ЕМБРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЧАСТОТА НАСТАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕЛАТОНІНУ

Автор(и)

  • В.О. Юзько Буковинський державний медичний університет, Україна
  • О.М. Юзько Буковинський державний медичний університет, Україна
  • Т.А. Юзько КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя», Україна
  • І.В. Чемьоркіна КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя», Україна
  • О.А. Андрієць Буковинський державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.2

Ключові слова:

безпліддя; допоміжні репродуктивні технології; мелатонін; вагітність

Анотація

 Технологія інтрацитоплазматичного введення сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) посіла основне місце серед допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя. Підвищення ефективності ДРТ залишається складною медичною проблемою. У великій мірі успіх ICSI залежить від якості яйцеклітин, яка, в свою чергу, залежить від кількості фолікулів, що обумовлено овуляторним резервом (ОВ) та ефективною підготовкою пацієнток до ДРТ. Маркери ОВ добре відомі, а на мелатонін як можливий прогностичний чинник ефективності ДРТ та ОВ, увагу звернули в останні десять років. Не вивчені показники вмісту мелатоніну в фолікулярній рідині стимульованих яєчників. У той же час оцінка ембріологічних показників запліднення при застосуванні препарату мелатоніну для підготовки пацієнток та результативність програм ДРТ в цілому може бути корисною для подальшої розробки алгоритмів лікування пацієнток із безпліддям.
Мета дослідження. Оцінка ембріологічних показників, результативності програм ICSI та частоти настання вагітності у жінок із безпліддям при підготовці їх препаратом мелатоніну.
Матеріал та методи. У проспективному дослідженні брало участь 67 жінок із різними факторами безпліддя. Всі пацієнтки готувались до проведення контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ), а в подальшому до пункції фолікулів, забору яйцеклітин та їх запліднення шляхом ICSI. Всі отримані бластоцисти були кріоконсервовані, зберігались в рідкому азоті та розморожувались за необхідності проведення ембріотрансферу.
Оцінювались ембріологічні показники, кількість трансферів та ефективність настання вагітності. Згідно мети та завдання пацієнтки були розподілені на дві групи методом парних-непарних чисел: група 1 – 29 пацієнток із безпліддям, які впродовж місяця до пункції фолікулів отримували препарат «Віта-мелатонін» по 3 мг всередину на ніч, група 2 – 38 пацієнток із безпліддям, які не отримували даний препарат. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica».   Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному проспективному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 7 від 21.04.2022). НДР «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та
дівчат при акушерській та гінекологічній патології» (державний реєстраційний номер 0121U110020. Термін виконання –01.2021-12.2025 рр.).
Результати дослідження. Настання вагітності після розморожування бластоцист та ембріотрансферів в цілому у жінок, які отримували мелатонін, було вірогідно (р ˂ 0,05) вищим в порівнянні з жінками, які не отримували мелатонін, відповідно, 86,2 ± 6,41% та 76,3 ± 6,95%. На всі проведені ембріотрансфери частота настання вагітності склала, відповідно, 56,8 ± 8,24% та 52,8 ± 7,62% (р > 0,05), на перший ембріотрансфер 58,1 ± 8,85% та 55,3 ± 8,15% (р > 0,05), на другий – 43,5 ± 16,53% та 33,3 ± 21,14% (р > 0,05), на третій – 100,0 ± 7,00 % та 80,0 ± 17,95% (р > 0,05). При оцінці ембріологічних показників констатували, що у жінок. які отримували мелатонін, зрілих яйцеклітин було 83,4 ± 6,94%, а в жінок, які не отримували мелатонін, 81,5 ± 6,36%, але вірогідної (р > 0,05)
різниці не було. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після технології ICSI утворилось, відповідно, 49,5 ± 9,54% та 47,2 ± 8,72 (р > 0,05) бластоцист, а з них бластоцист класу І – 48,6 ± 9,36% та 46,4 ± 8,17 % (р > 0,05), класу ІІ – 36,8 ± 8,94% та 44,4 ± 8,13 % (р > 0,05), класу ІІІ – 14,6 ± 6,67% та 9,3 ± 4,78 % (р > 0,05).
Висновок. Використання мелатоніну при підготовці жінок із безпліддям до застосування допоміжних репродуктивних технологій показало свою ефективність щодо настання вагітності.

Посилання

.1 Yuzko О. М, Yuzko Т. А, Rudenko N. G. Assisted reproductive technologies in Ukraine. Zhinochyi likar. 2021;3(95):22-6. (in Ukrainian)

.2 Li MC, Mínguez-Alarcón L, Arvizu M, Chiu YH, Ford JB, Williams PL, et al. Waist circumference in relation to outcomes of infertility treatment with assisted reproductive technologies. Am J Obstet Gynecol [Internet]. 2019[cited 2021 Dec 17];220(6):578. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6545132/pdf/nihms-1521268.pdf doi: 10.1016/j.ajog.2019.02.013

.3 Tamura H, Jozaki M, Tanabe M, Shirafuta Y, Mihara Y, Shinagawa M, et al. Importance of Melatonin in Assisted Reproductive Technology and Ovarian Aging. Int J Mol Sci [Internet]. 2020[cited 2021 Dec 12];21(3):1135. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7036809/pdf/ijms-21-01135.pdf doi: 10.3390/ijms21031135

.4 Wei D, Zhang C, Xie J, Song X, Yin B, Liu Q, Hu L, Hao H, Geng J, Wang P. Supplementation with low concentrations of melatonin improves nuclear maturation of human oocytes in vitro. Journal of Assisted Reproduction and Genetics. 2013;30:933-8. doi: 10.1007/sl0815-013-0021-2

.5 Lin X, Dai Y, Tong X, Xu W, Huang Q, Jin X, et al. Excessive oxidative stress in cumulus granulosa cells induced cell senescence contributes to endometriosis-associated infertility. Redox Biol [Internet]. 2020[cited 2022 Feb 14];30:101431. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213231719314995 doi: 10.1016/j.redox.2020.101431

.6 Ishizuka B, Kuribayashi Y, Murai K, Amemiya A, Itoh M. The effect of melatonin on in vitro fertilisation and embryo development in mice. Journal of Pineal Research. 2000;28:48-51. doi: 10.1034/j.1600-079x.2000.280107.x

.7 Papis K, Poleszczuk O, Wenta-Muchalska E, Modlinski J. Melatonin effect on bovine embryo development in vitro in relation to oxygen concentration. Journal of Pineal Research. 2007;43:321-6. doi: 10.llll/j.1600-079X.2007.00479.x

.8 Rodriguez-Osorio N, Kim I, Wang H, Kaya A, Memili E. Melatonin increases cleavage rate of porcine preimplantation embryos in vitro. Journal of Pineal Research. 2007;43:283-8. https://doi.Org/10.llll/j.1600-079X.2007.00475.x

.9 Yong W, Ma H, Na M, Gao T, Zhang Y, Hao L, et al. Roles of melatonin in the field of reproductive medicine. Biomed Pharmacother [Internet]. 2021[cited 2022 Jan 17];144:112001. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0753332221007848?via%3Dihub doi: 10.1016/j.biopha.2021.112001

.10 Bhattacharya K, Sengupta P, Dutta S. Role of melatonin in male reproduction. Asian Pac J Reprod. 2019;8:211-9. doi: 10.4103/2305-0500.268142

.11 Espino J, Macedo M, Lozano G, Ortiz Á, Rodríguez C, Rodríguez AB, et al. Impact of Melatonin Supplementation in Women with Unexplained Infertility Undergoing Fertility Treatment. Antioxidants (Basel) [Internet]. 2019[cited 2022 Jan 17];8(9):338. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6769719/pdf/antioxidants-08-00338.pdf doi: 10.3390/antiox8090338

.12 Genario R, Morello E, Bueno AA, Santos HO. The usefulness of melatonin in the field of obstetrics and gynecology. Pharmacol Res [Internet]. 2019[cited 2022 Feb 3];147:104337. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1043661819302889 doi: 10.1016/j.phrs.2019.104337

.13 Ivanov D, Mazzoccoli G, Anderson G, Linkova N, Dyatlova A, Mironova E, et al. Melatonin, Its Beneficial Effects on Embryogenesis from Mitigating Oxidative Stress to Regulating Gene Expression. Int J Mol Sci [Internet]. 2021[cited 2022 Feb 28];22(11):5885. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8198864/pdf/ijms-22-05885.pdf doi: 10.3390/ijms22115885

.14 Cruz MH, Leal CL, Cruz JF, Tan DX, Reiter RJ. Essential actions of melatonin in protecting the ovary from oxidative damage. Theriogenology. 2014;82(7):925-32. doi: 10.1016/j.theriogenology.2014.07.011

.15 Tamura H, Kawamoto M, Sato S, Tamura I, Maekawa R, Taketani T, Aasada H, Takaki E, Nakai A, Reiter RJ, Sugino N. Long‐term melatonin treatment delays ovarian aging. J. Pineal. Res. 2017;62(2):e12381. doi: 10.1111/jpi.12381

.16 Seko LM, Moroni RM, Leitao VM, Teixeira DM, Nastri CO, Martins WP. Melatonin supplementation during controlled ovarian stimulation for women undergoing assisted reproductive technology: Systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Fertil Steril. 2014;101:154-61; doi: 10.1016/j.fertnstert.2013.09.036

.17 Tamura H, Takasaki A, Taketani T, Tanabe M, Kizuka F, Lee L, et al. Melatonin as a free radical scavenger in the ovarian follicle. Endocr. J. 2013;60(1):1-13. doi: 10.1507/endocrj.ej12-0263

.18 Qing He, Lifang Gu, Qingyin Lin, Yi Ma, Chunlian Liu, Xiuying Pei, et al. The Immp2l Mutation Causes Ovarian Aging Through ROS-Wnt/β-Catenin-Estrogen Pathway: Preventive Effect of Melatonin. Endocrinology. 2020;161(9):bqaa119. doi: 10.1210/endocr/bqaa119

.19 Jamilian M, Foroozanfard F, Mirhosseini N, Kavossian, E. Effects of melatonin supplementation on hormonal, inflammatory, genetic, and oxidative stress parameters in women with polycystic ovary syndrome. Front Endocrinol. 2019;10:273. doi: 10.3389/fendo.2019.00273

.20 Gardner DK, Lane M, Stevens J, Schlenker T, Schoolcraft WB. Blastocyst score affects implantation and pragnancy outcome: towards a single blastocyst transfer. Fertility and Sterility. 2000;73(6):1155-1158. doi: 10.1016/S0015-0282(00)00518-5

.21 Ballesta-Castillejos A, Gomez-Salgado J, Rodriguez-Almagro J, Ortiz-Esquinas I, Hernández-Martínez A. Obstetric and perinatal complications associated with assisted reproductive treatment in Spain. J Assist Reprod Genet. 2019;36(12):2435-45. doi: 10.1007/s10815-019-01631-6

.22 Yang L, Xu H, Chen Y, Miao C, Zhao Y, Xing Y, et al. Melatonin: Multi-Target Mechanism Against Diminished Ovarian Reserve Based on Network Pharmacology. Front Endocrinol [Internet]. 2021[cited 2022 Feb 11];12:630504. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8095380/pdf/fendo-12-630504.pdf doi: 10.3389/fendo.2021.630504

.23 Turner KA, Rambhatla A, Schon S, Agarwal A, Krawetz SA, Dupree JM, et al. Male Infertility is a Women's Health Issue-Research and Clinical Evaluation of Male Infertility Is Needed. Cells [Internet]. 2020[cited 2021 Dec 28];9(4):990. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7226946/pdf/cells-09-00990.pdf doi: 10.3390/cells9040990

.24 Fernando S, Biggs SN, Horne RSC, Vollenhoven B, Lolatgis N, Hope N, et al. The impact of melatonin on the sleep patterns of women undergoing IVF: a double blind RCT. Hum Reprod Open [Internet]. 2018[cited 2022 Feb 17];2017(4):hox027. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6276665/pdf/hox027.pdf doi: 10.1093/hropen/hox027

.25 Fernando S, Wallace EM, Vollenhoven B, Lolatgis N, Hope N, Wong M, et al. Melatonin in Assisted Reproductive Technology: A Pilot Double-Blind Randomized Placebo-Controlled Clinical Trial. Front Endocrinol [Internet]. 2018[cited 2022 Jan 5];9:545. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6157331/pdf/fendo-09-00545.pdf doi: 10.3389/fendo.2018.00545

.26 Da Broi MG, Jordão AA Jr, Ferriani RA, Navarro PA. Oocyte oxidative DNA damage may be involved in minimal/mild endometriosis-related infertility. Mol Reprod Dev. 2018;85(2):128-36. doi: 10.1002/mrd.22943

.27 Christianson MS, Bellver J. Innovations in assisted reproductive technologies: impact on contemporary donor egg practice and future advances. Fertil Steril. 2018;110(6):994-1002. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.09.020

.28 La Rosa VL, Barra F, Chiofalo B, Platania A, Di Guardo F, Conway F, et al. An overview on the relationship between endometriosis and infertility: the impact on sexuality and psychological well-being. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2020;41(2):93-7. doi: 10.1080/0167482X.2019.1659775

.29 Levi-Setti PE, Cirillo F, Scolaro V, Morenghi E, Heilbron F, Girardello D, et al. Appraisal of clinical complications after 23,827 oocyte retrievals in a large assisted reproductive technology program. Fertil Steril. 2018;109(6):1038-43. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.02.002

.30 Suslikova LV, Kaminskyi VV, Chayka KV, Kaminskyi AV, Serbeniuk AV, Zhykharskyi RV, et al. Effect of endometrial injection scratching in cycles of treatment by assisted reproductive technology methods. Репродуктивна ендокринологія. 2020;3:49-54. doi: 10.18370/2309-4117.2020.53.49-54

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-02

Як цитувати

Юзько, В., Юзько, О., Юзько, Т., Чемьоркіна, І., & Андрієць, О. (2023). ЕМБРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЧАСТОТА НАСТАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕЛАТОНІНУ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(3(45), 15–21. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.2