http://neonatology.bsmu.edu.ua/issue/feed Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 2022-08-08T20:25:05+03:00 Yuliya Hodovanets godovanec.julia@bsmu.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Медичний науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» заснований у вересні 2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 18106-6906Р від 02.09.2011 р).</strong></p> <p><strong>Транслітерація назви журналу: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina (Online)<br />Скорочена назва журналу: Neonatol. hìr. perinat. med. (Online)</strong></p> <p><strong>Засновники журналу:</strong></p> <p><strong>Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м.Чернівці, Україна)</strong></p> <p><strong>Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України» (м.Київ, Україна)</strong></p> <p><strong>Міжнародний</strong><strong> стандартний</strong><strong> серійний</strong><strong> номер</strong><strong> журналу (International Standard Serial Number, ISSN): </strong><strong>ISSN 2226-1230 (Print); </strong><strong>ISSN 2413-4260 (Online)</strong></p> <p><strong>DOI</strong><strong>: </strong><strong>10.24061/2413-4260</strong></p> <p><strong><a href="https://www.doi.org/10.24061/2413-4260" target="_blank" rel="noopener noreferrer" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://www.doi.org/10.24061/2413-4260&amp;source=gmail&amp;ust=1652629582786000&amp;usg=AOvVaw2UKhoeXFMbbp8g-9TudX1n">https://www.doi.org/10.24061/2<wbr />413-4260</a></strong></p> <p><strong>Передплатний індекс журналу в каталозі періодичних видань «Укрпошта» 89773.</strong></p> <p><strong>Галузь - медицина</strong></p> <p>Журнал є офіційним засобом масової інформації, публікується як періодичне друковане видання українською та англійською мовами і здійснює свою діяльність відповідно до закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 , N 1, ст. 1, зі змінами N 2051-VIII (2051-19 від 18.05.2017 р.).</p> <p>Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 893 від 04.07.2013 року журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, рекомендованих для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, розділ «медицина». Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 р. за №32, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.01.2018 р. за № 148/31600, журнал включено до Переліку наукових фахових видань України та присвоєно категорію "В" строком на два роки. Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600, згідно Наказу МОН України від 17.03.2020 р. № 409, видання внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, Категорія «Б».</p> <p>До складу редакційної колегії і редакційної ради журналу входять провідні фахівці з неонатології, акушерства та гінекології, педіатрії, дитячої хірургії, медичної генетики України та країн зарубіжжя (США, Великобританії, Австрії, Польщі, Італії, Грузії, Азербайджану, Республіки Вірменія, Республіки Молдова).</p> <p><strong>Мета журналу</strong> - висвітлення сучасних аспектів розвитку і організаційних принципів перинатальної медицини в Україні та країнах зарубіжжя, обговорення актуальних проблем і передових технологій в неонатології та неонатальній хірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, медичній генетиці та інших дисциплінах; формування наукового і клінічного світогляду лікарів і медичних сестер в режимі міждисциплінарної інтеграції; допомога практичній охороні здоров'я у впровадженні принципів доказової медицини, актуалізації принципів етики і деонтології для підвищення якості медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, матерям і новонародженим, дітям всіх вікових категорій.</p> <p>Журнал випускається в друкованій формі з періодичністю 4 номери на рік (1 раз в 3 місяці) і має ідентичну за змістом повнотекстову електронну версію, яка розміщується в мережі Інтернет після виходу друкованого варіанту/</p> <p class="Pa0"><strong>Офіційний сайт журналу: Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "URAN", Проект «Наукова періодика України </strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/">http://neonatology.bsmu.edu.ua/</a></p> <p class="Pa0"><strong>e-mail:</strong> <a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p class="Default"><strong>Друкована версія журналу розсилається згідно державного реєстру України в усі провідні бібліотеки, державні установи та вищі медичні навчальні заклади України.</strong></p> <p class="Default"><strong>Електронна версія журналу представлена на сайтах:</strong></p> <p class="Pa0"><strong>Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського (м Київ, Україна)</strong> </p> <p class="Pa0"><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN">http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN</a></p> <p class="Pa0"><strong>Репозиторій "Інтелектуальні фонди БДМУ", Періодичні видання БДМУ </strong><a href="http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6">http://dspace.bsmu.edu.ua/handle/123456789/6</a></p> <p class="Pa0"><strong>CrossRef</strong> <a href="https://www.crossref.org/">https://www.crossref.org/</a></p> <p><strong>DOAJ</strong> <a href="https://doaj.org/">https://doaj.org/</a></p> <p><strong>WorldCat </strong><a href="https://www.worldcat.org/">https://www.worldcat.org/</a></p> <p><strong>Google Akademi</strong> <a href="https://scholar.google.com.ua/">https://scholar.google.com.ua/</a></p> <p><strong>Index Copernicus</strong> <a href="https://journals.indexcopernicus.com/">https://journals.indexcopernicus.com/</a></p> <p><strong>BASE </strong> <a href="https://www.base-search.net/">https://www.base-search.net/</a></p> <p><strong>Електронне резервне копіювання і збереження доступу до журналу забезпечено шляхом використання CLOCKSS. Видавничий маніфест CLOCKSS -</strong> <a href="http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss">http://neonatology.bsmu.edu.ua/gateway/clockss</a></p> <p><strong>На електронному сайті журналу передбачено архівування PKP PN.</strong></p> <p><strong>Публікаційна етика журналу відповідає положенню «Єдині вимоги до рукописів, що представляються в біомедичні журнали, підготовці та редагування біомедичних публікацій» Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE)</strong> <a href="http://www.icmje.org/">http://www.icmje.org/</a>)</p> <p><strong>Редакція журналу підтримує міжнародні принципи наукових публікацій згідно рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE), Довіднику журналів відкритого доступу (DOAJ), Асоціації наукових видавців відкритого доступу (OASPA) та Всесвітньої асоціації медичних редакторів (WAME) </strong></p> <p><strong>НАУКОВА РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ</strong></p> <p><strong>Редакційно-видавничий відділ Буковинського державного медичного університету МОЗ України</strong></p> <p><strong>Адреса: </strong>58002, Чернівці, площа Театральна, 2</p> <p><strong>Код ЄДРПОУ </strong>02010971</p> <p><strong>Керівник відділу - </strong>Волошенюк Ірина Олексіївна</p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (0372) 52-39-63</p> <p><strong>e-mail: </strong><a href="mailto:print@bsmu.edu.ua">print@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Матеріали для публікації та супровідні документи подаються на офіційний web-сайт журналу: </strong>http:// neonatology.bsmu.edu.ua/</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон відповідального редактора web-сайту журналу:</strong></p> <p>+38(050)5606138 Годованець Олексій Сергійович</p> <p><strong> </strong><strong>Листування з питань видавничої діяльності:</strong></p> <p><strong>Контактна адреса: </strong>Проф. Годованець Юлія Дмитрівна.</p> <p>Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Буковинський державний медичний університет, Театральна площа, 2, 58002, м.Чернівці, Україна</p> <p><strong>е-mail: </strong><a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p> <p><strong>Контактний телефон: </strong>+38 (050)6189959</p> <p><strong>Листування з питань розміщення реклами та інформації про лікарські засоби: </strong></p> <p>ТОВ «Редакція журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»</p> <p>Адреса: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4Б, оф. 47</p> <p>Код ЄДРПОУ 42656224</p> <p>Директор видавництва - Кушнір Віталій Миколайович</p> <p>Контактні телефони: +380673270800</p> <p>e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p>Передплатний індекс журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина»: 89773. Передплата проводиться через редакційний відділу журналу. Зразок анкети передплати представлено на сайті ВГО «Асоціація неонатологів України»</p> <p>web-сайт: <a href="http://neonat.org.ua/uk/">http://neonat.org.ua/uk/</a></p> <p>Заповнену анкету надсилати на e-mail: <a href="mailto:v.kushnir1111@gmail.com">v.kushnir1111@gmail.com</a></p> <p> </p> <p> </p> http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262171 РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗДОРОВ’Я НОВОНАРОДЖЕНИХ В УКРАЇНІ (ЗА ДАНИМИ ДЕРЖАВНОЇ І ГАЛУЗЕВОЇ СТАТИСТИКИ, ПЕРИНАТАЛЬНОГО АУДИТУ «MATRIX – BABIES») 2022-07-31T20:20:18+03:00 Т. Знаменська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Р. Марушко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Дудіна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Воробйова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Н. Руденко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua M. Знаменська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Власов godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Розвиток сучасного суспільства багато в чому обумовлений станом здоров’я нових поколінь, що народжуються, що визначає кількісні та якісні характеристики не лише сьогоднішнього, але й майбутнього населення - його культурний, моральний, інтелектуальний і обороноздатний потенціал.<br />Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки стану здоров’я новонароджених в Україні у ХХІ столітті за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX – BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення. Специфіка перебігу соціально-економічних і демографічних процесів в Україні у перші десятиріччя ХХІ сторіччя, зокрема зменшення чисельності дітей, що народилися в закладах МОЗ України - з 387,9 тис. у 2000<br />р. до 260,5 тис. у 2021 р. супроводжувалася негативною тенденцією узагальненого об’єктивного критерію їх здоров’я – збільшенням частоти маловагових дітей - з 5,39 до 5,99% та передчасно народжених дітей – з 4,64 до 5,68%, (ВШ з 95% ДІ 1,12 (1,09 - 1,15), р &lt; 0,0001 та 1,24 (1,21 - 1,27), р &lt; 0,0001) при стабільній дисоціації числа маловагових і передчасно народжених дітей. Діапазон коливань частоти маловагових новонароджених в регіональному розрізі у 2021 р. сягав 1,7 разової величини. Найнижчі рівні (&lt; 5%) були зареєстровані у Волинській (4,72%), Рівненській (4,89%) і Сумській (4,93%) областях, найвищі (більше 7%) - у Київській (8,1%), Закарпатській (7,49%) та Кіровоградській (7,19%) областях України.<br />Частота хворих новонароджених засвідчила позитивний тренд, характеризуючись нестабільністю по роках спостереження. Упродовж останніх десятиліть цей показник зменшився з 280,8‰ у 2000 р. до 196,9%о у 2021 р. (ВШ з 95%ДІ 0,67 (0,65 - 0,67), р &lt; 0,0001), проте наразі вже на старті життя майже кожна п’ята дитина має відхилення в стані здоров’я. Диференціація частоти хворих новонароджених у регіонах<br />засвідчила надвисокий рівень цього показника у 2021 р. (більше 250 ‰) у м. Києві, Полтавській та Київській областях при відносно низькому рівні (&lt; 150‰) у Тернопільській, Миколаївській, Закарпатській та Кіровоградській областях.<br />Традиційно лідируючу позицію в частоті хворих новонароджених у ХХІ столітті займають неонатальна жовтяниця, обумовлена надмірним гемолізом, іншими причинами – 31,1 - 58,99‰, розлади дихальної системи, що виникають у перинатальному періоді – 21,91 - 46,79‰, інші порушення церебрального статусу новонародженого – 18,58 - 43,66 ‰, уроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення – 29,75 - 30,73‰ та родові травми – 19,7 - 34,46‰, сповільнений ріст та недостатність живлення плоду – 18,01 - 73,76‰. Послідовне зниження частоти хворих новонароджених переважно зумовлено зниженням частоти внутрішньоутробної гіпоксії і асфіксії – темп убутку 85,1%, випадків сповільненого росту та недостатності живлення<br />плода – 75,6%, пологових травм – 43,2%, уроджених аномалій, деформацій та хромосомних порушень – 3,1%, гемолітичної хвороби, обумовленої ізоімунізацією – 2,92%. Водночас викликає занепокоєння негативна динаміка тяжких, що спричиняють інвалідизацію дітей, перинатальних станів, зокрема частоти випадків сепсису новонароджених – збільшення у 15,7 рази, уроджених пневмоній – темп приросту 116,3%, інфекцій, специфічних для перинатального періоду - 70,3%, за період з 2010 р. – інших порушень церебрального статусу новонародженого - 134,98%, з 2015 р. – неонатальної жовтяниці (89,6%).<br />Висновки. Системний аналіз деяких показників здоров'я новонароджених засвідчив негативну тенденцію узагальненого об’єктивного критерію їх здоров’я – частоти маловагових новонароджених як мірилу репродуктивного здоров’я матерів, при позитивному тренді частоти хворих новонароджених як мірилу лікувально-діагностичного процесу.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262172 ВРОДЖЕНІ ДЕФЕКТИ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ТРАДИЦІЇ І НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ 2022-07-31T20:35:19+03:00 K. Берцун godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Рубіна godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Горбатюк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua А. Сасюк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Лукіянець godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. Проблема лікування новонароджених з вродженими дефектами передньої стінки живота залишається актуальною за рахунок збільшення кількості таких вад розвитку, як гастрошизис (ГШ) і омфалоцеле (ОЦ), та високого рівня ускладнень і летальності.<br />Мета роботи – підвищення ефективності лікування новонароджених з ГШ і ОЦ шляхом оптимізації перед-, інтра- та післяопераційних заходів ведення пацієнтів.<br />Матеріал і методи дослідження. Проаналізовано результати обстеження і лікування 55 новонароджених з ГШ та 22 новонароджених з ОЦ за період 1993 – 2021 років. Алгоритм обстеження включав: антенатальне консультування вагітних, постнатальну консультацію та транспортування новонародженої дитини до закладу, у якому буде виконана корекція вади, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, бактеріологічні дослідження, гістологічне дослідження операційного матеріалу, вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) з метою визначення адекватної методики хірургічної корекції вади.<br />Результати дослідження. Проведені дослідження у новонароджених з ГШ і ОЦ та вісцеро-абдомінальною диспропорцією показали підвищення ВЧТ на всіх етапах корекції, що істотно впливало на механічні властивості легень і проявлялося зменшенням розтягування легень, підвищенням резистентності в дихальних шляхах і збільшенням тиску на початку вдиху. При проведенні хірургічної корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції на всіх етапах дослідження механічні властивості легень новонародженого змінювались (зменшувався комплаєнс, підвищувалась резистентність у дихальних шляхах), знаходячись у прямій залежності від рівня підвищення показників ВЧТ, про що свідчать дані основних груп хворих з ГШ і хворих з ОЦ. Максимальна зміна механічних властивостей легень відзначалася на 24-48 годині корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції та збігалася з максимальними цифрами підвищення показників ВЧТ у новонароджених. Адекватна вентиляція легень в умовах максимального підвищення показників ВЧТ у новонароджених досягалася шляхом підвищення PIP до високих цифр (до 20-22 см вод. ст.) на 24-48-й годині корекції<br />вісцеро-абдомінальної диспропорції з поступовим помірним зниженням і утриманням PEEP у межах 4-5 см вод. ст. В основних групах хворих з ГШ та ОЦ нормалізація порушень механічних властивостей легень (комплаєнсу та резистентності) відбувалася швидше, ніж у групах порівняння. Це пов’язано з врахуванням рівня внутрішньочеревної гіпертензії при виборі методу хірургічної корекції та проведенням інфузійної терапії в режимі нормоволемічної гемодилюції. При дослідженні показників периферичної гемодинаміки (абдомінального кровоплину) було виявлено, що в групах порівняння у хворих з ГШ та ОЦ визначалися більш високі індекси резистентності у верхній брижовій та ниркових артеріях, що свідчить про порушення кровоплину узазначених судинах. В основних групах хворих з ГШ та ОЦ ці показники були достовірно меншими, що говорить про кращий абдомінальний кровоплин у хворих, у яких при виборі методу оперативної корекції враховувався рівень ВЧТ.<br />Внутрішньочеревна гіпертензія є однією з вагомих причин розвитку негативних наслідків при закритті дефекту передньої черевної стінки у новонароджених з ГШ та ОЦ. Тому одним із основних напрямків покращення результатів лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки є розробка та впровадження в практичну неонатальну хірургію нових способів діагностики внутрішньочеревної гіпертензії і заходів профілактики абдомінального компартмент-синдрому.<br />У залежності від стану дитини та виду вади розвитку лікувальна тактика передбачала наступні три варіанти: 1) первинна радикальна операція, 2) етапне хірургічне лікування, 3) консервативне лікування з наступним хірургічним втручанням.<br />Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 23 новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки, з них 18 дітей із групи порівняння (1993- 2004рр.) і 6 з основної групи дослідження (2005-2021рр.), що склало 79,66 та 20,34% відповідно. Основними<br />причинами смерті були неонатальний сепсис, глибока недоношеність та тяжка супутня патологія.<br />Висновки:<br />1. Враховуючи результати лікування новонароджених з ОЦ і ГШ, можна констатувати, що зниження летальності у новонароджених майже в 3 рази обумовлено, насамперед, впровадженням в практику неонатальної хірургії нових підходів до діагностики, перед- та післяопераційного ведення, анестезіологічного забезпечення та індивідуалізованої хірургічної корекції даної патології.<br />2. Внутрішньочеревна гіпертензія при вроджених вадах розвитку передньої черевної стінкипризводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень, гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії.<br />3. Підвищений ВЧТ став показом до зміни хірургічної тактики – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або до застосування хірургічних методик, що передбачають збільшення обсягу черевної порожнини.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262173 ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРСИСТУЮЧОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З ОКСИДАНТНИМ СТРЕСОМ 2022-07-31T20:49:42+03:00 Т. Клименко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua M. Кононович godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. Персистуюча легенева гіпертензія (ПЛГ) – проблема, яка зумовлює високу захворюваність та смертність недоношених новонароджених. В експериментальних моделях та клінічних дослідженнях оксидативний стрес (ОС) сприяє розвитку легеневої гіпертензії (ЛГ) з подальшим ремоделюванням серцево-судинної системи. Найбільш чутливим та специфічним біомаркером ОС у недоношених новонароджених є 8-гідрокси-2-дезоксигуанозин (8-OHdG) у сечі.<br />Мета дослідження. Визначити клініко-діагностичний взаємозв'язок значення 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину та рівня середнього тиску в стовбурі легеневої артерії у недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом та асфіксією в ранньому неонатальному періоді.<br />Матеріал і методи дослідження. Проведено визначення 8-OHdG (нг/мл) методом імуноферментного аналізу (ІФА) та ЛГ методом ехокардіографії (ЕхоКГ) у 60 недоношених новонароджених у терміні гестації 26-32 тижні на 1 та 3-5 добу життя у 2-х групах: I – 32 дитини з респіраторним дистрес-синдромом (РДС); II – 28 дітей з РДС у поєднанні з перинатальною асфіксією.<br />Результати дослідження. Середнє значення тиску у легеневої артерії (мм.рт.ст) у II групі дітей у порівнянні з I групою було вище як у 1, так і к 3-5 добі життя. Рівень та динаміка 8-OHdG корелювала з вираженістю ЛГ, що вимагало більш тривалої респіраторної підтримки у ІІ групі. Відзначався статевий диморфізм рівня та динаміки 8-OHdG.<br />Висновки. Перинатальна асфіксія у недоношених новонароджених з РДС на 1 добу життя ускладнює перебіг ЛГ, на що вказує більш високий рівень ОС за даними 8-OHdG та його кореляції із середнім тиском у легеневій артерії (mPAP). Динаміка у вигляді зниження рівня 8-OHdG у сечі є сприятливою прогностичною ознакою перебігу легеневої гіпертензії. Гендерні особливості динаміки рівнів у дітей із перинатальною патологією вказують на знижену адаптивність та реактивність хлопчиків до окисного стресу при народженні.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262296 ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ ГІАЛУРОНОВОЇ КИСЛОТИ ТА N-ПЕПТИД КОЛАГЕНУ ІІІ-ГО ТИПУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ЯК ПРЕДИКТОРІВ РОЗВИТКУ СПАЙКОВОЇ ХВОРОБИ ОЧЕРЕВИНИ У ДІТЕЙ 2022-08-02T21:40:04+03:00 О. Bodnar godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua В. Khashchuk godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. Спайкова хвороба очеревини (СХО) є найчастішим та грізним ускладненням після операцій на органах черевної порожнини (ОЧП), що супроводжується спайкоутворенням, що спостерігається у 70 – 90 % прооперованих хворих. Проявляється пізньою спайковою кишковою непрохідністю (ПСКН), хронічним абдомінальним болем, хронічним тазовим болем, закрепами та безпліддям тощо.<br>Мета дослідження – дослідити рівні гіалуронової кислоти (ГК) та N-пептид колагену ІІІ-го типу (N-ПК ІІІ) в сироватці крові для визначення перебігу СХО у дітей.<br>Матеріал та методи дослідження. Визначення рівнів ГК та N-ПК ІІІ типу в сироватці крові проведено у 148 дітей, віком 6-17 років, з них 83 – хлопчики та 65 – дівчатка. І група (основна) – 38 хворих зі СХО, лікування ПСКН із застосування розчину натрію гіалуронату та декаметоксину, ІІ група (порівняння) – 35 дітей зі СХО, лікування ПСКН<br>традиційними методами, ІІІ група – 45 пацієнтів, оперовані з приводу інших гострих хірургічних патологій ОЧП, у яких після операції протягом 5-10 років не були відмічені ознаки СХО. Контрольну групу склали 30 дітей, оперованих з приводу пахових гриж.<br>У всіх батьків/опікунів було взято інформовану добровільну згоду у письмовому вигляді на проведення досліджень. Статистична обробка отриманих результатів виконувалась у програмах Microsoft Office Excel та Statistica 10.0 (StatSoft Inc.). Результати дослідження. При вивченні рівня ГК у контрольній, основній та порівняльній групах відмічено його<br>зростання на 5-ту добу післяопераційного періоду, відповідно на 31,94, 126,96 та 39,60 %, порівняно із показниками до операції, на 14-ту добу спостерігали зниження рівня ГК в усіх групах, порівняно з 5-тою добою на 21,24, 32,79 та 25,83 % відповідно.<br>Визначення рівня N-ПК ІІІ у всіх групах супроводжувалося збільшенням його кількості на 5-ту добу, порівняно із показниками до операції на 64,62, 57,40 та 79,32 % відповідно. На 14-ту добу рівень був в 2 рази вищим в основній групі та в 2,86 рази у групі порівняння відносно з показниками контролю. Це свідчило про стабілізацію організації сполучної тканини та регенерацію очеревини в основній групі та відсутність чіткої регенерації очеревини у групі порівняння.<br>Висновки.<br>1. Рівні ГК та N-ПК ІІІ типу у сироватці крові дітей можуть бути маркерами виникнення та розвитку СХО у дітей.<br>2. Збільшення рівня ГК більше ніж на 30 %, а N-ПК ІІІ типу на 90 %, порівняно з показниками контролю, через рік та більше після перенесеної операції з приводу СХО та ПСКН, може свідчити про високий ризик розвитку рецидиву та використовуватись як додатковий прогностичний показник.<br>3. Інтраопераційне застосування натрію гіалуронату та декаметоксину при операціях на черевній порожнині та застосування локального адгезіолізису, як антиадгезивні заходи, сприяють зменшенню ризику повторного спайкоутворення у дітей.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262175 КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ ФУНКЦЇЇ ШИШКОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У НЕМОВЛЯТ З НАДЗВИЧАЙНО МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ 2022-07-31T21:27:14+03:00 Т. Клименко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Г. Кузєнкова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. В адаптації до постнатального життя і у компенсації найбільш поширеної перинатальної патології передчасно народжених немовлят вкрай важлива роль належить функціональній активності шишкоподібної залози.<br />Мета дослідження. Визначити рівень 6-сульфоксімелатоніну сечі у першу добу життя у передчасно народжених немовлят з надзвичайно малою масою тіла та провести патоморфологічне дослідження зразків епіфізів у дітей, що померли, з подальшим клініко-морфологічним зіставленням.<br />Матеріал і методи дослідження. У 46 передчасно народжених дітей з надзвичайно малою масою тіла визначали рівень метаболіту мелатоніну в сечі 6-сульфоксімелатоніну у першу добу життя. У 20 померлих дітей проводили макро- й мікроскопічне дослідження шишкоподібної залози з використанням імуногістохімічного методу.<br />Результати дослідження. Усі передчасно народжені немовлята з надзвичайно малою масою тіла при народженні мали перинатальну патологію, яка призвела до летальних випадків у 20 з них. Екскреція з сечею метаболіта мелатоніну, 6-сульфоксімелатоніна, у передчасно народжених немовлят з надзвичайно малою масою тіла у першу добу<br />життя, які мали летальні наслідки, достовірно зменшена у порівнянні з дітьми, які вижили, що свідчить на користь виснаження функціональної активності шишкоподібної залози та може слугувати маркером несприятливого перебігу неонатального періоду. Морфологічно в епіфізі мозку передчасно народжених немовлят з надзвичайно малою масою тіла відбувається посилення морфофункціональної активності пінеальних клітин. Це підтверджується морфометричними даними та збільшенням експресії MelanA і S100 при імуногістохімічному дослідженні.<br />Макро- та мікроскопічні дані свідчать про те, що позаутробне існування в умовах пеританальної патології обумовлює прискорення диференціювання і виснаждення епіфізу з пошкодженням тканини залози, що призводить до зменшення синтезу мелатоніну та його опосередкованого метаболіта 6-сульфоксімелатоніну, який виділяється з сечею.<br />Висновки. Знижена екскреція 6-сульфоксімелатоніну із сечею у передчасно народжених немовлят з надзвичайно малою масою тіла в першу добу життя та мофологічні зміни в епіфізах дітей, що померли, свідчать про виснаження функціональної активності шишкоподібної залози при перинатальній патології.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262176 ЗНАЧЕННЯ БІЛКА CC16 ПРИ БРОНХІОЛІТІ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ 2022-07-31T21:33:27+03:00 Н. Токарчук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua А. Оверчук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. Білок CC16 секретується Club клітинами епітелію бронхіол, підтримує гомеостаз епітелію дихальних шляхів і має протизапальну дію в легенях. Важливим є вивчення рівня білка СС16 в сироватці крові з метою розуміння цілісності бронхіального епітелію та розвитку бронхіальною дисфункції саме у дітей раннього віку, хворих на бронхіоліт.<br />Мета дослідження. Провести аналіз рівня білка CC16 у сироватці крові дітей раннього віку, хворих на бронхіоліт.<br />Матеріал і методи дослідження. Проведене клінічне обстеження 70 дітей раннього віку. Основну групу склали 35 дітей із бронхіолітом без обтяженого алергологічного анамнезу. Групу порівняння становили 25 дітей, хворих на бронхіоліт, які мали обтяжений алергологічний анамнез. До контрольної групи було включено 10 умовно здорових дітей.<br />Середній вік дітей основної групи становив 8,4±1,6 міс, групи порівняння – 6,2±1,4 міс та дітей контрольної групи 6,4±1,2 міс. До комплексу клініко-лабораторного обстеження дітей входило визначення рівня білка CC16 в сироватці крові. Вміст CC16 в сироватці крові визначали імуноферментним методом за набором “Human CC16 ELISA Kit”.<br />Результати дослідження. Встановлено, що рівень білка СС16 у сироватці крові був підвищений у більшості дітей основної групи (22 (62,8 ± 6,4 %) обстежених)). Тоді як у групі порівняння нами не було виявлено підвищення рівня білка CC16 у жодному випадку. Натомість, у 13 (51,8 ± 14,4 %) дітей, хворих на бронхіоліт із обтяженим алергологічним анамнезом, спостерігалось зниження рівня білка CC16, що ймовірно може бути порушенням ендотеліальної дисфукції, (р=0,01).<br />У ході дослідження нами також виявлено, що у дітей, хворих на бронхіоліт без обтяженого алергологічного анамнезу середнє значення білка CC16 (38,9 ± 4,5 нг/мл) було достовірно вищим, ніж у дітей, хворих на бронхіоліт із обтяженим алергологічним анамнезом, (22,9 ± 3,3 нг/мл), (OR=1,667; 0,854 - 3,250 95% CI; p&lt;0,05). Разом з тим, у дітей<br />групи порівняння середній рівень білка СС16 в сироватці крові був достовірно вищим, ніж у дітей контрольної групи (14,2 ± 2,12 нг/мл), (р&lt;0,05).<br />Висновки. У дітей раннього віку підвищений рівень білка CC16 може розглядатися як маркер ураження дихальних шляхів при бронхіоліті. У дітей хворих на бронхіоліт, які мали обтяжений алергологічний анамнез, рівень білка СС16 в сироватці крові був достовірно нищим у порівнянні із показником дітей без обтяженого алергологічного анамнезу</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262177 ЗМІНИ МАРКЕРІВ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ, ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ 2022-07-31T21:40:23+03:00 О. Олексяк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua C. Геряк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вступ. Збільшення поширеності хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) серед жіночого населення потребує своєчасної діагностики ХОЗЛ у вагітних жінок. Не останню роль в патофізіології порушень при ХОЗЛ відіграють зміни маркерів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, які з часом призводять до порушень функції ендотелію. Під час вагітності дані зміни стають причиною виникнення різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень.<br />Метою дослідження було встановити вплив маркерів ендотеліальної дисфункції, пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту на розвиток акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з хронічним обструктивним захворюванням легень різного ступеня важкості.<br />Матеріал та методи дослідження. Обстежено 56 вагітних жінок з клінічно та інструментально верифікованими ознаками ХОЗЛ. Основну групу вагітних було розподілено на ІА підгрупу (29 жінок з легким ступенем бронхообструкції) та ІВ підгрупу (27 жінок з помірним ступенем бронхообструкції). Контрольну групу склали 24 здорових вагітних.<br />У всіх групах жінок було проведено оцінку функції біохімічних маркерів ендотелію (ендотелін-1 та циркулюючі десквамовані ендотеліоцити) та оцінку активності процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту (малоновий діальдегід, дієнові кон’югати, супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіон). Встановлено частоту розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у групах вагітних із ХОЗЛ, що обстежувалися.<br />Результати дослідження. При обстеженні вагітних із ознаками ХОЗЛ спостерігалася виражена тенденція до підвищення рівня проміжних продуктів перекисного окиснення ліпідів (малоновий диальдегід у ІА підгрупі більший на 22,6%, у ІВ підгрупі на 52,9%), та зниження ферментної активності системи антиоксидантного захисту (у ІА та ІВ підгрупах супероксиддисмутаза зменшувалася порівняно з контролем відповідно на 15,9% та 21,2%), розвиток ендотеліальної дисфункції (ендотелін-1 у 2,3 рази в ІА підгрупі та у вагітних ІВ підгрупи у 2,9 рази вищий порівняно з контролем).<br />Внаслідок порушень балансу в системі ПОЛ/АОЗ та розвитку ендотеліальної дисфункції нами було відмічено зростання розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних основної групи, що мали ХОЗЛ. Найчастіше мали місце анемія (41,4% в ІА та 63,2% в ІВ підгрупі), дисфункція плаценти (51,7% в ІА та 66,6 % в ІВ підгрупі), загроза<br />передчасних пологів (13,8% та 25,9% відповідно) та синдром затримки росту плода (13,8% та 22,2% відповідно).<br />Висновки. У вагітних жінок з ХОЗЛ спостерігається порушення основних маркерів ендотеліальної функції, перексисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту яке супроводжується збільшенням частоти акушерських та перинатальних ускладнень, що потребує розробки адекватних програм лікування та профілактики у вагітних із ХОЗЛ.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262178 ТАКТИКА ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧ У ДІТЕЙ З ВІЙСЬКОВОЮ ТРАВМОЮ: АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 2022-07-31T21:50:03+03:00 В. Похилько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Н. Адамчук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Ю. Чернявська godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Н. Артьомова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Г. Соловйова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Під час бойових дій завжди страждає цивільне населення. Є сучасні протоколи надання екстреної медичної допомоги при військовій травмі у дорослих. Проте щодо дитячого віку – немає затверджених рекомендацій, особливо стосовно менеджменту кровотеч. Травма є основною причиною смертності у віці від 1 до 19 років, причому крововтрата становить 40 % усіх причин смертей від травм. Стосовно причин смертності населення під час війни, то на кровотечі припадає 80 %.<br />Окружність кінцівок у дітей, як правило, набагато менша, ніж у дорослих, що ставить під сумнів здатність стандартного турнікету ефективно зупинити кровотечу у дитини. Багато турнікетів мають жорстко фіксовану механічну систему затискання (наприклад, брашпиль або трещотка), що виключає їх ефективність накладання на кінцівку з окружністю, меншою за передбачену. Також тиск механічної системи брашпилю для дітей може бути надмірним і призводити до ускладнень. Проте є достовірні дані стосовно ефективного класичного накладання тактичного турнікету «САТ» у дітей віком від 1 року з обводом кінцівки не менше 13 см і може бути застосоване медичним працівником будь-якої кваліфікації. Допускається застосування турнікету «САТ» у дітей віком від 3 місяців, проте техніка накладання потребує модифікації та наявності досвіду у медичного працівника. При зупинці кровотечі дітям молодше 2 років рекомендується починати з прямого тиску на рану і тільки за неефективності або неможливості тиску застосовувати турнікет на кінцівку вище місця поранення, або проводити тампонаду рани при вузлових кровотечах. Проте в будь-якому випадку при наявності масивної кровотечі з кінцівки або при ампутації кінцівки першочерговим методом зупинки кровотечі на даний час вважається накладання тактичного турнікету «САТ».</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262179 НЕБАЖАНІ ЕФЕКТИ НАЗАЛЬНИХ ДЕКОНГЕСТАНТІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 2022-07-31T22:07:13+03:00 C. Левицька godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Назальні деконгестанти є одними з найпопулярніших і поширених ліків через високу частоту респіраторних інфекцій.<br />Але, з іншого боку, вони характеризуються значним потенціалом зловживання для користувачів, котрі шукають таких ефектів як ейфорія, психостимуляція, зниження апетиту та схуднення.<br />Враження серцево-судинної і нервової систем є найчастішими ускладненнями передозування назальних деконгестантів.<br />Виникнення інсульту в молодому віці пов’язано із зловживанням назальними деконгестантами у кожного десятого пацієнта. Випадки злоякісної артеріальної гіпертензії, геморагічних та ішемічних інсультів, серцевої недостатності після надмірного використання назальних деконгестантів відомі як отруєння назальними деконгестантами. І хоча небажані ефекти частіше розвиваються після перорального використання назальних деконгестантів, інтраназальний шлях введення не можна вважати абсолютно безпечним, особливо у випадках передозування препарату.<br />Розвиток психотичних розладів - один з найчастіших небажаних ефектів назальних декорнгестантів. Групою ризику розвитку психотичних ускладнень є старечий вік, органічне враження головного мозку, психічні хвороби і медикаментозна залежність. Особливо небезпечне зловживання назальними деконгестантами у дітей через високий ризик розвитку токсичного загрозливого для життя отруєння. Летальні випадки отруєнь асоціювали з малим віком дитини, використанням декількох ліків з тим самим інгредієнтом, використанням ліків в дитячих дошкільних установах, помилками у вимірюванні дози та ідентифікацією ліку, відсутністю лікарського призначення, використанням ліків для дорослих.<br />Використання назальних деконгестантів в лежачому положені пацієнта може призвести до суттєвого збільшення дози препарату в носовій порожнині і може спричинити токсичне отруєння. Підлітки досить чутливі щодо розвитку небажаних ефектів назальних деконгестантів. Поява останніх залежить від віку, статі, сімейного доходу, фізичного і психічного здоров’я, вживання інших препаратів і алкоголю.<br />Особливим видом небажаних ефектів тривалого застосування назальних деконгестантів є медикаментозний риніт, що виникає у дорослих людей зі схильністю до розвитку назальної гіперреактивності. Діагноз медикаментозного риніту виставляють на підставі наявності назальної гіперреактивності і набряку слизової оболонки в комбінації з поганою відповіддю на лікування, спричинених чи підсилених тривалим використанням топічних назальних деконгестантів.<br />Розвиток медикаментозного риніту залежить від чисельних чинників, таких як тип назального деконгестанту, тип консерванту, наявності чинників ризику, котрі зумовлюють схильність пацієнта до розвитку назальної гіперреактивності. В огляді наведені літературні дані щодо небажаних ефектів назальних деконгестантів, включаючи розвиток медикаментозного риніту</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262180 ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ - «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ», ДАВНІЙ ДОСВІД І НОВІ НАУКОВО ДОВЕДЕНІ ПЕРЕВАГИ 2022-07-31T22:14:43+03:00 М. Кісельова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Моштук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Л. Григоренко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Шлемкевич godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти.<br />Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк.<br />Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя.<br />Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262181 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ВЕДЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ВРОДЖЕНОЮ ІНТЕСТИНАЛЬНОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ (ПЕРШЕ ПЕДІАТРИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ВІД ТОВАРИСТВА ERAS®) 2022-07-31T22:36:54+03:00 І. Кисельова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Горбатюк godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Л. Танцюра godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Вроджена патологія шлунково-кишкового тракту займає провідне місце серед хірургічної патології новонароджених. Хірургічне втручання дозволяє провести корекцію вади, але не відразу усуває комплекс патофізіологічних змін, які є багатофакторними. Важлива роль в хірургічному лікуванні інтестинальної патології у новонароджених належить не тільки визначенню обсягів і видів хірургічної корекції аномалії, але й питанням анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання та інтенсивної терапії. Пошуки ефективних перед-, інтра- та післяопераційних заходів ведення пацієнтів з метою зниження ускладнень і летальності є актуальним завданням неонатальної хірургії, інтенсивної терапії та анестезіології новонароджених. Комплексним та фундаментальним рішенням такого завдання з’явився нещодавно опублікований документ від Товариства прискореного відновлення після хірургічних втручань – ERAS® (Enhanced Recovery After Surgery Society), в якому на підставі доказової медицини наведені консенсусні рекомендації щодо ведення новонароджених дітей з хірургічною інтестинальною патологією для покращення результатів та скорочення тривалості лікування. У статті наводиться скорочений та адаптований переклад вказаних вище рекомендацій Товариства ERAS®, які охоплюють такі питання періопераційного ведення, як хірургічна тактика, знеболення, застосування антибіотиків, запобігання гіпотермії, інфузійна терапія, профілактика анемії, відновлення харчування тощо.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262182 КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19) У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП 2022-07-31T22:49:52+03:00 Л. Овчаренко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua А. Вертегел godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua І. Редько godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua Т. Андрієнко godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua І. Самохін godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Кряжев godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua О. Чакмазова godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>Мета роботи: встановити анамнестичні, епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості у дітей різних вікових груп з лабораторно підтвердженим SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон».<br />Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилася 51 дитина, віком від 0 до 18 років, з проявами коронавірусної інфекції та позитивним ПЛР тестом на SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон». У дітей проводилося дослідження показників гемограми, рівня глюкози в сироватці крові, СРБ, прокальцитонін, коагулограма, ПЛР тест на SARS-CoV-2, рентгенографія ОГК Результати. Встановлено, що 23 дітей з SARS-CoV-2 (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Майже 75% дітей до року мали негативний «швидкий» тест на SARS-CoV-2. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка (94,1%). Встановлено, що зміни стосовно кількості лейкоцитів спостерігалося лише у 47% дітей. У лейкоцитарній формулі превалював лімфоцитоз з моноцитозом над гранулоцитозом (58,8% та 43,1% відповідно) (р&lt;0,05). За даними рентгенографії органів грудної клітки у 39,3% дітей виявлена пневмонія, а запальний процес частіше локалізувався у правій легені (62,5%). У 60% дітей з пневмонією рівень сатурації крові був ≥95, у 30% дітей в межах 92-94 % , і лише у двох дітей (10%) - ≤91. Збільшення фібриногену Б в сироватці крові виявлено у 35,3% пацієнтів з пневмонією, а збільшення прокальцитоніну в сироватці крові - у 23,5% пацієнтів з пневмонією. У 96,1% дітей нормалізація температури тіла настала у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому у 41,2% дітей вже на першу добу.</p> <p>Висновки. Таким чином, серед пацієнтів з лабораторно підтвердженою SARS-CoV-2 інфекцією в період циркуляції штаму «Омікрон» переважали діти віком до року та старше 6 років. Близько половини усіх дітей (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка яка знаходилася в межах субфебрильних та фебрильних цифр, тритина дітей мала гіпертермію. Зміни показників гемограми виявлені у 47% дітей, при цьому лейкоцитоз відмічався переважно у дітей раннього віка, проте як лейкопенія була характерна для дітей шкільного віку. У 43,1% дітей були рентгенологічні ознаки гострого бронхіту, а у 39,3% ознаки сегментарної або полісегментарної пневмонії, переважно у дітей шкільного віку з правобічним ураженням у більшості випадків. Кожна десята дитина з пневмонією мала низькі показники рівня сатурації крові (≤91%), а у кожної третьої дитини з пневмонією мало місце збільшення вмісту фібриногену Б та прокальцитоніну в сироватці крові. Під час лікування в основній масі пацієнтів нормалізація температури тіла спостерігалась у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому майже в половині випадків (41,2% ) – на першу добу перебування в стаціонарі.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/262183 КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ У ДИТИНИ, ПОЄДНАНОЇ З ІНФЕКЦІЙНИМ МОНОНУКЛЕОЗОМ 2022-07-31T23:02:53+03:00 Л. Мельничук godovanec.oleksij@bsmu.edu.ua <p>У статті представлено клінічний випадок коронавірусної хвороби у дитини, поєднаної в часі з інфекційним мононуклеозом. На сьогоднішній день спостерігається тенденція до збільшення розповсюдженості захворювань, викликаних вірусами герпесу. При цьому відмічається зростання захворюваності на інфекційний мононуклеоз. Рівень інфікованості вірусом Епштейна-Барра дорослого населення України майже 100 %, а дитячого – більш ніж 50 %. Кількість дітей, яким підтверджено COVID-19, з кожною епідемічною хвилею зростає, коронавірусна хвороба небезпечна для дітей раннього віку високою вірогідністю ускладнень та госпіталізацій. Перші прояви хвороби у дитини не були типовими: лихоманка, нудота, периорбітальні набряки. Через тиждень з’явились типові для мононуклеозу скарги на біль в горлі, «гнусавість», нашарування та збільшення мигдаликів. Додаткові обстеження виявили зростання показників АЛТ та АСТ, збільшення печінки. Діагноз встановлений на підставі виявлення підвищеного рівня специфічних імуноглобулінів до SARS-Cov-2 та EBV. Таким чином, коронавірусна хвороба може ініціювати маніфестацію персистуючих вірусів, зокрема<br>вірусу Епштейна-Барра.</p> 2022-08-08T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022