Сучасні погляди на необхідність, вік призначення та тривалість застосування заліза у профілактиці дефіциту та лікуванні залізодефіцитної анемії у немовлят

Автор(и)

  • M. M. Chuyko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (м.Львів, Україна), Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.24

Ключові слова:

недоношені, новонароджені, дефіцит заліза, залізодефіцитна анемія, мальтофер

Анотація

У даний час дефіцит мікронутрієнтів, що призводять до розвитку значних порушень в організмі людини, залишається важливою до вирішення проблемою у світі. Однією з таких проблем вважається анемія, яка є індикатором якості харчування і стану здоров’я людей. Близько 70-80% анемій, які діагностують, пов’язані з дефіцитом заліза. Залізодефіцитна анемія може розвинутись у будь-якому місці, пору року і віці людини. Однак вагітні й новонароджені, особливо недоношені, найбільш схильні до розвитку анемії.
У статті надані роз’яснення важливості поступлення заліза до плода у ІІІ триместрі вагітності та значення впливу заліза на повноцінність розвитку плодів та дітей у перші 2 роки життя. Зазначені перинатальні фактори ризику, через які відбувається 20% розвитку залізодефіцитних станів та патофізіологічні причини негативного впливу цих станів на ЦНС.
Використовуючи дані проекту уніфікованого протоколу «Ентеральне харчування недоношених немовлят» та результати досліджень, що вивчали вплив препаратів заліза на розвиток дітей, стан ЦНС, гематологічний статус, обговорено вік призначення препаратів заліза, добові дози та тривалість їх застосування. Акцентовано увагу на перевагах застосування пероральних форм тривалентного заліза (краплі, сироп «Мальтофер») для немовлят. Показано, як можна розрахувати добову кількість препарату заліза індивідуально для кожної дитини, знаючи терапевтичну добову дозу елементарного заліза та кількість елементарного заліза в 1 мл препарату.
Аналіз існуючих досліджень 1960-2010 рр. дозволяє зробити висновок, що застосування препаратів заліза у новонароджених і немовлят різного гестаційного віку поліпшують показники гематологічного статусу заліза і зменшують частоту розвитку дефіциту заліза й залізодефіцитної анемії.
Досі існує необхідність проведення рандомізованих контрольованих досліджень з метою отримання достатніх доказів щодо наслідків впливу препаратів заліза на розвиток нервової системи або виникнення несприятливих ефектів у недоношених немовлят, особливо дітей з дуже малою масою тіла при народженні.
Оптимальну дозу, термін початку і тривалість використання препаратів трихвалентного заліза, призначених для внутрішнього застосування, визначають з урахуванням гестаційного віку дитини та гематологічних показників: рівень гемоглобіну, сироваткового ферритину, середнього об’єму еритроцитів, а також, поставленої мети (профілактика дефіциту заліза або лікування залізодефіцитної анемії).

Посилання

.1 Majdannik VG. Pediatrija: Uchebnik dlja studentov vysshih med.ucheb.zavedenij ІІІ-ІU urovnej akkreditacii. 2- izd., ispr. i dop. Har'kov: Folio, 2004.1125p (in Russian).

.2 Shun'ko YeIe, editior. Neonatolohiia : natsional'nyi pidruchnyk [Neonatology: national textbook]: u 2 t. Kyiv; 2014. 960 p. (in Ukrainian).

.3 Richard A. Polin, Alan R. Spitcer, Volodina NN editors. Sekrety neonatologii i perinatologii [Secrets of Neonatology and Perinatology]. Moskva: Izdatel'stvo BINOM, 2011. 624 p.

.4 Angulo-Kinzler RM, Peirano P, Lin E, Garrido M, Lozoff B. Spontaneous motor activity in human infants with iron-deficiency anemia. Early Hum Dev. 2002;66:67–79.

.5 Kon N, Tanaka K, Sekigawa M et al. Association between iron status and neurodevelopmental outcomes among VLBW infants. Brain Dev. 2010;32:849–854.

.6 Beard JL. Why iron deficiency is important in infant development. 2008;138:2534–2536.

.7 Hui Long, Jing-Mei Yi, Pei-Li Hu et al. Benefits of Iron supplementation for low birth weight infants: A systematic review. BMC Pediatrics. 2012;12:99-106.

.8 Berglund S, Westrup B, Domellof M. Iron supplements reduce the risk of iron deficiency anemia in marginally low birth weight infants. Pediatrics. 2010;126:874–883.

.9 Sankar MJ, Saxena R, Mani K et al. Early iron supplementation in very low birth weight infants–a randomized controlled trial. Acta Paediatr. 2009;98:953–958.

.10 Shafir T, Angulo-Barroso R, Jing Y et al. Iron deficiency and infant motor development. Early Hum Dev. 2008;84:479–485.

.11 Gera T, Sachdev HP, Nestel P, Sachdev SS. Effect of iron supplementation on haemoglobin response in children: systematic review of randomized controlled trials. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2007; 44:468–486.

.12 Lozoff B, Georgieff MK. Iron deficiency and brain development. Semin Pediatr Neurol. 2006;13:158–165.

.13 Braekke K, Bechensteen AG, Halvorsen BL et al. Oxidative stress markers and antioxidant status after oral iron supplementation to very low birth weight infants. J Pediatr. 2007;151:23–28.

.14 Rao R, Georgieff MK. Iron therapy for preterm infants. Clin. Perinatol. 2009;36:27-42.

.15 Sachdev H, Gera T, Nestel P. Effect of iron supplementation on physical growth in children: systematic review of randomised controlled trials. Public Health Nutr. 2006;9: 904–920.

.16 Sachdev H, Gera T, Nestel P. Effect of iron supplementation on mental and motor development in children: systematic review of randomized controlled trials. Public Health Nutr. 2005;8:117–132.

.17 Bhatia J, Griffin I, Anderson D et al. Selected macro/micronutrient needs of the routine preterm infant. J. Pediatr. 2013;162:S48-S55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-22

Як цитувати

Chuyko, M. M. (2015). Сучасні погляди на необхідність, вік призначення та тривалість застосування заліза у профілактиці дефіциту та лікуванні залізодефіцитної анемії у немовлят. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 5(3(17), 138–142. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.24