ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ЧУТЛИВІСТЬ ТА СПЕЦИФІЧНІСТЬ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ

Автор(и)

  • Т. Дроник Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.3.53.2024.7

Ключові слова:

новонароджений; система травлення; порушення харчової толерантності; чинники ризику; лабораторна діагностика.

Анотація

За даними ВООЗ, щороку передчасно народжується від 9 до 16 % немовлят. Однією з основних причин неонатальної захворюваності та смертності є передчасне народження, з яким пов’язані коротко- та довгострокові наслідки для фізичного та нервово- психічного розвитку, а також ранній старт хронічних захворювань. Незрілість розвитку впливає на системи органів, викликаючи їх пошкодження під час перинатального та неонатального періодів. Запалення кишечника, яке представляє підвищену активність кишкових нейтрофілів, а також втрату білка, супроводжується високим рівнем маркерів кишкового запалення та виступає важливим фактором затримки росту в дитинстві. Незрілість кишечника і пов’язаний з цим підвищений ризик захворюваності та харчової непереносимості у передчасно народжених дітей роблять вибір відповідного ентерального харчування надзвичайно важливим.
Мета дослідження. Проаналізувати фактори ризику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології, а також результати клініко- лабораторних досліджень у передчасно народжених дітей для визначення чутливості та специфічності показників з метою можливості їх використання у практичній медицині. 
Матеріали і методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) – 36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) – 36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критерії включення: новонароджені в терміні гестації 25-36 (6/7) тижнів, маса тіла від 500 до 2500 г, наявність інформованої згоди батьків на участь у клінічному дослідженні. Критерії виключення: термін гестації < 25 тижнів та ≥ 37 тижнів, маса тіла < 500 г та ≥ 2500 г, наявність вроджених вад розвитку та септичних станів, відсутність інформовано згоди батьків на участь у клінічному дослідженні.
Дослідження копрофільтрату у дітей груп спостереження, зокрема визначення рівнів α-1-антитрипсину, PMN- еластази, альбуміну, фекального кальпротектину та фекальної еластази-1 було проведено за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA) на базі Німецько- Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна) з використанням реактивів фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина). Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 9.02.2015 року). Статистична обробка отриманих даних проведена з використанням пакету програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc Software (Version 16.1). з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів (КСШ, Odds ratio, OR), 95 % довірчого інтервалу (95 % Confidence Interval, CI), статистично значимі відмінності між групами дослідження було враховано при значенні р<0,005. За допомогою MedCalc Software (Version 16.1) було проведено аналіз ROC-кривих (Receiver Operating Characteristic Curve – операційних характеристичних кривих), AUROC (Area Under ROC) – площа під операційною характеристичною кривою, а також чутливості (ЧТ, Sensitivity) та специфічності (СП, Specifi city). 
Дисертаційна робота виконувалась в межах науково- дослідних робіт кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету на тему: «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 2015 р. – 2019 р.) та «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних
станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 2020 р. – 2024 р.).
Результати дослідження. Обтяжений фон екстрагенітальної та акушерсько- гінекологічної материнської патології має значний вплив на ризик формування важкої перинатальної патології у передчасно народжених дітей. На порушення функціонального стану кишечника впливає ряд факторів, які за умов розвитку перинатальної патології призводять до непереносимості харчування. Підвищення проникності слизової оболонки кишечника та порушення його цілісності внаслідок місцевого запалення спричиняє транслокацію патогенної та умовно- патогенної мікрофлори до кров’яного русла. Присутність місцевого запального процесу та ендокринної недостатності підшлункової залози провокує порушення процесів
пристінкового всмоктування. Використання специфічних, чутливих та малоінвазивних показників надасть змогу своєчасно прогнозувати дисфункцію кишечника та розвиток харчової інтолерантності у новонароджених при перинатальній патології.
Висновки.
1. Причинами порушень системи травлення у передчасно народжених дітей при перинатальної патології є реалізація несприятливого впливу комплексу антенатальних, перинатальних та постнатальних факторів.
2. Визначення критеріїв харчової інтолерантності у передчасно народжених дітей при порушенні функціонального стану травної системи надасть змогу підвищити ефективність лікувально–діагностичних заходів в неонатальному періоді.

Посилання

Ohuma E, Moller A-B, Bradley E, Chakwera S, Hussain-Alkhateeb L, Lewin A, et al. National, regional, and worldwide estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis. Lancet. 2023;402(10409):1261-71. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00878-4

Hodovanets' YuD, Dronyk TA. Kliniko-paraklinichni osoblyvosti ta patofiziolohichni mekhanizmy porushen' systemy travlennia u nedonoshenykh novonarodzhenykh ditei pry perynatal'nii patolohii [Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2023;13(3):36-43. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.3.49.2023.5 (in Ukrainian)

Yablon' OS, Savrun TI, Nazarchuk NM, Serheta DP, Kholod LP, Dzema IO. Osoblyvosti perebihu neonatal'noho periodu u peredchasno narodzhenykh ditei z masoiu tila< 1500 h zalezhno vid stanu platsenty [Features of the neonatal period in premature infants with the birth weight less than 1500 g, depending on the placental changes]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2020;10(2):37-44. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.4 (in Ukrainian)

Arévalo Sureda E, Pierzynowska K, Weström B, Sangild PT, Thymann T. Exocrine Pancreatic Maturation in Pre-term and Term Piglets Supplemented With Bovine Colostrum. Front Nutr. 2021;8:687056. DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2021.687056

Abaturov OIe, Babych VL. Vzaiemozv’iazok mizh rivnem ekspresii mikro-RNK ta osoblyvostiamy klinichnoho perebihu funktsional'nykh rozladiv zhovchnoho mikhura ta sfinktera Oddi v ditei [Relationship between the expression level of microRNA and the features of clinical course of the gallbladder and Оddi’s sphincter functional disorders in children]. Zaporiz'kyi medychnyi visnyk. 2019;21(5):638-44. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.5.179434 (in Ukrainian)

Kosek M, Haque R, Lima A, Babji S, Shrestha S, Qureshi S, et al. Fecal markers of intestinal inflammation and permeability associated with the subsequent acquisition of linear growth deficits in infants. Am J Trop Med Hyg. 2013;88(2):390-6. DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.2012.12-0549

Lychkovs'ka OL, Hnateiko OZ, Yavors'kyi OH, Semen KhO, Kozerema KhB, Semen VD, ta in. Rol' fekal'nykh biomarkeriv zapalennia u dyferentsiinii diahnostytsi orhanichnykh ta funktsional'nykh zakhvoriuvan' kyshechnyka u ditei [The role of fecal inflammatory biomarkers in the differential diagnosis of the organic and functional bowel disorders in children]. Suchasna hastroenterolohiia. 2015;2:28-34. (in Ukrainian)

Koninckx CR, Donat E, Benninga MA, Broekaert IJ, Gottrand F, Kolho KL, et al. The Use of Fecal Calprotectin Testing in Paediatric Disorders: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology and Nutrition Gastroenterology Committee. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2021;72(4):617-40. DOI: https://doi.org/10.1097/mpg.0000000000003046

Li F, Ma J, Geng S, Wang J, Liu J, Zhang J, et al. Fecal calprotectin concentrations in healthy children aged 1-18 months. PLoS One. 2015;10(3):e0119574. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0119574

Pizzorno JE, Murray MT. Textbook of Natural Medicine. 5th ed. Churchill Livingstone; 2020. Chapter 28, Biomarkers for Stool Analysis; p.227-35.e5. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-43044-9.00028-5

Qiu L, Wang J, Ren F, Shen L, Li F. Can fecal calprotectin levels be used to monitor infant milk protein allergies? Allergy Asthma Clin Immunol. 2021;17(1):132. DOI: https://doi.org/10.1186/s13223-021-00636-0

Ricciuto A, Griffiths AM. Clinical value of fecal calprotectin. Crit Rev Clin Lab Sci. 2019;56(5):307-20. DOI: https://doi.org/10.1080/10408363.2019.1619159

Lisowska-Myjak B, Skarzynska E, Jakimiuk A. Links Between Vitamin D-Binding Protein, Alpha-1 Antitrypsin and Neutrophil Proteins in Meconium. Cell Physiol Biochem. 2023;57(1):15-22. DOI: https://doi.org/10.33594/000000604

Paysal J, Oris C, Troin U, Limeri PN, Allard J, Tadrent M, et al. Influence of Perinatal Factors on Blood Tryptase and Fecal Calprotectin Levels in Newborns. Children. 2023;10(2):345. DOI: https://doi.org/10.3390/children10020345

Lee YM, Min CY, Choi YJ, Jeong SJ. Delivery and feeding mode affects fecal calprotectin levels in infants <7months old. Early Hum Dev. 2017;108:45-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2017.03.014

Vidova V, Benesova E, Klanova J, Thon V, Spacil Z. Simultaneous quantitative profiling of clinically relevant immune markers in neonatal stool swabs to reveal inflammation. Sci Rep. 2021;11(1):10222. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-89384-0

Znamens'ka TK, Hodovanets' OS, Shemans'ka NP. Osoblyvosti klinichnoi symptomatyky ta diahnostyky porushen' funktsional'noho stanu kyshechnyka u peredchasno narodzhenykh ditei [Features of clinical symptoms and diagnosis of the functional state of the bowel in premature infants]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2014;4(1):28-33. (in Ukrainian)

Wyllie R, Hyams JS, Kay M. Pediatric Gastrointestinal and Liver Disease. 6th ed. Elsevier; 2021. 1218p. Brownell JN, Piccoli DA. Protein-Losing Enteropathy; p.350-5.e2.

Langhorst J, Elsenbruch S, Mueller T, Rueffer A, Spahn G, Michalsen A, et al. Comparison of 4 neutrophil-derived proteins in feces as indicators of disease activity in ulcerative colitis. Inflamm Bowel Dis. 2005;11(12):1085-91. DOI: https://doi.org/10.1097/01.MIB.0000187980.08686.18

Korkmaz B, Horwitz MS, Jenne DE, Gauthier F. Neutrophil elastase, proteinase 3, and cathepsin G as therapeutic targets in human diseases. Pharmacol Rev. 2010;62(4):726-59. DOI: https://doi.org/10.1124/pr.110.002733

Barry R, Ruano-Gallego D, Radhakrishnan ST, Lovell S, Yu L, Kotik O, et al. Faecal neutrophil elastase-antiprotease balance reflects colitis severity. Mucosal Immunol. 2020;13(2):322-33. DOI: https://doi.org/10.1038/s41385-019-0235-4

Stepanov YuM, Psar'ova IV. Rol' biomarkeriv u diahnostytsi khronichnykh zapal'nykh zakhvoriuvan' kyshechnyka [The role of biomarkers in the diagnosis of chronic inflammatory bowel disease]. Hastroenterolohiia. 2017;51(1):56-63. DOI: https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.1.2017.97872 (in Ukrainian)

Di Ruscio M, Vernia F, Ciccone A, Frieri G, Latella G. Surrogate Fecal Biomarkers in Inflammatory Bowel Disease: Rivals or Complementary Tools of Fecal Calprotectin? Inflamm Bowel Dis. 2017;24(1):78-92. DOI: https://doi.org/10.1093/ibd/izx011

Rigo J, Hascoët JM, Picaud JC, Mosca F, Rubio A, Saliba E, et al. Comparative study of preterm infants fed new and existing human milk fortifiers showed favourable markers of gastrointestinal status. Acta Paediatr. 2020;109(3):527-33. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.14981

Wieczorek-Filipiak M, Drzymala-Czyz S, Szczepanik M, Miskiewicz-Chotnicka A, Wenska-Chyzy E, Moczko JA, et al. Fecal elastase-1 in healthy children up to 2 years of age: a cross-sectional study. Dev Period Med. 2018;22(2):123-7. DOI: https://doi.org/10.34763/devperiodmed.20182202.123127

Wali PD, Loveridge-Lenza B, He Z, Horvath K. Comparison of Fecal Elastase-1 and Pancreatic Function Testing in Children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2012;54(2):277-80. DOI: https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31820b0227

Lam KW, Leeds J. How to manage: patient with a low faecal elastase Frontline Gastroenterology. 2021;12(1):67-73. DOI: https://doi.org/10.1136/flgastro-2018-101171

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-13

Як цитувати

Дроник, Т. (2024). ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ЧУТЛИВІСТЬ ТА СПЕЦИФІЧНІСТЬ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(3(53), 48–55. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.3.53.2024.7