МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОГІСТОХІМІЧНОЇ МЕТОДИКИ НА ФАКТОР von WILLEBRANDT НА МАТЕРІАЛІ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДІЛЯНКИ ТА МІОМЕТРІЮ ВАГІТНИХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.17Ключові слова:
матково-плацентарна ділянка, міометрій, вагітність, фактор von WillebrandtАнотація
Вступ. Існують різні способи вивчення морфології матково-плацентарної ділянки (МПД) та міометрію, найбільш ефективними з яких є застосування різних видів біопсій цих структур, отриманих під час кесарського розтину. Біопсійний матеріал дозволяє використати практично весь спектр сучасних морфологічних методів дослідження, включно імуногістохімічний метод. Матеріал МПД та міометрію вагітної матки на фактор von Willebrandt ще не досліджений, отже й не визначені методологічні підходи використання цієї методики на вказаному матеріалі.
Мета дослідження. З методологічної позиції визначити особливості та перспективи застосування імуногістохімічної методики на фактор von Willebrandt на матеріалі матково-плацентарної ділянки та міометрію у вагітних.
Матеріали та методи. Біопсійний матеріал МПД та міометрію отримували розробленим нами оригінальним методом. Матеріал фіксували 22-24 години у 10%-му нейтральному забуференому розчині формаліну, проводили етанолову дегідратацію та заливку в парафін. На серійних гістологічних зрізах 5 мкм завтовшки виконували три методики: 1) імуногістохімічну методику на фактор von Willebrandt з термічним викриттям антигену (DAKO); 2) гістохімічну методику на фібрин та колагенові волокна (диференційоване визначення) за Н.З.Слінченко; 3) забарвлення гематоксиліном і еозином. Цифрові зображення аналізували у спеціалізованій для гістологічних досліджень комп'ютерній програмі, зокрема, оцінювали оптичну густину забарвлення (у діапазоні від «0» до «1») на підставі логарифмічних перетворень величини яскравості (у градаціях від «0» до «255»). Для оптичної густини обраховували середню арифметичну та її похибку.
Результати дослідження. Найбільш регулярне й виражене позитивне забарвлення на фактор von Willebrandt спостерігали в ендотеліоцитах сформованих кровоносних судин. Розподіл інтенсивності забарвлення ендотеліоцитів на фактор von Willebrandt є перспективним в аспекті вивчення ендотеліальної дисфункції диференційовано серед судин різних типів та за локалізацією (міометрій чи МПД). За допомогою вказаної методики встановили можливість ідентифікації злущених у просвіт судини ендотеліоцитів, чисто морфологічна верифікація яких є неможливою через автоматичний запуск процесів аноїкісу.
Як в стромі міометрію, так і особливо в МПД, в гістологічних зрізах виявили групи клітин, які були місцем новоутворення кровоносних судин. Таким чином, методика фактор von Willebrandt в міометрії та МПД дозволяє оцінити не тільки процеси васкулогенезу (перебудови створених раніше кровоносних судин), але і ангіогенезу (створення нових кровоносних судин).
Доведено, що використання методики на фактор von Willebrandt потенційно здатне більш повноцінно виявляти згортки крові у кровоносних судинах міометрію та МПД в судинах із повільним кровотоком на більш ранніх етапах тромбоутворення, ніж класичні методики на фібрин.
Фактор von Willebrandt визначено ще у фібриноїді МПД. Вказаний факт свідчить, що імуногістохімічна методика на фактор von Willebrandt дозволяє зафіксувати не тільки пізні, але і ранні фази утворення фібриноїду МПД (ще до утворення фібрину), що є критично важливим, адже початок фібриноїдних змін стінки матки є критерієм розвитку необхідних гестаційних перебудов спіральних артерій матки, сутність яких полягає в кінцевому результаті в тому, що спіральні артерії набувають такої будови, яка є найбільш сприятлива для розвитку плоду.
Висновок. Імуногістохімічна методика на фактор von Willebrandt в матково-плацентарній ділянці та міометрії вагітних жінок методологічно дозволяє оцінити процеси ангіогенезу (новоутворення судин), васкулогенезу (перебудови існуючих судин), ендотеліальну дисфункцію диференційовано у різних типах кровоносних судин, процеси раннього та пізнього тромбоутворення, процеси гестаційної перебудови спіральних артерій, процеси утворення фібриноїду матково-плацентарної ділянки.
Посилання
.1 Davydenko IS. Imunohistokhimichni dani schodo faktoru Villebranda v strukturakh platsenty pry peredchasnykh ta terminovykh polohakh [Immunohistochemical data Willebrand factor in the structure of the placenta with premature births and urgent]. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu do 100-richchia z dnia narodzhennia profesora Borymy T.V. «Perspektyvni napriamky rozvytku suchasnoi perynatolohii» (16 zhovtnia 2014 roku). Chernivtsi: Meduniversytet; 2014.97-100 (in Ukrainuan).
.2 Davydenko IS. Imunohistokhimichne doslidzhennia faktoru Villebranda v okremykh strukturakh platsenty [Immunohistochemical study of von Willebrand factor in some structures of the placenta]. Materials of the X International scientific and practical conference “Modern European Science”. Medicine. Sheffield: Science and education LTD.2014;11:92-95 (in Ukrainuan).
.3 Davydenko IS. Faktor von Willebrand v endoteliotsytakh riznykh typiv khorial'nykh vorsynok platsenty (imunohistokhimichne doslidzhennia) [Factor von Willebrand endothelial cells in various types horialnyh villous placenta (immunohistochemical study)]. Materialy 96-i pidsumkovoi naukovoi konferentsii profesors'ko-vykladats'koho skladu Bukovyns'koho derzhavnoho medychnoho universytetu (16,18,23 liutoho 2015). Chernivtsi: Meduniversytet; 2015. 10(in Ukrainuan).
.4 Tiulienieva OA; Bukovyns'ka derzhavna medychna akademiia; MOZ Ukrainy. Sposib diahnostyky matkovo-platsentarnoi formy nedostatnosti platsenty ekstrakhorial'noho typu [The method of diagnosing uterine-placental insufficiency placental form ekstrahorialnoho type]. Patent 60921 A Ukraina, MPK A 61 V 10/00, G 01 N 33/48.- № 2003043588. 21.04.2003(in Ukrainuan).
.5 Benirschke K, Burton GJ, Baergen RN. Pathology of the Human Placenta. 6th ed. New York: Springer; 2012. 974 p.
.6 Ferreira T, Rasband W. ImageJ. User Guide. New York: National Institute of Health; 2012. 187 p.
.7 Hammer Ø. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference manual. Oslo: Natural History Museum University of Oslo; 2013.221p.
.8 Pijnenborg R, Brosens I, Romero R. Placental Bed Disorders. Cambridge: Cambridge University Press; 2010.301p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 O. A. Tiulienieva, I. S. Davydenko, V. M. Zavalezkyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
