Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина http://neonatology.bsmu.edu.ua/ <p>Медичний науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» заснований у вересні 2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 18106-6906Р від 02.09.2011 р).</p><p><strong>Засновники журналу:</strong></p><p>Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» (м.Чернівці, Україна)</p><p>Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України».</p><p><strong>Міжнародний</strong><strong> стандартний</strong><strong> серійний</strong><strong> номер</strong><strong> журналу (International Standard Serial Number, ISSN):</strong></p><p><strong>ISSN 2226-1230 (Print)</strong></p><p><strong>ISSN 2413-4260 (Online)</strong><strong></strong></p><p><strong>DOI</strong><strong>: </strong><strong>10.24061/2413-4260</strong><strong></strong></p><p><strong>Передплатний індекс журналу в каталозі періодичних видань «Укрпошта» 89773.</strong></p><p><strong>Галузь </strong>- медицина</p><p>Журнал є офіційним засобом масової інформації, публікується як періодичне друковане видання українською, російською та англійською мовами і здійснює свою діяльність відповідно до закону України "Про друковані засоби масової информации (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 , N 1, ст. 1, зі змінамі N 2051-VIII (2051-19 від 18.05.2017 р.)</p><p>Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 893 від 04.07.2013 року журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, рекомендованих для публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, розділ «медицина».</p><p>До складу редакційної колегії і редакційної ради журналу входять провідні фахівці з неонатології, акушерства та гінекології, педіатрії, дитячої хірургії, медичної генетики, клінічної фармакології, патофізіології та патоморфології України та країн зарубіжжя (США, Росії, Австрії, Італії, Грузії, Азербайджану, Республіки Вірменія , Республіки Білорусь, Республіки Молдова).</p><p><strong>Мета журналу</strong> - висвітлення сучасних аспектів розвитку і організаційних принципів перинатальної медицини в Україні та країнах зарубіжжя, обговорення актуальних проблем і передових технологій в неонатології та неонатальній хірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, медичній генетиці та інших дисциплінах; формування наукового і клінічного світогляду лікарів і медичних сестер в режимі міждисциплінарної інтеграції; допомога практичній охороні здоров'я у впровадженні принципів доказової медицини, актуалізації принципів етики і деонтології для підвищення якості медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, матерям і новонародженим, дітям всіх вікових категорій.</p><p>Журнал випускається в друкованій формі з періодичністю 4 номери на рік (1 раз в 3 місяці) і має ідентичну за змістом повнотекстову електронну версію, яка розміщується в мережі Інтернет після виходу друкованого варіанту/</p><p class="Pa0">Офіційний сайт журналу: <a href="/">http://neonatology.bsmu.edu.ua/</a></p><p> (Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "УРАН", Проект «Наукова періодика України)</p><p class="Pa0">e-mail: <a href="mailto:neonatology@bsmu.edu.ua">neonatology@bsmu.edu.ua</a></p><p class="Default">Електронна версія журналу представлена:</p><p class="Pa0">в архівах Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського (м Київ, Україна) <a href="http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=JRN&P21DBN=JRN&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C%2E%3EK%3D%D0%9D%D0%95%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%2A%3C%2E%3EK%3D%D0%A5%D0%86%D0%A0%D0%A3%D0%A0%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%29&Z21ID=&S21SRW=&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=">http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=JRN&P21DBN=JRN&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C%2E%3EK%3D%D0%9D%D0%95%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%2A%3C%2E%3EK%3D%D0%A5%D0%86%D0%A0%D0%A3%D0%A0%D0%93%D0%86%D0%AF%24%3C%2E%3E%29&Z21ID=&S21SRW=&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=</a>,</p><p class="Pa0">на сайті Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (м Чернівці, Україна)</p><p><a href="http://www.bsmu.edu.ua/uk/science/scientific_mags_bsmu/neonatal">http://www.bsmu.edu.ua/uk/science/scientific_mags_bsmu/neonatal</a></p><p>Журнал розсилається згідно державного реєстру в усі провідні бібліотеки, державні установи та вищі медичні навчальні заклади України.</p><p>Публікаційна етика журналу відповідає положенню «Єдині вимоги до рукописів, що представляються в біомедичні журнали, підготовці та редагування біомедичних публікацій» Міжнародного Комітету Редакторів Медичних Журналів (International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE) <a href="http://www.icmje.org/">http://www.icmje.org/</a>)</p><p>За рішенням редакційної колегії журналу можуть видаватися окремі випуски додатку до журналу, друкуватися інформація рекламного характеру, що відповідає його основній тематиці.</p> Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» uk-UA Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 2226-1230 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<br /><br /></p><ol type="a"><ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li></ol></ol><p> </p><p><strong>Критерії авторського права, форми участі та авторства</strong></p><p>Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:</p><ul><li>істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;</li><li>написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;</li><li>остаточне твердження версії статті для публікації.</li></ul><p>Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.</p><p>Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.</p><p><strong>Роль відповідального учасника.</strong></p><p>Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.</p><div class="separator"> </div> ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИРЕНОГО СКРИНІНГУ НА СПАДКОВІ ХВОРОБИ ОБМІНУ РЕЧОВИН У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244341 <p>Відносна доля передчасних пологів в Україні складає біля 6%. Передчасно народжені діти знаходяться в гру- пі найбільшого перинатального ризику формування важкої хронічної патології нервової системи та внутрішніх органів. Рівень інвалідизації недоношених дітей у 22 рази перевищує цей показник у дітей, народжених в термін. Біля третини випадків ранньої неонатальної смертності пов’язано із спадковими хворобами обміну речовин (СХОР), які значною мірою порушують адаптацію та виходжування немовлят з ознаками морфо-функціональ- ної незрілості. Ефективність виходжування передчасно народжених дітей залежить від своєчасної діагности- ки як загальносоматичних, так і рідкісних метаболічних порушень.З огляду на відсутність специфічних симп- томів, встановлення діагнозу СХОР при клінічному огляді дитини зазвичай неможливо. Дієвим інструментом виявлення генетично обумовленого дефіциту певних ферментів, що спричиняє СХОР, є розширений скринінгу новонароджених (РСН). Практичний досвід виконання РСН свідчить про те, що найбільш складною є інтер- претація його результатів для передчасно народжених дітей з огляду на численні відмінності біохімічних по- казників їх крові від таких у доношених малюків, які використовуються в якості референтних значень.<br>У даній статті наведені основні чинники, що впливають на прогностичну значущість результатів РНС у передчасно народжених, зокрема, терміни відбору крові з урахуванням особливостей окремих нозологій, крат- ність проведення обстежень, вплив гестаційного віку, стан здоров’я матері, супутню патологію, склад сумі- шей для парентерального харчування тощо. У статті проаналізовано та систематизовано дані та інформацію з другого видання Міжнародної Настанови «Newborn Screening for Preterm, Low Birth Weight and Sick Newborns», 2-nd Ed. CLSI Guideline NBS03, 2019 р., яка презентує консенсусні рішення глобальної команди неонатологів, лікарів-метаболістів та медичних генетиків щодо точності, надійності та термінів лабораторних визначень маркерів СХОР, а також комплексу факторів, які обов’язково слід враховувати при інтерпретації результатів РСН для передчасно народжених, маловагових та новонароджених з перинатальною патологією.<br>Діюча в Україні процедура неонатального скринінгу для передчасно народжених має бути адаптована до сучасних вимог, які викладені у відповідних настановах всесвітньо відомих медичних інституцій, включаючи CLSI. Ключовим питанням покращення якості та підвищення надійності неонатального скринінгу є багато- разовий (повторний) відбір зразків крові для лабораторних вимірювань вмісту маркерних речовин. Належним чином організована і чітко працююча система розширеного неонатального скринінгу є одним з ключових інструментів зниження ранньої дитячої смертності та інвалідності, що пов’язана із спадковими хворобами обміну речовин.</p> Т. Знаменська О. Воробйова І. Кузнєцов І. Ластівка Т. Голота А. Кремезна В. Кривошеєва М. Обод І. Самойленко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 5 16 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.1 ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244344 <p>Проблема якості вищої медичної освіти в Україні завжди посідала одне з перших місць у загаль- нонаціональному рейтингу. Оскільки удосконалення якості навчання є актуальною проблемою в системі після- дипломної освіти, сучасний підхід до процесу навчання лікарів-фахівців на курсах підвищення кваліфікації та лікарів-інтернів повинен включати впровадження нових освітніх (педагогічних, інформаційних та телекому- нікаційних) технологій. В умовах пандемії корона вірусної інфекції COVID-19 усім вищим медичним закладам доводиться все більше змінювати загальноприйняті та перевірені часом і досвідом підходи до надання якісної освіти лікарям та впроваджувати у навчальний процес сучасні новітні технології. Зазначені у статті досвід та аналіз особливостей впровадження сучасних інноваційних технологій на післядипломному етапі освіти допоможуть суттєво покращити результативність засвоєння як теоретичної, так і практичної частини підготовки по кожній лікарській спеціальності.</p> І. Редько Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 17 20 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.2 НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ ДИСПЛАЗІЇ В ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244346 <p>Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається актуальною проблемою сучасних неонатології і пе- діатрії. Враховуючи, що це захворювання є хронічним та визначає негативні віддалені наслідки, триває пошук оптимального визначення БЛД, яке би мало високу точність щодо прогнозування віддалених респіраторних і неврологічних результатів. З моменту прийняття визначення та класифікації БЛД, які застосовуються на даний час, минуло 20 років. З плином часу змінилась популяція пацієнтів, в якій найчастіше формується БЛД і з’явились нові чинники, які утруднюють застосування цієї класифікації у сучасній клінічній практиці. Зокрема,це стосується покращення показників виживання екстремально недоношених дітей, які складають основну частку пацієнтів з БЛД. Киснева залежність протягом першого місяця у таких немовлят може визначатись незрілістю дихальної системи, і не бути пов’язаною з розвитком БЛД. Також у практику відділень інтенсивної терапії впроваджені нові методи дихальної підтримки, чого не враховує чинна класифікація. Популяція немовлят з тяжкою БЛД за класичним визначенням є неоднорідною з різними показниками відда- леної хронічної захворюваності та розвитку. Усе це обґрунтовує необхідність пошуку нових методологічних підходів і критеріїв визначення та класифікації БЛД у сучасній популяції передчасно народжених немовлят. <br>У цьому огляді представлені нові дані, пропозиції й уточнення щодо визначення і класифікації БЛД, які враховують сучасні особливості клінічної практики.</p> А. Меньшикова Д. Добрянський Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 21 26 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.3 ПЕРСПЕКТИВНІ УРИНАРНІ БІОМАРКЕРИ З ОГЛЯДУ НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244350 <p>Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошко- дження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та змен- шення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. <br>Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтра- ційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функ- ціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається пере- хід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Ши- роко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.</p> Ю. Годованець А. Фрунза Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 27 33 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.4 АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ, НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19 ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ (ОПИС ДВОХ ВИПАДКІВ) http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244434 <p>Частота виявлення інфікованих дітей SARS-CoV-2, що складає 10% від загальної кількості інфі- кованих, разом з новонародженими дітьми, говорить про необхідність ретельної діагностики патологічних станів, які можуть виникати у дітей, зокрема у періоді новонародженості. Якщо на початку виявлення за- хворювання COVID-19 стверджувалось, що коронавірус SARS-CoV-2 не уражає дітей, то аналізуючи нові дані ми бачимо, що 2% в структурі пацієнтів з діагностованими клінічними випадками COVID-19 складають діти, в тому числі, новонароджені.<br>У статті представлений опис спостережень за кількома клінічними випадками ранньої неонатальної адаптації дітей, народжених від жінок, які перехворіли у легкій та важкій формі на COVID-19 під час І та ІІІ триместру вагітності, відповідно, оскільки ці діти при народженні мали везикульозні висипання, симптом, що вважається рідкісним для цієї категорії новонароджених.У відділенні новонароджених КНП «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова» у 2020 р. народилось 2300 новонароджених, при цьому кожна 5 породілля (20%) перехворіла на COVID-19 під час вагітності. <br>Аналізуючи перебіг процесів ранньої неонатальної адаптації виявили,що період адаптації таких дітей може не відрізнятися від адаптації новонароджених за кількістю і проявами транзиторних станів, харак- терних для перших днів життя, матері яких не хворіли на COVID-19під час вагітності. Разом з тим, перене- сена коронавірусна інфекція жінками як в І так і ІІІ триместрах вагітності може асоціюватись з ознаками вродженого везикульозу у дітей, що супроводжується запальними змінами в крові та проявами згущення крові в періоді ранньої неонатальної адаптації в новонародженого. Діти не мали інших ознак розвитку патологіч- ної симптоматики (лихоманка, млявість, сонливість, гіпотонія, ринорея, фарингіт, кашель, дихальні розлади (тахіпное, хрипи в легенях), блювота, діарея та порушення вигодовування)), характерної інфекційним захво- рюванням, специфічним для новонароджених, що може маскуватись за транзиторними станами. Проявами транзиторних станів у дітей, які перебували під спостереженням були: міліа, проста еритема, дескваматив- не лущення епідермісу, токсична еритема, фізіологічна жовтяниця.<br>Обробка уражених ділянок шкіри висипковими елементами 0,05% водним розчином хлоргексидину, триден- ний курс ампіциліну, що вводили дитині з перших годин життя в дозі 100 мг/кг/добу внутрішньовенно, сприяв зникненню у ці дні везикулопустульозу. Терапією супроводу був мультипробіотик в формі крапель. У представ- лених випадках, не спостерігали перешкод грудному вигодовуванню та спільному перебуванню матері і ди- тини. У відділеннях новонароджених пологових будинків необхідно знаходити можливості, з діагностичною метою, проводити мікробіологічні дослідження вмісту пустул та біоматеріалу зі слизових пологових шляхів для подальшого співставлення результатів дослідження і встановлення етіологічних чинників везикулозу, ви- значити біохімічний аналіз крові - рівень СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ, феритин сироватки крові, показники коагуло- грами.</p> М. Кісельова А. Комар О. Маланчак О. Поцюрко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 34 40 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.5 ЗАЩЕМЛЕНІ ПАХОВІ ГРИЖИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ І НЕМОВЛЯТ http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244436 <p>Вступ. Пахові грижі (ПГ) у дітей є вродженою патологією вагінального паростку очеревини і локальним проявом синдрому мезенхімальної недостатності. Защемлення ПГ – найбільш часте і небезпечне ускладнен- ня, ризик якого суттєво вище у дітей перших 3-х місяців життя. На сьогоднішній день ідеального метода лікування защемленої ПГ у новонароджених і немовлят не існує. Дані про оптимальні терміни герніотомії у новонароджених і немовлят також недостатні і суперечливі.<br>Мета роботи - надання власного досвіду лікування немовлят з защемленими паховими грижами.<br>Матеріал і методи. Матеріалом даного дослідження є 97 новонароджених і немовлят з невправимими і защемленими паховими грижами.Діагностика базувалась на даних анамнезу, фізикальних методів досліджен- ня та даних УЗД з доплерографією пахово-мошонкової ділянки. Показами до оглядової рентгенографії че- ревної порожнини були клінічні ознаки гострої кишкової непрохідності.<br>Результати і обговорення. Аналізуючи отримані результати, нами було виявлено, що у 91 (93,81%) дити- ни діагностика гриж базувалась на анамнестичних даних, скаргах батьків на наявність вип’ячування в пахо- вій ділянці і фізикальному дослідженні дитини. Найважливішою умовою ефективної діагностики є ретельний збір анамнестичних даних з виясненням тривалості виникнення гострого стану у дитини і його динаміки. Важливим є огляд дитини в горизонтальному і вертикальному положенні. Диференційна діагностика при защемлених ПГ у немовлят проводилась з гострою водянкою яєчка, перекрутом сім’яного канатика, паховим лімфаденітом тощо, що у дітей малого віку дуже нагадують защемлену ПГ.<br>Лікування защемлених пахових гриж у новонароджених і немовлят здійснювалось з використанням комбі- нованої стратегії, що передбачає використання консервативного вправлення грижового вмісту (49,48% паці- єнтів) з наступною відстроченою хірургічною корекцією та невідкладне хірургічне втручання за ургентними показами (42,27% немовлят).<br>Серед 48 дітей, які лікувались консервативно, неоперативне мануальне вправлення грижового вмісту (Taxis-метод) було ефективним у 46, що склало 95,83%. Ми застосовували його у дітей з терміном защемлен- ня до 12 годин при відсутності ознак запалення в зоні защемлення.<br>Показами до ургентної герніотомії були: термін защемлення більше 12 годин (12 дітей), неефективність кон- сервативного лікування протягом 1 години (2 пацієнта), невправиме грижове вип’ячування у дівчат (27 пацієнтів).<br>Що стосується планового хірургічного втручання, то ми є прибічниками хірургічної корекції пахових гриж в віці 6-12 міс., який вважаємо оптимальним.<br>Висновки<br>1. Консервативне мануальне вправлення защемленої пахової грижі у новонароджених і немовлят засто- совується в терміни защемлення грижового вмісту тривалістю до 12 годин і було ефективним у 95,83% ви- падків його застосування. <br>2. Хірургічне втручання з приводу защемленої грижі у немовлят доцільно здійснювати у дітей з триваліс- тю защемлення більше 12 годин, у випадках неможливості та/або неефективності консервативного вправ- лення протягом 1 години та у дівчат.<br>3. Вправлення защемленої пахової грижі у дівчат із-за високого ризику ураження яєчника не рекомендується.</p> О. Горбатюк Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 41 45 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.6 ЧИ Є МАЙБУТНЕ У ПРОБІОТИКІВ В НЕОНАТОЛОГІЇ? (АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДАНИХ, ЧАСТИНА 2) http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244438 <p>Питання доцільності та ефективності використання пробіотиків у новонароджених залиша- ється дискутабельним. У травні 2020 року в журналі «Дитяча гастроентерологія та харчування» було опу- бліковано позиційний лист Комітету з питань харчування Європейського товариства дитячої гастроенте- рології, гепатології та харчування та Робочої групи Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування з питань пробіотиків та пребіотиків щодо використання пробіотиків у перед- часно народжених дітей. Було зазначено, що у рандомізованих контрольованих випробуваннях пробіотиків у всьому світі брали участь понад 10 000 недоношених дітей. Доведено, що пробіотики в цілому можуть зни- зити рівень некротизуючого ентероколіту, сепсису та смертності. Однак залишається відкритим питання вибору штаму мікроорганізмів, дозування та тривалість курсу прийому. З іншого боку, все більша кількість комерційних продуктів, що містять пробіотики, доступні з іноді неоптимальної якості. Крім того, велика кількість відділень у всьому світі регулярно пропонують пробіотичні добавки як стандарт лікування, не- зважаючи на відсутність вагомих доказів. За даними останнього мета-аналізу ефективність у зниженні смертності та захворюваності була виявлена лише у меншості досліджених штамів або комбінацій. У цьому документі про позицію автори прагнули надати поради, які конкретні штами потенційно можуть бути ви- користані, а які - ні. Крім того, акцентувалась увага на питаннях безпеки добавок пробіотиків для недоноше- них немовлят. Гарантією якості пробіотичного продукту є позбавлення штамів пробіотиків трансферними генами стійкості до антибіотиків і можливість регулярно виявляти пробіотичний сепсис. За умови дотри- мання всіх питань безпеки наразі існує умовна рекомендація (з низькою достовірністю доказів) надати або Lactobacillus rhamnosus GG ATCC53103, або комбінацію Bifidobacterium infantis Bb-02, Bifidobacterium lactis Bb-12 та Streptococcus thermophilus TH-4 для зменшення ризику реалізації некротизуючого ентероколіту.</p> Т. Знаменська О. Воробйова Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 46 54 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.7 СПОНТАННИЙ РОЗРИВ ПРАВОГО КУПОЛУ ДІАФРАГМИ ПРИ ЙОГО ЕВЕНТРАЦІЇ ЯК ПОКАЗАННЯ ДО ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ У ДИТИНИ З МЕГАДОЛІХОКОЛОН http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/244440 <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Спонний розрив гемідіафрагми при вродженій діафрагмальній етрації зустрічається в регіоні, у літературі описані поодинокі домовленостей. </span><span style="vertical-align: inherit;">У цьому контексті автори уявляють випадок 8-річної дитини, яка була госпіталізована в колопроктологічне відділення зі скаргами на болі в житті, поточна стільця більше 7 днів, виражене здуття життя. </span><span style="vertical-align: inherit;">Дити- на страждає на синдром Дауна. </span><span style="vertical-align: inherit;">У 2017 році у неї діа- гностували правосторонню діафрагму євентрацію та провеличну медичну корекцію торакальним доступом. </span><span style="vertical-align: inherit;">Після ретельного лікування, з ознаками на діафрагмальній гризі праворуч, дитина була прове дена операція. </span><span style="vertical-align: inherit;">Інтраопераційно виявлений розрив правої гемідіафрагми з внутрішньогрудним збіж- ням мальротованих кишкових петель, поперечної обо- дової кишки і сальника. </span><span style="vertical-align: inherit;">Для усунення діафрагмальної евентрації, ускладненої розривом, </span><span style="vertical-align: inherit;">використовували метод складання «шинелі», де на лінії шва акуратно накладали колагенову плівку, покриту компонентами фібринового адгезіва. </span><span style="vertical-align: inherit;">Післяопераційний період прой- шов без ускладнень.</span></span><br><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Висновок. </span><span style="vertical-align: inherit;">Спонтан розрив діафрагми рідкіс- ним є у дітей з діафрагмою евентрацією, результатом справи. </span><span style="vertical-align: inherit;">У даному випадку обструкція мальформаційної товстої кишки, яка знаходиться в грудній хворобі з прогресуючим розширенням кишкових петель, призводить до ділатації та відсутності потоніщення гемідіафрагмального мішка, розриву діа-фрагмента з утворенням грижі та прогресуючою облітерацією плеврального простору. </span></span><br><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Випадок розриву діафрагмальної евентрації, пов'язаний з мегадоліколоном, підтверджує, що дихальні спостереження, характерні для даної клінічної ситуації, можуть бути при- ховані переважаючими ознаками кишкової непрохідності, що не призводять до раптового прогресуючого клінічного дослідження, що стало помилковим моментом при діагнос- цього рідкісного потрібного.</span></span></p> С. Бабуч О. Горбатюк В. Єремія В. Петрович Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-11-16 2021-11-16 11 3(41) 55 61 10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.8