КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19) У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Автор(и)

  • Л. Овчаренко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • А. Вертегел ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • І. Редько ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • Т. Андрієнко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • І. Самохін ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • О. Кряжев ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine
  • О. Чакмазова ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.2.44.2022.12

Ключові слова:

діти; пневмонія; коронавірусна хвороба.

Анотація

Мета роботи: встановити анамнестичні, епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості у дітей різних вікових груп з лабораторно підтвердженим SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон».
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилася 51 дитина, віком від 0 до 18 років, з проявами коронавірусної інфекції та позитивним ПЛР тестом на SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон». У дітей проводилося дослідження показників гемограми, рівня глюкози в сироватці крові, СРБ, прокальцитонін, коагулограма, ПЛР тест на SARS-CoV-2, рентгенографія ОГК Результати. Встановлено, що 23 дітей з SARS-CoV-2 (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Майже 75% дітей до року мали негативний «швидкий» тест на SARS-CoV-2. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка (94,1%). Встановлено, що зміни стосовно кількості лейкоцитів спостерігалося лише у 47% дітей. У лейкоцитарній формулі превалював лімфоцитоз з моноцитозом над гранулоцитозом (58,8% та 43,1% відповідно) (р<0,05). За даними рентгенографії органів грудної клітки у 39,3% дітей виявлена пневмонія, а запальний процес частіше локалізувався у правій легені (62,5%). У 60% дітей з пневмонією рівень сатурації крові був ≥95, у 30% дітей в межах 92-94 % , і лише у двох дітей (10%) - ≤91. Збільшення фібриногену Б в сироватці крові виявлено у 35,3% пацієнтів з пневмонією, а збільшення прокальцитоніну в сироватці крові - у 23,5% пацієнтів з пневмонією. У 96,1% дітей нормалізація температури тіла настала у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому у 41,2% дітей вже на першу добу.

Висновки. Таким чином, серед пацієнтів з лабораторно підтвердженою SARS-CoV-2 інфекцією в період циркуляції штаму «Омікрон» переважали діти віком до року та старше 6 років. Близько половини усіх дітей (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка яка знаходилася в межах субфебрильних та фебрильних цифр, тритина дітей мала гіпертермію. Зміни показників гемограми виявлені у 47% дітей, при цьому лейкоцитоз відмічався переважно у дітей раннього віка, проте як лейкопенія була характерна для дітей шкільного віку. У 43,1% дітей були рентгенологічні ознаки гострого бронхіту, а у 39,3% ознаки сегментарної або полісегментарної пневмонії, переважно у дітей шкільного віку з правобічним ураженням у більшості випадків. Кожна десята дитина з пневмонією мала низькі показники рівня сатурації крові (≤91%), а у кожної третьої дитини з пневмонією мало місце збільшення вмісту фібриногену Б та прокальцитоніну в сироватці крові. Під час лікування в основній масі пацієнтів нормалізація температури тіла спостерігалась у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому майже в половині випадків (41,2% ) – на першу добу перебування в стаціонарі.

Посилання

.1 Pikul KV, Ilchenko, VI, Syzova LM. Koronavirusna infektsiia SARS-COV-2 u ditei. Aktual'ni problemy suchasnoi medytsyny [Coronavirus infection SARS-COV-2 in children. Current issues of modern medicine]. Visnyk Ukrains'koi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2021;21(1):198-202. (in Ukrainian). doi: 10.31718/2077-1096.21.1.198

.2 Brodin P. Why is COVID-19 so mild in children? Acta Paediatr. 2020;109(6):1082-3. doi: 10.1111/ apa.15271

.3 Lu X, Zhang L, Du H, Zhang J, Li YY, Qu J, et al. SARS-CoV-2 infection in children. N Engl J Med. 2020;382(17):1663-5. doi: 10.1056/NEJMc2005073

.4 Tagarro A, Epalza C, Santos M, Sanz-Santaeufemia FJ, Otheo E, Cinta Moraleda C, et al. Screening and Severity of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Children in Madrid, Spain. JAMA Pediatr. 2020;2013-46. doi: 10.1001/ jamapediatrics.2020.1346

.5 Dong Y, Mo X, Hu Y, Qi X, Jiang F, Jiang Z, et al. Epidemiology of COVID-19 among children in China. Pediatrics. 2020;145(6):202-7. doi: 10.1542/peds.2020-0702

.6 Carlotti APCP, Carvalho WB, Johnston CJ. Rodriguez IS, Delgado AF. COVID-19 diagnostic and management protocol for pediatric patients. Clinics [Internet]. 2020[cited 2022 May 14];75:e1894. Avaiable from: http://dx.doi.org/10.6061/clinics/2020/e1894 doi: 10.6061/clinics/2020/e1894

.7 Hong H, Wang Y, Chung H, Chen C. Clinical characteristics of novel coronavirus disease 2019 (COVID-19) in newborns, infants and children. Pediatr Neonatol. 2020;61(2):131-2. doi: 10.1016/j.pedneo.2020.03.001

.8 Zadorozhnа VI, Vynnyk, NP. Koronavirus 2019 - nCOV: novi vyklyky okhoroni zdorov’ia ta liudstvu [Coronavirus 2019 - nCOV: new challenges for health and humanity]. Infektsiini khvoroby. 2020;1:5-15. doi: org/10.11603/1681-2727.2020.1.11091

.9 Liu Y, Yang Y, Zhang C, Huang F, Wang F, Yuan J, et al. Clinical and biochemical indexes from 2019-nCoV infected patients linked to viral loads and lung injury. Sci China Life Sci. 2020;63(3):364-74. doi:10.1007/ s11427-020-1643-8

.10 Shi Y, Wang Y, Shao C, Huang J, Gan J, Huang X, et al. COVID-19 infection: the perspectives on immune responses. Cell Death Differ. 2020;27(5):1451-4. doi:10.1038/s41418-020-0530-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-08