ПРОФІЛАКТИКА ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗДОРОВ`ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • G. Beketova Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Україна
  • K. Savinova Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.7

Ключові слова:

здоров’язберігаючі технології, шкільна дезадаптація

Анотація

Знаходження шляхів подолання шкільної дезадаптації є важливою і актуальною проблемою для охорони здоров’я дітей. У зв’язку с цим активно розробляються здоров’язберігаючі технології, впровадження яких дозволяє зберегти той рівень здоров’я, з яким дитина прийшла до школи. Мета. Оцінити вплив здоров’язберігаючої технології «Навчання у русі» як метод профілактики шкільної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку.     

Матеріали і методи дослідження. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в початковій школі (2013 р.), через 1 і 2 роки навчання (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії №287 м. Києва, де впроваджена авторська здоров’язберігаюча технологія “Навчання у русі” професора О.Д. Дубогай (основна група (n=65), та в ЗОШ №3 м. Боярка Київської області, де  таку технологію не застосовували (група контролю (n=88). Після закінчення початкової школи задовільну адаптацію в основній групі згідно показника індексу Баєвського мали 97,2% школярів, тоді як в групі порівняння – лише 33,3%. Для визначення індивідуальних психологічних особливостей школярів та наявності шкільної дезадаптації використовували  спеціально-орієнтовані методики: анкета для оцінки рівня шкільної мотивації. (Н.Г.Лусканової), тест шкільної тривожності Філіпса, проективний тест тривожності Р. Теммл, М. Доркі, В. Амена,  анкетування батьків. При виконанні тесту Лусканової на початку навчання обох групах превалювали діти  з середнім рівнем мотивації до навчання в школі – 83,1% в основній групі та 76,1 % в групі порівняння. По закінченні  4  року навчання після здоров’язберігаючої технології «Навчання у русі» в основній групі учнів з низькою мотивацією до навчання та проявами шкільної дезадаптації не було, а відмічено зростання частки дітей з високою мотивацією з 12,3 % до 27%. В той же час в групі порівняння виросла питома вага дітей з низькою мотивацією з 6,9% до 15%. За роки спостереження за даними проективного тесту Р.Тєммл, М. Доркі та В. Амен спостерігалось достовірне зниження дітей з високим рівнем тривожності в основній групі з 46,1% до 9,2%, а в групі порівняння кількість дітей з високим рівнем тривожності виросло до 55,7%. Через 4 роки застосування ЗЗТ в основній групі спостерігалась позитивна динамика щодо зниження кількості дітей з високим рівнем тривожності, особливо в позиціях страху невідповідності очікуванням оточення (з 40% до 4,6%), низькою фізіологічною опірністю до стресових ситуацій (з 26,1% до 4,6%), страхом ситуації перевірки знань (з 24,1% до 6,1%). У групі порівняння питома вага дітей з високим рівнем тривожності навпаки виросла, що негативно впливає як на загальний стан здоровя учнів так на шкільну успішність.

Висновок. Застосування здоров’язберігаючої технології забезпечує можливість успішного вирішення проблеми профілактики шкільної дезадаптація в напрямку попередження виникнення тривожності або її зниження до оптимальних показників.

Посилання

.1 Dziubko LV. Psykholohichni problemy perekhodu uchniv z molodshoi do osnovnoi shkoly [Psychological problems of students' transition from junior to primary school]. Problemy suchasnoi psykholohii. 2010;10:911-22 (in Ukrainian).

.2 Kvashnina LV. Poniattia adaptatsii i adaptovanist' yak intehratyvnyi pokaznyk zdorov’ia (ohliad literatury) [The concept of adaptation and adaptability as an integrative indicator of health (review of literature)]. Perynatolohiia i pediatriia. 2000;1:14-7 (in Ukrainian).

.3 Maksymenko SD, redaktor. Problemy osvity: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka Natsionalnoi APN Ukrainy. T.XV, ch.4. Kyiv: «HNOZIS»; 2013. Maksym OV. Psykholohichni mekhanizmy adaptatsii ditei z porushenniamy rozvytku samorehuliatsii do sotsiokulturnoho seredovyshcha [Psychological mechanisms of adaptation of children with disorders of self-regulation development to socio-cultural environment]; s. 34-40 (in Ukrainian).

.4 Martyniuk VIu, Zinchenko SM. Minimalna mozkova dysfunktsiia [Minimal cerebral dysfunction]. Kyiv: Intermed; 2011.168с. (in Ukrainian).

.5 Niankovskyi SL, Yatsula MS. Znyzhenyi apetyt yak marker shkilnoi dezadaptatsiia: shliakhy diahnostyky i likuvannia [Reduced appetite as a marker of school disadaptation: the ways of diagnosis and treatment]. Sovremennaja pediatrija. 2009;1:93-9 (in Ukrainian).

.6 Sorokina VV. Psihologicheskoe neblagopoluchie detej v nachal'noj shkole. Diagnostika i puti preodolenija [Psychological disadvantage of children in primary school. Diagnostics and ways to overcome]. 2d ed. Moscow: Genezis; 2007. 191с. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-14

Як цитувати

Beketova, G., & Savinova, K. (2018). ПРОФІЛАКТИКА ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗДОРОВ`ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 8(4(30), 37–42. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.7