ДО ПИТАННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ СЛУХУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ПРИ НАРОДЖЕННІ

Анотація

Вступ. Важливе місце серед перинатальної патології займає порушення слуху (ПС). За даними ВООЗ частота тяжких порушень слуху спостерігається у 1 – 2 дітей на 1000 новонароджених та у 15 % новонароджених, які вимагали
проведення інтенсивної терапії після народження, а ПС легкого та середнього ступеня зустрічаються у 1 – 2 % дітей з
перинатальною патологією.
Мета роботи – вивчити предиктори порушення слуху та фактори, що визначають характер та тяжкість приглухуватості у дітей віком 2–3-х місяців, які перенесли оксидативний стрес при народженні.
Матеріал та методи дослідження. Робота виконана в межах НДР кафедри педіатрії №3 та неонатології ХНМУ
«Вивчення особливостей перебігу хвороб оксидантного стресу у новонароджених» 2022–2024 рр. (держреєстрація №
А22U000025).
Проаналізовано 131 випадок спостереження новонароджених 27–36 тижнів гестації з порушенням слуху у КНП
«МПЦ» м. Харкова. З дослідження виключено дітей, в сім'ях яких були випадки порушення слуху будь-якого генезу.
Для вирішення мети роботи були сформовані альтернативні групи: І група (n=51) з однобічним та ІІ група (n=80) – двобічним порушенням слуху.
Для визначення предикторів тяжкості ПС у групах порівняння вивчалися фактори, що детермінують приглухуватість,
встановлена їх прогностична інформативність. Визначалися критерії t-Стьюдента та φ-Фішера, використаний алгоритм
неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна, визначені прогностичні коефіцієнти (ПК) та інформативність (I).
Рішенням комісії з біоетики №3 від 21.03.2023 року матеріали дослідження відповідають Токійській декларації
Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародним рекомендаціям Гельсинської декларації щодо прав людини, Конвенції
Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України.
Результати дослідження. Фактори акушерського та соматичного анамнезу матері не впливали на характер ПС у дитини. Серед ускладнень вагітності та пологів в анамнезі дітей з двобічним ПС частіше спостерігалися фетоплацентарна
недостатність 33,8% проти 13,7 % (р<0,001), загроза переривання вагітності 30,0 % проти 17,6 % (<0,05), анемія вагітних 31,2 % проти 13,7 % (р<0,001), дистрес плода 56,2 % проти 37,3 % (р<0,01), народження шляхом кесаревого розтину
68,8 % проти 47,1 % (р <0,001), особливо з приводу дистресу плода – 67,3 % проти 29,2 % (р<0,001).
Частота двобічного ПС у дітей обернуто пропорційно терміну гестації та масі тіла при народженні та асоціюється з
низькою оцінкою за шкалою Апгар. Виявлений статевий диморфізм: у групі з двобічним ураженням слуху переважали
дівчинки 56,2 % проти 35,3 % (р<0,001). Діти з двобічним ПС частіше вимагали сурфактантної терапії 78,8 % проти 33,3
% (р<0,001), а також більш тривалої респіраторної підтримки та оксигенотерапії.
У проведеному дослідженні двобічне ПС частіше зустрічалося у дітей із захворюваннями, патогенез яких тісно
пов’язаний з оксидативним стресом: перивентрикулярною лейкомаляцією (ПВЛ) 55,0 % проти 7,8 % (<0,001); бронхолегеневою дисплазією (БЛД) 2 та 3 ступеню: 23,7 % проти 2,0 % (р<0,001) та 23,7 % проти 0 % (р<0,001) відповідно;
ретинопатією недоношених 2–3 ступеню 42,5 % проти 17,6 % (р<0,001); відкритою артеріальною протокою 81,3 % проти
41,2 % (р<0,001), у тому числі при необхідності її хірургічного закриття 18,5 % проти 9,5 % (р<0,05).
Найвища інформативність порушення слуху у дітей, що перенесли оксидативний стрес належіть наступним ознакам:
терміну гестації (6,14), загальній тривалості ШВЛ (5,54), масі тіла (5,44), БЛД (5,4), тривалості ШВЛ в режимі нормовентиляції (4,1), тривалості оксигенотерапії (3,91), відкритій артеріальній протоці (3,72).
Найбільш значущі прогностичні коефіцієнти двобічного порушення слуху: наявність БЛД 2–3 ст. (-13,8); ВШК 2–3
ст. (-12,4); загальна тривалість ШВЛ ≥21 доби (-10,33); термін гестації ≤29 тиж. (-8,6); ПВЛ 2–3 ст. (-8,48); тривалість
оксигенотерапії ≥21 дня (-7,38); маса тіла (-6,94).
Висновки. Найбільш значущі прогностичні коефіцієнти двобічного порушення слуху: наявність БЛД 2–3 ст. (-13,8);
ВШК 2–3 ст. (-12,4); загальна тривалість ШВЛ ≥21 доби (-10,33); термін гестації ≤29 тиж. (-8,6); перивентрикулярная
лейкомаляція 2–3 ст. (-8,48); тривалість оксигенотерапії ≥21 дня (-7,38); маса тіла (-6,94) тощо. Двобічне порушення
слуху прогнозується у гестаційно незрілих новонароджених (термін гестації ≤ 29 тижнів), з БЛД 2–3 ступеня, ВШК
2–3 ст., загальної тривалості ШВЛ та оксигенотерапії > 21 доби, ПВЛ 2–3 ступеня. У нашому дослідженні достовірного зв’язку між характером порушення слуху передчасно народженої дитини та соматичним й акушерським анамнезом
матері не виявлено. Гендерні особливості серед передчасно народжених дітей із двобічним порушенням слуху характеризувалися перевагою жіночої статі 56,2 % проти 35,3 % (р<0,001).