ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БАНКУ ДОНОРСЬКОГО ГРУДНОГО МОЛОКА ЛЬВІВСЬКОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ – ДОСВІД, ЩО МОТИВУЄ ДО ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.1.55.2025.1Ключові слова:
передчасно народжені немовлята; новонароджений; людське молоко; донорське людське молоко; банк донорського людського молокаАнотація
Основним видом їжі для немовлят грудного віку, її «золотим стандартом», аргументовано вважається людське молоко. Допущені помилки у вигодовуванні дітей грудного віку залишають негативний вплив не тільки на фізичне здоров’я організму дитини, але й на його функцціональні можливості. Жодний замінник людського молока не може позмагатися із вмістом біологічно активних речовин, спорідних із симбіозом «мати-дитина».
Однак в медичному процесі виходжування передчасно народжених немовлят, хворих доношених новонароджених виникають ситуації, коли людське молоко є недоступне, при тому, що воно вкрай необхідне дитині. В таких випадках найкращою альтернативою материнського грудного молока є пастеризоване донорське грудне молоко, завдяки існуванню Банку донорського грудного молока є доступним у Львівському обласному перинатальному центрі. У цьому державному закладі охорони здоров’я успішно реалізується повний цикл надання неонатальної допомоги новонародженим відповідно до сучасних, найкращих світових стандартів. Одними із відображень сучасних науково-обґрунтованих стандартів вигодовування новонароджених дітей, які з різних причин не можуть вигодовуватись материнським людським молоком є функціонування Банку донорського людського молока, оснащення і робота якого, за сприяння Асоціації Банків грудного молока Польщі відповідає найвищим світовим стандартам.
Поширення інформації про діяльність Банку грудного молока вагітні жінки отримують на тематичних лекціях Академії батьківства. Там успішно реалізується персоніфікований підхід до кожної вагітної, потенційної донорки грудного молока, а також до кожної жінки, що народила живу дитину. Активна, змістовна консультативна робота з потенційними донорками людського молока слугує запорукою збільшення кількості бажаючих жінок бути донорами. Відбір донорок і забезпечення роботи Банку грудного донорського молока проводиться відповідно до положень клінічної настанови «Збирання, зберігання, транспортування, обробка та банкінг донорського жіночого молока», затвердженої на державному рівні в Україні у 2022 році.
Від початку роботи Банку донорського грудного молока з грудня 2022 року було зібрано 1254 л донорського грудного молока від 127 жінок-донорок. Найдовший період донорства склав 11 міс. За цей період донорка зібрала 50 л людського молока. А найбільша кількість донорського людського молока від однієї донорки за 1 міс склала 55 л.
Найчастіше донорське молоко використовувалось для дітей відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування передчасно народжених і хворих доношених новонароджених дітей. Загалом, близько ¼ частина дітей, народжених в перинатальному центрі щороку, починаючи з грудня 2022 року отримували донорське людське молоко.
У планах на перспективу Львівський перинатальний центр має забезпечення потреб у донорському людському грудному молоці усі відділення неонатологічного профілю Львівської області, що надають повний обсяг медичної допомоги передчасно народженим і доношеним новонародженим. Стратегічно важливу роль у забезпеченні донорським людським молоком здоров’я потребуючих новонароджених в часи воєнного сьогодення в Україні та глибокої демографічної кризи може відіграти створення і відкриття мережі Банків донорського людського молока.
Посилання
Aibangbee M, Micheal S, Mapedzahama V, Liamputtong P, Pithavadian R, Hossain Z, et al. Migrant and Refugee Youth's Sexual and Reproductive Health and Rights: A Scoping Review to Inform Policies and Programs. Int J Public Health. 2023;68:1605801. DOI: http://doi.org/10.3389/ijph.2023.1605801 PMID: 37342678; PMCID: PMC10278890.
Al-Adhami M, Berglund E, Wångdahl J, Salari R. A cross-sectional study of health and well-being among newly settled refugee migrants in Sweden-The role of health literacy, social support and self-efficacy. PLoS One. 2022;17(12):e0279397. DOI: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0279397 PMID: 36534679; PMCID: PMC9762600.
Al-Adhami M, Hjelm K, Wångdahl J, Larsson EC. "This course is like a compass to us" - a qualitative study on newly settled migrants' perceptions of civic and health orientation in Sweden. BMC Public Health. 2021;21(1):1606. DOI: http://doi.org/10.1186/s12889-021-11654-3 PMID: 34465333; PMCID: PMC8408945.
Al-Adhami M, Wångdahl J, Salari R, Åkerman E. "Putting words to their feelings"- civic communicators' perceptions and experiences of an in-depth course on mental health for newly settled refugee migrants in Sweden. BMC Health Serv Res. 2023;23(1):510. DOI: http://doi.org/10.1186/s12913-023-09524-2 PMID: 37208683; PMCID: PMC10198591.
Anderson FM, Hatch SL, Ryan EG, Trevillion K, Howard LM. Impact of Insecure Immigration Status and Ethnicity on Antenatal Mental Health Among Migrant Women. J Clin Psychiatry. 2019;80(5):18m12563. DOI: http://doi.org/10.4088/JCP.18m12563 PMID: 31365196.
Aryal S, Shrestha D, Pant SB. Reproductive Health Issues and Depression in Wives of Labor Migrant Workers. J Nepal Health Res Counc. 2019;17(3):308-14. DOI: http://doi.org/10.33314/jnhrc.v17i3.1817 PMID: 31735923.
Babatunde-Sowole OO, DiGiacomo M, Power T, Davidson PM, Jackson D. Resilience of African migrant women: Implications for mental health practice. Int J Ment Health Nurs. 2020;29(1):92-101. DOI: http://doi.org/10.1111/inm.12663 PMID: 31917517.
Bahamondes L, Laporte M, Margatho D, de Amorim HSF, Brasil C, Charles CM, et al. Maternal health among Venezuelan women migrants at the border of Brazil. BMC Public Health. 2020;20(1):1771. DOI: http://doi.org/10.1186/s12889-020-09912-x PMID: 33228642; PMCID: PMC7682772.
Chaudhry A, Hebert-Beirne J, Hanneke R, Alessi EJ, Mitchell U, Molina Y, et al. The Health Needs of Sexual and Gender Minority Migrant Women in the United States: A Scoping Review. LGBT Health. 2024;11(1):1-19. DOI: http://doi.org/10.1089/lgbt.2022.0392 PMID: 37540144.
Chavez-Baray SM, Martinez O, Chaparro P, Moya EM. The Use of Photovoice Methodology to Assess Health Needs and Identify Opportunities Among Migrant Transgender Women in the U.S.-Mexico Border. Front Public Health. 2022;10:865944. DOI: http://doi.org/10.3389/fpubh.2022.865944 PMID: 35664104; PMCID: PMC9160798.
Doma H, Tran T, Rioseco P, Fisher J. Understanding the relationship between social support and mental health of humanitarian migrants resettled in Australia. BMC Public Health. 2022;22(1):1739. DOI: http://doi.org/10.1186/s12889-022-14082-z PMID: 36100895; PMCID: PMC9472377.
El Arab RA, Somerville J, Abuadas FH, Rubinat-Arnaldo E, Sagbakken M. Health and well-being of refugees, asylum seekers, undocumented migrants, and internally displaced persons under COVID-19: a scoping review. Front Public Health. 2023;11:1145002. DOI: http://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1145002 PMID: 37181725; PMCID: PMC10169615.
Gieles NC, Tankink JB, van Midde M, Düker J, van der Lans P, Wessels CM, et al. Maternal and perinatal outcomes of asylum seekers and undocumented migrants in Europe: a systematic review. Eur J Public Health. 2019;29(4):714-23. DOI: http://doi.org/10.1093/eurpub/ckz042 PMID: 31098629; PMCID: PMC6734941.
Goble G, Formica M, Lane SD, Sous M, Stroup C, Rubinstein RA, et al. Refugee Births and the Migrant Health Effect in Syracuse NY. Matern Child Health J. 2023;27(9):1599-606. DOI: http://doi.org/10.1007/s10995-023-03694-5 PMID: 37284922; PMCID: PMC10244839.
Gray C, Crawford G, Maycock B, Lobo R. Socioecological Factors Influencing Sexual Health Experiences and Health Outcomes of Migrant Asian Women Living in 'Western' High-Income Countries: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(5): 2469. DOI: http://doi.org/10.3390/ijerph18052469 PMID: 33802277; PMCID: PMC7967613.
Hamel-Smith Grassby M, Wiedmeyer ML, Lavergne MR, Goldenberg SM. Qualitative evaluation of a mandatory health insurance 'wait period' in a publicly funded health system: understanding health inequities for newcomer im/migrant women. BMJ Open. 2021;11(8):e047597. DOI: http://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-047597 PMID: 34353797; PMCID: PMC8344307.
Ahn JA, Chae D. The influences of socio-individual determinants and health information seeking on health-promoting behaviors among migrant women: A cross-sectional study. Jpn J Nurs Sci. 2019;16(4):481-90. DOI: http://doi.org/10.1111/jjns.12259 PMID: 31161723.
Ankomah A, Byaruhanga J, Woolley E, Boamah S, Akombi-Inyang B. Double burden of malnutrition among migrants and refugees in developed countries: A mixed-methods systematic review. PLoS One. 2022;17(8):e0273382. DOI: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0273382 PMID: 35981085; PMCID: PMC9387835.
Koudstaal K, Verdonk P, Bartels E. "At this age, a Moroccan woman's life's work is over"-older Moroccan-Dutch migrant women's perceptions of health and lifestyle, with a focus on Ramadan experiences: qualitative research integrating education and consultation. Int J Equity Health. 2020;19(1):34. DOI: http://doi.org/10.1186/s12939-020-1141-9 PMID: 32171312; PMCID: PMC7071612.
Ngongalah L, Rapley T, Rankin J, Heslehurst N. Cultural Influences on African Migrant Pregnant and Postnatal Women's Dietary Behaviours and Nutrition Support Needs in the UK. Nutrients. 2023;15(19):4135. DOI: http://doi.org/10.3390/nu15194135 PMID: 37836419; PMCID: PMC10574463.
Acharai L, Khalis M, Bouaddi O, Krisht G, Elomrani S, Yahyane A, et al. Sexual and reproductive health and gender-based violence among female migrants in Morocco: a cross sectional survey. BMC Womens Health. 2023;23(1):174. DOI: http://doi.org/10.1186/s12905-023-02307-1 PMID: 37041501; PMCID: PMC10091612.
Amroussia N, Holmström C, Ouis P. Migrants in Swedish sexual and reproductive health and rights related policies: a critical discourse analysis. Int J Equity Health. 2022;21(1):125. DOI: http://doi.org/10.1186/s12939-022-01727-z PMID: 36064412; PMCID: PMC9446749.
Bentley A, Riutort-Mayol G. The association between intimate partner violence type and mental health in migrant women living in Spain: findings from a cross-sectional study. Front Public Health. 2023;11:1307841. DOI: http://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1307841 PMID: 38145064; PMCID: PMC10740158.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.