Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина http://neonatology.bsmu.edu.ua/ <p>Медичний науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» заснований у вересні 2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 18106-6906Р від 02.09.2011 р).</p><p><strong>Засновники журналу:</strong></p><p>Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» (м.Чернівці, Україна)</p><p>Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України».</p><p><strong>Міжнародний</strong><strong> стандартний</strong><strong> серійний</strong><strong> номер</strong><strong> журналу (International Standard Serial Number, ISSN):</strong></p><p><strong>ISSN 2226-1230 (Print)</strong></p><p><strong>ISSN 2413-4260 (Online)</strong><strong></strong></p><p><strong>DOI</strong><strong>: </strong><strong>10.24061/2413-4260</strong><strong></strong></p><p><strong>Передплатний індекс журналу в каталозі періодичних видань «Укрпошта» 89773.</strong></p><p><strong>Галузь </strong>- медицина</p><p>Журнал є офіційним засобом масової інформації, публікується як періодичне друковане видання українською, російською та англійською мовами і здійснює свою діяльність відповідно до закону України "Про друковані засоби масової информации (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 , N 1, ст. 1, зі змінамі N 2051-VIII (2051-19 від 18.05.2017 р.)</p><p>Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 893 від 04.07.2013 року журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, рекомендованих для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, розділ «медицина».</p><p>До складу редакційної колегії і редакційної ради журналу входять провідні фахівці з неонатології, акушерства та гінекології, педіатрії, дитячої хірургії, медичної генетики, клінічної фармакології, патофізіології та патоморфології України та країн зарубіжжя (США, Росії, Австрії, Італії, Грузії, Азербайджану, Республіки Вірменія , Республіки Білорусь, Республіки Молдова).</p><p><strong>Мета журналу</strong> - висвітлення сучасних аспектів розвитку і організаційних принципів перинатальної медицини в Україні та країнах зарубіжжя, обговорення актуальних проблем і передових технологій в неонатології та неонатальній хірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, медичній генетиці та інших дисциплінах; формування наукового і клінічного світогляду лікарів і медичних сестер в режимі міждисциплінарної інтеграції; допомога практичній охороні здоров'я у впровадженні принципів доказової медицини, актуалізації принципів етики і деонтології для підвищення якості медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, матерям і новонародженим, дітям всіх вікових категорій.</p><p>Журнал випускається в друкованій формі з періодичністю 4 номери на рік (1 раз в 3 місяці) і має ідентичну за змістом повнотекстову електронну версію, яка розміщується в мережі Інтернет після виходу друкованого варіанту/</p><p class="Pa0">Офіційний сайт журналу: <a href="/">http://neonatology.bsmu.edu.ua/</a></p><p> (Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "УРАН", Проект «Наукова періодика України)</p><p class="Pa0">e-mail: <a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p><p class="Default">Електронна версія журналу представлена:</p><p class="Pa0">в архівах Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського (м Київ, Україна) <a href="http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=JRN&P21DBN=JRN&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C%2E%3EK%3D%D0%9D%D0%95%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%2A%3C%2E%3EK%3D%D0%A5%D0%86%D0%A0%D0%A3%D0%A0%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%29&Z21ID=&S21SRW=&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=">http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=JRN&P21DBN=JRN&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C%2E%3EK%3D%D0%9D%D0%95%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%2A%3C%2E%3EK%3D%D0%A5%D0%86%D0%A0%D0%A3%D0%A0%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%29&Z21ID=&S21SRW=&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=</a>,</p><p class="Pa0">на сайті Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (м Чернівці, Україна)</p><p><a href="http://www.bsmu.edu.ua/uk/science/scientific_mags_bsmu/neonatal">http://www.bsmu.edu.ua/uk/science/scientific_mags_bsmu/neonatal</a></p><p>Журнал розсилається згідно державного реєстру в усі провідні бібліотеки, державні установи та вищі медичні навчальні заклади України.</p><p>Публікаційна етика журналу відповідає положенню «Єдині вимоги до рукописів, що представляються в біомедичні журнали, підготовці та редагування біомедичних публікацій» Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE) <a href="http://www.icmje.org/">http://www.icmje.org/</a>)</p><p>За рішенням редакційної колегії журналу можуть видаватися окремі випуски додатку до журналу, друкуватися інформація рекламного характеру, що відповідає його основній тематиці.</p> Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» uk-UA Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 2226-1230 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<br /><br /></p><ol type="a"><ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li></ol></ol><p> </p><p><strong>Критерії авторського права, форми участі та авторства</strong></p><p>Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:</p><ul><li>істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;</li><li>написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;</li><li>остаточне твердження версії статті для публікації.</li></ul><p>Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.</p><p>Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.</p><p><strong>Роль відповідального учасника.</strong></p><p>Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.</p><div class="separator"> </div> ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГАСТРОШИЗИСОМ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233557 <p>Вступ. Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ)<br>та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції.<br>Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні.<br>Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та<br>допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу.<br>Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі<br>досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях<br>були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий<br>рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить,<br>що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно-наркозного ризику.<br>Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика<br>відбувалась за такими 2 варіантами:<br>• Первинна радикальна операція.<br>• Етапне хірургічне лікування.<br>Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були<br>дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність,<br>тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку).<br>Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування.<br>2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ,<br>оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень,<br>гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при<br>проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів.<br>3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу<br>хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини.<br>4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням<br>в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного<br>ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології</p> Ольга Горбатюк К.Т. Берцун О.С. Рубіна Р.О. Гомон Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 6 12 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.1 КЛІНІЧНА ОЦІНКА КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ ТА ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ У ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ АНЕСТЕЗІЇ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233576 <p>Вступ. Вроджені вади найчастіше зустрічаються у новонароджених та потребують хірургічної корекції<br>на тлі важких перинатальних захворювань, що призводить до катаболічного стресу, розладів кровообiгу і<br>дихання, метаболiзму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів.<br>Мета дослідження. Встановити динаміку показників кислотно-лужного стану та окремих клінічних показників у новонароджених і немовлят із вродженою патологією при різних видах анестезії протягом оперативного лікування.<br>Матеріал та методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених і<br>немовлят із вродженими вадами розвитку хірургічного профілю в залежності від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Аналізувалися<br>показники кислотно-лужного стану, периферійної оксиметрії, потреби у кисневій суміші, яку вдихає дитина.<br>Результати дослідження. При оцінці показників PvCO2, рН встановлено, що саме в І групі з анестезіологічним супроводом інгаляційно та регіональним знеболюванням знижена парціальна напруга СО2 та підвищено рН на всіх етапах. Периферійна сатурація критично не знижувалась протягом спостереження за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи в порівнянні з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79<br>± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання<br>(96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При знеболюванні інгаляційним і регіональним методом<br>новонароджені та немовлята потребували більш високі концентрації кисню у вдихальній суміші. Відзначена<br>достовірна різниця показника між І та ІІІ групами під час максимально болісного етапу - 0,47 ± 0,29 і 0,33 ±<br>0,2, при р = 0,0071, відповідно та відразу після операції - 0,34 ± 0,19 і 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, відповідно.<br>Висновок. Серед обстежених груп найбільш уразливими до патологічних змін були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечувався інгаляційно севораном з регіональною анестезією.</p> Олексій Власов Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 13 21 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.2 ВПЛИВ ОБ’ЄМУ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ НА ХІРУРГІЧНУ СТРЕС-ВІДПОВІДЬ ПРИ ОРТОПЕДИЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ У ДІТЕЙ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233577 <p>Вступ. Оптимізація інтраопераційної інфузійної терапії є одним з елементів програми швидкого відновлення після хірургічних втручань. Стратегія уникання перенавантаження рідиною показала позитивні<br>результати у дорослих, але залишається не з’ясованою у дітей. Потреби в рідині у дітей вище, ніж у дорослих, і варіюють залежно від віку дитини. Залишається не ясним, чи можливо екстраполювати результати<br>досліджень, отримані у дорослих пацієнтів, на дітей та використовувати схожі рекомендації.<br>Мета і завдання дослідження. Порівняти результати застосування різних об’ємів інтраопераційної інфузійної терапії у дітей з точки зору впливу на показники стресової відповіді при планових ортопедичних<br>хірургічних втручаннях.<br>Матеріали і методи. До проспективного дослідження увійшло 60 педіатричних пацієнтів старше 1 року,<br>які підлягали плановим ортопедичним хірургічним втручанням. Пацієнти були стратифіковані у дві групи залежно від об’єму інфузії базового кристалоїдного розчину. В групі 1 пацієнти отримали інфузію зі швидкістю<br>&gt; 7 мл/кг/год., у групі 2 відповідно &lt; 7 мл/кг/год. Оцінювали протягом операції показники артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, темпу діурезу, гемоглобіну, гематокриту, концентрації глюкози крові та кислотно-лужний стан. Після операції визначали рівень лактату, інсуліну в крові, індекс інсулінорезистентності<br>тканин HOMA-IR та індекс чутливості тканин до інсуліну QUICKI. Статистичну обробку даних проводили з<br>використанням U-тесту Манна-Уитні.<br>Результати. Було визначено дві групи. У групі 1 (n=30) пацієнти отримали 10,7 ± 3,03 мл/кг/год. та в<br>групі 2 (n=30) – 5,07 ± 1,15 мл/кг/год. кристалоїдних розчинів як базову інтраопераційну інфузійну терапію. В<br>обох групах не виявлено значущих змін у показниках артеріального тиску, частоті серцевих скорочень, рівня<br>гемоглобіну та гематокриту, а також у показниках кислотно-лужного стану. Але в групі 2 темп діурезу був<br>нижчим (0,43 ± 0,59 мл/кг/год.) за такий у групі 1 (1,16 ± 0,89, p=0,009). Концентрація глюкози наприкінці<br>операції незначно підвищилася в обох групах, проте рівень інсуліну та індекс інсулінорезистентності тканин<br>HOMA-IR був значно вище в групі 2 (інсулін 5,39 ± 3,93 vs 8,94 ± 6,15 мОд/л, p=0,006; HOMA-IR 1,30 ± 1,05 vs<br>2,39 ± 2,14, p=0,004), а індекс QUICKI в групі 2 був нижчим (0,39 ± 0,05 vs 0,35 ± 0,04, p=0,004). Також виявлено тенденцію до більш високої концентрації лактату у крові в групі 2 (1,46 ± 0,62 vs 1,90 ± 0,69, p=0,07),<br>хоча це було статистично не значущим.<br>Висновки. У дослідженні виявлено тенденцію до інсулінорезистентності тканин як одного з показників<br>хірургічної стрес-відповіді у дітей, які отримували об’єм базової інфузійної терапії &lt; 7 мл/кг/год., під час ортопедичних хірургічних втручань. Результати дослідження припускають, що обмеження в інтраопераційній<br>інфузійній терапії є неприйнятним у дітей, та об’єм базових кристалоїдних розчинів у них повинен бути принаймні більшим за 7 мл/кг/год. при ортопедичних операціях. Подальші дослідження необхідні для визначення<br>мінімального прийнятного об’єму інфузійної терапії і при інших типах хірургічних втручань у дітей.</p> Ірина Кисельова Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 22 27 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.3 ВПЛИВ МІКРОСОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ШКОЛЯРІВ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233579 <p>Вступ. Впродовж оcтанніх років cпоcтерігаєтьcя зроcтання поширеноcті артеріальної гіпертензії як у<br>дороcлих, так і в дітей. Розбіжніcть показників поширеноcті захворювання у дітей пов'язують із вiдcутнicтю<br>стандартизованої методики вимiрювання артеріального тиcку, єдиних критерiїв оцінки його рiвня, а також<br>«гiподiагноcтику» артеріальної гіпертензії у дитячого наcелення. Також cлiд звернути увагу на доcтатньо<br>низьку комплаєнтніcть у деяких дiтей i пiдлiткiв щодо лiкування й уcвiдомлення необхiдноcтi пiдтримання<br>доcтатнього рiвня фiзичної активноcтi, здорового харчування та запобiгання шкiдливим звичкам.<br>Мета дослідження - визначити вплив мікроcоціальних факторів на формування артеріальної гіпертензії<br>у школярів.<br>Матеріал і методи дослідження. Обcтежено 848 дітей шкільного віку, яких розподілили на такі групи:<br>1-у групу склали 182 дитини з артеріальною гіпертензією, 2-у групу - 78 дітей із артеріальною передгіпертензією та контрольну групу - 588 дітей із нормальним рівнем артеріального тиску.<br>Cоціометричне обcтеження проводилоcь шляхом збору інформації про оcобливоcті режиму та якості харчування, фізичної активності та пcихологічних факторів у дітей за допомогою анкет. Вимірювання рівня<br>артерiального тиску проводилось автоматичними тонометрами зi змiнними манжетами в ранковий час на<br>обох руках, тричi, з iнтервалом у 2 хвилини. Результати оцiнювалися за перцентильними таблицями вiдносно<br>вiку, статтi та зросту.<br>Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Exсel та<br>Statistica 10.0.<br>Результати дослідження. Аналізуючи пcихологічну атмоcферу вcередині родини вcтановлено, що 585<br>(69,0 %) дітей назвали cтоcунки вcередині родини гарними та теплими, 100 (12,1 %) вважали, що cімейні<br>cтоcунки є поганими та 138 (16,3 %) дітей не визначилиcь на рахунок поганих чи добрих cтоcунків вcередині<br>родини.<br>Оцінивши оcобливоcті харчування серед обстежених школярів вcтановлено, що найбільш нераціонально<br>харчувалися діти з 1-ї групи. Вони щодня найчаcтіше вживали хліб та хлібобулочні вироби, трохи рідше м’яcо<br>і молочні продукти і ще рідше овочі та фрукти.<br>Не менш важливим фактором впливу на здоров’я дитини та її розвиток є наявніcть фізичної активноcті,<br>режим дня, прогулянки на cвіжому повітрі тощо.<br>Ще одним важливим фактором, який впливає як на загальне здоров’я дитини, так і на її фізичний розвиток, є регулярні зайняття cпортом у cекціях чи гуртках.<br>У дітей з 1-ої групи найнижчий рівень регулярного зайняття cпортом,незбаланcоване харчування, та частіше спостерігаються психологічні проблеми у взаємовідносинах із однолітками та батьками. Враховуючи<br>дані статистичного аналізу, дані мікросоціальні фактори можна розцінювати як фактори ризику розвитку<br>артеріальної гіпертензії у школярів.<br>Висновки. Завдяки проведеному корелятивному та клаcтерному аналізу можна виділити три ключових групи мікросоціальних факторів які впливають на рівень артеріального тиску у дітей: фактор збаланcованого<br>харчування, пcихоcоціальний фактор та фактор фізичної активності. Вищенаведені фактори є комплекcними,<br>їх можна віднеcти до категорії факторів ризику по розвитку артеріальної гіпертензії у школярів та раннього<br>прогнозування підвищення рівня артеріального тиску в них.</p> Дмитро Нечитайло Т.М. Міхєєва Н.І. Ковтюк Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 28 32 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.4 РЕЦЕПТОРНИЙ СТАТУС ЕНДОМЕТРІЮ ПРИ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ У ЖІНОК ПРЕМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233582 <p>Вступ. Гіперпластичні процеси ендометрію є однією з найпоширеніших патологій у жінок пременопаузального віку та в залежності від наявності цитологічної атипії поділяються на неатипові форми (НГЕ) та<br>атипові (АГЕ). Незважаючи на досить сприятливий прогноз НГЕ, тим не менше ризик розвитку атипії складає близько 2% на рік, ще одна проблема зумовлена тим, що клініцисти й досі не мають чітких критеріїв – у<br>якому ж випадку реалізується несприятливий сценарій розвитку подій та НГЕ прогресує до АГЕ та раку ендометрію. Також недостатньо визначені показники чутливості або нечутливості НГЕ та АГЕ до лікувальних<br>заходів першої лінії, а саме – прогестинів. Визначення експресії рецепторів до естрадіолу (ER) та прогестерону (PGR) нормального (НЕ) та гіперплазованого ендометрію може бути корисним для подальшої розробки<br>алгоритмів лікування при різних морфотипах гіперплазії та прогнозу відповіді на лікування прогестинами.<br>Мета дослідження. Визначення особливостей експресії рецепторів до естрадіолу та прогестерону в клітинах залоз та строми ендометрію в нормі та при різних морфотипах його гіперплазії.<br>Матеріал та методи дослідження. Обстежено 137 жінок: 40 – з НЕ, 61 – з НГЕ, 36 – АГЕ. Проводилось<br>стандартне гістологічне дослідження та імуногістохімічне дослідження (ІГХ) в зразках ендометрію. ІГХ дослідження виконували в парафінових зрізах з використанням моноклональних або поліклональних антитіл та<br>системи візуалізації. Досліджували експресію ER та PGR в залозах та стромальних клітинах з підрахуванням<br>усередненого його значення або Н-індексу, який розраховували в залежності від інтенсивності забарвлення та<br>кількості позитивних клітин. Значення від 0 до 50 балів за H-індексом сприймали за відсутність експресії ER<br>та PGR, від 50 до 100 – експресію антигенів до рецепторів вважали слабко позитивною; 100 балів та більше<br>– позитивною. Статистичну обробку результатів проводили з використанням ліцензійної статистичної програми Statistica (версія 6.1; Statsoft, США).<br>Результати дослідження. Клітини залоз і строми в НЕ мали високі показники експресії ER в проліферативну фазу циклу (відповідно 193,1±12,2 і 166±9,7 балів), але в секреторній фазі циклу активність експресії<br>ER суттєво знижувалася (залози 125,4±5,7, строма – 122,4±4,8 бали). Активність експресії PGR зберігалась<br>на високому рівні в обидві фази циклу (в залозах 193,2±8,5 та 178,7±6,3, в стромі 140,2±4,4 та 116,6±3,1<br>балів відповідно). При НГЕ активність експресії ER як в епітелії залоз (180±8,3), так і в стромі (170,5±4,1)<br>майже не відрізнялася від нормального ендометрію проліферативної фази циклу, але перевищувала показники<br>секреторної фази. Експресія PGR в залозистому епітелії при НГЕ була практично на рівні цього показника<br>в НЕ. Експресія PGR в клітинах строми НГЕ склала 197,5±9,3 бали та достовірно перевищувала показники<br>НЕ. Навпаки, при АГЕ експресія ER і PGR значно зменшувалася. У залозах Н-індекс ER (74,6±3,9) був в 2,6<br>рази нижчім, ніж в проліферативному ендометрії здорових жінок (p&lt;0,05) і в 2,4 рази нижчім, ніж при НГЕ<br>(р&lt;0,05); в стромі АГЕ знизився до 30,3±2,8, що в 5,5 рази нижче ніж в НЕ проліферативної фази (p&lt;0,002) і в<br>5,6 рази нижче, ніж при НГЕ (p&lt;0,002). Експресія PGR також значно знизилась. В залозах АГЕ експресія PGR<br>(71,1±2,3 ) була в 2,7-2,5 рази меншою, ніж цей показник в зразках НЕ у проліферативну і секреторну фази<br>відповідно (p&lt;0,05). Суттєві відмінності знайдено між експресією PGR при АГЕ та НГЕ. Так, Н-індекс PGR<br>в залозах АГЕ був в 2,8 разів меншим, ніж при НГЕ (p&lt;0,05), в стромі – в 2,4 рази нижчім (p&lt;0,05).<br>Висновок. Найбільш активну експресію рецепторів як до естрадіолу, так і прогестерону було визначено в<br>першій фазі менструального циклу нормального ендометрію та при неатиповій гіперплазії ендометрію. Для<br>другої фази менструального циклу характерно помірне зниження рецепторів як естрадіолу, так і прогестерону. Рецепторний статус атипової гіперплазії ендометрію характеризує значне та достовірне зниження експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів порівняно як з нормальним ендометрієм, так і неатиповою<br>гіперплазією ендометрію.</p> Олександра Громова В.О. Потапов Д.А. Хасхачих О.В. Гапонова Г.О. Кукіна Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 33 38 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.5 ДИВОВИЖНЕ ПОРУЧ. ЕФЕКТИВНИЙ І БЕЗПЕЧНИЙ ЗАХИСТ ВІД ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233695 <p>Авторами проведений аналіз проблеми внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ) в Україні та світі. Висвітлено, що ВЛІ, нашаровуючись на основне захворювання, впливає на стан хворого, призводить до<br>збільшення терміну перебування в стаціонарі, до хронізації процесу та інвалідизації хворого. Визначено, що<br>найчастіше в стаціонарних умовах причиною ВЛІ є золотистий стафілококк, клебсієлла, сальмонельоз, ешерихіоз, гепатит В та СНІД. Жодна лікарня світу не може повністю позбутися ВЛІ, але такі інфекції можна<br>контролювати і враховувати їх особливості. Класичні хімічні дезінфектанти є недостатньо ефективними<br>для боротьби з ВЛІ, вони не здатні запобігти повторному зараженню і селективному відбору резистентних<br>штамів, мають короткий період дезінфекції і не захищають поверхні від утворення патогенних біоплівок.<br>Біотехнологія (PIP (Probiotics In Progress)), що розроблена Бельгійською компанією CHRISAL, використовує<br>спеціально відібрані пробіотичні мікроорганізми Bacillusspp.. Даний продукт є безпечним, ефективно руйнує і<br>виділяє біоплівки, може використовуватися з класичними дезінфікуючими засобами, підвищуючи їх ефективність, забезпечує повне видалення органічної речовини, що залишається після дезінфекції. Це означає значне<br>поліпшення інфекційного контролю за внутрішньолікарняною інфекцією, захищає медичних працівників, пацієнтів і попереджує розвиток антибіотикорезистентності.</p> Валентина Опришко Анна Прохач А.В. Прохач Г.С. Курт-Аметова Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 73 76 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.10 МАЛЬФОРМАЦІЯ АРНОЛЬДА-КІАРІ: ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД ТА КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПАТОЛОГІЇ У СИБСІВ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233693 <p>Мальформація Арнольда-Кіарі – мальформація цервіко-медулярного переходу, яка характеризується зміщенням мигдаликів мозочку та, у ряді випадків, стовбура і IV шлуночка нижче рівня великого потиличного отвору. Розрізняють чотири основних типи патології, серед яких найчастіше зустрічається тип ІІ.<br>У статті представлено клінічний випадок мальформації Арнольда-Кіарі ІІ типу у сибсів. Під спостереженням знаходилася новонароджена дівчинка від VIIІ вагітності та VIIІ пологів природнім шляхом у 39-40<br>тижнів. При проведенні УЗ обстеження у терміні 20-21 та 34 тижнів гестації діагностовано уроджену ваду<br>розвитку центральної нервової системи, яка характеризувалася формою мозку у вигляді «лимона», зміщенням<br>структур мозку в ділянці потиличного отвору, вентрикуломегалією, дефектом попереково-крижового відділу<br>з формуванням грижового мішка, багатоводдям. Від переривання вагітності та проходження медико-генетичного обстеження подружжя відмовилося.<br>У даної дитини встановлено клінічний діагноз основний: уроджена вада розвитку центральної нервової<br>системи (мальформація Арнольда-Кіарі ІІ типу: рахішизис грудо-попереково-крижового відділу хребта, внутрішня гідроцефалія); ускладнення: нижня млява параплегія, дисфункція тазових органів.<br>При вивченні спадкового анамнезу встановлено, що спадковість по лінії матері обтяжена (у рідного брата її матері – синдром Дауна), а IV дитина у сім'ї є інвалідом дитинства внаслідок наявності уродженої вади<br>розвитку центральної нервової системи – мальформації Арнольда-Кіарі ІІ типу.<br>Від розширеного медико-генетичного консультування під час попередньої та даної вагітності, а також<br>проведення магнітно-резонансної томографії дитині подружжя також відмовилося.</p> Анастасія Бабінцева Ю.Ю. Ходзінська І.В. Ластівка О.І. Юрків А.І. Рошка С.І. Басістий Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 58 64 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.8 КОМПЛЕКСНИЙ НЕЙРОМОНІТОРИНГ НОВОНАРОДЖЕНОГО З ПРОЯВАМИ АСФІКСІЇ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ ТА ПРОВЕДЕННЯМ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК) http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233694 <p>Асфіксія при народженні є окремою нозологічною формою, яку характеризують клінічні симптоми кардіореспіраторної та неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком<br>енцефалопатії та поліорганної дисфункції, а також лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм<br>плода до або під час пологів (значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пуповини). Сучасним<br>методом лікування дітей з проявами асфіксії є лікувальна гіпотермія, проведення якої повинно супроводжуватися постійним моніторингом церебральних функцій пацієнта.<br>У статті представлено клінічний випадок асфіксії тяжкого ступеня у доношеного хлопчика, який народився шляхом кесарського розтину у зв'язку з дистресом плода та вилиттям меконіальних навколоплідних вод.<br>Оцінка за шкалою Апгар склала наприкінці першої хвилини життя 1 бал, п'ятої хвилини – 3 бали. На етапі<br>пологового будинку розпочата лікувальна гіпотермія шляхом пасивного охолодження, яка була продовжена в<br>умовах відділення інтенсивної терапії НДСЛ “ОХМАТДИТ” МОЗ України (м. Київ, Україна).<br>Дитині проводився динамічний комплексний нейромоніторинг, який включав в себе клінічну оцінку неврологічного статусу, церебральну оксиметрію за технологією параінфрачервоної спектроскопії, нейросонографію, магнітно-резонансну томографію, відео-електроенцефалографічний моніторинг, полісомнографію.<br>Результати комплексного обстеження дитини надали змогу своєчасно встановити функціональні маркери<br>церебральних порушень: депресію кіркового ритму, електроклінічні судоми, зміни оксигенації тканин мозку,<br>ознаки лейкомаляції та ішемічні зміни тощо. Виявлено полісомнографічні ознаки снозалежних дихальних розладів з розвитком синдрому апное-гіпопное легкого ступеня, синусових брадикардій, затримкою формування<br>фізіологічних прекурсорів сну. При катамнестичному спостереженні у віці 2 місяців відмічені прояви синдрому рухових порушень без ознак формування структурної епілепсії.<br>Висновок. Грамотна інтерпретація результатів неврологічного обстеження та документування інструментальних маркерів пошкоджень головного мозку є важливими для контролю лікувальної гіпотермії, оцінки<br>ступеня тяжкості гіпоксичного пошкодження головного мозку, своєчасної діагностики судомного синдрому,<br>визначення ефективності лікувального комплексу, а також прогнозу подальшого розвитку дитини.</p> О.В. Тарасюк Анастасія Бабінцева Дарія Костюкова І.В. Головатюк Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 65 72 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.9 МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІМУННОГО ХАРЧУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233583 <p>Зі зменшенням смертності передчасно народжених дітей від респіраторного дистрес-синдрому<br>все актуальнішими стають інші медичні проблеми, пов’язані з передчасним народженням, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та сепсис. Хоча патогенез цих захворювань залишається недостатньо вивченим<br>і зрозумілим, одним з провідних чинників ризику є незрілість імунної системи, що визначає схильність передчасно народжених немовлят до надмірної запальної відповіді та порушення процесів формування “здорової”<br>мікробіоти травного каналу. Вигодовування грудним молоком (ГМ) матері забезпечує захисний ефект завдяки<br>широкому спектру імунологічно-активних компонентів цього унікального харчового продукту. Сучасні дані<br>свідчать, що найкращою альтернативою молоку матері є донорське ГМ, оскільки використання молочних<br>сумішей насамперед асоціюється з підвищенням ризику виникнення НЕК. Окреме застосування у значно недоношених немовлят таких імунологічних компонентів ГМ, як-от лактоферин або імуноглобуліни, не зменшує<br>ймовірності виникнення цього захворювання. Водночас, призначення лактоферину може знижувати частоту<br>пізнього сепсису. Про- та пребіотики мають кращу доказову базу стосовно профілактики цих захворювань,<br>однак залишаються відкритими питання вибору найефективніших штамів, дозування, тривалості та безпеки<br>їх застосування, особливо у надзвичайно недоношених дітей з масою тіла при народженні &lt; 1000 г. Результати експериментальних і клінічних досліджень вказують на те, що олігосахариди ГМ можуть захищати<br>від НЕК, однак потрібні надійніші докази їх ефективності, так само, як і вирішення технологічних проблем,<br>пов’язаних із синтезом окремих олігосахаридів та їх застосуванням як окремих харчових додатків. Клінічна<br>практика, спрямована на допомогу матерям для оптимального вигодовування немовлят ГМ, ранній початок і<br>скоріше збільшення добового об’єму ентерального харчування на сьогодні залишаються ключовими харчовими<br>методами профілактики НЕК та пізніх інфекцій у передчасно народжених немовлят.</p> Дмитро Добрянський Д.С. Добрик Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 39 47 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.6 СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ДІАГНОСТИКУ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ГІПОКСИЧНОІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/233692 <p>Мета роботи – провести аналіз наукових літературних джерел для вивчення та систематизації даних про<br>сучасні аспекти діагностики та лікування гострого ураження нирок у доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією.<br>Перинатальна асфіксія являє собою мультисистемний розлад, що виникає внаслідок перерозподілу кровотоку, при цьому ниркова дисфункція є одним із найпоширеніших ускладнень і досягає близько 50% від інших<br>поліорганних уражень. Гостре пошкодження нирок – складний поліетіологічний синдром, який клінічно проявляється зниженням темпу діурезу та лабораторно характеризується швидким зростанням концентрації<br>креатиніну. Високий рівень сироваткового креатиніну не є специфічним критерієм пошкодження нирок, його<br>рівень змінюється значно пізніше, ніж швидкість клубочкової фільтрації, і залежить від багатьох неренальних факторів. Єдиним препаратом безпосередньо сечогінної дії у малюків є фуросемід, але його використання<br>при даній патології обмежене. Будь-яких рекомендацій щодо кратності та тривалості застосування фуросеміду не існує.<br>Висновки. Вивчення нових діагностичних маркерів та можливостей застосування препаратів, які підвищують клубочкову фільтрацію в нирках в порівнянні з фуросемідом, та запобігають прогресуванню їх пошкодження, визначення мінімальної профілактичної дози, термінів та кратності введення, вивчення ранніх та<br>пізніх наслідків, побічних ефектів даної терапії є перспективним напрямком наукового пошуку.</p> Лілія Стрижак І.О. Анікін Ю.К. Самара Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-14 2021-06-14 11 1(39) 48 57 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.7