ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ ДІАФРАГМАЛЬНОЮ ГРИЖЕЮ, ПРООПЕРОВАНИХ ЧЕРЕЗ ЛАПАРОТОМНИЙ АБО ТОРАКОТОМНИЙ ДОСТУПИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.10Ключові слова:
вроджена діафрагмальна грижа; лапаротомія; торакотомія; вентральна грижа; езофагеальна грижа.Анотація
Вибір хірургічного доступу часто залежить від досвіду хірурга та конкретної клінічної ситуації. Відсутність єдиної думки ускладнює порівняння результатів різних центрів та заважає встановити стандарт для хірургічного лікування пацієнтів з вродженою діафрагмальною грижею.
Мета дослідження – описання структури та порівняння частоти виникнення повторних операцій у дітей з вродженою діафрагмальною грижею залежно від доступу, визначення основних чинників ризику повторних втручань, патогенетичне обґрунтування оптимального хірургічного доступу.
Матеріали і методи дослідження. Це одноцентрове проспективне когортне дослідження, яке порівнює результати хірургічної корекції вроджених діафрагмальних гриж через лапаротомний (n=53) або торакотомний доступи (n=41). До дослідження включена група новонароджених дітей з лівобічною вродженою діафрагмальною грижею з групи високого ризику, що були прооперовані протягом 2000-2024 років на базі НДСЛ «Охматдит». Термін спостереження - не менше одного року.
Клінічні дані були оброблені статистично. Розраховували середнє (М) та стандартне відхилення (SD), а також медіану (Ме) та міжквартильний інтервал (IQR) для метричних даних. Порівняння проводили за Т-тестом для незалежних вибірок з розрахунком критичного значення (t) та статистичної значущості (р). Для номінальних даних використовували критерій c2. Розрахунок ризику летальності включав оцінку абсолютних ризиків, їх відношення (RR) з визначенням похибки та 95% довірчого інтервалу. Аналіз проводили в програмі MS Excel та IBM SPSS Statistic 19.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
НДР
Результати. Загальна кількість хірургічних ускладнень дещо частіше спостерігалась в лапаротомній групі (39,6% проти 29,3%, p = 0,39), що також стосується й кількості повторних хірургічних втручань (30,1% проти 19,5%, p = 0,32) протягом періоду спостереження. Частота ускладнень, таких як кишкова непрохідність, необхідність формування вентральної кили, більше спостерігались в лапаротомній групі. Рецидиви, хірургічне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) (7,3% проти 1,9%, р = 0,196 ) знаходились практично на одному рівні. Рання післяопераційна летальність дещо переважала у групі лапаротомій (32 % проти 17 %, р=0,09).
Висновки: Постнатальне лікування вродженої діафрагмальної грижи через лапаротомний доступ асоціюється з вищою частотою хірургічних ускладнень таких як, кишкова непрохідність та формування вентральної грижи. Летальність також більше спостерігалась в лапаротомній групі.
Використання торакотомії в якості доступу дозволяє виконати патогенетично обґрунтовану корекцію вродженої діафрагмальної грижи із застосуванням розробленої концепції торакалізації черевної порожнини, що створює умови для зменшення частоти ускладнень та поліпшення результатів хірургічного лікування.
Посилання
Cioci AC, Urrechaga EM, Parreco J, Remer LF, Cowan M, Perez EA, et al. One-year outcomes of congenital diaphragmatic hernia repair: Factors associated with recurrence and complications. J Pediatr Surg. 2021;56(9):1542-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.09.018
Cordier AG, Russo FM, Deprest J, Benachi A. Prenatal diagnosis, imaging, and prognosis in Congenital Diaphragmatic Hernia. Semin Perinatol. 2020;44(1):51163. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2019.07.002
Paoletti M, Raffler G, Gaffi MS, Antounians L, Lauriti G, Zani A. Prevalence and risk factors for congenital diaphragmatic hernia: A global view. J Pediatr Surg. 2020;55(11):2297-307. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.06.022
Tsao K, Lally KP. The Congenital Diaphragmatic Hernia Study Group: a voluntary international registry. Semin Pediatr Surg. 2008;17(2):90-7. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2008.02.004
Wilson JM, Lund DP, Lillehei CW, Vacanti JP. Congenital diaphragmatic hernia--a tale of two cities: the Boston experience. J Pediatr Surg. 1997;32(3):401-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3468(97)90590-X
Russo F, Benachi A, Gratacos E, Zani A, Keijzer R, Partridge E, et al. Antenatal management of congenital diaphragmatic hernia: What's next ? Prenat Diagn. 2022;42(3):291-300. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.6120
Macchini F, Raffaeli G, Amodeo I, Ichino M, Encinas JL, Martinez L, et al. Recurrence of Congenital Diaphragmatic Hernia: Risk Factors, Management, and Future Perspectives. Front Pediatr. 2022;10:823180. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.823180
Lazar DA, Cass DL, Rodriguez MA, Hassan SF, Cassady CI, Johnson YR, et al. Impact of prenatal evaluation and protocol-based perinatal management on congenital diaphragmatic hernia outcomes. J Pediatr Surg. 2011;46(5):808-13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.02.009
Petroze RT, Caminsky NG, Trebichavsky J, Bouchard S, Le-Nguyen A, Laberge JM, et al. Prenatal prediction of survival in congenital diaphragmatic hernia: An audit of postnatal outcomes. J Pediatr Surg. 2019;54(5):925-31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.01.021
Jancelewicz T, Vu LT, Keller RL, Bratton B, Lee H, Farmer D, et al. Long-term surgical outcomes in congenital diaphragmatic hernia: observations from a single institution. J Pediatr Surg. 2010;45(1):155-60. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.10.028
De Bie F, Suply E, Verbelen T, Vanstraelen S, Debeer A, Cross K, et al. Early surgical complications after congenital diaphragmatic hernia repair by thoracotomy vs. laparotomy: A bicentric comparison. J Pediatr Surg. 2020;55(10):2105-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.12.020
Kryvchenia DIu, Rudenko YeO, Shul'zhyk II. Osnovni chynnyky ryzyku povtornykh operatsii u ditei z vrodzhenymy diafrahmal'nymy hryzhamy [The main risk factors for reoperations in children with congenital diaphragmatic hernias]. Paediatric Surgery. Ukraine. 2022;1:20-6. DOI: http://dx.doi.org/10.15574/PS.2022.74.20 (in Ukrainian)
Yokota K, Uchida H, Kaneko K, Ono Y, Murase N, Makita S, et al. Surgical complications, especially gastroesophageal reflux disease, intestinal adhesion obstruction, and diaphragmatic hernia recurrence, are major sequelae in survivors of congenital diaphragmatic hernia. Pediatr Surg Int. 2014;30(9):895-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00383-014-3575-x
Harting MT, Lally KP. The Congenital Diaphragmatic Hernia Study Group registry update. Semin Fetal Neonatal Med. 2014;19(6):370-5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2014.09.004
Reiss I, Schaible T, van den Hout L, Capolupo I, Allegaert K, van Heijst A, et al. Standardized postnatal management of infants with congenital diaphragmatic hernia in Europe: the CDH EURO Consortium consensus. Neonatology. 2010;98(4):354-64. DOI: https://doi.org/10.1159/000320622
Greenough A, Khetriwal B. Pulmonary hypertension in the newborn. Paediatric respiratory reviews. 2005;6(2):111-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prrv.2005.03.005
Zani A, Eaton S, Puri P, Rintala R, Lukac M, Bagolan P, et al. International Survey on the Management of Congenital Diaphragmatic Hernia. Eur J Pediatr Surg. 2016;26(1):38-46. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1564713
Barroso C, Correia-Pinto J. Perioperative complications of congenital diaphragmatic hernia repair. Eur J Pediatr Surg. 2018;28(2):141-7. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0038-1632374
Gerall CD, Stewart LA, Price J, Kabagambe S, Sferra SR, Schmaedick MJ, Hernan R, Khlevner J, Krishnan US, De A, Aspelund G, Duron VP. Long-term outcomes of congenital diaphragmatic hernia: A single institution experience. J Pediatr Surg. 2022;57(4):563-9. DOI: DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2021.06.007
Putnam LR, Tsao K, Lally KP, Blakely ML, Jancelewicz T, Lally PA, et al. Minimally invasive vs open congenital diaphragmatic hernia repair: is there a superior approach? J Am Coll Surg. 2017;224(4):416-422. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2016.12.050
Zani A, Zani-Ruttenstock E, Pierro A. Advances in the surgical approach to congenital diaphragmatic hernia. Semin Fetal Neonatal Med. 2014;19(6):364-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2014.09.002
Congenital Diaphragmatic Hernia Study Group; Lally KP, Lally PA, Lasky RE, Tibboel D, Jaksic T, et al. Defect size determines survival in infants with congenital diaphragmatic hernia. Pediatrics. 2007;120(3):e651-7. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2006-3040
Jancelewicz T, Chiang M, Oliveira C, Chiu PP. Late surgical outcomes among congenital diaphragmatic hernia (CDH) patients: why long-term follow-up with surgeons is recommended. J Pediatr Surg. 2013;48(5):935-41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.02.005
Yamoto M, Nagata K, Terui K, Hayakawa M, Okuyama H, Amari S, et al. Long-term outcomes of congenital diaphragmatic hernia: report of a multicenter study in Japan. Children. 2022;9(6):856. DOI: https://doi.org/10.3390/children9060856
Kryvchenia DIu, Prytula VP, Rudenko YeO, Khuseini SF, Shul'zhyk II. Hipermobil'na selezinka pry vrodzhenii diafrahmal'nii hryzhi. Profilaktyka ta korektsiia uskladnen' [Hypermobile spleen in congenital diaphragmatic hernia. Prevention and correction of complications]. Khirurhiia dytiachoho viku. 2020;2:22-8. DOI: https://doi.org/10.15574/PS.2020.67.22 (in Ukrainian)
Maxwell D, Baird R, Puligandla P. Abdominal wall closure in neonates after congenital diaphragmatic hernia repair. J Pediatr Surg. 2013;48(5):930-4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.02.008
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
