ПСИХОСОМАТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ПРИ ПРОСЛУХУВАННІ АУДІО СИГНАЛІВ РІЗНОГО КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ

Автор(и)

  • Л. Калашнікова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • С. Найда Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • В. Дідковський Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • В. Заєць Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • С. Бартенєв Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії наук України» , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.8

Ключові слова:

вентиляційна функція бронхів; амплітудно- частотні характеристики; електроенцефалографія; біоелек- трична активність мозку; абсолютна спектральна густина потужності.

Анотація

Для лікування бронхіальної астми (БА) використовується комплексний підхід, який включає як медикаментозні, так
і альтернативні методи, що впливають на психоемоційний стан пацієнта. У зв’язку з цим, одним з методів найпотужнішого психоемоційного впливу на людину є музичний вплив. Метою даної роботи є вивчення ефективності впливу звукових сигналів різного амплітудно- частотного діапазону на центральні механізми регуляції вентиляційної здатності бронхів хворих на БА.
Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 25 дітей віком від 9 до 14 років з клінічно виявленою БА.
Використано три мелодії різного компонентного складу. Їх амплітудно- частотні характеристики аналізували в середовищі Matlab. Розраховували частку звукової енергії досліджуваних музичних композицій у третинооктавних смугах частот протягом всієї тривалості звукового сигналу. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistics. Дослідження проводили відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації. Схвалення Комісії з біоетики та деонтології (КБД) ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» надано на засіданні КДБ № 2 07.02.2020 р., також для підтвердження схвалення був виданий офіційний лист КБД № 2.6-04/280 від 28.05.2021.
Результати дослідження. Результати дослідження свідчать про те, що найефективніший музичний вплив здійснюється
аудіо уривком із «Чарівної флейти» В. А. Моцарта. Встановлено, що під впливом музики підвищуються основні спірографічні показники бронхолегеневої обструкції і, відповідно, змінюються інтегральні характеристики біоелектричної активності головного мозку.
Висновки. Результати дослідження свідчать про достовірну нормалізацію показників спірографії у дітей, хворих на бронхіальну астму під впливом обраних музичних мелодій певної частоти. Ефективність впливу звуку на центральні механізми регуляції вентиляційної здатності бронхів може бути використана з профілактичною та лікувальною метою.

Посилання

Brill SR, Patel DR, MacDonald E. Psychosomatic disorders in pediatrics. Indian J Pediatr. 2001;68(7):597–603. doi: 10.1007/BF02752270

Ostrovskyy MM, Kulynych-Miskiv MO, Korzh GZ et al. Pulmonary Disease: study guide for the English students of higher educational institutions of IV accred. levels. Ivano-Frankivsk: IFNMU; 2014.

Besh LV. Bronkhial'na astma u ditei [Bronchial asthma in children]. Zdorov’ia dytyny [Internet]. 2012[tsytovano 2023 Zhov 30];8(43). Dostupno: http://www.mif-ua.com/archive/article_print/34983 (In Ukrainian)

McGeachie MJ. Childhood asthma is a risk factor for the development of chronic obstructive pulmonary disease. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2017;17(2):104-9. doi: 10.1097/ACI.0000000000000348

Ribeiro JD, Fischer GB. Chronic obstructive pulmonary diseases in children. J Pediatr (Rio J). 2015;91(6S1):S11-25. doi: 10.1016/j.jped.2015.06.003

Bradt J, Dileo C, Potvin N. Music for stress and anxiety reduction in coronary heart disease patients. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2013[cited 2023 Oct 28]; 2013(12):CD006577. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD006577.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD006577.pub3

Mainka S, Spintge R, Thaut MH. Music Therapy in Medical and Neurological Rehabilitation Settings. In: Hallam S, Cross I, Thaut M, editors. The Oxford Handbook of Music Psychology. 2nd ed. Oxford University Press; 2016. p. 857-74 doi: 10.1093/oxfordhb/9780198722946.013.51

Kew KM, Nashed M, Dulay V, Yorke J. Cognitive behavioural therapy (CBT) for adults and adolescents with asthma. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2023 Oct 28];9(9):CD011818. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011818.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD011818.pub2

Canga B, Azoulay R, Raskin J, Loewy J. AIR: Advances in Respiration - Music therapy in the treatment of chronic pulmonary disease. Respir Med. 2015;109(12):1532-9. doi: 10.1016/j.rmed.2015.10.001

Smith HE, Jones CJ. Psychological Interventions in Asthma. Curr Treat Options Allergy. 2015;2:155-68. doi: 10.1007/s40521-015-0051-3

Thaut MH. The future of music in therapy and medicine. Ann N Y Acad Sci. 2005; 1060:303-8. doi: 10.1196/annals.1360.023

Nawaz R, Nisar H, Voon YV. The Effect of Music on Human Brain; Frequency Domain and Time Series Analysis Using Electroencephalogram. IEEE Access. 2018;6:45191-205. doi: 10.1109/ACCESS.2018.2855194

Britton JW, Frey LC, Hopp JL, Korb P, Koubeissi MZ, Lievens WE, et al. Electroencephalography (EEG): An Introductory Text and Atlas of Normal and Abnormal Findings in Adults, Children, and Infants [Internet]. St. Louis EK, Frey LC, editors. Chicago: American Epilepsy Society; 2016 [cited 2023 Oct 28]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK390354/

Kanda PAM, Anghinah R, Smidth MT, Silva JM. The clinical use of quantitative EEG in cognitive disorders. Dement Neuropsychol. 2009;3(3):195-203. doi: 10.1590/S1980-57642009DN30300004

Thoma MV, La Marca R, Brönnimann R, Finkel L, Ehlert U, Nater UM. The effect of music on the human stress response. PLoS One [Internet]. 2013[cited 2023 Oct 28];8(8):e70156. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0070156 doi: 10.1371/journal.pone.0070156

Desai R, Thaker R, Patel J, Parmar J. Effect of music on post-exercise recovery rate in young healthy individuals. Int J Res Med Sci. 2015;3(4):896-8. doi: 10.5455/2320-6012.ijrms20150414

Dornan T, Kelly M. Music and Medicine: being in the moment. MedEdPublish [Internet]. 2018[updated 2018 Sep 05; cited 2023 Oct 28];7:197. Available from: https://mededpublish.org/articles/7-197 doi:10.15694/mep.2018.0000197.1

Boichyk KO, Kalashnikova LIe, Tolkach SI. Audiokorektsiia tsentral'nykh mekhanizmiv rehuliatsii funktsii dykhannia u ditei z bronkhoobstruktyvnym syndromom. Biomedychna inzheneriia i tekhnolohiia [The audiocorrection of the central mechanisms of regulation of children’s respiratory function with broncho-obstructive syndrome]. 2018;1:29-34. doi: 10.20535/2617-8974.2018.1(1).152113 (In Ukrainian)

Campbell DG. The Mozart Effect for Children: Awakening Your Child's Mind, Health, and Creativity with Music. 4 ed. William Morrow/HarperCollins; 2000. 288 p.

Verbyts'kyi Ye.V. Shvydke peretvorennia Fur’ie modul'ovanykh syhnaliv, predstavlenykh riadom Fur'ie dvokh zminnykh [A fast fourier transform of modulated signals based on double fourier series]. Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu "KhPI". Seriia: Novi rishennia v suchasnykh tekhnolohiiakh. 2018;16(1292):102-6. (In Ukrainian)

McCarthy K. Pulmonary Function Testing. Medscape [Internet]. 2020 May 14 [cited 2023 Oct 28]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/303239-overview

Schäfer T, Sedlmeier P, Städtler C, Huron D. The psychological functions of music listening. Front Psychol [Internet]. 2013[cited 2023 Oct 28];4:511. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2013.00511/full doi: 10.3389/fpsyg.2013.00511

Larini M, Barthes A. Quantitative and Statistical Data in Education: From Data Collection to Data Processing. Wiley-ISTE; 2018. 304 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Калашнікова, Л., Найда, С., Дідковський, В., Заєць, В., & Бартенєв, С. (2023). ПСИХОСОМАТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ У ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ПРИ ПРОСЛУХУВАННІ АУДІО СИГНАЛІВ РІЗНОГО КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(4(50), 63–71. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.8