РИЗИК ПЕРИНАТАЛЬНИХ ВТРАТ ВНАСЛІДОК ПАРВОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.3.49.2023.13Ключові слова:
перинатальна смертність, внутрішньоутробне інфікуваня (ВУІ), парвовірусна інфекція (ПВ19), неімунна водянка плода (НВП)Анотація
Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов’язаний з високим ризиком
перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація
клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких
показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного
наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових
знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча
доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз
щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки
цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти
перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження.
Мета роботи – зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом
розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції.
Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково- дослідної теми кафедри акушерства
і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження
репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології”
(№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження
1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження
охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту
з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі
дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус
В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок.
За висновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим
міжнародним співтовариством та чинним нормативно- правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря
України.
Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування
встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить – 11,8%.
Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування
парвовірусом В19, що є 108,6‰. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити
частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед
вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа- фетопротеїну в материнській
крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній
протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою
проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність
виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв,
а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4×10×5 MO/ml, max ПСШК СМА – 1,95±0,4 МоМ, гестаційний
термін – 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки
міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної
інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так
і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину.
Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності
знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності
на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу
ефективністьзапропонованого алгоритму.
Посилання
Bila VV, Tyshkevych VM, Bondarenko NP, Trokhymenko AO. Neimunna vodianka ploda u tret'omu trymestri: dosvid diahnostyky, taktyka rozrodzhennia ta likuvannia novonarodzhenoho [Non-immune hydrops fetus in the third trimester: the experience of diagnosis and treatment tactics delivery infant]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2017;7(1):77-80. doi: 10.24061/2413-4260.VII.1.23.2017.15 (In Ukrainian)
Bondarenko NP, Zhezhera VM, Aks'onova AV. Fetal'nyi miokardyt – provisnyk nebazhanykh naslidkiv vnutrishn'outrobnoho infikuvannia parvovirusom V19 [Fetal myocarditis – a precursor of undesirable consequences of intrauterine infection with parvovirus B19]. Patolohiia. 2019:1(45):21-6. doi: 10.14739/2310-1237.2019.1.166183 (In Ukrainian)
Kamins'kyi VV, Sumenko VV, Anoshyna TM, Kolomiichenko TV. Kliniko-diahnostychni osoblyvosti herpesvirusnykh infektsii u VIL-infikovanykh vahitnykh [Clinical and diagnostic features of herpesvirus infections in HIV-infected pregnant women]. Zdorovʼia zhinky. 2016;7:159-62. (In Ukrainian)
Tutchenko TM, Burka OA, Kolomiiets' OV, Ischenko HI, Kharchenko VV. Zmina aktsentiv u strukturi perynatal'nykh infektsii, abo scho take SCORTCH? [Change of emphasis in the structure of prenatal infections, or what is SCORTCH?]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2020;4(54):101-9. doi: 10.18370/2309-4117.2020.54.101-109 (In Ukrainian)
Znamenskaia TK. Pryorytetnoe napravlenyia razvytyia perynatal'noi sluzhby v Ukrayne. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2011;1(2):6-10. (In Ukrainian)
Grinou A, Osborn Dzh, Sazerlend Sh, redaktory. Vrozhdennye, perinatal'nye i neonatal'nye infektsii. Per. s angl. Moskva: Meditsina; 2000. 288 s. (In Russian)
Al-Riyami AZ, Al-Salmani M, Al-Hashami SN, Al-Mahrooqi S, Al-Marhoobi A, Al-Hinai S, et al. Intrauterine Fetal Blood Transfusion: Descriptive study of the first four years’ experience in Oman. Sultan Qaboos Univ Med J. 2018;18(1):34-42. doi: 10.18295/squmj.2018.18.01.006
Aronson ST, Celiker MY, Guarini L, Agha R. Intravenous immunoglobulin treatment of congenital parvovirus B19 induced anemia - a case report. Matern Health Neonatol Perinatol [Internet]. 2023[cited 2023 Aug 29];9(1):10. Available from: https://mhnpjournal.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s40748-023-00164-2.pdf doi: 10.1186/s40748-023-00164-2
Andréoletti L, Lévêque N, Boulagnon C, Brasselet C, Fornes P. Viral causes of human myocarditis. Arch Cardiovasc Dis. 2009;102(6-7):559-68. doi: 10.1016/j.acvd.2009.04.010
Bascietto F, Liberati M, Murgano D, Buca D, Iacovelli A, Flacco ME, et al. Outcome of fetuses with congenital parvovirus B19 infection: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;52(5):569-76. doi: 10.1002/uog.19092
Bousquet F, Segondy M, Faure JM, Deschamps F, Boulot P. B19 parvovirus-induced fetal hydrops:good outcome after intrauterine blood transfusion at 18 weeks of gestation. Fetal Diagn Ther. 2000;15(3):132-3. doi: 10.1159/000020991
Cenariu D, Iluta S, Zimta AA, Petrushev B, Qian L, Dirzu N, et al. Extramedullary Hematopoiesis of the Liver and Spleen. J Clin Med [Internet]. 2021[cited 2023 Aug 29];10(24):5831. Available from: https://www.mdpi.com/2077-0383/10/24/5831 doi: 10.3390/jcm10245831
Dennert R, Velthuis S, Schalla S, Eurlings L, van Suylen RJ, van Paassen P, et al. Intravenous immunoglobulin therapy for patients with idiopathic cardiomyopathy and endomyocardial biopsy-proven high PVB19 viral load. Antivir Ther. 2010;15(2):193-201. doi: 10.3851/IMP1516
Chen CC, Chen CS, Wang WY, Ma JS, Shu HF, Fan FS. Parvovirus B19 infection presenting with severe erythroid aplastic crisis during pregnancy in a woman with autoimmune hemolytic anemia and alpha-thalassemia trait: a case report. J Med Case Rep [Internet]. 2015[cited 2023 Aug 29];9:58. Available from: https://jmedicalcasereports.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13256-015-0542-7 doi: 10.1186/s13256-015-0542-7
Dettmeyer R, Kandolf R, Baasner A, Banaschak S, Eis-Hübinger AM, Madea B. Fatal parvovirus B19 myocarditis in an 8-year-old boy. J Forensic Sci. 2003;48(1):183-6.
de Haan TR, van den Akker ES, Porcelijn L, Oepkes D, Kroes AC, Walther FJ. Thrombocytopenia in hydropic fetuses with parvovirus B19 infection: incidence, treatment and correlation with fetal B19 viral load. BJOG. 2008;115(1):76-81. doi: 10.1111/j.1471-0528.2007.01555.x
Kerr JR, Mattey DL, Thomson W, Poulton KV, Ollier WE. Association of symptomatic acute human parvovirus B19 infection with human leukocyte antigen class I and II alleles. J Infect Dis. 2002;186(4):447-52. doi: 10.1086/341947
Xiong YQ, Tan J, Liu YM, He Q, Li L, Zou K, et al. The risk of maternal parvovirus B19 infection during pregnancy on fetal loss and fetal hydrops: A systematic review and meta-analysis. J ClinVirol. 2019;114:12-20. doi: 10.1016/j.jcv.2019.03.004
Sel G, editors. Perinatal Infections. Practical Guide to Oral Exams in Obstetrics and Gynecology. Springer Nature Switzerland AG; 2020. p. 45-50. doi: 10.1007/978-3-030-29669-8_7
Penner J, Hernstadt H, Burns JE, Randell P, Lyall H. Stop, think SCORTCH: rethinking the traditional 'TORCH' screen in an era of re-emerging syphilis. Arch Dis Child. 2021;106(2):117-24. doi: 10.1136/archdischild-2020-318841
Prefumo F, Fichera A, Fratelli N, Sartori E. Fetal anemia: Diagnosis and management. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2019;58:2-14. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2019.01.001
Faure-Bardon V, Magny JF, Parodi M, Couderc S, Garcia P, Maillotte AM, et al. Sequelae of Congenital Cytomegalovirus Following Maternal Primary Infections Are Limited to Those Acquired in the First Trimester of Pregnancy. Clin Infect Dis. 2019;69(9):1526-32. doi: 10.1093/cid/ciy1128
Qiu J, Söderlund-Venermo M, Young NS. Human Parvoviruses. Clin Microbiol Rev. 2017;30(1):43-113. doi: 10.1128/CMR.00040-16
Reber U, Moser O, Dilloo D, Eis-Hübinger AM. On the utility of the benzonase treatment for correct laboratory diagnosis of parvovirus B19 infection. J Clin Virol. 2017;95:10-11. doi: 10.1016/j.jcv.2017.07.017
Reyes-Sandoval A, Ludert JE. The Dual Role of the Antibody Response Against the Flavivirus Non-structural Protein 1 (NS1) in Protection and Immuno-Pathogenesis. Front Immunol [Internet]. 2019[cited 2023 Aug 29];10:1651. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fimmu.2019.01651/full doi: 10.3389/fimmu.2019.01651
Sève P, Ferry T, Charhon A, Calvet A, Broussolle C. Systemic manifestations of Parvovirus B19 infections. Rev Med Interne. 2004;25(10):740-51. doi: 10.1016/j.revmed.2004.02.026
Gonçalves FG, Caschera L, Teixeira SR, Viaene AN, Pinelli L, Mankad K, et al. Intracranial calcifications in childhood: Part 2. Pediatr Radiol. 2020;50(10):1448-75. doi: 10.1007/s00247-020-04716-y
Grubman O, Hussain FN, Nelson Z, Brustman L. Maternal Parvovirus B19 Infection Causing First-Trimester Increased Nuchal Translucency and Fetal Hydrops. Case Rep Obstet Gynecol [Internet]. 2019[cited 2023 Aug 29];2019:3259760. Available from: https://downloads.hindawi.com/journals/criog/2019/3259760.pdf doi: 10.1155/2019/3259760
Guo J, Wang Y, Zhang M, Zheng H, Zang Q, Huang P, et al. Human parvovirus B19 infection in hospitalized patients suspected of infection with pathogenic microorganism. Front Cell Infect Microbiol [Internet]. 2022[cited 2023 Aug 29];12:1083839. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fcimb.2022.1083839/full doi: 10.3389/fcimb.2022.1083839
Hellmund A, Geipel A, Berg C, Bald R, Gembruch U. Early Intrauterine Transfusion in Fetuses with Severe Anemia Caused by Parvovirus B19 Infection. Fetal Diagn Ther. 2018;43(2):129-37. doi: 10.1159/000477208
Janovitz T, Wong S, Young NS, Oliveira T, Falck-Pedersen E. Parvovirus B19 integration into human CD36+ erythroid progenitor cells. Virology. 2017;511:40-8. doi: 10.1016/j.virol.2017.08.011
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
