НУТРИТИВНИЙ СТАТУС І ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ КОЛАГЕНУ У ВАГІТНИХ З ПОРУШЕННЯМ ОБТУРАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ШИЙКИ МАТКИ

Автор(и)

  • A. Zhabchenko ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» (м. Київ, Україна), Україна
  • V. F. Oleshko

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.5

Ключові слова:

маркери синтезу та резорбції колагену І типу, сполучна тканина, невиношування вагітності, нутритивний статус, мікроелементи, макроелементи

Анотація

Вступ. Одним із чинників, що виступає запорукою фізіологічного перебігу вагітності, є збалансування стану пластичних і енергетичних ресурсів організму вагітної, що віддзеркалює її нутритивний статус. Факт негативного впливу дисбалансу основних макро- і мікроелементів на структуру колагену, еластину та колагенові волокна, з яких складається сполучна тканина (СТ), є доведеним. З нашої точки зору, це обумовлює прогресуюче порушення обтураційної функції шийки матки при в агітності (ПОФШМ).
Мета дослідження: визначити особливості нутритивного статусу і обміну колагену у вагітних з обтураційною неспроможністю функції шийки матки (ШМ) при вагітності для удосконалення програми антенатального спостереження, профілактики акушерських т а перинатальних уск ладнень.
Матеріали та методи дослідження. Проведено проспективне обстеження 63 вагітних з клінічними проявами ПОФШМ (основна група) і 34 вагітних з фізіологічним обтураційним станом ШМ при вагітності (контрольна група) в терміні 22-32 тижні.
Поряд із рутинним клініко-інструментальним обстеженням у цих вагітних в режимі скринінгу оцінювали наявність клінічних ознак недиференційованої дисплазії СТ (НДСТ). Для досягнення поставленої мети у жінок груп обстеження визначали вміст маркерів синтезу (Total P1NP - аміно-термінальний пропептид проколагену 1 типу) та резорбції сполучної тканини (ss - CrossLaps), вітаміну D загального (автоматичний аналізатор Cobas-411), а також концентрації мікроелементів - Na+, K+, Mg2+, Ca2+ та загального Са і Р, що виконували методом імуноферментного аналізу (автоматичний аналізатор електролітів і набір реактивів для їх визначення Easylyte (Medica, США)).
Результати дослідження. Кожна третя вагітна з маніфестацією ПОФШМ у другому триместрі вагітності має клінічні ознаки НДСТ. Для цих вагітних притаманне достовірне зниження концентрації загального вітаміну D у порівнянні з жінками групи контролю. Дефіцит вітаміну D обумовлює вихід іонізованого Са2+ із кісткової тканини шляхом підтримки процесів диференціювання моноцитів і макрофагів в остеокласти і знижує синтез колагену І типу остеобластами, що негативно відбивається на стані СТ і, зокрема ШМ. Дослідженнями також встановлено достовірне підвищення в плазмі крові вагітних основної групи концентрації Са загального та іонізованого з паралельним достовірним зростанням концентрації загального фосфору, що може бути ознаками зростання концентрації м’язової тканини в шийці матки, яке відбувається при патологічному заміщенні СТ на гладеньком'язову у вагітних з НДСТ, що погіршує обтураційні можливості внутрішнього вічка та сприяє зрост анню скоротливої активності матки.
Для вагітних основної групи є характерною підпорогова середня концентрація Mg+ у сироватці крові. Абсолютний дефіцит Mg+ на тлі антагонізму з іонами кальцію є однією з патогенетичних ланок підвищення скоротливої спроможності гладенької мускулатури матки та розвитку її передчасної скоротливої діяльності. Магнієвий статус, який ми зареєстрували у вагітних жінок основної групи, з високою долею вірогідності є однією з причин порушень мембранного транспорту і фізіологічної Na+/K+ рівноваги, що проявляється зменшенням вмісту іонізованого калію та іонізованого натрію при збереженні Na+/K+ співвідношення. Визначені порушення можуть бути підґрунтям для порушення розладів процесів збудження тканин і передачі нервового збудження з нерву на орган, що призводить до розвитку передчасної скоротливої діяльності матки.
Оцінюючи концентрацію Total P1NP, який є одним із маркерів синтезу колагену і свідчить про активацію синтезу колагену І типу, ми виявили достовірне зростання концентрації цього маркеру в порівнянні з показниками групи контролю. Проте середнє значення маркеру резорбції сполучної тканини ss – CrossLaps, який є продуктом деградації колагену, у вагітних основної і контрольної груп достовірно не відрізнявся і знаходився в межах фізіологічної норми, що, з нашої точки зору, лежить в основі передчасного розм’якшення СТ ШМ, розкриття внутрішнього вічк а та ц ервікального каналу при в агітності.
Висновки. Таким чином, для вагітних з порушенням обтураційної функції шийки матки є притаманним дефіцит загального вітаміну D і дисбаланс найбільш впливових мікро- і макроелементів, що свідчить про наявність порушень нутритивного статусу в таких жінок. Нутритивний дисонанс у поєднанні з підвищенням концентрації маркеру синтезу колагену І типу Total P1NP на тлі фізіологічного вмісту маркеру резорбції сполучної тканини ss – CrossLaps є однією із причин передчасного розм’якшення сполучної тканини шийки матки, розкриття внутрішнього вічка та цервікального каналу при вагітності, що обумовлює доцільність колагенопротекторної та матрикспротекторної терапії і к орекції порушень нутритивного ст атусу у т аких жінок.

Посилання

.1 De-Regil LM, Palacios C, Ansary A, Kulier R, Peña-Rosas JP.Vitamin D supplementation for women during pregnancy. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2012;2:CD008873. DOI: 10.1002/14651858. CD008873. pub2.

.2 Grishhenko OV, Storkach AV, Toan Buj Son. Rol' matriksa soedinitel'noj tkani v obespechenii funkcional'noj aktivnosti jendotelija u beremennyh [The role of the matrix of connective tissue in providing functional endothelial activity in pregnant women]. Reproduktivnaja endokrinologija. 2011;1:36-41 (in Russian).

.3 Grigor'eva JuV, Chemidronov SN, Renc NA i dr. Kollagen III tipa v shejke matki pri beremennosti i rodah [Collagen type III in the cervix during pregnancy and childbirth]. Mezhdunarodnyj zhurnal prikladnih i fundamental'nyh issledovanij. 2015;1:72-75(in Russian).

.4 Pochynok TV, Veselova TV. Efektyvnist' korektsii elektrolitnoho dysbalansu ta vehetatyvnykh porushen' u ditei pubertatnoho viku z proiavamy dysplazii spoluchnoi tkanyny [Efficiency correct electrolyte imbalance and autonomic disorders in children pubertal age with signs of connective tissue dysplasi]. J. Clin. Exp. Med. Res. 2014;2(4):498–507 (in Ukrainian).

.5 Nakaz MOZ Ukrainy vid 03 lystopada 2008 roku № 624. Klinichnyi protokol z akushers'koi dopomohy «Nevynoshuvannia vahitnosti» [Clinical protocol for obstetric care "Noncarrying of pregnancy"](in Ukrainian).

.6 Mischenko VP, Rudenko IV, Zaporozhchenko MB, Lavrynenko HL. Perebih vahitnosti u zhinok z defitsytom vitaminu D [The course of pregnancy in women with vitamin D deficiency]. Zbirnyk naukovykh prats' asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. 2016;2(38):301-304 (in Ukrainian).

.7 Tulic M, Meric K. Vitamin D in pregnancy and early life. Expert Rev Clin Immunol. 2013;9:817-820.

.8 Mazur IP, Tatarchuk TF, Gabal' VA. Mineral'nyj obmen pri beremennosti i ego adekvatnaja korrekcija [Mineral metabolism during pregnancy and its adequate correction]. Reproduktivnaja jendokrinologija. 2016;l1(27):36–40 (in Russian).

.9 Bilko TM, Akhtemiichuk OS. Vplyv nutriientnoho stanu kharchovoho ratsionu na imunnyi stan slyzovykh u zhinok [The impact of state nutriyentnoho diet on mucosal immune status of women]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka. 2016;1:71-76 (in Ukrainian).

.10 Zittermann A, Schleithoff S, Koerfer R. Vitamin D and vascular calcification. Curr Opin Lipidol. 2007;18(1):41–46.

.11 Shurpjak SA, Zhemela NI. Rol' balansa mikrojelementov i vitaminov v obespechenii gestacionnogo processa [The role of balance of microelements and vitamins in providing gestational process]. Zdorov'e zhenshhiny. 2014;5(91):37-40 (in Russian).

.12 Povoroznjuk VV, Balac'ka NІ, Muc VJa, Vdovіna OV. Defіcit і nedostatnіst' vіtamіnu D u zhitelіv Ukraїni [Deficiency and insufficiency of vitamin D among residents Ukraine]. Bol'. Sustavy. Pozvonochnik. 2011;4:10-25 (in Ukrainian).

.13 Semin SG, Volkova LV, Moiseev AB, Nikitina NV. Perspektivy izuchenija biologicheskoj roli vitamina D [Prospects for studying the biological role of vitamin D]. Pediatrija. 2012;2:122-131 (in Russian).

.14 Zaft VB, Zaft AA, Klimova ZhO, Boiko IV ta in. Defitsyt vitaminu D ta yoho suchasna laboratorna diahnostyka [Deficiency of vitamin D and its modern laboratory diagnostics]. Novosty medytsynskoi farmatsyy. Akusherstvo y hynekolohyia. 2016;587:23–28 (in Ukrainian).

.15 Borys OM, Boiko HB, Odnokoz TO, Onyschyk LM. Problema defitsytu mahniiu pid chas vahitnosti ta mozhlyvosti yoho korektsii [The problem magnesium deficiency during pregnancy and its possible correction]. Zbirnyk naukovykh prats' asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. 2015;1(35):66-71 (in Ukrainian).

.16 Lukina TS, Pavlov OG. Terapija preparatami magnija pri beremennosti u zhenshhin s nedifferencirovannoj displaziej soedinitel'noj tkani [Therapy with magnesium preparations in pregnancy in women with undifferentiated connective tissue dysplasia]. Vestnik novyh medicinskih tehnologij. Jelektronnyj zhurnal. 2014;1:1-5 (in Russian).

.17 Rylander R. Magnesium in pregnancy blood pressure and pre-eclampsia: A review. Pregnancy Hypertens. 2014;4:146-149.

.18 Grober U, Schmidt J, Kisters K. Magnesium in Prevention and Therapy. Nutrients. 2015;7(9):8199-8226.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-24

Як цитувати

Zhabchenko, A., & Oleshko, V. F. (2016). НУТРИТИВНИЙ СТАТУС І ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ КОЛАГЕНУ У ВАГІТНИХ З ПОРУШЕННЯМ ОБТУРАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ШИЙКИ МАТКИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 6(4(22), 39–44. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.5