ОЦІНКА МАТЕРИНСЬКОГО СТРЕСУ У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • Г. Павлишин Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • І. Сарапук Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • У. Сатурська Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • Н. Скубенко Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» Тернопільської обласної ради, Україна
  • Т. Зайцева Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.1.43.2022.3

Ключові слова:

материнський стрес у ВІТН; передчасно народжені діти

Анотація

Передчасне народження дитини, яка потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), може бути дуже стресовим для батьків.
Метою дослідження було оцінити рівень стресу у матерів передчасно народжених немовлят у ВІТН та з’ясувати фактори, які його індукують.
Методи дослідження. Дослідження включало оцінку рівня материнського стресу у 141 матері передчас- но народжених дітей, які лікувались у ВІТН, за допомогою шкали оцінки батьківського стресу: ВІТН (PSS: NICU), яка складається із трьох блоків запитань: звукові та слухові подразники у ВІТН – блок 1 (S1), зовніш- ній вигляд і поведінка немовляти – блок 2 (S2) та порушення батьківської ролі – блок 3 (S3).
Результати дослідження. Загальний рівень стресу у матерів: оцінка за шкалою батьківського стресу становила 3,38±0,71. Високий рівень стресу відчували 98 (69,5%) матерів. Порушення батьківської ролі було найбільш стресовим (4,14±0,76), водночас, зовнішній вигляд й поведінка немовляти (3,43±0,89), звукові та світлові подразники у ВІТН (2,21±0,97); p(S1–S2)<0,001, p(S1–S3)<0,001, p(S2–S3) <0,001, також виклика- ли стрес у батьків. Виявлено залежність між рівнем материнського стресу та кількістю візитів у ВІТН (p=0,047), а також важкістю стану немовляти (наявність судом у новонароджених (р=0,006) та потребою в штучній вентиляції легень (p=0,041). Матері, які продовжували годувати немовлят грудьми на момент виписки з лікарні, мали нижчі показники стресу, зокрема, у блоці «Порушення батьківської ролі» (p=0,011).
Висновок. Матері передчасно народжених дітей, госпіталізованих до ВІТН, відчувають значний стрес, що підтверджено за допомогою стандартизованого опитувальника, з найбільш вираженим показником пору- шення батьківської ролі. Показники материнського стресу залежать від важкості стану дитини (триваліс- тю лікування, наявність судом, потреба штучної вентиляції легень), кількості візитів у ВІТН.

Посилання

Ganguly R, Patnaik L, Sahoo J, Pattanaik S, Sahu T. Assessment of stress among parents of neonates admitted in the neonatal intensive care unit of a tertiary care hospital in Eastern India. J Educ Health Promot[Internet]. 2020[cited 2022 Jan 17];9:288. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7709741/ doi: 10.4103/jehp.jehp_169_20

Al Maghaireh DF, Abdullah KL, Chan CM, Piaw CY, Al Kawafha MM. Systematic review of qualitative studies exploring parental experiences in the Neonatal Intensive Care Unit. J Clin Nurs. 2016;25(19-20):2745-56. doi: 10.1111/jocn.13259

Obeidat HM, Bond EA, Callister LC. The parental experience of having an infant in the newborn intensive care unit. J Perinat Educ. 2009;18(3):23-9. doi: 10.1624/105812409X461199

Yapici1 G, Ozel S, Oner S, Harmanogullari LU. Evaluation of Mothers’ Stress in the Neonatal Intensive Care Unit. IOSR-JNHS. 2018;7(2):40-9. doi: 10.9790/1959-0702104049

Luu TM, Rehman Mian MO, Nuyt AM. Long-Term Impact of Preterm Birth: Neurodevelopmental and Physical Health Outcomes. Clin Perinatol. 2017;44(2):305-14. doi: 10.1016/j.clp.2017.01.003

Brummelte S, Grunau RE, Synnes AR, Whitfield MF, Petrie-Thomas J. Declining cognitive development from 8 to 18 months in preterm children predicts persisting higher parenting stress. Early Hum Dev. 2011;87(4):273-80. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2011.01.030

Treyvaud K, Doyle LW, Lee KJ, Roberts G, Cheong JL, Inder TE, et al. Family functioning, burden and parenting stress 2 years after very preterm birth. Early Hum Dev. 2011;87(6):427-31. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2011.03.008

Boyd S. Within these walls: Moderating parental stress in the NICU. JNN. 2004;10(3):80-4.

Sweet L, Mannix TG. Identification of parental stressors in an Australian neonatal intensive care unit. Neonatal, Paediatric and Child Health Nursing. 2012;15(2):8-16.

Woodward LJ, Bora S, Clark CA, Montgomery-Hönger A, Pritchard VE, Spencer C, et al. Very preterm birth: maternal experiences of the neonatal intensive care environment. J Perinatol. 2014;34(7):555-61. doi: 10.1038/jp.2014.43

Boulais J, Vente T, Daley M, Ramesh S, McGuirl J, Arzuaga B. Concern for mortality in the neonatal intensive care unit (NICU): parent and physician perspectives. J Perinatol. 2018;38(6):718-27. doi: 10.1038/s41372-018-0076-0

Jeffcoate JA, Humphrey ME, Lloyd JK. Role perception and response to stress in fathers and mothers following preterm delivery. Soc Sci Med. 1979;13A(2):139-45.

Treyvaud K. Parent and family outcomes following very preterm or very low birth weight birth: a review. Semin Fetal Neonatal Med. 2014;19(2):131-5. doi: 10.1016/j.siny.2013.10.008

Hoffman C, Dunn DM, Njoroge WFM. Impact of Postpartum Mental Illness Upon Infant Development. Curr Psychiatry Rep. 2017;19(12):100. doi: 10.1007/s11920-017-0857-8

Garthus-Niegel S, Ayers S, Martini J, von Soest T, Eberhard-Gran M. The impact of postpartum post-traumatic stress disorder symptoms on child development: a population-based, 2-year follow-up study. Psychol Med. 2017;47(1):161-70. doi: 10.1017/S003329171600235X

Huhtala M, Korja R, Lehtonen L, Haataja L, Lapinleimu H, Rautava P, et al. Associations between parental psychological well-being and socio-emotional development in 5-year-old preterm children. Early Hum Dev. 2014;90(3):119-24. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2013.12.009

Agrawal R, Gaur A. Parent stress in neonatal intensive care unit: an unattended aspect in medical care. IJCP. 2017;4(1):148-53. doi:10.18203/2349-3291.ijcp20164596

Baía I, Amorim M, Silva S, Kelly-Irving M, de Freitas C, Alves E. Parenting very preterm infants and stress in Neonatal Intensive Care Units. Early Hum Dev. 2016;101:3-9. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2016.04.001

Miles MS, Funk SG, Carlson J. Parental Stressor Scale: neonatal intensive care unit. Nurs Res. 1993;42(3):148-52.

Aftyka A, Rozalska I, Rybojad B, Samardakiewicz ME. Polish version of the Parental Stressor Scale: Neonatal Intensive Care Unit. Ann Agric Environ Med. 2019;26(1):67-72. doi: 10.26444/aaem/89769

Turan T, Başbakkal Z, Ozbek S. Effect of nursing interventions on stressors of parents of premature infants in neonatal intensive care unit. J Clin Nurs. 2008;17(21):2856-66. doi: 10.1111/j.1365-2702.2008.02307.x

Çekin B, Turan T. The stress levels of parents of premature infants and related factors in Nenoatal Intensive Care Units. Turk J Pediatr. 2018;60(2):117-25. doi: 10.24953/turkjped.2018.02.001

Chourasia N, Surianarayanan P, Adhisivam B, Vishnu Bhat B. NICU admissions and maternal stress levels. Indian J Pediatr. 2013;80(5):380-4. doi: 10.1007/s12098-012-0921-7

Pichler-Stachl E, Urlesberger P, Mattersberger C, Baik-Schneditz N, Schwaberger B, Urlesberger B, et al. Parental Stress Experience and Age of Mothers and Fathers After Preterm Birth and Admission of Their Neonate to Neonatal Intensive Care Unit; A Prospective Observational Pilot Study. Front Pediatr[Internet]. 2019[cited 2022 Jan 5];7:439. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2019.00439/full doi: 10.3389/fped.2019.00439

Dimitraki M, Tsikouras P, Manav B, Gioka T, Koutlaki N, Zervoudis S, et al. Evaluation of the effect of natural and emotional stress of labor on lactation and breast-feeding. Arch Gynecol Obstet. 2016;293(2):317-28. doi: 10.1007/s00404-015-3783-1

Buckley SJ. Executive Summary of Hormonal Physiology of Childbearing: Evidence and Implications for Women, Babies, and Maternity Care. J Perinat Educ. 2015;24(3):145-53. doi: 10.1891/1058-1243.24.3.145

Foligno S, Finocchi A, Brindisi G, Pace A, Amadio P, Dall'Oglio I, et al. Evaluation of Mother's Stress during Hospitalization Can Influence the Breastfeeding Rate. Experience in Intensive and Non Intensive Departments. Int J Environ Res Public Health[Internet]. 2020[cited 2022 Jan 3];17(4):1298. Available from: https://www.mdpi.com/1660- 4601/17/4/1298 doi: 10.3390/ijerph17041298

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-08

Як цитувати

Павлишин, Г., Сарапук, І., Сатурська, У., Скубенко, Н., & Зайцева, Т. (2022). ОЦІНКА МАТЕРИНСЬКОГО СТРЕСУ У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(1(43), 14–20. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.1.43.2022.3