ПОВТОРНІ ОПЕРАЦІЇ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНИМИ ДІАФРАГМАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ З ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ

Автор(и)

  • D. Yu. Kryvchenya Національний медичний університет імені О.О.Богомольця (м.Київ, Україна), Україна
  • I. M. Benzar
  • Ye. O. Rudenko
  • I. I. Shulzhyk

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.11

Ключові слова:

вроджена діафрагмальна грижа, рецидив, повторні операції, шлунково-стравохідний рефлюкс, кишкова непрохідність

Анотація

Вступ. Протягом останніх десятиліть збільшилося виживання новонароджених дітей з вродженою діафрагмальною грижею (ВДГ), тому передбачуваним є зростанням хронічних захворювань та хірургічних ускладнень.

Мета дослідження: визначення структури та частоти повторних операцій у дітей з ВДГ з групи високого ризику, ретроспективна оцінка перинатальних клінічних та інтраопераційних факторів ризику повторних оперативних втручань.

Матеріали і методи. Проспективно створена група пацієнтів з 68 дітей з ВДГ високого ризику, які були оперовані і вижили у період 2000 – 2014 років. Переважали грижі лівобічної локалізації (82 %), правобічну ВДГ діагностовано у 18% новонароджених. Корекція лівобічної ВДГ проведена через лапаротомний доступ у 51 пацієнтів (88 %), серед яких верхньосерединну лапаротомію застосовано у 43 випадках, у 8 пацієнтів була проведена верхня поперечна лапаротомія. Торакотомія виконана у 19 пацієнтів. При правобічній ВДГ перевагу надано торакотомії (66,7 %). Пластика діафрагми при лівобічній ВДГ проведена власними тканинами у 50 пацієнтів (73,5 %). Пластика з використанням синтетичних матеріалів виконана 17 пацієнтів (26,5%): медичнй тефлон ePTFE (n=8), латка у формі «сендвіча» («Тутопласт-перикард» і сітка) у чотирьох пацієнтів , Gor-Tex (n=3)  і з допомогою «Тутопласт-перикарду» у двох пацієнтів.

Результати дослідження. Виконано 23 операції у 20 із 68 пацієнтів (29,4 %). Хірургічні захворювання, з приводу яких виконано операційні втручання: злукова кишкова непрохідність – 8 (40%), в т.ч. странгуляційна з некрозом – 2 (10%), рецидив грижі – 6 (30%), шлунково-стравохідний рефлюкс – 5 (25%), непрохідність, спричинена мальротацією – 1 (5%), , перекрут селезінки – 1 (5%), лійкоподібна деформація грудної клітки – 1 (5%). У пацієнта з агенезією лівого купола діафрагми та первинною пластикою з використанням синтетичної латки ePTFE оперативне лікування з приводу рецидиву виконано двічі – у віці 6 місяців та 1 рік. Антирефлюксна операція виконана у ранньому післяопераційному періоді у двох дітей, у трьох – у віці старше 5 років. У всіх дітей виконана антирефлюксна операція за Nissen. Корекція лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss виконана у пацієнта після пластики ВДГ власними тканинами, в поєднанні з рецидивом грижі. Причиною післяопераційної кишкової непрохідності у більшості пацієнтів були злуки (n=8) та в одному випадку мальротація. Злукова кишкова непрохідність виникла у 6 пацієнтів після використання лапаромного доступу, в тому числі у двох з них з некрозом і резекцією кишечника. У двох пацієнтів злукова кишкова непрохідність виникла після використання торакотомного доступу, причиною непрохідності була солітарна шнуровидна злука.

Висновки. У пацієнтів з групи високого ризику, які вижили після корекції ВДГ, існує висока імовірність хірургічних ускладнень та повторних оперативних втручань. Основними чинниками, що визначають ризик рецидиву ВДГ, є розмір грижового дефекту та спосіб пластики діафрагми. Лапаротомний операційний доступ збільшує ризик післяопераційної злукової кишкової непрохідності. Необхідним є тривале спостереження цих дітей, щоб вияснити фактори ризику специфічних хірургічних ускладнень.

Посилання

.1 Chiu P, Hedrick HL. Postnatal management and long-term outcome for survivors with congenital diaphragmatic hernia Prenat Diagn. Jul 2008;28(7):592-603.

.2 Sluiter D, Veenma R, van Loenhout R, Rottier A, de Klein R, Keijzer, et al. Etiological and Pathogenic Factors in Congenital Diaphragmatic Hernia. Eur J Pediatr Surg. 2012 Oct;22(5):345-54.

.3 Chiu PL, Jsselstijn I. Morbidity and Long-Term Follow-Up in CDH Patients. Eur J Pediatr Surg. Oct 2012;22(5):384-92.

.4 Farquhar M, Farquhar M, Fitzgerald DA. Pulmonary hypertension in chronic neonatal lung disease. Archives of Disease in Childhood 1995;72:F14-F19

.5 Kryvchenia DIu, Benzar IM, Blikhar VIe. Diaphragmatic hernia in children. Issues of diagnosis and treatment navch [Diaphragmatic hernia in children. Problems of diagnosis and treatment]. Posib Ternopil': «Ukrmedknyha»; 2015 – 80p (in Ukrainian).

.6 Congenital Diaphragmatic Hernia Study Group. Determines Survival in Infants With Congenital Diaphragmatic Hernia Pediatrics. Sep 2007;120(3):e651-7.

.7 Jancelewicz T, Vua LT, Keller RL, Bratton B, Lee H, Farmer D, et al. Long-term surgical outcomes in congenital diaphragmatic hernia: observations from a single institution. J Pediatr Surg. Jan 2010; 45(1):155–60.

.8 Lally KP, Engle W. Postdischarge follow-up of infants with congenital diaphragmatic hernia. Pediatrics. Mar 2008;121(3):627-32.

.9 Bagolan P, Morini F. Long-term follow up of infants with congenital diaphragmatic hernia Semin Pediatr Surg. May 2007;16(2):134-44.

.10 Kawahara H, Okuyama H, Nose K, Nakai HI, Yoneda A, Kubota A et al. Physiological and clinical characteristics of gastroesophageal reflux after congenital diaphragmatic hernia repair. J Pediatr Surg. Dec 2010; 45 (12): 2346–50.

.11 Qi B, Soto C, Diez-Pardo JA, Tovar JA. An experimental study on the pathogenesis of gastroesophageal reflux after repair of diaphragmatic hernia J Pediatr Surg. Sept 1997; 32(9):1310-13.

.12 Maier S, Zahn K, Wessel LM, Schaible T, Brade J, Reinshagen K. Preventive antireflux surgery in neonates with congenital diaphragmatic hernia: a single-blinded prospective study. J Pediatr Surg. 2011;46(8):1510-15.

.13 Waag K-L, Loff S, Zahn K, Ali M, Hien S, Kratz M, et al. Congenital diaphragmatic hernia: a modern day approach. Semin Pediatr Surg. Nov 2008;17(4):244-54.

.14 Mehta A, Vana PG, Glynn L. Splenic torsion after congenital diaphragmatic hernia repair: Case report and review of the literature. J Pediatr Surg. Mar 2013;48(3):e29-31.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-22

Як цитувати

Kryvchenya, D. Y., Benzar, I. M., Rudenko, Y. O., & Shulzhyk, I. I. (2017). ПОВТОРНІ ОПЕРАЦІЇ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНИМИ ДІАФРАГМАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ З ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 5(3(17), 67–71. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.11