ФЕТАЛЬНА УЛЬТРАЗВУКОВА АНАТОМІЯ І МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЛІКТЬОВОЇ ТА ПРОМЕНЕВОЇ КІСТОК У ПЛОДІВ 19-22 ТИЖНІВ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.3.53.2024.17Ключові слова:
фетальна морфометрія; ультразвукова діагностика; плід; ліктьова кістка; променева кістка.Анотація
Вивчення довжини довгих трубчастих кісток плода, у тому числі і ліктьової та променевої кісток, використовується у сучасній фетальній анатомії та для оцінки гестаційного віку плода. Окрім цього, оцінка довжини довгих трубчастих кісток скелета має значення для виявлення диспропорцій скелета, а саме ахондроплазії та гіпоходроплазії. Уроджені дефекти також можна діагностувати пренатально, виконавши ультразвукове сканування.
Мета дослідження. Встановити морфометричні параметри довжини ліктьової та променевої кісток на 19-22 тижнях гестації.
Матеріали і методи. Для з’ясування фетальної анатомії структур ліктьової та променевої кісток використано такий метод візуалізації як ультразвукове сканування. Фетометричні вимірювання довжини ліктьової та променевої кісток плода проводили за допомогою прижиттєвої ультразвукової діагностики (УЗД) упродовж 19-22 тижнів вагітності. Проаналізовано 44 УЗД плодів у жінок із нормальним перебігом вагітності.
Результати. Із 19 тижня по 22 тиждень внутрішньоутробного розвитку довжина правої ліктьової кістки зростає з 2,77±0,17 мм до 3,22±0,12 мм, при цьому довжина лівої ліктьової кістки збільшується з 2,73±0,16 мм до 3,26±0,15 мм. Із 19 тижня по 22 тиждень внутрішньоутробного розвитку довжина правої променевої кістки зростає з 2,50±0,12 мм до 2,92±0,22 мм, при цьому довжина лівої променевої кістки збільшується з 2,46±0,12 мм до 2,88±0,20 мм.
Висновки. Фетометрія ліктьових та променевих кісток за допомогою УЗД відноситься до базових досліджень розвитку плода. Кістки передпліччя у досліджуваний період ростуть практично однаково і суттєвих відмінностей у їх рості не спостерігається. Нами встановлено, що періодом інтенсивного росту кісток передпліччя у другому триместрі є 20-21 тижні гестації, а періодом сповільненого росту – 19-20 тижні гестації.
Посилання
Belciug S. Autonomous fetal morphology scan: deep learning + clustering merger - the second pair of eyes behind the doctor. BMC Med Inform Decis Mak [Internet]. 2024 [cited 2024 Jul 19];24(1):102. Available from: https://bmcmedinformdecismak.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12911-024-02505-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12911-024-02505-3
Al-Dewik N, Samara M, Younes S, Al-Jurf R, Nasrallah G, Al-Obaidly S, et al. Prevalence, predictors, and outcomes of major congenital anomalies: A population-based register study [Internet]. Sci Rep. 2023 [cited 2024 Jul 9];13(1):2198. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-023-27935-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-27935-3
Salomon LJ, Alfirevic Z, Berghella V, Bilardo CM, Chalouhi GE, Da Silva Costa F, et al. ISUOG Practice Guidelines (updated): performance of the routine mid-trimester fetal ultrasound scan. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;59(6):840-56. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.24888
Salomon LJ, Winer N, Bernard JP, Ville Y. A score-based method for quality control of fetal images at routine second-trimester ultrasound examination. Prenat Diagn. 2008;28(9):822-7. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.2016
Bensemlali M, Stirnemann J, Le Bidois J, Lévy M, Raimondi F, Hery E, et al. Discordances Between Pre-Natal and Post-Natal Diagnoses of Congenital Heart Diseases and Impact on Care Strategies. J Am Coll Cardiol. 2016;68(9):921-30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.087
Hjort-Pedersen K, Olesen AW, Garne E, Sperling L. Prenatal detection of major congenital malformations in a cohort of 19 367 Danish fetuses with a complete follow-up six months after birth. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023;102(8):1115-24. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.14582
Edwards L, Hui L. First and second trimester screening for fetal structural anomalies. Semin Fetal Neonatal Med. 2018;23(2):102-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2017.11.005
Papageorghiou AT, Kemp B, Stones W, Ohuma EO, Kennedy SH, Purwar M, et al. Ultrasound-based gestational-age estimation in late pregnancy. Ultrasound Obstet Gynecol. 2016;48(6):719-26. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.15894
Salomon LJ, Bernard JP, Duyme M, Doris B, Mas N, Ville Y. Feasibility and reproducibility of an image-scoring method for quality control of fetal biometry in the second trimester. Ultrasound Obstet Gynecol. 2006;27(1):34-40. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.2665
Pang MW, Leung TN, Sahota DS, Lau TK, Chang AM. Customizing fetal biometric charts. Ultrasound Obstet Gynecol. 2003;22(3):271-6. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.196
Salomon LJ, Bernard JP, Duyme M, Buvat I, Ville Y. The impact of choice of reference charts and equations on the assessment of fetal biometry. Ultrasound Obstet Gynecol. 2005;25(6):559-65. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.1901
Shirazi M, Niroomanes S, Rahimi F, Golshahi F. Ultrasound Assessment of Fetal Biometry in Iranian Normal Pregnancies. Int J Prev Med [Internet]. 2019 [cited 2024 May 26];10:46. Available from: https://journals.lww.com/IJOM/pages/default.aspx DOI: https://doi.org/10.4103/ijpvm.IJPVM_101_17
Friebe-Hoffmann U, Dobravsky L, Friedl TWP, Janni W, Knippel AJ, Siegmann HJ, et al. The femur too short? 1373 fetuses with short femur during second-trimester screening. Arch Gynecol Obstet. 2022;306(4):1037-44. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-021-06394-z
Zhang-Rutledge K, Owen M, Sweeney NM, Dimmock D, Kingsmore SF, Laurent LC. Retrospective identification of prenatal fetal anomalies associated with diagnostic neonatal genomic sequencing results. Prenat Diagn. 2022;42(6):705-16. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.6111
Wright D, Wright A, Smith E, Nicolaides KH. Impact of biometric measurement error on identification of small- and large-for-gestational-age fetuses. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;55(2):170-6. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.21909
Hugh O, Gardosi J. Fetal weight projection model to define growth velocity and validation against pregnancy outcome in a cohort of serially scanned pregnancies. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;60(1):86-95. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.24860
Kiserud T, Benachi A, Hecher K, Perez RG, Carvalho J, Piaggio G, et al. The World Health Organization fetal growth charts: concept, findings, interpretation, and application. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):S619-29. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.12.010
Žaliūnas B, Jakaitė V, Kurmanavičius J, Bartkevičienė D, Norvilaitė K, Passerini K. Reference values of fetal ultrasound biometry: results of a prospective cohort study in Lithuania. Arch Gynecol Obstet. 2022;306(5):1503-17. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-022-06437-z
Zelop CM, Borgida AF, Egan JF. Variation of fetal humeral length in second-trimester fetuses according to race and ethnicity. J Ultrasound Med. 2003;22(7):691-3. DOI: https://doi.org/10.7863/jum.2003.22.7.691
Cosmi E, Visentin S. Commentary on Special Issue "Fetal Growth: What Is New in the Clinical Research?". J Clin Med [Internet]. 2022 [cited 2024 jul 10];11(19):5795. Available from: https://www.mdpi.com/2077-0383/11/19/5795 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11195795
Jung SI, Lee YH, Moon MH, Song MJ, Min JY, Kim JA, et al. Reference charts and equations of Korean fetal biometry. Prenat Diagn. 2007;27(6):545-51. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.1729
Degani S. Fetal biometry: clinical, pathological, and technical considerations. Obstet Gynecol Surv. 2001;56(3):159-67. DOI: https://doi.org/10.1097/00006254-200103000-00023
Papageorghiou AT, Ohuma EO, Altman DG, Todros T, Cheikh Ismail L, Lambert A, et al. International standards for fetal growth based on serial ultrasound measurements: the Fetal Growth Longitudinal Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet. 20146;384(9946):869-79. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61490-2
McCarthy EA, Walker SP. International fetal growth standards: one size fits all. Lancet. 2014;384(9946):835-6. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61416-1
Morales-Roselló J, Hervás-Marín D, Stirrup O, Perales-Marín A, Khalil A. International standards for fetal growth: relevance of advances in ultrasound technology. Ultrasound Obstet Gynecol. 2015;46(5):631-2. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.14875
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
