ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ IL-2, IL-6, IL-8, TNFα ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ СЕПСИСА ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.7Ключові слова:
інтерлейкін (IL), тумор некротичний фактор альфа (TNFα), сепсис, синдром системної запальної відповіді (ССЗВ), синдром поліорганної недостатностіАнотація
Медіатори запалення накопичуються в організмі зразу після контакту з інфектом. Це обумовлює інтерес до них як біомаркерів септичного стану дитини. Діагностична цінність IL-2, IL-6, IL-8, TNFα досліджувалася у 48 пацієнтів: у 23 випадках був встановлений діагноз сепсис відповідно до Міжнародних критеріїв для дітей, у 25 випадках – синдром системної запальної відповіді (ССЗВ). До останньої групи були включені діти хірургічного профілю, обстежені протягом раннього післяопераційного періоду – 3–5 діб після планових хірургічних втручань без інфекційних ускладнень.
Середній вік дітей, яким було встановлено діагноз сепсису, складав 28,1±0,2 міс. і мало чим відрізнявся від дітей, які мали ознаки ССЗВ, що склав 26±0,3 міс. Серед обстежених хворих з групи сепсису та ССЗВ дітей до року була переважна більшість – 114 (78%), від 2 до 5 років –14 (9,5%), від 6 до 12 років – 11 (7,5%) та від 13 до 18 років –8 (5,4%). Хлопчиків було більше – 92 (63%), ніж дівчаток – 54 (36,9%) відповідно.
Діти з ретроспективної групи складали вік 26,5±0,4 міс. Група дітей до року мала преважну більшість - 30 (75%), від 2 до 5 років – 5 (12,5%), від 6 до 12 років – 3 (7,5%) та від 13 до 18 років – 2 (5%). Як і в інших групах хлопчиків було більше – 25 (62,5%), ніж дівчаток – 15 (37,5%), відповідно.
Середній строк від початку захворювання до госпіталізації до ВРІТ складав 5,7±0,5 діб. Більшість хворих була переведена з інших стаціонарів (ЦРЛ, міські та обласні лікарні) – 90 (61,6%), що було зумовлено тяжкістю стану та хірургічним профілем патології. З дому поступило 8 (5,4%) дітей, решта – з інших відділень лікарні – 48 (32,8%).
За результатами дослідження встановлено: 1. Порівняно з ССЗВ переважно збільшується концентрація IL-2 та IL-8, тоді як IL-6 – лише незначно, а TNFα – навіть зменшується. 2. Зростання IL-2, IL-8 та IL-6 є чутливими ознаками для сепсису. У порядку збільшення чутливості їх можна розташувати наступним чином: IL-6 < IL-8 < IL-2. Проте специфічність їх є незадовільною, коливається в межах 6,2–20,8%, у порядку зростання маркери розташовуються так: IL-2 < IL-8 < IL-6. 3. Нами зазначено відносний рівень норми з метою диференційної діагностики сепсису: для IL-2 рівень становить 105,2 пг/мл, IL-6 – 23 пг/мл, IL-8 – 183,7 пг/мл супроводжується збільшенням специфічності показників до 75%, 58,3%, 83,3% з одночасним зменшенням чутливості -відповідно до 25%, 41,6%, 16,6%.
Посилання
Philips RS, Wade R, Lehrnbecher T et al. Systematic review and meta-analysis of the value of initial biomarkers in predicting adverse outcome in febrile neutropenic episodes in children and young people with cancer. BMC Medicine. 2012;10:6.
Barbic J, Ivic D, Alkgamis T et al. Kinetics of changes in serum concentrations of procalcitonin, interleukin-6, and C-reactive protein after elective abdominal surgery. Can it be used to detect postoperative complications? Coll Antropol. 2013;37:195–201.
Schlüter B, König B, Bergmann U et al. Interleukin-6 – a potential mediator of lethal sepsis after major thermal trauma: evidence for increased IL-6 production by peripheral blood mononuclear cells. J Trauma. 1991;31:1663–1670.
Lichtenstern C, Brenner T, Bardenheuer HJ. Weigand Predictors of survival in sepsis: what is the best inflammatory marker to measure? Curr Opin Infect Dis. 2012; 25:328–336.
Panacek EA, Marshall JC, Alberston TE et al. Efficacy and safety of the monoclonal anti-tumor necrosis factor antibody F(ab’)2 fragment afelimomab in patients with severe sepsis and elevated interleukin-6 levels. Crit Care Med. 2004; 32:2173–2182.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 I. M. Yachnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
