МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ЛІКУВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • V.I. Pokhylko
  • D.A. Shkurupii
  • N.N. Adamchuk
  • Yu.I. Cherniavska
  • O.Yu. Boduliev

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.3.37.2020.3

Ключові слова:

новонароджені, больовий синдром, морфін, аналгоседація

Анотація

Вступ. Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.

Посилання

.1 Berde CB, Walco GA, Krane EJ, Anand KJ, Aranda JV, Craig KD, et al. Pediatric analgesic clinical trial designs, measures, and extrapolation: report of an FDA scientific workshop. Pediatrics. 2012;129(2):354-64. doi: 10.1542/peds.2010-3591.

.2 Anand KJ. Pharmacological approaches to the management of pain in the neonatal intensive care unit. J Perinatol. 2007;27(Suppl 1):S4-S11. doi: 10.1038/sj.jp.7211712.

.3 Adamchuk NM, Sorokina OY. Analysis of psycho-emotional state and the severity of asthenic syndrome in children with acute leukemia after the first stage of chemotherapy. Wiadomosci lekarskie. 2019;72(8):1460-2.

.4 Smith GC, Gutovich J, Smyser C, Pineda R, Newnham C, Tjoeng TH, et al. Neonatal intensive care unit stress is associated with brain development in preterm infants. Ann Neurol. 2011;70(4):541-9. doi: 10.1002/ana.22545.

.5 Kovaleva EM, Pokhil'ko VI, Belorus AI, Solov'eva GA, Chernyavskaya YuI, Adamchuk NN. Prognozirovanie vozniknoveniya tyazhelykh vnutrizheludochkovykh krovoizliyaniy i puti ikh preduprezhdeniya u prezhdevremenno rozhdennykh detey [Predicting the occurrence of severe intraventricular hemorrhages and ways to prevent their development in preterm infant]. Wiadomości Lekarskie. 2018;71(8):1524-30. (in Russisan).

.6 Steinhorn R, McPherson C, Anderson PJ, Neil J, Doyle LW, Inder T. Neonatal morphine exposure in very preterm infants-cerebral development and outcomes. J Pediatr [Internet]. 2015[cited 2020 May4];166(5):1200-7.e4. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(15)00132-8/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2015.02.012.

.7 Stevens B, Johnston C, Taddio A, Gibbins S, Yamada J. The premature infant pain profile: evaluation 13 years after development. Clin J Pain. 2010;26(9):813-30. doi: 10.1097/AJP.0b013e3181ed1070.

.8 Adamchuk NM, Sorokina OIu. Neiropatychnyi bil na rannikh etapakh khimioterapii u ditei z hostrymy leikozamy. Efektyvnist zneboliuvannia i stupin astenizatsii [Neuropathic pain at the early stages of chemotherapy in children with acute leukemia. The effectiveness of pain relief and degree of asthenia]. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2019;6:94-8. doi: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179605. (in Ukrainian).

.9 Hillman BA, Tabrizi MN, Gauda EB, Carson KA, Aucott SW. The Neonatal Pain, Agitation and Sedation Scale and the bedside nurse's assessment of neonates. J Perinatol. 2015;35(2):128-31. doi: 10.1038/jp.2014.154.

.10 Persisting pain in children package: WHO guidelines on the pharmacological treatment of persisting pain in children with medical illnesses [Internet]. World Health Organization. 2012[cited 2020 May 28]. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/44540.

.11 Boulkedid R, Abdou AY, Desselas E, Monégat M, de Leeuw TG, Avez-Couturier J, et al. The research gap in chronic paediatric pain: A systematic review of randomised controlled trials. Eur J Pain. 2018;22(2):261-71. doi: 10.1002/ejp.1137.

.12 Foster JP, Taylor C, Spence K. Topical anaesthesia for needle-related pain in newborn infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2017[cited 2020 Jul 2];2(2):CD010331. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD010331.pub2/full doi: 10.1002/14651858.

.13 Foster JP, Taylor C, Spence K. Topical anaesthesia for needle-related pain in newborn infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2017[cited Jul 8];2(2):CD010331. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD010331.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD010331.pub2.

.14 Stevens B, Yamada J, Ohlsson A, Haliburton S, Shorkey A. Sucrose for analgesia in newborn infants undergoing painful procedures. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2020 Jul 16];7(7):CD001069. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD001069.pub5/full doi: 10.1002/14651858.CD001069.pub5.

.15 Ohlsson A, Shah PS. Paracetamol (acetaminophen) for prevention or treatment of pain in newborns. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2020 Jul 8];10(10):CD011219. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011219.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD011219.pub3.

.16 Howard RF, Wiener S, Walker SM. Neuropathic pain in children. Arch Dis Child. 2014;99(1):84-9. doi: 10.1136/archdischild-2013-304208.

.17 Banerjee M, Pal S, Bhattacharya B, Ghosh B, Mondal S, Basu J. A comparative study of efficacy and safety of gabapentin versus amitriptyline as coanalgesics in patients receiving opioid analgesics for neuropathic pain in malignancy. Indian J Pharmacol. 2013;45(4):334-8. doi: 10.4103/0253-7613.115000.

##submission.downloads##

Як цитувати

Pokhylko, V., Shkurupii, D., Adamchuk, N., Cherniavska, Y., & Boduliev, O. (2020). МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ЛІКУВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(3(37), 20–25. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.3.37.2020.3