PFAPA-СИНДРОМ У ДІТЕЙ: ВИДАЛЯТИ ЧИ ЗБЕРІГАТИ МИГДАЛИКИ?

Автор(и)

  • S. A. Levytska Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.5

Ключові слова:

PFAPA, тонзилектомія, діти

Анотація

Етіологія PFAPA-синдрому все ще залишається невідомою і тому досі не існує специфічного лабораторного тесту чи специфічного лікування хвороби. В літературі описані випадки успішного лікування пацієнтів з PFAPA-синдромом шляхом проведення тонзилектомії, проте їх рівень доказовості недостатній для того, щоб PFAPA-синдром можна було вважати показом щодо проведення тонзилектомії.
Maтеріал і методи.
Для визначення частоти PFAPA-синдрому серед дітей, скерованих на проведення планової тонзилектомії, а також для визначення ефективності тонзилектомії при лікуванні дітей з PFAPA-синдромом проведений аналіз результатів обстеження і лікування 216 дітей. Для оцінки бактеріальної складової в розвитку тонзиліту проводили визначення ревмопроб та ідентифікацію бета-гемолітичного стрептококу в глотці. PFAPA-синдром діагностували на підставі критеріїв Томас. Для диференціації PFAPA-епізодів та інших випадків захворювань горла створена і апробована спеціальна анкета.
Ефективність тонзилектомії визначали за допомогою підрахунку кількості епізодів інфекції верхніх дихальних шляхів, кількості курсів антибактеріальної терапії і кількості днів, протягом котрих дитина не відвідувала школу/садочок через захворювання горла протягом року після тонзилектомії.
Результати.
Згідно критеріїв Томас PFAPA-синдром діагностований у 6 дітей (3,3%). Середній вік пацієнтів з PFAPA-синдромом - 4 роки. Середній період між фебрильними епізодами - 28 днів.
За результатами обстеження сформовано дві групи: в першу групу ввійшли 23 дитини із бактеріальним генезом тонзиліту (наявні гемолітичний стрептокок у ротоглотці і підвищення титру антистрептолізину О); в другу - 6 дітей із симптомами, оціненими як PFAPA-синдром.
Апробація розробленої анкети показала, що сума балів у дітей першої групи коливалася від 8 до 20, у дітей з PFAPA-синдромом - від 22 до 32 балів.
Через рік після операції чотири і більше епізодів інфекції горла виявлено у 4 дітей (17,4%) першої групи. Середня кількість курсів антибіотикотерапії за рік знизилася з 6,4 до 1,8.
Повне зникнення фебрильних епізодів через рік після операції зафіксовано в п’яти випадках PFAPA-синдрому. В однієї дитини збереглися епізоди фебрильної температури, але інтервал між епізодами зріс з 26 до 90 днів. Кількість випадків інфекцій верхніх дихальних шляхів в цій групі зменшилася з 9,5 до 0,7; кількість курсів антибактеріальної терапії - з 10,3 до 1,4; кількість днів, протягом котрих дитина не відвідувала школу/садочок через захворювання горла - з 68,4 до 14,8.
Заключення.
Частота PFAPA-синдрому серед тонзилектомованих дітей склала 3,3%.
Розроблена анкета покращує процес диференційної діагностики епізодів інфекції горла у дітей. Так, загальна сума балів менше 10 може вказувати на бактеріальне походження хронічного тонзиліту, натомість сума балів більше 24 вказує на високу ймовірність PFAPA-синдрому.
Тонзилектомія виявилася ефективним методом лікування дітей із PFAPA-синдромом.

Посилання

.1 Semianchuk VB. Periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis and cervical adenitis (pfapa) syndrome in children. Wiad Lek. 2017;70(1):144-7.

.2 Vanoni F, Theodoropoulou K, Hofer M. PFAPA syndrome: a review on treatment and outcome. Pediatr Rheumatol Online J. [Internet]. 2016 Jun 27;14(1):38. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27349388 doi: 10.1186/s12969-016-0101-9.

.3 Vigo G, Martini G, Zoppi S, Vittadello F, Zulian F. Tonsillectomy efficacy in children with PFAPA syndrome is comparable to the standard medical treatment: a long-term observational study. Clin Exp Rheumatol. [Internet]. 2014 Jul-Aug;32(4 Suppl 84):156-9. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24387830

.4 Lantto U, Koivunen P, Tapiainen T, Renko M. Long-Term Outcome of Classic and Incomplete PFAPA (Periodic Fever, Aphthous Stomatitis, Pharyngitis, and Adenitis) Syndrome after Tonsillectomy. J Pediatr. [Internet]. 2016 Dec;179:172-177. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27692464 doi: 10.1016/j.jpeds.2016.08.097.

.5 El Hennawi DE, Geneid A, Zaher S, Ahmed MR. Management of recurrent tonsillitis in children. Am J Otolaryngol [Internet]. 2017 Mar 3. pii: S0196-0709(17)30034-0. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28385329 doi: 10.1016/j.amjoto.2017.03.001.

.6 Gimpel C, Heinrich A, Fehrenbach H, Pfeiffer J, Pisarski P, Pohl M. Increased incidence of adenoidectomy and tonsillectomy in children with renal transplantation. Pediatr Nephrol. [Internet]. 2014 Aug;29(8):1441-50. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24584665 doi: 10.1007/s00467-014-2775-x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-31

Як цитувати

Levytska, S. A. (2017). PFAPA-СИНДРОМ У ДІТЕЙ: ВИДАЛЯТИ ЧИ ЗБЕРІГАТИ МИГДАЛИКИ?. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 7(2(24), 32–35. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.5