КОРЕКЦІЯ ДЕФІЦИТУ ЙОДУ ЯК ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

S. Ye. Kosilova

Анотація


Вступ. Однією з основних проблем сучасного акушерства залишається невиношування вагітності. Існує велика кількість факторів ризику невиношування вагітності. Згідно з даними літератури, одним із них є патологія щитотоподібної залози.
Мета дослідження. Вивчити вплив корекції дефіциту йоду на перебіг вагітності у жінок із загрозою її переривання.
Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз перебігу вагітності у 52 пацієнток із загрозою її переривання у 8–12 тижнів вагітності і підтвердженим дефіцитом йоду. Вік обстежених коливався від 18 до 38 років. Пацієнтки розподілені на дві групи залежно від виду терапії, що проводилась: І група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували терапію, скеровану на зберігання вагітності (седативні засоби, спазмолітини, вітамін Е, кровозупинні препарати) і Йодомарин по 200 мкг на добу, щодня, до кінця вагітності; ІІ група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували тільки терапію, скеровану на зберігання вагітності. У пацієнток визначали медіану йоду, рівень гормонів (прогестерон, кортизон, ДЕА-С).
Результати дослідження. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції.
Вагітність у жінок із некорегованим йододефіцитом проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на тлі гормонального дисбалансу. При визначенні показників гормонального фону з’ясовано, що у жінок з дефіцитом йоду має місце помірне зниження рівня прогестерону. Підвищення кортизолу спостерігалось у 23,1% обстежених з І групи і у 16,9% - з ІІ групи. Медіана йодурії у вагітних з І групи складала 48,6±2,8 мкг/л, у ІІ групі - 46,7±2,3 мкг/л, що відповідає дефіциту йоду середньої важкості. Після проведеного лікування у жінок І групи дефіцит йоду відповідав легкому ступеню, в той час як у жінок ІІ групи дефіцит йоду наростав. В наслідок цього у жінок І групи підвищився рівень прогестерону, що сприяло зберіганню вагітності, на відміну від жінок ІІ групи.
Висновки. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у цих жінок проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на фоні гормонального дисбалансу. Використання препаратів йоду в комплексному лікуванні загрози переривання вагітності при підтвердженому йододефіциті сприяє нормалізації гормонального фону, зменшенню частоти невиношув ання вагітності.


Ключові слова


невиношув ання вагітності; йододефіцитний стан; гормональний дисбаланс

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Vorobiova II, Shamaieva OV, Skrapchenko NIa ta in. Stan systemy POL. AOZS ta deiaki pokaznyky imunitetu zhinok z nevynoshuvanniam [The state of lipid peroxidation. AOZS and some indicators of immunity women with miscarriage]. Zb. nauk. pr. Asots. akush.-hinekol. Ukrainy. Kyiv; 2011, s.107–113 (in Ukrainian).

.2 Bichevskaja RG, Firsova NA. Osobennosti techenija pervogo trimestra beremennosti u zhenshhin s nevynashivaniem na fone joddeficita [Features of the first trimester of pregnancy in women with miscarriages in the presence of iodine deficiency]. Zb. nauk. pr. Asoc. akush.-gіnekol. Ukraїni. Kiїv; 2011, s.58–61 (in Russian).

.3 Herzanych SO, Pliekhova OM, Zeikan IIu. Dyfuznyi zob yak faktor perynatal'noho ryzyku [Diffuse goiter as perinatal risk factors]. Zb. nauk. pr. Asots. akush.-hinekol. Ukrainy. Kyiv; 2012, s.137–141(in Russian).

.4 Yoddefitsytni zakhvoriuvannia: diahnostyka, profilaktyka ta likuvannia [Yoddefitsytni disease: diagnosis, prevention and treatment]. Metodychni rekomendatsii MOZ Ukrainy. Kyiv;2011.28p. (in Ukrainian).

.5 Senchuk AJa. Kliniko-morfologicheskoe obosnovanie neobhodimosti profіlaktiki jododeficitnyh sostojanij vo vremja beremennosti [Clinical and morphological substantiation of the necessity of iodine deficiency status during pregnancy]. Zdorov'e zhenshhiny. 2012;3(35):47–52(in Russian).

.6 Fadeev VV, Mel'nichenko GA. Joddeficitnye zabolevanija i beremennost' [Iodine deficiency disorders and pregnancy]. Problemy beremennosti. 2013;1:4–11(in Russian).

.7 Mel'nichenko GA, Fadeev VV, Dedov II. Zabolevanie shhitovidnoj zhelezy vo vremja beremennosti: dіagnostika, lechenie, profіlaktika [Disease of the thyroid gland during pregnancy: diagnosis, treatment, prevention]. Posobie dlja vrachej. Moskva; 2011.48s. (in Russian).

.8 Glinoer D. Maternal and fetal impact of chronic lodine deficiency. Clinical Obstetrics and Gynecology. 2010;40:102-116.




DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.6

Copyright (c) 2017 S. Ye. Kosilova

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.