ПЕРИНАТАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ ТА ГЕСТАЦІЙНИМ ДІАБЕТОМ

Анотація

Ожиріння збільшує ймовірність гіпертензивних розладів, прееклампсії, провокує ризик тромбозу у вагітних, що може призвести до тромбоемболії та смерті матері та плода. Найчастіше ожиріння підвищує частоту гестаційного цукрового діабету (ГЦД) у вагітних жінок. ГЦД на тлі ожиріння може ускладнювати процес пологів, викликаючи труднощі під час народження плода (дистоція плечиків, пологовий травматизм, дистрес плода та інші), підвищувати розродження за допомогою кесаревого розтину.

Метою дослідження було визначення особливостей розродження жінок із ожирінням та гестаційним цукровим діабетом (ГЦД) та оптимізація надання їм акушерської допомоги для зниження перинатальних ускладнень.

Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження, підготовка до пологів та розродження 136 вагітних, із яких 33 (24,3%) жінки з ожирінням, 35 (25,7%) жінок з ожирінням та ГЦД, 38 (27,9%) - з ГЦД, ще 30 (22,1%) жінок із фізіологічною вагітністю склали контроьну групу. Для підготовки до пологів використовували традиційний метод (ПГ Е2 інтравагінально) з наступною індукцію та комплексний (введення катетера Фолея в цервікальний канал із наступним пероральним прийомом простагландину Е1 (ПГ Е1).

Дослідження проводилися відповідно до основоположних принципів належної клінічної практики (GCP, 1996), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (4 квітня 1997 року), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи медичних Дослідження на людях (1964-2008), а також наказ МОЗ України від 23.09.2009 № 690 (зміни внесені наказом МОЗ України від 12.07.2012 № 523). Проект дослідження обговорено та схвалено на засіданні медико-етичної комісії ХНМУ (протокол № 23 від 13 листопада 2024 р.).

Статистична обробка проведена з використанням пакету програм MS Excel. Для порівняння кількісних даних використовували U-критерій Манна-Уітні, середнє значення та середньоквадратичне відхилення (M±m), стандартну похибку (р). При значенні ймовірності похибки (р<0,05) результати порівнянь вважали достовірними.

Робота виконана згідно плану НДР кафедри акушерства та гінекології №2 ХНМУ: «Удосконалення діагностичнолікувальних заходів та профілактики ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань у жінок з екстрагенітальною патологією (№ державної  реєстрації 0124U002218).

Результати. Допплерометричне дослідження гемодинаміки фетоплацентарного комплексу у вагітних дозволило виявити ознаки порушень матковоплацентарного та фетоплацентарного кровообігу у 15,5% вагітних із ожирінням, у 22,9% жінок зі сполученою патологією (ГЦД на тлі ожиріння), у 10,5% жінок з ГЦД, що було розцінено як плацентарна дисфункція. Порушення стану плоду за даними КТГ із урахуванням STV (short-term variation) спостерігалися у 18,2% вагітних із ожирінням, у 15,2% жінок із ГЦД на тлі ожиріння та 10,5% жінок із ГЦД.

За результатами ультразвукової цервікометрії у вагітних контрольної групи довжина шийки матки у середньому становила 18,7±2,3 мм, що вважається перспективною для самостійного розродження. Довжина цервікального каналу у вагітних з ГЦД та ожирінням дорівнювала 30,1±2,7 мм, у вагітних з ГЦД - 27,3±2,6 мм, у вагітних з ожирінням - 25,2±2,9 мм, вірогідно відрізняючись від контрольних показників (р<0,05).

Якісна та кількісна оцінка щільності шийки матки оцінювалася за допомогою ультразвукової еластографії. До преіндукції вся шийка матки  або її частина була  забарвлена в синій колір, що свідчило про її щільність, після ефективної преіндукції вона змінювала колір на зелений, жовтий або червоний в залежності від ступеню її  еластичності.

Усього спонтанна пологова діяльність розпочалася у 17% жінок, яким підготовку проведено за допомогою ПГЕ2 і у  31,1% вагітних після застосування комплексного метода. Якщо пологова діяльність не розпочалася самостійно проводили індукцію пологів  окситоцином (5 МО) або його половинною дозою (2,5 МО) окситоцину з епідуральною анестезією на тлі комплексного методу підготовки шийки матки.

У стані асфіксії різного ступеня тяжкості народилося 31,4%  малюків у вагітних з ГЦД на тлі ожиріння, 13,2% - у групі з ГЦД та 9,1% - в групі з ожирінням. Дистоція плечиків плода в пологах була виявлена у 6,6% роділь, діабетична фетопатія  діагностована у 12,3% новонароджених від вагітних з ГЦД. Серед інших перинатальних ускладнень у новонароджених зустрічалися гіпоглікемія (13,2%), ураження ЦНС (9,4%), респіраторний  дистрес синдром (8,5%), жовтяниця (5,7%).

Висновки. Пологи у жінок із ожирінням та ГЦД супроводжуються рядом акушерських ускладнень, зокрема, передчасний розрив плодових оболонок, слабкість пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз, неефективність пологозбудження, що зумовлює високий відсоток кесаревого розтину та перинатальної захворюваності (асфіксія новонародженого, діабетична фетопатія, гіпоглікемія, порушення ЦНС). Ефективне завершення вагітності та пологів без ускладнень з боку матері та новонародженого у жінок з ГЦД на тлі ожиріння залежить переважно від стану шийки матки напередодні пологів, оцінку якого проводять різними методами (шкала Бішопа, цервікометрія, оптимально - з використанням еластографії). Підготовку до пологів краще проводити за допомогою комплексного методу з використанням катетеру Фолея та ПГЕ1, а індукцію - половинною дозою окситоцину в комплексі з епідуральною  анестезією, що в результаті знижує відсоток кесаревого розтину та перинатальні ускладнення з боку матері та плода.