КЛІТИННИЙ ЕНЕРГОДЕФІЦИТ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ В РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

Автор(и)

  • H. A. Pavlyshyn Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, Україна
  • O. V. Klishch Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України,
  • I. M. Sarapuk Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України,

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.3

Ключові слова:

передчасно народжені немовлята, показники клітинного енергозабезпечення, ранні наслідки.

Анотація

Вступ. Важливим патогенетичним фактором розвитку критичних станів у передчасно народжених немовлят є гіпоксія, оскільки дефіцит кисню приводить до пригнічення енергопродукції, зменшення рівня НАД+, активації продукції лактату в ­анаеробних умовах.

Мета дослідження. Визначення показників клітинного енергозабезпечення – лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН у пуповинній крові передчасно народжених немовлят, їх зв'язок з раннім неонатальним наслідком.

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 46 передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації, серед яких 18 дітей з екстремально малою масою тіла при народженні, терміном гестації 28 тижнів і менше (1 група) та 28 немовлят з дуже малою масою тіла (більше 1000 г), терміном гестації 29-32 тижні (2 група). 20 практично здорових доношених новонароджених склали групу порівняння (3 група). Залежно від виживання передчасно народжених у ранньому неонатальному періоді пацієнти були поділені на дві групи: І групу склали 12 немовлят, які померли впродовж раннього неонатального періоду, у ІІ – 34 передчасно народжених, які вижили, і переведені на ІІ етап виходжування. Комплекс досліджень включав клінічне обстеження немовляти та лабораторне дослідження показників клітинного енергозабезпечення – лактат, піруват, співвідношення лактат/піруват та НАД+/НАДН.

Результати дослідження. Показники клітинного енергозабезпечення у передчасно народжених дітей достовірно відрізнялися від групи порівняння (р˂0,001). Виявлено кореляцію показників окисно-відновлювального стану клітин від маси тіла та терміну гестації (р˂0,001), однак у немовлят з екстремально малою масою тіла та дуже малою масою тіла статистично достовірної різниці між ними не виявлено (р1-2˃0,05).

Порівняння показників енергозабезпечення серед передчасно народжених з несприятливим наслідком (І група) та немовлят, які вижили в ранньому неонатальному періоді (ІІ група) показало достовірне зростання рівня лактату (7,34 (7,06; 7,64) та 4,12 (3,88; 4,58), р1-2˂0,001), співвідношення лактат/піруват (90,31(84,47; 98,50) та 62,63 (51,73; 68,98), р1-2˂0,001) у немовлят з несприятливим прогнозом (І група). Динаміка співвідношення НАД+/НАДН у передчасно народжених дітей І групи (123,05 (113,00; 131,55)) та ІІ групи (177,35 (161,10; 214,80)) достовірно відрізнялися. Виявлені зміни засвідчили глибоку тканинну гіпоксію, гіпоперфузію, тяжкі розлади енергопродукції у передчасно народжених немовлят з несприятливим прогнозом.

Висновок. Отримані дані підтверджують чутливість показників клітинного енергозабезпечення (лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН) в об’єктивному відображенні несприятливого наслідку щодо виживання передчасно народжених немовлят в ранньому неонатальному періоді.

Посилання

.1 Pokhyl'ko VI, Traverse HM, Tsvirenko SM, Zhuk LA, Oskomenko MM. Peredchasno narodzheni dity: suchasnyi pohliad na postnatal'nu adaptatsiiu ta stan zdorov’ia u rann'omu vitsi [Premature children: modern view on postnatal adaptation and health at an early age]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;2(1):22-7. (in Ukrainian).

.2 Kvashnina LV, Matviienko IM. Peredchasni polohy: epidemiolohiia ta prychyny[Premature birth: epidemiology and causes]. Zhurnal «Slovo pro zdorov’ia»[Internet]. 2018[tsytovano 2019 Ver 7];13. Dostupno: https://ozdorovie.com.ua/peredchasni-pologi-epidemiologiya-ta-prichini/ (in Ukrainian).

.3 Shi H, Sun N, Mayevsky A, Zhang Z, Luo Q. Early identification of acute hypoxia based on brain NADH fluorescence and cerebral blood flow. Journal of Innovative Optical Health Sciences[Internet]. 2014[cited 2019 Sep 16];7(2). Available from: https://www.worldscientific.com/doi/abs/10.1142/S1793545814500333 doi.org/10.1142/S1793545814500333

.4 Shkurupii DA. Metabolity hlikolizu i aktyvnist suktsynatdehidrohenazy u novonarodzhenykh z syndromom poliorhannoi nedostatnosti [Metabolites of glycolysis and succinate dehydrogenase activity in newborns with multiple organ failure]. Problemy ekolohii ta medytsyny. 2012;16(5-6):18-24. (in Ukrainian).

.5 Chou YH, Tsou Yau KI, Wang PJ. Clinical application of the measurement of cord plasma lactate and pyruvate in the assessment of high-risk neonates. Acta Paediatr. 1998;87(7):764-8. doi: 10.1080/080352598750013851.

.6 Nikonov VV, Kursov SV. Klinichne znachennia kontsentratsii laktatu v plazmi krovi u khvorykh z oznakamy sepsysu (literaturnyi ohliad iz rezultatamy vlasnykh doslidzhen) [Clinical value of lactate concentration in bloodplasma at the patients with the signs of sepsis (literature review with own findings)]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2013;4:43-8. (in Ukrainian).

.7 Soliman HM, Vincent JL. Prognostic value of admission serum lactate concentrations in intensive care unit patients. Acta Clin Belg. 2010;65(3):176-81. doi: 10.1179/acb.2010.037

.8 Schumacher KR, Reichel RA, Vlasic JR, Yu S, Donohue J, Gajarski RJ, et al. Rate of increase in serum lactate level risk-stratifies infants after surgery for congenital heart disease. J Thorac Cardiovasc Surg. 2014;148(2):589-95. doi: 10.1016/j.jtcvs.2013.09.002.

.9 Murtuza B, Wall D, Reinhardt Z, Stickley J, Stumper O, Jones TJ, et al. The importance of blood lactate clearance as a predictor of early mortality following the modified Norwood procedure. Eur J Cardiothorac Surg. 2011;40(5):1207-14. doi: 10.1016/j.ejcts.2011.01.081

.10 Shi H, Sun N, Mayevsky A, Zhang Z, Luo Q. Preclinical evidence of mitochondrial nicotinamide adenine dinucleotide as an effective alarm parameter under hypoxia [Internet]. J Biomed Opt. 2014[cited 2019 Dec 28];19(1):17005. Available from: https://www.spiedigitallibrary.org/journals/Journal-of-Biomedical-Optics/volume-19/issue-01/017005/Preclinical-evidence-of-mitochondrial-nicotinamide-adenine-dinucleotide-as-an-effective/10.1117/1.JBO.19.1.017005.full?SSO=1&tab=ArticleLink

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Як цитувати

Pavlyshyn, H. A., Klishch, O. V., & Sarapuk, I. M. (2020). КЛІТИННИЙ ЕНЕРГОДЕФІЦИТ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ В РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(1(35), 22–27. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.3