боку батьків, та проведено аналіз гостроти зору. Аналіз даних в основній групі показав підвищення гостроти зору на всіх стадіях глаукоми, окрім термінальної. У дітей контрольної групи гострота зору до хірургічного втручання була ідентична основний групі. Після одного року спостереження в контрольній групі зростання гостроти зору відзначалося набагато менше, ніж в основній групі.<br>Висновок. Таким чином, динаміка підвищення гостроти зору у пацієнтів основної групи була достеменно більш виражена, що свідчить про цілеобразність включення в комплексне лікування глаукомної нейропатії препаратів нейропротекторної дії.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293470АЛГОРИТМ ВЕДЕННЯ ДІТЕЙ ПІСЛЯ АНТИГЛАУКОМАТОЗНОЇ ХІРУРГІЇ2023-12-18T11:09:23+02:00Д. Туракуловаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЗ. Назироваgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Поширеність глаукоми у дітей віком коливається не більше 1:10000-1:12000. У структурі сліпоти у дітей питома вагаданої патології коливається від 2 до 15 %. Мета хірургічного лікування глаукоми – досягнення цільового внутрішньоочного тиску без використання лікарських засобів. До ранніх ускладнень відносять синдром дрібної передньої камери, гіфему, циліохороїдальне відшарування, надмірну гіпотонію та гіпертензію. Імовірність виникнення цих ускладнень досить висока – за деякими даними, вона може сягати понад 50 %, що показує актуальність цієї проблеми.<br>Мета дослідження. Вивчити частоту народження та характер ранніх післяопераційних ускладнень для проведення аналізу результатів лікування у дітей з первинною вродженою глаукомою.<br>Методи дослідження. Загальна кількість склала 50 дітей (91 очей), яким проведено антиглаукоматозна операція та виявлено ранні післяопераційні ускладнення.<br>Результати дослідження. Аналіз структури ранніх післяопераційних ускладнень після антиглаукоматозних операцій по-<br>казав, що на перший день загальна кількість пацієнтів із ускладненнями становила 61,54 %. На третій день пацієнти з ранніми післяопераційними ускладненнями становили до 39,56 % випадків. Найбільшу кількість склали пацієнти з гіпотонією при ССО – 32,97 %, гіфема у ранньому післяопераційного періоду зустрічалася у 19,78 % та офтальмогіпертензія – у 17,58 %. На сьомий день у 9,9 % пацієнтів відзначали ранні післяопераційні ускладнення, яким було рекомендовано продовжити консервативне лікування в стаціонарних умовах.<br>Висновок. У ранньому післяопераційному періоді після проведення консервативного лікування кількість ускладнень зменшилась до 90,1 %. Ці пацієнти не потребували повторного хірургічного втручання. Хворих було виписано додому під наглядом офтальмолога за місцем проживання.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293471КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ЗМІНИ МАРКЕРІВ БОЛЮ У ДІТЕЙ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ2023-12-18T11:22:32+02:00Я. Семковичgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути<br>пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається.<br>Метою даного дослідження було оцінити клініко- лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю.<br>Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболення. Критерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АSА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально- аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року).<br>Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики.<br>Робота є фрагментом науково- дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми.<br>Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага – 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності<br>не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р > 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) – з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) – з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r < 0,5) – з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.<br>Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза-<br>пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293472SARS-COV-2 ТА ГІПЕРКОАГУЛЯЦІЯ У ВАГІТНИХ2023-12-18T11:35:22+02:00А. Бойчукgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЮ. Якимчукgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Якимчукgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Глобальна пандемія, яка була спричинена вірусом SARS-CoV-2, створила безпрецедентні як медичні так і соціальні<br>проблеми. Вірус має здатність спричиняти протромботичний стан, який у певних випадках призводив до важких<br>тромботичних ускладнень. Перед науковцями світу повстало завдання у глибокому дослідженні каогуляційної здатності плазми крові та проркоагулянтноі ролі тромбоцитів у розвитку патогенних механізмів пошкодження ендотелію, великих судинних тромбозів та системних мікроангіопатій. Ці дослідження стануть в пригоді клініцистам для вдосконалення патогенетитчно- обгрунтуваних схем лікування даного захворювання та профілактики грізних ускладнень.<br>Метою дослідження було визначити вплив вірусу SARS-COV-2 на деякі показники згортальної системи крові<br>у вагітних із постковідним синдромом.<br>Матеріал та методи дослідження. З листопада 2020 по січень 2022 року нами проведено проспективне когортне<br>дослідження 50 вагітних жінок (основна група) із SARS-CoV-2, підтвердженим методом полімеразно- ланцюгової реакції.<br>Групу контролю склало 25 жінок з фізіологічною вагітністю, що перебували на стаціонарному лікуванні у комунальне<br>некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2». Проведення даного дослідження було<br>затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського –<br>протокол № 61 від 13 листопада 2020 р. Вагітні обстежувались у терміні від 30 до 34 тижнів гестації. У відібраних<br>зразках крові досліджували: кількість тромбоцитів, показники коагулограми: міжнародне нормалізоване відношення,<br>протромбіновий та тромбіновий час, протромібновий індекс, активований частковий тромбопластиновий час, рівень<br>фібриногену та D-димеру). Дослідження виконані на аналізаторі Coag Chrom 3003.<br>Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel та «Statistica –10».<br>Дослідження виконано в межах НДР «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних з обтяженим соматичним<br>анамнезом» кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, державний реєстраційний номер N 0121U100153, термін виконання 2021-2023).<br>Результати дослідження. В 5 % вагітних основної групи спостерігалося достовірне зменшення абсолютної<br>кількості тромбоцитів менше, ніж 100 000/мкл, та у 70 % пацієнтів цієї групи кількість тромбоцитів була менше<br>150 000/мкл і лише 25 % вагітних цієї групи кількість тромбоцитів відповідала нормальним показникам. У контрольній<br>групі лише у 16 % показники тромбоцитів були в межах 150-180/, а у 84 % вагітних цієї групи показники кількості<br>тромбоцитів відповідали нормі. Показники протромбінового часу були незначно довшими у пацієнток із COVID-19<br>(15,6 с; 14,4-16,3), порівняно з контрольною групою (13,6 с; 13,0-14,3), (Р>0,05). У вагітних із SARS-CoV-2 спостерігали<br>концентрацію фібриногену у 1,63 рази вищу, у порівнянні із контрольною групою (Р<0,05). Показники активованого<br>часткового тромбопластинового часу та міжнародного нормалізованого відношення у групі пацієнток із COVID-19<br>був довшим, порівнюючи з контрольною групою, хоча різниця не була статистично значущою (Р>0,05).Спостерігалося<br>достовірне (Р<0,05) пришвидшення тромбінового часу у 82 % вагітних основної групи у порівнянні з контролем.<br>Підвищення концентрації D-димеру було найбільш значущим відхиленням від норми. Так, при оцінці показників<br>лабораторних досліджень основних параметрів гемостазу у 26 % пацієнток із COVID-19 було Д-димер зріс у п’ять<br>разів, а у 20 % у 8-10 разів більше, ніж у здорових вагітних. Отже, вірус SARS-CoV-2 має негативну дію на основні<br>показники як про- так і антикоагулянтної системи гомеостазу. І особливо небезпечним ці зміни є для вагітних жінок,<br>адже мікро та макротромбози плаценти та пуповини ведуть до життєвонебезпечних станів для плода.<br>Вірус SARS-CoV-2 веде до гіперкоагуляції у системі гомеостазу вагітних у порівнянні з жінками контрольної групи,<br>які не були інфіковані короновірусом.<br>Висновок: Отже, результати наших досліджень дозволяють патогенетично обгрунтувати необхідність тривалого<br>застосування антикоагулянтної терапії вагітних з постковідним синдромом.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293473МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ КЛІТИННО-ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ТА ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ ПО ВИНИКНЕННЮ ПРЕЕКЛАМПСІЇ2023-12-18T11:47:00+02:00В. Ващенкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які пе-<br>ребігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно- гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції.<br>Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно- гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі<br>вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників.<br>Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які<br>в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних.<br>Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFγ, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуляторного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково- дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання<br>10.2022-09.2027).<br>Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (СD4+) та Т-супресорів/кілерів (СD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgА та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ<br>достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-α/IL-10 (р0,001). <br>Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних<br>артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293475ЗМІНИ БАЛАНСУ ЦИТОКІНІВ У ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНИМ ЕНДОМЕТРИТОМ В АНАМНЕЗІ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ2023-12-18T11:56:48+02:00В. Ліхачовgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Тарановськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та ІL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного<br>ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах.<br>Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (ТNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікального каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень.<br>Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит<br>в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікованого хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, INFγ, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027).<br>Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікальному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р<0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р<0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р<0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р<0,001), в 3,3 рази – в терміні 17-18 тижнів (р<0,001) та в 4,4 рази – в 32 тижні (р<0,001). Усі вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α – більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р<0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р<0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р<0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р<0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р<0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності<br>(р<0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р<0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р<0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р<0,01), в 2,6 рази (р<0,0001) та в 4 рази (р<0,001) відповідно у зазначені терміни<br>Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р<0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р <0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р<0,0001).</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293476ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ШИШКОВИДНОГО ТІЛА У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗЛИВИМ АБОРТОМ В ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ – ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ ВАГІТНОСТІ2023-12-18T12:16:47+02:00А. Пушкашуgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Мелатонін є важливим гормоном, який забезпечує нормальний розвиток вагітності, однак вплив серотоніну при цьому<br>залишається недостатньо вивченим. Низька продукція мелатоніну може спричинити розвиток спонтанного аборту, так як він стимулює секрецію прогестерону та пригнічує синтез простагландинів. Мелатонін має вплив на індукцію та блокування апоптозу ворсинчастого цитотрофобласта, сприяє розвитку синцитіотрофобласту. Аналіз частоти позитивного перебігу вагітності показав суттєве значення впливу на перебіг вагітності та пологів, дотримання режиму сну та відпочинку також сприяють позитивному ефекту, проте загальної концепції, не існує, що робить тему актуальною.<br>Мета дослідження. Оцінити функціональний стан шишковидного тіла, зокрема кількість мелатоніну та серотоніну у крові вагітних у терміні 10-12 тижнів вагітності із загрозою переривання вагітності, яка проявлялася кров’янистими виділеннями чи формуванням ретрохоріальної гематоми та наслідки вагітності.<br>Матеріали та методи. Сформовано дві групи: І основна – 40 вагітних з загрозою переривання вагітності та формуванням ретрохоріальної гематоми, ІІ контрольна – 44 здорових вагітних. Проведено акушерське дослідження, імуноферментне для визначення мелатоніну, серотоніну, хоріонічного гонадотропіну, УЗД. Передбачено інформаційну згоду вагітних при відповідному роз’ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015 (протокол засідання комісії № 2 від 19.10.2023 року). Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення<br>наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України No 523 від 12.07.2012.<br>Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності визнавали істотними при рівні значимості р≤0,05. Нами проведено також кореляційний аналіз системі Microsoft Excel, для визначення коефіцієнта кореляції застосували метод квадратів (метод Пірсона). Робота є фрагментом НДР кафедри акушерства та гінекології, УДК 618.1-053.34 + 618.1-0536 /.8] –07-084-08 «Профілактика, діагностика та лікування розладів перинатального періоду та репродуктивної системи жінок і дівчат- підлітків» (No 201110Н, номер державної реєстрації 0111U006499. Термін виконання 02.2011-12.2015).<br>Результати дослідження. Згідно отриманих результатів ретрохоріальна гематома до 1 см виявляється втричі частіше,<br>ніж більше 1 см, при цьому рівень мелатоніну не є достовірно нижчий, однак при ретрохоріальній гематомі, яка більше 1 см спостерігається достовірне зниження у випадках подальшого нормального перебігу вагітності та пологів. При подальшому ускладненому перебігу вагітності при ретрохоріальній гематомі до 1 см спостерігається значно виражене достовірне зниження мелатоніну (р ˂ 0,001), на відміну від ретрохоріальної гематомі більше 1 см, де при ускладненому перебігу вагітності не виявлено достовірної різниці (р > 0,05). Кількість серотоніну є підвищеною у всіх підгрупах, незалежно від розмірів гематоми та подальшого перебігу вагітності.<br>Висновки. У випадку загрози переривання вагітності у першому триместрі з утворенням ретрохоріальної гематоми у подальшому зберігаються ризики ускладненого перебігу вагітності у 60,87 % випадків. При визначенні гормонів шишковидного тіла встановлено наявність достовірного збільшення серотоніну з одночасним достовірним зниженням мелатоніну зі збереженням позитивного взаємозв’язку між гормонами, що свідчить про порушення синтезу мелатоніну у ЦНС. Підтвердженням є нормальний рівень хоріонічного гонадотропіну та збереження життєздатності ембріонів. Оскільки встановлено порушення утворення гормонів у шишковидному тілі, дотримання рекомендацій щодо повноцінного відпочинку може позитивно вплинути на подальші результати вагітності та пологів.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293477ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ ТКАНИН ПІД ЧАС 3D-РЕКОНСТРУКЦІЇ МІКРОСКОПІЧНИХ СТРУКТУР ЛЮДИНИ2023-12-18T12:29:09+02:00Р. Дмитренкоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Ковальgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЛ. Андрущакgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaІ. Макарчукgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Цигикалоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>3D-реконструювання є інформативним, об’єктивним методом морфологічного дослідження, який полягає у перетворенні серії послідовних зрізів (гістологічних, макроскопічних, анатомічних розпилів, комп’ютерних томограм тощо) у віртуальне об’ємне (цифрове) зображення, яке можна вивчати в різних проекціях та в имірювати об’єм, площу, діаметри, кути, зберігати, копіювати, редагувати.<br>Мета дослідження – порівняти ефективність методик 3D-реконструювання різних тканин та мікроскопічних анатомічних структур організму в пренатальному періоді розвитку людини.<br>Матеріал і методи дослідження. Нами досліджено 6 серій послідовних гістологічних зрізів зародків людини віком від 4 до 6 тижнів внутрішньоутробного розвитку, 15 препаратів органокомплексів голови, кінцівок та тулуба передплодів людини віком від 7 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку, плодів людини віком 4-9 місяців ВУР методом виготовлення гістологічних (5), а також гістотопографічних зрізів (10) безпосередньо з парафінового блоку та їх оцифровки, та 14 КТ плодів людини віком від 4 до 9 місяців ВУР. Дослідження проводилося відповідно до основних положень Резолюції Першого національного конгресу з біоетики «Загальні етичні принципи експериментів на тваринах» (2001), ICH GCP (1996), Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009, № 944 від 14.12.2009, № 616 від 03.08.2012. Робота виконується в рамках ініціативної науково- дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» «Структурно- функціональні особливості тканин і органів<br>в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево- вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025.<br>Результати дослідження. 3D-реконструювання серій послідовних гістологічних зрізів ефективне для дослідження препаратів зародків, органокомплексів передплодів та певних мікроскопічних структур плодів людини завдяки легкій ідентифікації гістологічних структур, однак потребує удосконалення способів зіставлення гістологічних зрізів у природній позиції. 3D-реконструювання гістотопографічних зрізів доцільно застосовувати при дослідженні препаратів органокомплексів передплодів та плодів людини. 3D-реконструювання серійних КТ-зрізів – ефективний та високоточний інструмент дослідження рентген-контрастних анатомічних структур у плодовому періоді ВУР (кісткової тканини, контрастованих кровоносних судин), дозволяє при використанні певного алгоритму дослідження виявляти та вимірювати осередки скостеніння та синтопію кровоносних судин з кістками.<br>Висновки. Для широкого застосування в морфології метод 3D-реконструювання вимагає технічного удосконалення<br>програмно- апаратного комплексу для реконструювання, а саме: автоматизації етапів реконструкції, зокрема, сегментації зрізів, а також удосконалення методик поліхромного маркування структур анатомічного препарату для їхнього чіткого диференціювання.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293478ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІТЕЛІЮ ЯСЕН У ДІТЕЙ У ДІЛ ЯНЦІ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ФОРМУВАННЯ КОРЕНЯ ЗУБА2023-12-18T12:57:36+02:00Т. Муринюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Екстракція ретинованих та дистопованих третіх молярів є достатньо травматичною маніпуляцією, яка супроводжується<br>великим дефектом кісткової тканини та інфікуванням рани. Тому доцільним є проведення гермектомії, яка має низку переваг перед типовим і атиповими методами видалення зубів. Важливим етапом будь-якого оперативного втручання є післяопераційний період, котрий характеризується певною тривалістю та наявністю ускладнень, що серед іншого обумовлено регенераторним потенціалом тканин, насамперед епітеліальних.<br>Мета дослідження – оцінити стан епітеліального покриву ясен у ділянці третіх молярів у дітей, що потребують операції<br>видалення цих зубів за ортодонтичними показаннями, з урахуванням стадії формування зуба, а саме його кореня.<br>Матеріали та методи. Проведено операцію видалення третіх молярів за ортодонтичними показаннями 95 дітям у віці від 11 до 18 років. Клініко- рентгенологічно виділено три групи спостереження: І (n=30) – діти віком 11-13 років; ІІ (n=35) – діти віком 13-16 років, та ІІІ (n=30) – діти віком 16-18 років. Під час оперативного втручання відбувався забір ясен з прилеглих ділянок для дослідження. Матеріал фіксували, зневоднювали, парафінізували для подальшої гістологічної обробки. Застосовували імуногістохімічні методики у відповідності до протоколів, наданих виробником. Зокрема, було провели імуногістохімічне визначення антигенів Ki-67 з первинними антитілами проти нього. Цифрові копії зображення аналізували за допомогою спеціалізованої комп’ютерної програми ImageJ v1.52 (freeware, США). Отримані цифрові дані оброблені статистично. Отримані цифрові дані оброблені статистично. Застосовували попередню перевірку на нормальність розподілу за методом Shapiro- Wilks. Для всіх вивчених статистичних вибірок згідно з цим критерієм гіпотеза про нормальність розподілу не була відхилена (на рівні значущості р=0,05), тому використовували переважно параметричні методи статистичного аналізу: обрахування середньої арифметичної та її похибки, непарний двобічний критерій Стьюдента. Однак, з причини, що статистичні вибірки були невеликими, то разом з критерієм Стьюдента застосовували й непараметричний критерій Mann- Whitney. Дослідження проводилось як фрагмент комплексної науково- дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку Буковинського державного медичного університету на тему «Розробка методів профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з урахуванням факторів ризику їх розвитку» (державний реєстраційний номер: 0121U110122). Проведені дослідження відповідали біоетичним нормам, що зазначено у висновках комісії з біоетики Буковинського державного медич-<br>ного університету № 1 від 17.09.2020 р.<br>Результати та їх обговорення. Результати досліджень показали, що товщина епітелію ясен в дітей у ділянці третіх молярів поступово зростає від (102±2,6) мкм на стадії формування кореня «D» до (289±4,3) мкм на стадії «H». Водночас, варто зазначити, що у дітей віком 11-13 років товщина епітеліального покриву ясен на етапах формування кореня зуба є у середньому є меншою, аніж у дітей віком 13-16 та 16-18 років (p<0,05), а в дітей 13-16 років менша, ніж у дітей 16-18 років (p<0,05). Встановлено, що проліферативна активность епітелію за даними імуногістохімічного дослідження антигену Ki-67 в клітинних ядрах має протилежну залежність від товщини епітеліального шару. Зокрема, найвищою вона є на стадії формування «D» – (52±0,9) %, а найнижчою – (19±0,4) %, – на стадії «H».<br>Висновки. Отже, проведене гістологічне та імуногістохімічне дослідження ясен в ділянці третього моляра дозволяє прийти до висновку, що в ході формування кореня цього зуба відбувається низка змін в епітеліальному покриві ясен, а саме: збільшення кількості шарів епітелію на тлі зменшення його проліферативної активності. Встановлені дані свідчать про зниження регенераторного потенціалу багатошарового плоского епітелію зі збільшенням віку дитини та ступеня сформованості третього моляра, що знаходить своє відображення в клінічній картині перебігу оперативного втручання.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293479СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФАРМАКОГЕНЕТИКИ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ В ПЕРИНАТОЛОГІЇ ТА ПЕДІАТРІЇ2023-12-18T13:05:45+02:00О. Скавінськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЮ. Чернявськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЛ. Фіщукgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaВ. Похилькоgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Євсеєнковаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaЗ. Россохаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Фармакогенетичне тестування (ФТ) – сучасний інструмент у практиці лікаря, який робить можливим прийняття правильного клінічного рішення у складних випадках при відсутності очікуваного результату від вжитих лікувальних заходів. Зрозуміло, що так само, як цілий ряд захворювань, запрограмованими генетично є і певні метаболічні процеси людського організму. Тому, незважаючи на велику кількість нез’ясованих механізмів індивідуальної реакції на лікарські засоби, генетичне тестування займає одну з провідних позицій серед методів підбору медикаментозної терапії у складних клінічних випадках. Проте для успішного впровадження цього перспективного методу необхідно подолати цілу низку перешкод, серед яких – лімітованість доказів ефективності, етичні, юридичні і соціальні фактори. Метою даного огляду є висвітлення сучасних концепцій та практичних аспектів використання ФТ. У статті розглянута проблематика розширення показань до ФТ, коли воно не обмежується лише превентивним застосуванням. ФТ дозволяє ідентифікувати препарати з підвищеним ризиком спричинення побічних ефектів, визначити ліки з вузьким терапевтичним індексом, зменшити кількість лікарських засобів при лікуванні, підібрати дозування препарату. У практиці лікаря можуть використовуватися різноманітні платформи ФТ, які, в основному, можна поділити на дві категорії – тести на основі генотипування та секвенування. В залежності від того, який ген тестується, можуть бути використані різні алгоритми побудови результатів. Деякі варіанти генів можна описати з точки зору метаболічної<br>активності, деякі – за їхньою загальною функцією, а інші – лише як присутні або відсутні. Результати для варіантів генів також можна повідомити у вигляді нормальної, проміжної або низької функції відповідного гена. Фармакогенетичні клінічні системи підтримки прийняття рішень (Pharmacogenetic Clinical Decision Support Systems, CDSS) – це комп’ютерні системи, які допомагають постачальникам медичних послуг призначати ліки на місці надання медичної допомоги. Ці системи надають лікарям та іншим постачальникам медичних послуг належним чином відфільтровану фармакогенетичну інформацію, таку як попередження про взаємодію варіантів генів з ліками або рекомендації щодо лікування для конкретного пацієнта. Фармакогенетичну CDSS можна або інтегрувати в локальну лікарняну інформаційну систему, або використовувати як окрему програму, таку як веб-сервіс або мобільний додаток. Фармакогенетика може збільшити кількість та якість інформації, доступної вагітним жінкам та їхнім лікарям про застосування лікарських засобів під час вагітності. Впровадження рекомендацій з ФТ в рутинну педіатричну<br>практику вимагає ретельно скоординованих стратегій на національному, регіональному рівнях і в медичних установах. Поки що фармакогенетика надає мозаїчну інформацію, пов’язану з асоціацією між відповіддю на медикаментозну терапію залежно від генетичного фону. Очікується, що наступним етапом буде дослідження на більшій групі учасників, вивчення внеску епігенетичних факторів, і надання клінічних рекомендацій для коригування або вибору терапії на основі особистих характеристик пацієнта.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293540КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВАЖКОЇ АНЕМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ2023-12-19T10:03:18+02:00О. Горбатюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaК. Берцунgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Рубінаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaА. Сасюкgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Мазурgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Лукіянецьgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонародженої дитини з важкою<br>анемією, спричиненою важкою пологовою травмою, продемонструвати складність діагностики та лікувальної<br>тактики даної патології.<br>Матеріал та методи дослідження. Основою дослідження є аналіз обстеження та лікування новонародженої<br>дитини з важкою анемією, спричиненою пологовою травмою. Комплекс діагностичних заходів включав клініко-<br>лабораторні методи, променеві (рентгенографія та спіральна комп’ютерна томографія), ультразвукові дослідження.<br>Результати дослідження. Комплексне лікування дитини з важкою анемією призвело до значного поліпшення стану<br>пацієнта, що дало можливість виписати дитину зі стаціонару у віці одного місяця. Враховуючи можливі етіологічні<br>та патогенетичні чинники анемії у новонароджених дітей, були виключені вроджені порушення гемостазу. З метою<br>дообстеження проведено СКТ з контрастним підсиленням, під час якого виявлено ознаки забою з субкапсулярною<br>гематомою латерального краю правої частки печінки, забою з субкапсулярною гематомою латерального краю правої<br>нирки, забою з гематомою правого наднирника, на момент обстеження без накопичення контрасту, з ознаками<br>гемолізу гематом правої нирки та правого наднирника. За результатами рентгенологічного обстеження ОГК виявлено<br>напружений правобічний гідропневмоторакс, що стало прямим показом до проведення невідкладного хірургічного<br>лікування. Основні лікувальні заходи включали наступні кроки: консервативна терапія – корекція анемії та гемостазу,<br>хірургічне лікування. Інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не було.<br>Висновки.<br>1. У разі виявлення важкої анемії у новонародженої дитини, необхідно виключати джерела кровотечі, а саме:<br>вроджені порушення гемостазу та наслідки пологової травми.<br>2. За наявності у пацієнта наслідків пологової травми, необхідно визначити пріоритетний напрямок лікування<br>(консервативне, оперативне, комбіноване).<br>3. Консервативне лікування важкої анемії у новонароджених дітей має включати інфузію препаратів, що корегують<br>гемостаз та анемію.<br>4. Невідкладна хірургічна допомога має виконуватися при недостатності або відсутності ефективності<br>консервативного лікування; з метою стабілізації гемодинаміки, а також для усунення наслідків супутньої патології.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293547ЕФЕКТИВНІСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОГО МОНІТОРИНГУ МАНЕВРУ РЕКРУТУВАННЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З АТЕЛЕКТАЗОМ ЛЕГЕНЬ НА ПРИКЛАДІ КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ2023-12-19T10:24:28+02:00О. Оболонськийgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Оболонськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Капустінаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Рутинна приліжкова діагностика ефективності лікування у реальному часі без рентгенологічного навантаження<br>є найбільш актуальним питанням у інтенсивній терапії респіраторних захворювань, в тому числі у новонароджених.<br>Ультразвукового моніторинг стану легень досить нове слово в своєчасній діагностиці їх захворювань. Використання<br>рекрутмент маневру у новонароджених доказало свою ефективність, а за умови наявності постійного контролю за<br>станом легень і безпечність. У статті представлено досвід використання ультразвукового моніторингу маневру<br>рекрутування та клінічний випадок, який це демонструє.<br>У дитини з респіраторним дистрес синдромом діагностовано на 1 добу життя ателектаз легені. Під контролем<br>УЗД легень виконано рекрутмент маневр за методикою контрольованого поетапного нарощування позитивного тиску<br>наприкінці видиху (Positive End Expiratory Pressure, PEEP) з 5 см Н2О до 8 см Н2О протягом 2-х хв. і в подальшому до<br>10-11 см Н2О протягом наступних 2-х хв. у режимі PC (Pressure Controlled Ventilation). Потім, впродовж певного часу,<br>проводилось титрування PEEP (зменшення) до 5 см Н2О. Кожні 2 хв. проводився моніторинг SpO2, CO2, УЗД легенів при підвищенні остаточного тиску в дихальних шляхах. Зміни на УЗД легенів протягом рекрутмент маневру демонстрували покращення вентиляції легень на ураженій ділянці (спочатку зменшення В-ліній (з 6-8 в одному міжреберному проміжку до 3), а в подальшому поява А-ліній). Рентгенологічно було підтверджено розправлення ателектазу.<br>Публікація матеріалів погоджена з Комісією з біоетики КП «Регіональний медичний центр родинного здоров’я»<br>ДОР. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків<br>новонародженої дитини.<br>Висновок. УЗД є валідним, доцільним методом діагностики, що дозволяє клініцистам отримати неінвазивну, швидку,<br>приліжкову інформацію стосовно стану легень у новонароджених з ателектазом легень при проведенні рекрутмент<br>маневру без ризиків пов’язаних з рентгенографією.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/293585ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИЧНИХ ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК У НЕМОВЛЯТ2023-12-19T13:11:10+02:00Т. Знаменськаgodovanec.oleksij@bsmu.edu.uaО. Воробйоваgodovanec.oleksij@bsmu.edu.ua<p>Було доведено, що рід Bifi dobacterium переважає в мікробіоті кишечника немовлят на грудному вигодовуванні<br>і приносить користь організму, прискорюючи дозрівання імунної відповіді, збалансовуючи імунну систему для<br>зменшення запалення, покращуючи бар’єрну функцію кишечника і збільшуючи продукцію ацетату. Мікрофлора<br>дітей на грудному вигодовуванні переважно складається з цих бактерій та їх наявність вважається важливою<br>в ранньому дитинстві, оскільки вони підтримують здоровий кислотно- лужний баланс, необхідний для нормального<br>функціонування травних ферментів, запобігають розвитку шкідливих бактерій, впливають на моторику кишечника<br>(перистальтику) і сприяють нормальній роботі імунної системи. Bifi dobacterium добре пристосований до кишечника<br>немовлят і еволюціонував разом з мікробіомом кишечника, частково завдяки своїй здатності споживати складні<br>вуглеводи, що містяться в людському молоці.<br>Щоб забезпечити переваги, пов’язані з Bifi dobacterium, для всіх немовлят, за останні десятиліття було розроблено<br>низку комерційних штамів. Оскільки нові інгредієнти стають доступними, їх безпечність та придатність необхідно<br>оцінювати в доклінічних та клінічних дослідженнях. Розгляд повних клінічних даних щодо використання Bifi dobacterium у дитячому харчуванні має вирішальне значення для кращого розуміння його потенційного впливу на здоров’я і розвиток немовлят. У цій статті ми починаємо підсумовати нещодавні клінічні дослідження з використанням окремих штамів комерціалізованого Bifi dobacterium.</p>2023-12-28T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023