Диференційний підхід до стомування кишечника у новонароджених з некротичним ентероколітом і вадами розвитку шлунково-кишкового тракту, ускладнення кишкових стом

Анотація

Сучасні методи ранньої пренатальної та постнатальної діагностики вад розвитку та набутих гострих запальних захворювань шлунково-кишкового тракту новонароджених дітей дають можливість виконати своєчасну ранню радикальну хірургічну корекцію. Однак до теперішнього часу залишаються актуальними та дискусійними питання паліативних оперативних втручань при етапній хірургічній корекції захворювань кишечника.  Це пов’язано з тим, що виконання новонародженим радикальної корекції при вроджених вадах розвитку кишечника чи набутих гострих хірургічних захворюваннях кишечника без формування стоми підвищує ризики  небажаних важких ускладнень. Тому значна частина пацієнтів потребує етапного хірургічного лікування з початковим формування кишкової стоми.  На сьогоднішній день також немає єдиної тактики ведення хворих з хірургічною стадією некротичного ентероколіту новонароджених (НЕК) .   Серед варіантів надання хірургічної допомоги пацієнтам з перфоративним НЕК  у новонароджених є прихильники виконувати резекцію з первинним анастомозом, так і прихильники з поетапним лікуванням з виведенням кишкових стом та наступною реконструктивною операцією.   Навіть на сучасному етапі розвитку хірургічної допомоги формування стом може супроводжуватися тактичними, технічними помилками, а неправильний догляд за стомами призводить до розвитку місцевих або загальних ускладнень, що значно погіршують якість життя пацієнта, призводять до збільшення термінів та вартості лікування основного захворювання.  На даний час не існує єдиного стандарту та чітких показань для накладання  кишкової стоми, рівня її виведення, тривалості існування, методів накладання  та закриття при тимчасовому стомуванні, а існуюча кількість можливих ускладнень обумовлює обирати індивідуальний підхід при лікуванні цієї групи пацієнтів.