НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ

Автор(и)

  • T. K. Mavropulo ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.3.29.2018.11

Ключові слова:

недоношені діти, некротичний ентероколіт, діагностика.

Анотація

Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.

В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії, покращення діагностичних підходів, за допомогою яких виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але для поліпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.

Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК,  погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.

Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші.

Посилання

.1 Gordon PV, Swanson JR. Necrotizing enterocolitis is one disease with many origins and potential means of prevention. Pathophysiology. 2014;21(1):13-9. doi: 10.1016/j.pathophys.2013.11.015.

.2 Patel AL, Trivedi S, Bhandari NP, Ruf A, Scala CM, Witowitch G, et al. Reducing necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants using quality improvement methods. J Perinatol. 2014;34(11):850-7. doi: 10.1038/jp.2014.123.

.3 Luig M, Lui K. Epidemiology of necrotizing enterocolitis - Part I: Changing regional trends in extremely preterm infants over 14 years. J Paediatr Child Health. 2005;41(4):169-73. doi: 10.1111 / j.1440-1754. 2005 .00582.x.

.4 Niño DF, Sodhi CP, Hackam DJ. Necrotizing enterocolitis: new insights into pathogenesis and mechanisms. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2016;13(10):590-600. doi:10.1038/nrgastro.2016.119.

.5 Clark RH, Gordon P, Walker WM, Laughon M, Smith PB, Spitzer AR. Characteristics of patients who die of necrotizing enterocolitis. J Perinatol. 2012;32(3):199-204. doi: 10.1038/jp.2011.65.

.6 Abdullah F, Zhang Y, Camp M, Mukherjee D, Gabre-Kidan A, Colombani PM, et al. Necrotizing enterocolitis in 20,822 infants: analysis of medical and surgical treatments. Clin Pediatr (Phila). 2010;49(2):166-71. doi: 10.1177/0009922809349161.

.7 Stoll BJ, Hansen NI, Bell EF, Walsh MC, Carlo WA, Shankaran S, et al. Trends in care practices, morbidity, and mortality of extremely preterm Neonates, 1993-2012. JAMA. 2015;314(10):1039-51. doi: 10.1001/jama.2015.10244.

.8 Neu J, Pammi M. Pathogenesis of NEC: Impact of an altered intestinal microbiome. Semin Perinatol. 2017;41(1):29-35. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.015.

.9 Patole SK, de Klerk N. Impact of standardised feeding regimens on incidence of neonatal necrotising enterocolitis: a systematic review and meta-analysis of observational studies. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed [Internet]. 2005[cited 2018 Apr 25];90(2):F147-51. Available from: https://fn.bmj.com/content/90/2/F147 doi: 10.1136/adc.2004.059741.

.10 Kastenberg ZJ, Sylvester KG. The surgical management of necrotizing enterocolitis. Clin Perinatol. 2013;40(1):135-48. doi: 10.1016/j.clp.2012.12.011.

.11 Aguayo P, Fraser JD, Sharp S, St Peter SD, Ostlie DJ. Stomal complications in the newborn with necrotizing enterocolitis. J Surg Res. 2009;157(2):275-8. doi: 10.1016/j.jss.2009.06.005.

.12 Amin SC, Pappas C, Iyengar H, Maheshwari A. Short bowel syndrome in the NICU. Clin Perinatol. 2013;40(1):53-68. doi: 10.1016/j.clp.2012.12.003.

.13 Lee I, Neil JJ, Huettner PC, Smyser CD, Rogers CE, Shimony JS, et al. The impact of prenatal and neonatal infection on neurodevelopmental outcomes in very preterm infants. J Perinatol. 2014;34(10):741-7. doi: 10.1038/jp.2014.79.

.14 Heida FH, Stolwijk L, Loos MH, van den Ende SJ, Onland W, van den Dungen FA, et al. Increased incidence of necrotizing enterocolitis in the Netherlands after implementation of the new Dutch guideline for active treatment in extremely preterm infants: Results from three academic referral centers. J Pediatr Surg. 2017;52(2):273-6. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2016.11.024.

.15 Yee WH, Soraisham AS, Shah VS, Aziz K, Yoon W, Lee SK. Incidence and timing of presentation of necrotizing enterocolitis in preterm infants. Pediatrics [Internet]. 2012[cited 2018 Apr 25];129(2):e298304. Available from: http://pediatrics.aappublications.org/content/129/2/e298 doi: 10.1542/peds.2011-2022.

.16 Juhl SM, Hansen ML, Fonnest G, Gormsen M, Lambaek ID, Greisen G. Poor validity of the routine diagnosis of necrotising enterocolitis in preterm infants at discharge Acta Paediatr. 2017;106(3):394-8. doi: 10.1111/apa.13541.

.17 Isayama T, Lee SK, Mori R, Kusuda S, Fujimura M, Ye XY, et al. Comparison of mortality and morbidity of very low birth weight infants between Canada and Japan. Pediatrics [Internet]. 2012[cited 2018 Mar 12];130(4):e957-65. Available from: http://pediatrics.aappublications.org/content/130/4/e957 doi: 10.1542/peds.2012-0336.

.18 Eaton S. Necrotizing enterocolitis symposium: Epidemiology and early diagnosis. J Pediatr Surg. 2017;52(2):223-5. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2016.11.013.

.19 Bell MJ. Emerging trends in neonatal intestinal disease. J Perinatol. 2008;28(5):383. doi: 10.1038/jp.2008.13.

.20 Walsh MC, Kliegman RM. Necrotizing enterocolitis: treatment based on staging criteria. Pediatr Clin North Am. 1986;33(1):179-201. https://doi.org/10.1016/S0031-3955(16)34975-6.

.21 Gordon PV, Swanson JR, MacQueen BC, Christensen RD. A critical question for NEC researchers: Can we create a consensus definition of NEC that facilitates research progress? Semin Perinatol. 2017;41(1):7-14. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.013.

.22 Gordon PV, Swanson JR, Attridge JT, Clark R. Emerging trends in acquired neonatal intestinal disease: is it time to abandon Bell's criteria? J Perinatol. 2007;27(11):661-71. doi: 10.1038/sj.jp.7211782.

.23 Gephart SM, Gordon PV, Penn AH, Gregory KE, Swanson JR, Maheshwari A, et al. Changing the paradigm of defining, detecting, and diagnosing NEC: Perspectives on Bell′s stages and biomarkers for NEC. Semin Pediatr Surg. 2018;27(1):3-10. doi:10.1053/j.sempedsurg.2017.11.002.

.24 Christensen RD, Lambert DK, Baer VL, Gordon PV. Necrotizing enterocolitis in term infants. Clin Perinatol. 2013;40(1):69-78. doi: 10.1016/j.clp.2012.12.007.

.25 Gordon P, Christensen R, Weitkamp JH, Maheshwari A. Mapping the New World of Necrotizing Enterocolitis (NEC): Review and Opinion. EJ Neonatol Res. 2012;2(4):145-72.

.26 Patel RM, Knezevic A, Shenvi N, Hinkes M, Keene S, Roback JD, et al. Association of red blood cell transfusion, anemia, and necrotizing enterocolitis in very low-birth-weight infants. JAMA. 2016;315(9):889-97. doi: 10.1001/jama.2016.1204.

.27 Christensen RD, Lambert DK, Gordon PV, Baer VL, Gerday E, Henry E. Neonates presenting with bloody stools and eosinophilia can progress to two different types of necrotizing enterocolitis. J Perinatol. 2012;32(11):874-9. doi: 10.1038/jp.2011.163.

.28 Hackam D, Caplan M, Necrotizing Enterocolitis: Pathophysiology from a historical context. Semin Pediatr Surg. 2018;27(1):11-8. doi: 10.1053/j.sempedsurg.2017.11.003.

.29 Robinson JR, Rellinger EJ, Hatch LD, Weitkamp JH, Speck KE, Danko M, et al. Surgical necrotizing enterocolitis. Semin Perinatol. 2017;41(1):70-9. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.020.

.30 Hull MA, Fisher JG, Gutierrez IM, Jones BA, Kang KH, Kenny M, et al. Mortality and management of surgical necrotizing enterocolitis in very low birth weight neonates: a prospective cohort study. J Am Coll Surg. 2014;218(6):1148-55. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2013.11.015.

.31 Lu P, Sodhi CP, Hackam DJ. Toll-like receptor regulation of intestinal development and inflammation in the pathogenesis of necrotizing enterocolitis. Pathophysiology. 2014;21(1):81-93. doi: 10.1016/j.pathophys.2013.11.007.

.32 Pammi M, Cope J, Tarr PI, Warner BB, Morrow AL, Mai V, et al. Intestinal dysbiosis in preterm infants preceding necrotizing enterocolitis: a systematic review and meta-analysis. Microbiome. 2017;5(1):31. doi: 10.1186/s40168-017-0248-8.

.33 Elgin TG, Kern SL, McElroy SJ. Development of the neonatal intestinal microbiome and its association with necrotizing enterocolitis. Clin Ther. 2016;38(4):706-15. doi: 10.1016/j.clinthera.2016.01.005.

.34 Neu J. Necrotizing enterocolitis: the mystery goes on. Neonatology. 2014;106(4):289-95. doi: 10.1159/000365130. Epub 2014 Aug 20.

.35 Gephart SM, Spitzer AR, Effken JA, Dodd E, Halpern M, McGrath JM. Discrimination of GutCheck (NEC): a clinical risk index for necrotizing enterocolitis. J Perinatol. 2014;34(6):468-75. doi: 10.1038/jp.2014.37.

.36 Samuels N, van de Graaf RA, de Jonge RCJ, Reiss IKM, Vermeulen MJ. Risk factors for necrotizing enterocolitis in neonates: a systematic review of prognostic studies. BMC Pediatr. 2017;17(1):105. doi: 10.1186/s12887-017-0847-3.

.37 Remon J, Kampanatkosol R, Kaul RR, Muraskas JK, Christensen RD, Maheshwari A. Acute drop in blood monocyte count differentiates NEC from other causes of feeding intolerance. J Perinatol. 2014;34(7):549-54. doi: 10.1038/jp.2014.52. Epub 2014 Mar 27.

.38 Christensen RD, Wiedmeier SE, Baer VL, Henry E, Gerday E, Lambert DK, et al. Antecedents of Bell stage III necrotizing enterocolitis. J Perinatol. 2010;30(1):54-7. doi: 10.1038/jp.2009.93.

.39 Gregory KE, Deforge CE, Natale KM, Phillips M, Van Marter LJ. Necrotizing enterocolitis in the premature infant: neonatal nursing assessment, disease pathogenesis, and clinical presentation. Adv Neonatal Care. 2011;11(3):155-64; quiz 165-6. doi: 10.1097/ANC.0b013e31821baaf4.

.40 Gephart SM, Fleiner M, Kijewski A. The ConNECtion between abdominal signs and necrotizing enterocolitis in infants 501 to 1500 g. Adv Neonatal Care. 2017;17(1):53-64. doi: 10.1097/ANC.0000000000000345.

.41 Battersby C, Longford N, Costeloe K, Modi N. Development of a gestational age-specific case definition for neonatal necrotizing enterocolitis. JAMA Pediatr. 2017;171(3):256-63. doi:10.1001/jamapediatrics.2016.3633.

.42 Yang G, Wang Y, Jiang X. Diagnostic value of intestinal fatty-acid-binding protein in necrotizing enterocolitis: A systematic review and meta-analysis. Indian J Pediatr. 2016;83(12-13):1410-19. doi: 10.1007/s12098-016-2144-9.

.43 Maheshwari A. Immunologic and hematological abnormalities in necrotizing enterocolitis. Clin Perinatol. 2015;42(3):567-85. doi: 10.1016/j.clp.2015.04.014.

.44 MacQueen BC, Christensen RD, Yost CC, Lambert DK, Baer VL, Sheffield MJ, et al. Elevated fecal calprotectin levels during necrotizing enterocolitis are associated with activated neutrophils extruding neutrophil extracellular traps. J Perinatol. 2016;36(10):862-9. doi: 10.1038/jp.2016.105.

.45 Pergialiotis V, Konstantopoulos P, Karampetsou N, Koutaki D, Gkioka E, Perrea DN, et al. Calprotectin levels in necrotizing enterocolitis: a systematic review of the literature. Inflamm Res. 2016;65(11):847-52. doi: 10.1007/s00011-016-0963-9.

.46 MohanKumar K, Namachivayam K, Ho TT, Torres BA, Ohls RK, Maheshwari A. Cytokines and growth factors in the developing intestine and during necrotizing enterocolitis. Semin Perinatol. 2017;41(1):52-60. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.018.

.47 Gilfillan M, Bhandari V. Biomarkers for the diagnosis of neonatal sepsis and necrotizing enterocolitis: Clinical practice guidelines. Early Hum Dev. 2017;105:25-33. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2016.12.002.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-26

Як цитувати

Mavropulo, T. K. (2018). НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 8(3(29), 62–68. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.3.29.2018.11

Номер

Том 8 № 3(29) (2018): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 T. K. Mavropulo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.