ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.8Ключові слова:
геморой; діти; консервативне лікування; хірургічне лікуванняАнотація
Мета: аналіз поточної ситуації в проблемі геморою у дітей різного віку на основі власного досвіду.
Матеріали і методи: автор провів обстеження 71 дитини з гемороєм: загальне клінічне та лабораторне обстеження, пальцеве обстеження прямої кишки, аноскопію, ректоскопію та додаткові методи обстеження. Серед них 56 (78,8%) хлопчиків та 15 (21,2%) дівчат.
Результати і обговорення. Вивчені основні причини захворювання, клінічні прояви та перебіг, локалізація гемороїдальних вузлів та розроблені тактичні підходи до лікування пацієнтів різного віку з гемороєм. У дітей грудного віку частою причиною
геморою є двомоментний акт дефекації при діарейному синдромі; у дітей раннього і дошкільного віку – тривале сидіння на горщику та вроджена неповноцінність вен малого тазу; у дітей шкільного віку важливу роль у виникненні геморою грають
хронічні захворювання прямої та товстої кишки. Найчастіше геморой зустрічається у дітей дошкільного віку – 71,7% випадків. Зовнішня форма геморою виявлена у 90%, комбінована у 10% пацієнтів. Консервативне лікування проведено у 59 (83%) хворих, хірургічне – у 12 (17%) дітей. У грудному і ранньому віці у комплекс консервативного лікування входили: лікування основного первинного захворювання (хронічного захворювання прямої чи товстої кишки, діарейного синдрому тощо) та місцеве лікування. У дітей шкільного віку застосовували лікувальні клізми та ректальні свічки, мазі та фізметоди лікування. Показами до операції були: наявність великих варикозних вузлів, що порушують акт дефекації, запальні захворювання прямої кишки, випадіння та защемлення вузлів, що викликало больовий синдром. У дітей застосовували щадні хірургічні методики. Ускладнень у післяопераційному періоді не було.
Висновки. 1. Хронічні закрепи є основною причиною геморою у дітей; виражена діарея, двомоментний акт дефекації, спортивні навантаження, напружений кашель та утруднене сечопускання також є причинами геморою у дітей.
2. Клінічними особливостями перебігу геморою у дітей віком 1-3 роки є транзиторний характер у 70% випадків.
3. Геморой найчастіше зустрічається у дітей дошкільного віку з відсутністю болю та кровотечі.
4. Найчастіше (65% випадків) гемороїдальні вузли локалізуються на 4 та 7 годинах по часовому циферблату.
5. У дітей до 3 років з гемороєм застосовується тільки консервативне лікування, яе ефективний метод. Хірургічне лікування найчастіше виконується у дітей шкільного віку.
6. Показаннями до хірургічного лікування геморою є: наявність великих варикозних вузлів та больовий синдром при їх запаленні, випадінні, защемленні тощо.
Посилання
.1 Lohsiriwat V. Treatment of hemorrhoids: A coloproctologist's view. World J Gastroenterol. 2015;21(31):9245-52. doi: 10.3748/wjg.v21.i31.9245
.2 Sun Z, Migaly J. Review of Hemorrhoid Disease: Presentation and Management. Clin Colon Rectal Surg. 2016;29(1):22-9. doi: 10.1055/s-0035-1568144
.3 Jacobs DO. Hemorrhoids: what are the options in 2018? Curr Opin Gastroenterol. 2018;34(1):46-9. doi: 10.1097/MOG.0000000000000408
.4 Pfenninger JL, Zainea GG. Common anorectal conditions: Part I. Symptoms and complaints. Am Fam Physician. 2001;63(12):2391-8.
.5 Johannsson HO, Graf W, Påhlman L. Bowel habits in hemorrhoid patients and normal subjects. Am J Gastroenterol. 2005;100(2):401-6. doi: 10.1111/j.1572-0241.2005.40195.xh
.6 Clinical Practice Committee, American Gastroenterological Association. American Gastroenterological Association medical position statement: Diagnosis and treatment of hemorrhoids. Gastroenterology. 2004;126(5):1461-2. doi: 10.1053/j.gastro.2004.03.001
.7 Rivadeneira DE, Steele SR, Ternent C, Chalasani S, Buie WD, Rafferty JL, et al. Practice parameters for the management of hemorrhoids (revised 2010). Dis Colon Rectum. 2011;54(9):1059-64. doi: 10.1097/DCR.0b013e318225513d
.8 Yildiz T, Aydin DB, Ilce Z, Yucak A, Karaaslan E. External hemorrhoidal disease in child and teenage: Clinical presentations and risk factors. Pak J Med Sci. 2019;35(3):696-700. doi: 10.12669/pjms.35.3.442
.9 Harish K, Harikumar R, Sunilkumar K, Thomas V. Videoanoscopy: useful technique in the evaluation of hemorrhoids. J Gastroenterol Hepatol [Internet]. 2008[cited 2022 Sep 30];23(8 Pt 2):e312-7. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1440-1746.2007.05143.x doi: 10.1111/j.1440-1746.2007.05143.x
.10 Rubbini M, Ascanelli S. Classification and guidelines of hemorrhoidal disease: Present and future. World J Gastrointest Surg. 2019;11(3):117-21. doi: 10.4240/wjgs.v11.i3.117
.11 Davis BR, Lee-Kong SA, Migaly J, Feingold DL, Steele SR. The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for the Management of Hemorrhoids. Dis Colon Rectum. 2018;61(3):284-92. doi: 10.1097/DCR.0000000000001030
.12 Tarasconi A, Perrone G, Davies J, Coimbra R, Moore E, Azzaroli F, et al. Anorectal emergencies: WSES-AAST guidelines. World J Emerg Surg [Internet]. 2021[cited 2022 Sep 30];16(1):48. Available from: https://wjes.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13017-021-00384-x doi: 10.1186/s13017-021-00384-x
.13 Davis BR, Lee-Kong SA, Migaly J, Feingold DL, Steele SR. The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for the Management of Hemorrhoids. Dis Colon Rectum. 2018;61(3):284-92. doi: 10.1097/DCR.0000000000001030
.14 Mott T, Latimer K, Edwards C. Hemorrhoids: Diagnosis and Treatment Options. Am Fam Physician. 2018;97(3):172-9.
.15 Wald A, Bharucha AE, Limketkai B, Malcolm A, Remes-Troche JM, Whitehead WE, et al. ACG Clinical Guidelines: Management of Benign Anorectal Disorders. Am J Gastroenterol. 2021;116(10):1987-2008. doi: 10.14309/ajg.0000000000001507
.16 Perera N, Liolitsa D, Iype S, Croxford A, Yassin M, Lang P, et al. Phlebotonics for haemorrhoids. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2012[cited 2022 Sep 30];(8):CD004322. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004322.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD004322.pub3
.17 Albuquerque A. Rubber band ligation of hemorrhoids: A guide for complications. World J Gastrointest Surg. 2016;8(9):614-20. doi: 10.4240/wjgs.v8.i9.614
.18 Peery AF, Sandler RS, Galanko JA, Bresalier RS, Figueiredo JC, Ahnen DJ, et al. Risk Factors for Hemorrhoids on Screening Colonoscopy. PLoS One [Internet]. 2015[cited 2022 Oct 10];10(9):e0139100. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0139100 doi: 10.1371/journal.pone.0139100
.19 Gralnek IM, Ron-Tal Fisher O, Holub JL, Eisen GM. The role of colonoscopy in evaluating hematochezia: a population-based study in a large consortium of endoscopy practices. Gastrointest Endosc. 2013;77(3):410-8. doi: 10.1016/j.gie.2012.10.025
.20 Porrett LJ, Porrett JK, Ho YH. Documented complications of staple hemorrhoidopexy: a systematic review. Int Surg. 2015;100(1):44-57. doi: 10.9738/INTSURG-D-13-00173.1
.21 Goncharuk PA,. Stegniy KV, Krekoten' AA, Grossman SS, Sarychev VA, Agapov MYu. Opyt lecheniya khronicheskoy gemorroidal'noy bolezni metodom dopplerorientirovannoy dezarteriizatsii gemorroidal'nykh uzlov s mukopeksiey i liftingom slizistoy obolochki anal'nogo kanala (HAL-RAR). Endoskopicheskaya khirurgiya. 2013;19 (3):32-4. (in Russian).
.22 Dzhavadov E A, Khalilova LF. Gemorroidal'naya bolezn', soprovozhdayushchayasya anal'nym prolapsom i metody ee lecheniya. Khirurgiya im. Pirogova. 2014;3:43-8. (in Russian).
.23 Zagryadskiy EA. Transanal'naya dekarterizatsiya v lechenii gemorroidal'noy bolezni. Moscow: GEOTAR-Media, 2015, 176 s. (in Russian).
.24 Titov A.Yu. Dezarterizatsiya vnutrennikh gemorroidal'nykh uzlov so skleroterapiey v lechenii bol'nykh khronicheskim gemorroem: nauchnyy vypusk. Ambulatornaya khirurgiya. Bol'nichno-zameshchayushchie tekhnologii. 2013;48(4):47-9. (in Russian).
.25 Chan KK, Arthur JD. External haemorrhoidal thrombosis: evidence for current management. Tech Coloproctol. 2013;17(1):21-5. doi: 10.1007/s10151-012-0904-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А.Ж. Хамраєв, С.Ш. Джораєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
