ПРЕДИКТОРИ ИНВАЛИДНОСТІ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ У РАННЬОМУ ВІЦІ

O. Riga, I. Gordiienko

Анотація


Практичному лікарю неможливо дати чіткі рекомендації щодо траєкторії подальшого розвитку недоношеної дитини. Незважаючи на багатий накопичений досвід ризиків порушення розвитку у недоношених дітей, пошук його предикторів триває.
Мета полягала в оцінці розвитку недоношених немовлят у ранньому дитинстві та прогнозуванні інвалідності. Матеріали та методи. Дані про 172 дітей були оброблені. Вивчено перинатальний анамнез, електроенцефалографічні показники та результати оцінками розвитку KID-RCDI-2000. Для визначення предикторів інвалідності у маленьких дітей був використаний багатомірний статистичний логістичний регресійний аналіз. Результати. Прогностичні чинники інвалідності (з 38 клінічних та інструментальних характеристик) включали бронхолегеневу дисплазію, паттерни електроенцефалографії такі, як дельта- та тета-ритм, а також затримку розвитку у період до 12-місячного віку. Висновок. Інструмент прогнозування затримку розвитку та інвалідності у дітей, народжених передчасно, був встановлений кількома логістичними регресіями. Основними предикторами є клінічні, інструментальні (стандартні ЕЕГ) та результати розвитку шкали. Це дозволяє практикуючому лікареві зосередити увагу на розвитку дитини та застосуванні у дітей з затримками розвитку раннього втручання або реабілітаційних послуг.


Ключові слова


недоношена дитина; інвалідність; предиктори; раннє дитинство.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Baumann N, Bartmann P, Wolke D. Health-Related Quality of Life Into Adulthood After Very Preterm Birth. Pediatrics. 2016;137(4):e20153148. doi: 10.1542/peds.2015-3148.

.2 Saigal S. Quality of life of former premature infants during adolescence and beyond. Early Hum Dev. 2013;89(4):209-13. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2013.01.012.

.3 Saigal S. Functional outcomes of very premature infants into adulthood. Semin Fetal Neonatal Med. 2014;19(2):125-30. doi: 10.1016/j.siny.2013.11.001.

.4 Verrips E, Vogels T, Saigal S, Wolke D, Meyer R, Hoult L, et al. Health-related quality of life for extremely low birth weight adolescents in Canada, Germany, and the Netherlands. Pediatrics. 2008;122(3):556-61.

.5 A World Bank Group Flagship Report. World Development Report 2015. Mind, Society, and Behavior [Internet]. Washington; 2015. Chapter 5, Early childhood development. [cited 2018 Feb 3]; p.98-109. Available from: http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/Publications/WDR/WDR%202015/WDR-2015-Full-Report.pdf.

.6 Christensen DL, Schieve LA, Devine O, Drews-Botsch C. Socioeconomic status, child enrichment factors, and cognitive performance among preschool-age children: results from the

.7 Follow-Up of Growth and Development Experiences study. Res Dev Disabil. 2014;35(7):1789-801.

.8 Lawn JE, Blencowe H, Oza S, You D, Lee AC, Waiswa P, et al. Every Newborn: progress, priorities, and potential beyond survival. Lancet. 2014;384(9938):189-205. doi: 10.1016/S0140-6736(14)60496-7.

.9 Hadders-Algra M. Early Diagnosis and Early Intervention in Cerebral Palsy. Front Neurol. 2014;5:185. doi: 10.3389/fneur.2014.00185.

.10 Papile LA, et al. Intraventricular hemorrhage in very low birth weight infants: associated risk factors and outcome in the neonatal period. J Pediatr. 1978;92:529.?не знайдено

.11 Polin MD, Richard A, Spitzer MD, Alan R. Fetal & neonatal secrets. 2nd ed. Elsevier: Mosby Philadelphia; 2007. 499 p.

.12 Program KID RCDI for assessment of child development. The e-resource available at: http://www.eii.ru/informacionnyj_centr/voprosnik_kid_i_rcdi/

.13 Luders H, Noachtar S, editors. Atlas and Classification of Electro encephalo graphy. Philadelphia: WB Saunders; 2000. 203р.

.14 Engle WA. Age Terminology During the Perinatal Period. Pediatrics. 2004;114(5):1362-4.

Centers for Disease Control and Prevention. Developmental Screening. Available from: http://www.cdc.gov/ncbddd/child/devtool.htm

.15 Stark AR, Adamkin DH, Batton DG, Bell EF, Bhutani VK, Denson SE, et al. Hospital discharge of the high‐risk neonate. Pediatrics. 2008;122(5):1119-26. doi: 10.1542/peds.2008-2174.

.16 Ancel PY, Livinec F, Larroque B, Marret S, Arnaud C, Pierrat V, et al. Cerebral palsy among very preterm children in relation to gestational age and neonatal ultrasound abnormalities: the EPIPAGE cohort study. Pediatrics. 2006;117(3):828-35.

.17 Constantinou JC, Adamson-Macedo EN, Mirmiran M, Fleisher BE. Movement, imaging and neurobehavioral assessment as predictors of cerebral palsy in preterm infants. J Perinatol. 2007, 27(4):225-9 doi: 10.1038/sj.jp.7211664.

.18 Leijser LM, Vein AA, Liauw L, Strauss T, Veen S, Wezel-Meijler GV. Prediction of short-term neurological outcome in full-term neonates with hypoxic-ischaemic encephalopathy based on combined use of electroencephalogram and neuro-imaging. Neuropediatrics. 2007;38(5):219-71. doi: 10.1055/s-2007-992815.

.19 Skiöld B, Eriksson C, Eliasson AC, Adén U, Vollmer B. General movements and magnetic resonance imaging in the prediction of neuromotor outcome in children born extremely preterm. Early Hum Dev. 2013;89(7):467-72. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2013.03.014.

.20 Identifying infants and young children with developmental disorders in the medical home: an algorithm for developmental surveillance and screening. Pediatrics. 2006;118:1808-9. doi: 10.1542/peds.2006-1231




DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.1.27.2018.2

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2018 O. Riga, I. Gordiienko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.