РАННЄ ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТІЙНОГО ПОЗИТИВНОГО ТИСКУ У ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХАХ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ РЕСПІРАТОРНОГО ДИСТРЕС-СИНДРОМУУ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.6Ключові слова:
постійний позитивний тиск у дихальних шляхах, неефективність CPAP, респіраторний дистрес-синдром, значно недоношені новонароджені.Анотація
Дихальна підтримка (ДП) займає провідне місце у забезпеченні постнатальної респіраторної адаптації і лікуванні недоношених новонароджених. На сьогодні немає сумнівів щодо клінічних переваг раннього застосування неінвазивних методів ДП порівняно із традиційними інтубацією трахеї і штучною вентиляцією легень (ШВЛ) в контексті зменшення ризиків смерті, ураження легень і віддаленої хронічної захворюваності. Зокрема, для початкової неінвазивної ДП (НДП) недоношених новонароджених, які дихають самостійно, найчастіше використовують постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (СРАР). З огляду на відносні простоту, доступність та ефективність, цьому методу НДП надають перевагу на практиці. Використання СРАР збільшує функціональну залишкову ємність легень та дихальний об’єм, що є важливим для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому. Однак, значна частка передчасно народжених дітей, яких починають лікувати за допомогою СРАР, таки потребують переведення на ШВЛ, оскільки з часом НДП стає неефективною. Потреба інтубувати трахею і розпочинати механічну ШВЛ підвищує ризик виникнення ускладнень і погіршує кінцеві результати лікування таких немовлят. Зокрема, встановлено, що неефективність СРАР призводить до зростання частоти внутрішньошлуночкових крововиливів, бронхолегеневої дисплазії та підвищує ризик смерті. Саме тому пріоритетом має бути максимально ефективне застосування СРАР. Цього можна досягнути шляхом визначення групи ризику, тобто тих дітей, у яких цей вид ДП може виявитись неефективним; а також завдяки своєчасному використанню додаткових заходів, які можуть підвищити ефективність СРАР.У цьому огляді обґрунтовується доцільність раннього застосування СРАР у лікуванні передчасно народжених немовлят, описуються чинники ризику неуспішного застосування та заходи щодо підвищення ефективності цього методу НДП.
Посилання
.1 Gregory GA, Kitterman JA, Phibbs RH, Tooley WH, Hamilton WK. Treatment of the idiopathic respiratory-distress syndrome with continuous positive airway pressure. N Engl J Med. 1971;284(24):1333-40. doi: 10.1056/NEJM197106172842401.
.2 Ramanathan R. Nasal respiratory support through the nares: its time has come. J Perinatol. 2010;30:S67-72. Doi: 10.1038/jp.2010.99.
.3 Avery ME, Tooley WH, Keller JB, Hurd SS, Bryan MH, Cotton RB, et al. Is chronic lung disease in low birth weight infants preventable? A survey of eight centers. Pediatrics. 1987;79(1):26-30.
.4 Pillow JJ. Which continuous positive airway pressure system is best for the Preterm Infant with respiratory distress syndrome? Clin Perinatol. 2012;39(3):483-96. doi: 10.1016/j.clp.2012.06.007
.5 Gupta S, Donn SM. Continuous positive airway pressure: physiology and comparison of devices. Semin Fetal Neonatal Med. 2016;21(3):204-11. doi: 10.1016/j.siny.2016.02.009.
.6 De Winter JP, de Vries MAG, Zimmermann LJ. Clinical Practice: Noninvasive respiratory support in newborns. Eur J Pediatr. 2010;169(7):777-82. doi: 10.1007/s00431-010-1159-x.
.7 Pickerd N, Kotecha S. Pathophysiology of respiratory distress syndrome. Paediatrics and Child Health. 2009;19(4):153-7. doi: 10.1016/j.paed.2008.12.010.
.8 Morley CJ, Davis PG, Doyle LW, Brion LP, Hascoet JM, Carlin JB. Nasal CPAP or intubation at birth for very preterm infants. N Engl J Med. 2008;358(7):700-8. doi: 10.1056/NEJMoa072788.
.9 Verder H, Albertsen P, Ebbesen F, Greisen G, Robertson B, Bertelsen A, et al. Nasal continuous positive airway pressure and early surfactant therapy for respiratory distress syndrome in newborns of less than 30 weeks’ gestation. Pediatrics [Internet]. 1999[cited 2020 Feb 19];103(2):E24. Available from: http://pediatrics.aappublications.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=9925870 doi: 10.1542/peds.103.2.e24.
.10 Dunn MS, Kaempf J, de Klerk A, de Klerk R, Reilly M, Howard D, et al. Randomized trial comparing 3 approaches to the initial respiratory management of preterm neonates. Pediatrics[Internet]. 2011[cited 2020 Mar 1];128(5):e1069-76. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/128/5/e1069.long
.11 Finer NN, Carlo WA, Walsh MC, Rich W, Gantz MG, Laptook AR, et al. Early CPAP versus surfactant in extremely preterm infants. N Engl J Med. 2010;362(21):1970-9. doi: 10.1056/NEJMoa0911783
.12 Hillman N, Jobe AH. Noninvasive strategies for management of respiratory problems in neonates. Neo Reviews[Internet]. 2013[cited 2020 Feb 1];14(5):e227-36. Available from: https://neoreviews.aappublications.org/content/14/5/e227
.13 Schmölzer GM, Kumar M, Pichler G, Aziz K, O’Reilly M, Cheung PY. Non-invasive versus invasive respiratory support in preterm infants at birth: systematic review and meta-analysis. BMG[Internet]. 2013[cited 2020 Feb 11];347:f5980. Available from: https://www.bmj.com/content/347/bmj.f5980.long
.14 Fischer HS, Bührer C. Avoiding endotracheal ventilation to prevent bronchopulmonary dysplasia: a meta- analysis. Pediatrics[Internet]. 2013[cited 2020 Mar 5];132(5):e1351-60. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/132/5/e1351.long
.15 Ammari A, Suri MS, Milisavljevic V, Sahni R, Bateman D, Sanocka U, et al. Variables associated with the early failure of nasal CPAP in very low birth weight infants. J Pediatr. 2005;147(3):341-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2005.04.062.
.16 Morley CJ, Davis PG, Doyle LW, Brion LP, Hascoet JM, Carlin JB. Nasal CPAP or intubation at birth for very preterm infants. N Engl J Med. 2008;358(7):700-8. doi: 10.1056/NEJMoa072788.
.17 Subramaniam P, Ho JJ, Davis PG. Prophylactic nasal continuous positive airway pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database Systematic Reviews [Internet] 2016[cited 2020 Feb 12];6:СD001243. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD001243.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD001243.pub3.
.18 Perez LA, Gonzalez DM, de Alvarez KM, Diaz-Martinez LA. Nasal CPAP versus mechanical ventilation in 28 to 32-week preterm infants with early surfactant administration. Biomedica. 2014;34(4):612-23. doi: 10.1590/S0120-41572014000400015.
.19 Stevens TP, Blennow M, Myers EH, Soll R. Early surfactant administration with brief ventilation vs. selective surfactant and continued mechanical ventilation for preterm infants with or at risk for respiratory distress syndrome. Cochrane Database Systematic Reviews [Internet]. 2007 [cited 2020 Feb 16];4:СD003063. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD003063.pub3/abstract
doi: 10.1002/14651858.CD003063.pub3
.20 Sweet DG, Carnielli VC, Greisen G, Hallman M, Ozek E, Te Pas A, et al. European consensus guidelines on the management of neonatal respiratory distress syndrome in preterm infants – 2019 Update. Neonatology. 2019;115(4):432-50. doi: 10.1159/000499361.
.21 Respiratory support in preterm infants at birth. Pediatrics. 2014;133(1):171-4. doi: 10.1542/peds.2013-3442.
.22 Dargaville PA, Gerber A, Johansson S, De Paoli AG, Kamlin COF, Orsini F, et al. Incidence and outcome of CPAP failure in preterm infants. Pediatrics[Internet]. 2016[cited 2020 Feb 3];138(1):e20153985. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/138/1/e20153985.long doi: 10.1542/peds.2015-3985.
.23 Ammari A, Suri M, Milisavljevic V, Sahni R, Bateman D, Sanocka U, et al. Variables associated withthe early failure of nasal CPAP in very lowbirth weight infants. J Pediatr. 2005;147(3):341-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2005.04.062.
.24 Aly H, Massaro AN, Patel K, El-Mohandes AAE. Is it safer to intubate premature infants in the delivery room? Pediatrics. 2005;115(6):1660-5. doi: 10.1542/peds.2004-2493.
.25 Fuchs H, Lindner W, Leiprecht A, Mendler MR, Hummler HD. Predictors of early nasalCPAP failure and effects of various intubationcriteria on the rate of mechanical ventilationin preterm infants of <29 weeks gestationalage. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2011;96(5):F343-7. doi: 10.1136/adc.2010.205898.
.26 De Jaegere AP, van der Lee JH, Cante C, van Kaam AH. Early prediction of nasal continuouspositive airway pressure failure in preterminfants less than 30 weeks gestation. Acta Paediatr. 2012;101(4):374-9. doi: 10.1111/j.1651-2227.2011.02558.x
.27 Dargaville PA, Aiyappan A, De Paoli AG, Dalton RGB, Kuschel CA, Kamlin COF, et al. Continuous positive airway pressurefailure in preterm infants: incidence, predictors and consequences. Neonatology. 2013;104(1):8-14. doi: 10.1159/000346460.
.28 Rocha G, Flor-de-Lima F, Proenca E, Carvalho C, Quintas C, Martins T, et al. Failure of early nasal continuous positive airway pressure in preterm infants of 26 to 30 weeks gestation. J Perinatol. 2013;33(4):297-301. doi: 10.1038/jp.2012.110.
.29 Kakkilaya V, Wagner S, Mangona KLM, Brown LS, Jubran I, He H, et al. Early predictors of continuous positive airway pressure failure in preterm neonates. J Perinatol. 2019;39(8):1081-8. doi: 10.1038/s41372-019-0392-z.
.30 Isayama T, Iwami H, Mc Donald S, Beyene J. Association of noninvasive ventilation strategies with mortality and bronchopulmonary dysplasia among preterm infants a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2016;316(6):611-24. doi: 10.1001/jama.2016.10708.
.31 Barkhuff WD, Soll RF. Novel Surfactant Administration Techniques: Will they change outcome? Neonatology. 2019;115(4):411-22. doi: 10.1159/000497328.
.32 De Paoli AG, Davis PG, Faber B, Morley CJ. Devices and pressure sources for administration of nasal continuous positive airway pressure (NCPAP) in preterm neonates. Cochrane Database Systematic Reviews [Internet]. 2008[cited 2020 Feb 14];1:СD002977. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD002977.pub2/full
.33 De Paoli AG, Morley CJ, Davis PG, Lau R, Hingeley E. In vitro comparison of nasal continuous positive airway pressure devices for neonates. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2002;87(1):42-5. doi: 10.1136/fn.87.1.f42.
.34 Roberts CT, Davis PG, Owen LS. Neonatal non-invasive respiratory support: synchronised NIPPV, non-synchronised NIPPV or Bi-level CPAP: what is the evidence in 2013? Neonatology. 2013;104(3):203-9. doi: 10.1159/000353448.
.35 Yong SC, Chen SJ, Boo NY. Incidence of nasal trauma associated with nasal prong versus nasal mask during continuous positive airway pressure treatment in very low birthweight infants: a randomised control study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2005;90(6):480-3. doi: 10.1136/adc.2004.069351.
.36 Te Pas AB, Siew M, Wallace MJ, Kitchen MJ, Fouras A, Lewis RA, et al. Establishing functional residual capacity at birth: the effect of sustained inflation and positive end-expiratory pressure in a preterm rabbit model. Pediatric research. 2009;65(5):537-41. doi: 10.1203/PDR.0b013e31819da21b.
.37 Te Pas AB, Siew M, Wallace MJ, Kitchen MJ, Fouras A, Lewis RA, et al. Effect of sustained inflation length on establishing functional residual capacity at birth in ventilated premature rabbits. Pediat Res. 2009;66(3):295-300. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181b1bca4.
.38 Lista G, Boni L, Scopesi F, Mosca F, Trevisanuto, Messner H, et al. Sustained lung inflation at birth for preterm infants: a randomized clinical trial. Pediatrics[Internet]. 2015[cited 2020 Feb 12];135(2):e457-64. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/135/2/e457.long
.39 Te Pas AB, Walther FJ. A randomized, controlled trial of delivery-room respiratory management in very preterm infants. Pediatrics. 2007;120(2):322-9. doi: 10.1542/peds.2007-0114.
.40 Bruschettini M, O`Donnell CPF, Davis PG, Morley CJ, Moja L, Zappettini S, et al. Sustained versus standard inflations during neonatal resuscitation to prevent mortality and improve respiratory outcomes. Cochrane Database Systematic Review [Internet]. 2017[cited 2020 Mar 5];7:CD004953. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004953.pub3/full
.41 Foglia EE, Owen LS, Thio M, Ratcliffe SJ, Lista G, te Pas A, et al. Sustained aeration of infant lungs (SAIL) trial: study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2015;16:95. doi: 10.1186/s13063-015-0601-9.
.42 Schmidt B, Roberts RS, Davis P, Doyle LW, Barrington KJ, Ohlsson A, et al. Caffeine therapy for apnea of prematurity. N Engl J Med. 2006;354(20):2112-21. doi: 10.1056/NEJMoa054065.
.43 Lodha A, Entz R, Synnes A, Creighton D, Yusuf K, Lapointe A, et al. Early caffeine administration and neurodevelopmental outcomes in preterm infants. Pediatrics[Internet]. 2019[cited 20120 Feb 10];143(1):e20181348. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/143/1/e20181348.long
.44 Lodha A, Seshia M, McMillan DD, Barrinaton K, Yana J, Lee SK, et al. Association of early caffeine administration and neonatal outcomes in very preterm neonates. JAMA Pediatr. 2015;169(1):33-8. doi: 10.1001/jamapediatrics.2014.2223.
.45 Waitz M, Mense L, Kirpalani H, Lemyre B. Nasal intermittent positive pressure ventilation for preterm neonates: synchronized or not? Clin Perinatol. 2016;43(4):799-816. doi: 10.1016/j.clp.2016.07.013.
.46 Cummings JJ, Polin RA. Noninvasive Respiratory Support. Pediatrics[Internet]. 2016[cited 2020 Jun 22];137:e20153758. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/137/1/e20153758.long
.47 Lemyre B, Laughon M, Bose C, Davis PG. Early nasal intermittent positive pressure ventilation (NIPPV) versus early nasal continuous positive airway pressure (NCPAP) for preterm infants. Cochrane Database Systematic Reviews[Internet]. 2016[cited 2020 Mar 2];12:СD005384. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD005384.pub2/full
.48 Soll R. A review on noninvasive ventilation: The Cochrane Systematic Reviews 2006. J Perinatol[Internet]. 2007[cited 2020 Mar 2];27:21-5. Available from: https://www.nature.com/articles/7211722?message=remove&type=access_denied
.49 Bhandari V. Nasal intermittent positive pressure ventilation in the newborn: review of literature and evidence-based guidelines. J Perinatol. 2010;30(8):505-12. doi: 10.1038/jp.2009.165.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 A. O. Menshykova, D. O. Dobryanskyy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
