ФАРМАКОБЕЗПЕКА ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ВАГІТНИХ ТА ЛАКТУЮЧИХ

Анотація

Епілепсія – це поширене, хронічне та серйозне неврологічне захворювання, яке вражає багатьох жінок дітородного віку та саме по собі підвищує ризик вроджених вад розвитку плоду, а препарати, що застосовуються для її лікування додатково посилюють цей ризик.

Метою даної роботи було проаналізувати профіль безпеки широко застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів з позиції їх ефективності та безпеки, а також узагальнити можливі зміни їх фармакокінетики під час вагітності.

Матеріали та методи. Аналіз ефективності, безпеки та фармакокінетичні характеристики протиепілептичних препаратів проводили на платформі PubMed. Пошук літературних джерел включав такі ключові слова: antiepileptic drugs, anticonvulsants, pregnancy, lactation. Хронологічні характеристики пошуку включали інформаційні джерела з 2003 по 2024 рік включно із них 90 % (33 з 38 літературних посилань) були датовані останніми 5 роками тобто з 2019 по 2024 рік. Для аналізу були залучені джерела інформації англійською, німецькою, французької, іспанською та японською мовами.

Результати та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу встановлено, що лідируюче місце за здатністю чинити тератогенний вплив, який призводить до ризику серйозних вроджених вад розвитку із дозозалежним характером (до 10 %) в популяції займають вальпроати. Ламотриджин і леветирацетам вважаються відносно безпечними до застосування під час вагітності та в період лактації, однак останні дослідження свідчать, що леветирацетам пов’язаний з підвищеним ризиком синдрому дефіциту уваги, гіперактивності та тривожних розладів тоді як ламотриджин вважається більш безпечним з точки зору постнатального нейророзвитку. Лакосамід та окскарбазепін характеризиються відносною безпечністтю під час вагітності, хоча щодо оцінки ризику перинатальної смертності після монотерапії окскарбазепіном то дані є непереконливими. Прегабалін не чинить тератогенної дії, однак на тлі прегабаліну у новонароджених спостерігали аномалії центральної нервової системи, очей, сечостатевої системи та лицьові прорізи. При застосуванні габапентину відмічали прояв атипових та/або важкоконтрольованих ознак і симптомів відміни у новонароджених, що вказує на його внутрішньоутробний вплив. Прийом зонісаміду був пов’язаний із ризиком тератогенезу, що напряму залежало від дози препарату, яку вагітна застосовувала принаймні в першій половині вагітності.