Перинатальні фактори ризику формування бронхіальної астми у дітей

Автор(и)

  • O. Yablon Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна
  • O. Mazulov

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.7

Ключові слова:

бронхіальна астма, діти

Анотація

Бронхіальна астма (БА) є поширеним захворюванням у дітей різних вікових груп, частою причиною інвалідизації дітей. Вивчення механізмів розвитку астми дозволяє дослідити нові напрямки лікування захворювання, а дослідження факторів ризику астми дозволяє зменшити ризик розвитку важких форм захворювання або взагалі попередити розвиток астми. Вивчення факторів ризику, які діють в перинатальному періоді, представляє особливу цікавість з огляду на те, що ці фактори є найчисленнішими в житті немовля та такі, що справляють самий потужний вплив на виникнення та перебіг майбутніх захворювань у дітей.  Тому метою нашого дослідження було дослідити вплив перинатальних факторів на розвиток бронхіальної астми у дітей та виявити залежність між впливом цих факторів та важкістю перебігу бронхіальної астми у дітей. Ми провели ретроспективний аналіз 82 історій хвороб та амбулаторних карт дітей, народжених в період 2008-2009 рік та які знаходились на лікуванні в Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Діти були розділені на дві групи :  контрольна включала в себе 36 дітей без бронхіальної астми та група спостереження з 46 дітей з встановленим діагнозом БА. Дітей, хворих на персистучу форму бронхіальної астми важкого ступеня в нашій виборці не було. Розподіл дітей за статтю був приблизно однаковим. Середній вік дітей склав 5,7± 0,6 роки.  Нами було виявлено, що серед екстрагенітальної патології матері достовірно частіше зустрічалися ГРВІ, на другому місці анемія вагітних, на третьому місці перенесений пієлонефрит під час вагітності. В групі дітей з БА побутова сенсибілізація у матерів зустрічалася в 4 рази частіше. Частота гестозу другої половини вагітності в групі спостереження також була достовірно вища. В групі спостереження достовірно частіше  проводився кесарів розтин, а ускладнений перебіг пологів зустрічався більше ніж в 5 разів частіше, ніж в контрольній групі. В контрольній групі недоношених дітей не було, в той час як в групі спостереження недоношені діти склали 83,3 %. Аналізуючи недоношених дітей в групі спостереження ми виявили, що серед цих дітей недоношені, які народились терміном менше 32 тижнів  склали 58% та недоношені з вагою менше 1500 грам 38%. Також у групі спостереження ми виявили дітей з бронхолегеневою дисплазією, які склали 25% від усіх дітей. Нами також був виявлений зв’язок між прийомом антибактеріальних препаратів в ранньому віці та розвитком БА. У дітей, які хворіли на БА, достовірно частіше проводилася антибіотикотерапія, причому антибіотики не використовувались лише у кожної двадцятої дитини, в той час, коли лише кожна двадцята дитина з групи контролю отримувала один антибактеріальний препарат. Аналізуючи респіраторну підтримку в неонатальному періоді ми виявили, що випадки проведення оксигенотерапії в контрольній групі були відсутні, натомість в групі спостереження лише одна дитина не отримувала певний вид оксигенотерапії. Крім того, нами була виявлена залежність між важкістю БА та тривалістю оксигенотерапії у групі спостереження. Найменша середня тривалість оксигенотерапії спостерігалася у дітей з інтермітуючим перебігом БА та складала 3,39±0,43 днів. При персистуючій БА легкого ступеня важкості середня тривалість оксигенотерапії склала 6,08±1,35 днів, при персистуючій БА середнього ступеня важкості тривалість оксигенотерапії була найдовшою та досягала 7,7±1,45 днів. Отже, нами був виявлений прямий кореляційний зв’язок між недоношеністю та розвитком БА, між прийомом антибіотиків в ранньому віці та розвитком БА, а також залежність між важкістю перебігу бронхіальної астми та тривалістю оксигенотерапії.

Посилання

.1 Balabolkin II. Aktual'nye problemy allergologii detskogo vozrasta na sovremennom jetape [Actual problems of childhood allergology at the present stage]. Pediatrija. 2012; 91(3):69–75 (in Russian).

.2 Besh LV, Mushak IZ. Prohnoz i osoblyvosti vikovoi transformatsii bronkhial'noi astmy u ditei [Weather and features age transformation of asthma in children]. Ukrains'kyi pul'monolohichnyi zhurnal. 2007;4:56–59 (in Ukrainian).

.3 Hruzieva OV. Zakhvoriuvanist' ditei na bronkhial'nu astmu ta alerhichni rozlady yak medyko-sotsial'na problema [The incidence of children with asthma and allergic disorders as medical and social problem]. Pediatriia, akusherstvo, hinekolohiia. 2008;4:42 (in Ukrainian).

.4 Zhirnov VA, Balashova EA. Znachenie osobennostej akusherskogo, semejnogo anamneza i anamneza zhizni v razvitii bronhial'noj astmy u detej [The importance of obstetric, family history and history of life in the development of bronchial asthma in children]. Sovremennye issledovanija social'nyh problem (jelektronnyj nauchnyj zhurnal). 2012;10(18) (in Russian).

.5 Sokolova LV. Diagnosticheskie oshibki pri bronhial'noj astme u detej [Diagnostic errors in bronchial asthma in children]. Pul'monologija. 2002;1:24–27 (in Russian).

.6 Umanec' TR. Fenotipi formuvannja bronhіal'noї astmi u dіtej doshkіl'nogo vіku [Phenotypes of bronchial asthma formations in children's pre-school]. Astma ta alergіja. 2012;1:18–22 (in Russian).

.7 Bianca D, Wandalsen G, Miyagi K, Camargo L. International study of wheezing in infants (EISL): validation of written questionnaire for children aged below 3 years. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 2009; 19: 35–42.

.8 Subbarao P et al. Epidemiology of asthma: risk factors for development. Expert Rev. Clin. Immunol. 2009;5:77–95.

.9 Van Bever HP, Desager KN, Hagendorens M. Critical evaluation of prognostic factors in childhood asthma. Pediatric Allergy and Immunology. 2002;13:77–83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Yablon, O., & Mazulov, O. (2015). Перинатальні фактори ризику формування бронхіальної астми у дітей. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 5(4(18), 42–47. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.7