DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.10

ТАКТИКА ДОПОМОГИ ЗНАЧНО НЕДОНОШЕНИМ НОВОНАРОДЖЕНИМ З ВІДКРИТОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ПРОТОКОЮ: СУЧАСНІ КОНТРОВЕРСІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

S. O. Potsiurko, D. O. Dobryanskyy, L. B. Sekretar

Анотація


Згідно з даними численних досліджень персистенція відкритої артеріальної протоки (ВАП) асоціюється з підвищеними захворюваністю та смертністю значно недоношених немовлят. Профілактичне призначення ліків, які запобігають виникненню або зменшують гемодинамічну значущість ВАП у недоношених новонароджених, має декілька короткотривалих переваг, серед яких зменшення частоти симптоматичної ВАП, важких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) та потреби у додатковому медикаментозному або хірургічному лікуванні. Водночас, цей підхід до надання допомоги не покращує  довгострокових результатів виходжування таких пацієнтів. Раннє лікування інгібіторами циклооксигенази до моменту появи клінічних симптомів ВАП не впливає на смертність, проте суттєво знижує частоту симптоматичної ВАП і потребу у фармакологічній терапії та хірургічних утручаннях. Раннє лікування ВАП може бути доцільним у надзвичайно недоношених немовлят з терміном гестації 23-25 тиж., враховуючи високу ймовірність формування у них гемодинамічно значущої ВАП (гзВАП), яка в подальшому буде потребувати лікування. Найчастіше лікують клінічно явну ВАП, що мінімізує кількість «необґрунтовано» застосованих ліків з небажаною побічною дією. Водночас, недоліками пізнішого втручання є менша ефективність та підвищений ризик ускладнень, асоційованих з гзВАП. Тим не менше, очікувальна тактика допомоги недоношеним немовлятам з ВАП набуває все більшого поширення, оскільки у значної частини таких пацієнтів ВАП закривається спонтанно, а доказів на користь нехірургічного лікування недостатньо. Крім того, такий підхід не асоціюється з вищим ризиком смерті, некротизуючого ентероколіту (НЕК) або ВШК порівняно з будь-якою іншою тактикою лікування. Консервативні неспецифічні лікувальні заходи, спрямовані на закриття ВАП (обмеження рідини, призначення сечогінних ліків тощо), дозволяють уникнути медикаментозних та хірургічних утручань та їх потенційних побічних ефектів лише у частини значно недоношених новонароджених з терміном гестації > 26 тиж., не впливаючи на смертність та якість виживання. Проте, така терапія асоціюється з високим ризиком зневоднення, розвитком гіпонатріємії і підвищенням рівня креатиніну у сироватці крові, а тому рутинно не рекомендується.


Ключові слова


відкрита артеріальна протока; ВАП; лікування; індометацин; ібупрофен; парацетамол; очікувальна тактика; консервативна тактика; значно недоношені новонароджені.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Koch J, Hensley G, Roy L, Brown S, Ramaciotti C, Rosenfeld CR. Prevalence of spontaneous closure of the ductus arteriosus in neonates at a birth weight of 1000 grams or less. Pediatrics. 2006;117(4):1113-21. doi: 10.1542/peds.2005-1528

.2 Clyman RI, Couto J, Murphy GM. Patent ductus arteriosus: are current neonatal treatment options better or worse than no treatment at all? Semin Perinatol. 2012;36(2):123-9. doi: 10.1053/j.semperi.2011.09.022

.3 Lemmers PM, Benders MJ, D'Ascenzo R, Zethof J, Alderliesten T, Kersbergen KJ, et al. Patent Ductus Arteriosus and Brain Volume. Pediatrics [Internet]. 2016[cited 2019 dec 18];137(4):e20153090. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/137/4/e20153090.long

.4 Tosse V, Pillekamp F, Verde P, Hadzik B, Sabir H, Mayatepek E, et al. Urinary NT-proBNP, NGAL, and H-FABP may predict hemodynamic relevance of patent ductus arteriosus in very low birth weight infants. Neonatology. 2012;101(4):260-6. doi: 10.1159/000334826

.5 Sellmer A, Bjerre JV, Schmidt MR, McNamara PJ, Hjortdal VE, Høst B, et al. Morbidity and mortality in preterm neonates with patent ductus arteriosus on day 3. Archs Dis Childh Fetal Neonatal Ed. 2013;98:F505-10. doi: 10.1136/archdischild-2013-303816

.6 Seri I, Kluckow M, Polin RA, editor. Hemodynamics and cardiology: neonatology questions and controversies. 3rd ed. [Internet]. Philadelphia, PA: Elsevier, 2019[cited 2019 Dec 28]. Chapter 23. Shah PS. Pharmacologic management of patent ductus arteriosus in the very preterm neonate. P.411-25. Availabl from: https://www.inkling.com/store/book/seri-hemodynamics-cardiology-3e/

.7 Amin SB, Handley C, Carter-Pokras O. Indomethacin use for the management of patent ductus arteri¬osus in preterms: a web-based survey of practice attitudes among neonatal fellowship program direc¬tors in the United States. Pediatr Cardiol. 2007;28(3):193-200. doi:10.1007/s00246-006-0093-1.

.8 Guimaraes H, Rocha G, Tome T, Anatolitou F, Sarafidis K, Fanos V. Non-steroid anti-inflammatory drugs in the treatment of patent ductus arteriosus in European newborns. J Matern Fetal Neonatal Med. 2009;22(3):77-80. doi: 10.1080/14767050903198314.

.9 Irmesi R, Marcialis MA, Anker JV, Fanos V. Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) in the management of patent ductus arteriosus (PDA) in preterm infants and variations in attitude in clinical practice: a flight around the world. Curr Med Chem. 2014;21(27):3132-52. doi:10.2174/0929867321666140304095434

.10 Variations in management of patent ductus arteriosus and use of echocardiography in preterm neo¬nates <29 weeks gestation: an international survey. Pediatric Academic Societies Meeting. 2017;6-9. Джерело не знайдено

.11 El Hassan NO, Bird TM, King AJ, Ambadwar PB, Jaquiss RD, Kaiser JR, et al. Variation and comparative effectiveness of patent ductus arte¬riosus pharmacotherapy in extremely low birth weight infants. J Neonatal Perinatal Med. 2014;7(3):229-35. doi: 10.3233/NPM-14814015.

.12 Hagadorn JI, Brownell EA, Trzaski JM, Johnson KR, Lainwala S, Campbell BT, et al. Trends and variation in management and outcomes of very low-birth-weight infants with patent ductus arteriosus. Pediatr Res. 2016;80(6):785-92. doi: 10.1038/pr.2016.166.

.13 Lokku A, Mirea L, Lee SK, Shah PS. Trends and outcomes of patent ductus arteriosus treatment in very preterm infants in canada. Am J Perinatol. 2017;34(5):441-50. doi: 10.1055/s-0036-1593351.

.14 Edstedt Bonamy AK, Gudmundsdottir A, Maier RF, Toome L, Zeitlin J, Bonet M, et al. Patent ductus arteriosus treatment in very preterm infants: a European population-based cohort study (EPICE) on variation and outcomes. Neonatology. 2017;111:367-75. doi: 10.1159/000454798

.15 Pacifici GM. Clinical pharmacology of indomethacin in preterm infants: implications in patent ductus arteriosus closure. Paediatr Drugs. 2013;15(5):363-76. doi: 10.1007/s40272-013-0031-7.

.16 Godambe S, Newby B, Shah V, Shah PS. Effect of indomethacin on closure of ductus arteriosus in very-low-birthweight neonates. Acta Paediatr. 2006;95(11):1389-93. doi:10.1080/08035250600615150.

.17 Sangem M, Asthana S, Amin S. Multiple courses of indomethacin and neonatal outcomes in prema¬ture infants. Pediatr Cardiol. 2008;29(5):878-84. doi:10.1007/s00246-007-9166-z.

.18 Clyman RI, Couto J, Murphy GM. Patent ductus arteriosus: are current neonatal treatment options better or worse than no treatment at all? Semin Perinatol. 2012;36(2):123-9. doi: 10.1053/j.semperi.2011.09.022.

.19 Ohlsson A, Shah SS. Ibuprofen for the prevention of patent ductus arteriosus in preterm and/or low birth weight infants. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2019[cited 2019 Dec 18];6:CD004213. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004213.pub4/full doi: 10.1002/14651858.CD004213.pub4.

.20 Ohlsson A, Walia R, Shah SS. Ibuprofen for the treatment of patent ductus arteriosus in preterm or low birth weight (or both) infants. Cochrane Database Syst Rev. 2018;9:CD003481. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD003481.pub7/full doi: 10.1002/14651858.CD003481.pub7.

.21 Mitra S, Florez ID, Tamayo ME, Mbuagbaw L, Vanniyasingam T, Veroniki AA, et al. Association of placebo, indomethacin, ibuprofen, and acetaminophen with closure of hemodynamically significant patent ductus arteriosus in preterm infants: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2018;319(12):1221-38. doi: 10.1001/jama.2018.1896.

.22 Hundscheid T, Onland W, van Overmeire B, Dijk P, van Kaam AHLC, Dijkman KP, et al. Early treatment versus expectative management of patent ductus arteriosus in preterm infants: a multicentre, randomised, non-inferiority trial in Europe (BeNeDuctus trial). BMC Pediatr. 2018;18(1):262. doi: 10.1186/s12887-018-1215-7.

.23 Ohlsson A, Shah PS. Paracetamol (acetaminophen) for patent ductus arteriosus in preterm or low-birth-weight infants. Cochrane Database Syst Rev[Interbet]. 2020 [cited 2020 Jan 29];1:CD010061.Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD010061.pub4/full doi: 10.1002/14651858.CD010061.pub4.

.24 Huang X, Wang F, Wang K. Paracetamol versus ibuprofen for the treatment of patent ductus arteriosus in preterm neonates: a meta-analysis of randomized controlled trials. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(16):2216-22. doi: 10.1080/14767058.2017.1338263.

.25 Fowlie PW, Davis PG, McGuire W. Prophylactic intravenous indomethacin for preventing mortality and morbidity in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2010[cited 2019 Dec 26];7:CD000174. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD000174.pub2/full

.26 Jensen EA, Foglia EE, Schmidt B. Association between prophylactic indomethacin and death or bronchopulmonary dysplasia: A systematic review and meta-analysis of observational studies. Semin Perinatol. 2018;42(4):228-34. doi: 10.1053/j.semperi.2018.05.005.

.27 Schmidt B, Roberts RS, Fanaroff A, Davis P, Kirpalani HM, Nwaesei C, et al. Indomethacin prophylaxis, patent ductus arteriosus, and the risk of bronchopulmonary dysplasia: further analyses from the Trial of Indomethacin Prophylaxis in Preterms (TIPP). J Pediatr. 2006;148(6):730-4. doi: 10.1016/j.jpeds.2006.01.047

.28 Aikio O, Härkin P, Saarela T, Hallman M. Early paracetamol treatment associated with lowered risk of persistent ductus arteriosus in very preterm infants. J Matern Fetal Neonatal Med. 2014;27(12):1252-6. doi: 10.3109/14767058.2013.854327.

.29 Alagarsamy S, Chhabra M, Gudavalli M, Nadroo AM, Sutija VG, Yugrakh D. Comparison of clinical criteria with echocardiographic findings in diagnosing PDA in preterm infants. J Perinat Med. 2005;33(2):161-4. doi: 10.1515/JPM.2005.030

.30 McNamara PJ, Sehgal A. Towards rational management of the patent ductus arteriosus: the need for disease staging. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2007;92(6):F424-7. doi: 10.1136/adc.2007.118117

.31 Cooke L, Steer P, Woodgate P. Indomethacin for asymptomatic patent ductus arteriosus in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2003[cited 2019 Dec 27];2:CD003745. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD003745/full

.32 Knight DB. The treatment of patent ductus arteriosus in preterm infants. A review and overview of randomized trials. Semin NeonatoI. 2001;6:63-73. doi: 10.1053/siny.2000.0036

.33 Farooqui MA, Elsayed YN, Jeyaraman MM, Dingwall O, Tagin M, Zarychanski R, et al. Pre-symptomatic targeted treatment of patent ductus arteriosus in preterm newborns: A systematic review and meta-analysis. J Neonatal Perinatal Med. 2019;12(1):1-7. doi: 10.3233/NPM-17130.

.34 Kluckow M, Jeffery M, Gill A, Evans N. A randomised placebo-controlled trial of early treatment of the patent ductus arteriosus. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2014;99(2):F99-104. doi: 10.1136/archdischild-2013-304695.

.35 Narayanan M, Cooper B, Weiss H, Clyman RI. Prophylactic indomethacin: Factors determining permanent ductus arteriosus closure. Journal Pediatr. 2000;136(3):330-7. doi: 10.1067/mpd.2000.103414

.36 Dani C, Bertini G, Corsini I, Elia S, Vangi V, Pratesi S, et al. The fate of ductus arteriosus in infants at 23-27 weeks of gestation: from spontaneous closure to ibuprofen resistance. Acta Paediatr. 2008;97(9):1176-80. doi: 10.1111/j.1651-2227.2008.00871.x.

.37 Su BH, Lin HY, Huang FK, Tsai ML. Pulmonary hemorrhage in very-low-birth-weight infants. Pediatr Neonatol. 2014;55(4):326-7. doi: 10.1016/j.pedneo.2014.01.005.

.38 Su BH, Lin HY, Huang FK, Tsai ML, Huang YT. Circulatory management focusing on preventing intraventricular hemorrhage and pulmonary hemorrhage in preterm infants. Pediatr Neonatal. 2016;57(6):453-62. doi: 10.1016/j.pedneo.2016.01.001.

.39 Clyman RI, Liebowitz M, Kaempf J, Erdeve O, Bulbul A, Håkansson S, et al. PDA-TOLERATE trial: an exploratory randomized controlled trial of treatment of moderate-to-large patent ductus arteriosus at 1 week of age. J Pediatr [Internet]. 2019[cited 2019 Dec 27];205:41-8.e6. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(18)31283-6/fulltext doi:10.1016/j.jpeds.2018.09.012.

.40 Gudmundsdottir A, Johansson S, Håkansson S, Norman M, Källen K, Bonamy AK. Timing of pharmacological treatment for patent ductus arteriosus and risk of secondary surgery, death or bronchopulmonary dysplasia: a population-based cohort study of extremely preterm infants. Neonatology. 2015;107(2):87-92. doi: 10.1159/000367887

.41 Sosenko IRS, Fajardo MF, Nelson N, Bancalari E. Timing of patent ductus arteriosus treatment and respiratory outcome in premature infants: a double-blind randomized controlled trial. J Pediatr. 2012;160(6):929-35. doi: 10.1016/j.jpeds.2011.12.031

.42 Benitz WE. Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Pediatrics[Intednet]. 2016[cited 2019 Dec 18];137(1):e20153730. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/137/1/e20153730.long

.43 Sallmon H, Koehne P, Hansmann G. Recent advances in the treatment of preterm newborn infants with patent ductus arteriosus. Clin Perinatol. 2016;43(1):113-29. doi: 10.1016/j.clp.2015.11.008.

.44 Jhaveri N, Moon-Grady A, Clyman RI. Early surgical ligation versus a conservative approach for management of patent ductus arteriosus that fails to close after indomethacin treatment. J Pediatr. 2010;157(3):381-7.e1. doi:10.1016/j.jpeds.2010.02.062.

.45 Ngo S, Profit J, Gould JB, Lee HC. Trends in patent ductus arteriosus diagnosis and Management for Very low Birth Weight Infants. Pediatrics [Internet]. 2017[cited 2019 Oct 15];139(4):e20162390. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/139/4/e20162390.long

.46 Rolland A, Shankar-Aguilera S, Diomandé D, Zupan-Simunek V, Boileau P. Natural evolution of patent ductus arteriosus in the extremely preterm infant. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2015;100(1):F55-8. doi: 10.1136/archdischild-2014-306339.

.47 Herrman K, Bose C, Lewis K, Laughon M. Spontaneous closure of the patent ductus arteriosus in very low birth weight infants following discharge from the neonatal unit. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2009;94(1):F48-50. doi: 10.1136/adc.2007.129270.

.48 Semberova J, Sirc J, Miletin J, Kucera J, Berka I, Sebkova S, et al. Spontaneous Closure of Patent Ductus Arteriosus in Infants =1500 g. Pediatrics [Internet]. 2017[cited 2019 Dec 15];140(2). pii: e20164258. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/140/2/e20164258.long

.49 Sung SI, Chang YS, Chun JY, Yoon SA, Yoo HS, Ahn SY, et al. Mandatory closure versus nonintervention for patent ductus arteriosus in very preterm infants. J Pediatr[Internet]. 2016[cited 2019 Dec 12];177:66-71.e1. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(16)30412-7/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2016.06.046.

.50 Smith A, McNamara PJ, El-Khuffash AF. Non-pharmacological management of a hemodynamically significant patent ductus arteriosus. Semin Fetal Neonatal Med. 2018;23(4):245-9. doi: 10.1016/j.siny.2018.03.008.

.51 Bell EF, Acarregui MJ. Restricted versus liberal water intake for preventing morbidity and mortality in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2014[cited 2019 Dec 12];12:CD000503. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD000503.pub3/full

.52 De Buyst J, Rakza T, Pennaforte T, Johansson AB, Storme L. Hemodynamic effects of fluid restriction in preterm infants with significant patent ductus arteriosus. J Pediatr. 2012;161(3):404-8. doi: 10.1016/j.jpeds.2012.03.012.

.53 Mariani G, Cifuentes J, Carlo WA. Randomized trial of permissive hypercapnia in preterm infants. Pediatrics. 1999;104(5 Pt 1):1082-8.

.54 Noori S, Patel D, Friedlich P, Siassi B, Seri I, Ramanathan R. Effects of low oxygen saturation limits on the ductus arteriosus in extremely low birth weight infants. J Perinatol. 2009;29(8):553-7. doi: 10.1038/jp.2009.60.

.55 Saugstad OD, Aune D. Optimal oxygenation of extremely low birth weight infants: a meta-analysis and systematic review of the oxygen saturation target studies. Neonatology. 2014;105(1):55-63. doi: 10.1159/000356561.

.56 Borràs-Novell C, Riverola A, Aldecoa-Bilbao V, Izquierdo M, Domingo M, Iriondo M. Clinical outcomes after more conservative management of patent ductus arteriosus in preterm infants. J Pediatr (Rio J)[Internet]. 2018[cited 2019 Oct 13];10. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0021755718308192?via%3Dihub

.57 Wickremasinghe AC, Rogers EE, Piecuch RE, Johnson BC, Golden S, Moon-Grady AJ, et al. Neurodevelopmental outcomes following two different treatment approaches (early ligation and selective ligation) for patent ductus arteriosus. J Pediatr. 2012;161(6):1065-72. doi:10.1016/j.jpeds.2012.05.062

.58 Jhaveri, N, Moon-Grady A, Clyman RI. Early surgical ligation versus a conservative approach for management of patent ductus arteriosus that fails to close after indomethacin treatment. J Pediatr. 2010;157(3):381-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2010.02.062.




Copyright (c) 2020 S. O. Potsiurko, D. O. Dobryanskyy, L. B. Sekretar

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.