ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ ПОРУШЕННЯ ПОСТНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ У ПІЗНІХ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Ie. Ie. Shunko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • V. V. Krasnov Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • N. P. Honcharuk Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • O. I. Sirenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • Yu. Yu. Krasnova Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • O. T. Laksa Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.3

Ключові слова:

пізні недоношені діти, постнатальна адаптація, фактори ризику, прогностична модель.

Анотація

Вступ. Актуальність теми обумовлена високою частотою народження пізніх недоношених дітей (близько 75 % від усіх передчасно народжених), розвитком патологічних станів у ранньому неонатальному періоді та пошуком шляхів попередження народження пізніх недоношених дітей з порушенням адаптації.
Мета дослідження: розробити алгоритм прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації на підставі визначення провідних факторів ризику порушення адаптації у пізніх недоношених дітей.
Матеріали та методи. У 158 пізніх недоношених дітей з порушеннями (n = 97) та без порушень постнатальної адаптації (n = 61) проаналізовано 64 клініко-анамнестичні показники стану здоров’я матерів, перебігу вагітності та пологів та стану пізніх недоношених дітей після народження.
Результати. Виділені 9 провідних факторів ризику порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей: стан при народженні середньої тяжкості або тяжкий (значимість - 5,46), неможливість раннього грудного вигодовування (3,43), народження шляхом операції кесарського розтину (2,42), потреба у проведенні початкової та реанімаційної допомоги (2,35), дистрес плода (1,97), плацентарна дисфункція (1,83), маса при народженні менше 10 перцентилів (1,53), прееклампсія вагітних (1,43), оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині менше 7 балів (1,33).
Висновки. Запропонована модель прогнозування має високий рівень значущості (R=0,97), середню чутливість (0,70), та високу специфічність (0,97), що свідчить про можливість застосування розробленої моделі прогнозування в практичній медицині.

Посилання

.1 Shun'ko YeIe. Stratehichni napriamky medychnoi dopomohy novonarodzhenym v Ukraini [Stratrgic directions of health care for newborns in Ukraine]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2014;4(3):11-4. (in Ukrainian).

.2 Znamens'ka TK, Nikulina LI, Rudenko NH, Vorobiova OV. Analiz roboty perynatal'nykh tsentriv u vykhodzhuvanni peredchasno narodzhenykh ditei v Ukraini [Work analysis of perinatal centers in preterm infants nursing in Ukraine]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2017;7(2):5-11. (in Ukrainian).

.3 Loftin RW, Habli M, Snyder CC, Cormier CM, Lewis DF, De Franco EA. Late Preterm. Birth Rev Obstet Gynecol [Internet]. 2010 [cited 2017 Nov 2];3(1):10-9. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2876317/

.4 Yurdakök M. Surfactant therapy in late preterm infants. Journal of Pediatric and Neonatal Individualized Medicine [Internet]. 2013 [cited 2017 Nov 2]; 2(2):e020219. Available from: http://www.jpnim.com/index.php/jpnim/article/viewFile/020219/90 doi: 10.7363/020219

.5 Mclntire DD, Leveno KJ. Neonatal Mortality and Morbidity Rates in Late Preterm Births Compared With Births at Term. Obstetrics & Gynecology. 2008;111(1): 35-41

.6 Boyle EM, Johnson S, Manktelow B, Seaton SE, Draper ES, Smith LK, et al. Neonatal outcomes and delivery of care for infants born late preterm or moderately preterm: a prospective population-based study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed [Internet]. 2015 [update 2015 Apr 01; cited 2017 Oct 28]. Available from: http://fn.bmj.com/content/early/2015/04/01/archdischild-2014-307347

.7 Kugelman A, Colin A. Late preterm infants: near term but still in a critical Developmental Time period. Pediatrics [Internet]. 2013 [cited 2017 Oct 28]; 132(4):741-51. Available from: http://pediatrics.aappublications.org/content/132/4/741

.8 De Carolis PM, Pinna G, Cocca C, Rubortone SA, Romagnoli C, Bersani I, et al. The transition from intra to extra-uterine life in late preterm infant: a single-center study. Ital J Pediatr [Internet]. 2016 [cited 2017 Oct 28]; 42:87. Available from:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5034543/pdf/13052_2016_Article_293.pdf

.9 Azarova EV, Vjalkova AA, Kosmovich TV, Dimova SG, Bondar' EA. Rannjaja neonatal'naja adaptacija: jetiologicheskie, patogeneticheskie i klinichkskie aspekty [Early neonatal adaptation: etiological, pathogenetic and clinical aspects]. Bjulleten' Orenburgskogo nauchnogo centra UrO RAN. [Internet]. 2015 [citirovano 2017 Okt 23];1:1-19. Dostupno:

https://cyberleninka.ru/article/v/rannyaya-neonatalnaya-adaptatsiya-etiologicheskie-patogeneticheskie-i-klinicheskie-aspekty . (in Russian).

.10 Amosov NM, Sydarenko LN, Mintser OP. Faktory ryzyku protezuvannia mitral'noho klapana [Risk factors for mitral valve prosthesis]. Hrudna khirurhiia. 1975; 3:9-16. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-27

Як цитувати

Shunko, I. I., Krasnov, V. V., Honcharuk, N. P., Sirenko, O. I., Krasnova, Y. Y., & Laksa, O. T. (2017). ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ ПОРУШЕННЯ ПОСТНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ У ПІЗНІХ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 7(4(26), 19–23. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.3

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають