ВИВЧЕННЯ ШЛЯХІВ КОРЕКЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ТА ДЕФІЦИТУ МІНЕРАЛІВ І ВІТАМІНІВ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Автор(и)

  • O. Starets
  • T. Khimenko

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.5

Ключові слова:

недоношені діти, фізичний та психомоторний розвиток, корекція харчування

Анотація

Резюме Вступ. В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10–11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5–18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012–2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група – маса тіла при народженні 2499–1500 г (n = 67); II група – маса тіла при народженні 1499–1000 г (n = 45); III група – маса тіла при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров’я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь – методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець – методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) – 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) – 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р>0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 – 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69). На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ. Висновки 1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. 2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%. 3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.

Посилання

.1 Howson CP, Kinney MV, McDougall L, Lawn JE. Born too soon: preterm birth matters. Reprod Health. 2013;10(1):S1. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S1.

.2 Born too soon: the global action report on preterm birth. World Health Organization; 2012. 126 p.

.3 Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ, Chou D, Moller AB, Narwal R, et al. National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet. 2012;379(9832):2162-72. doi:10.1016/S0140-6736(12)60820-4.

.4 Hack M, Flannery DJ, Schluchter M, Cartar L, Borawski E, Klein N. Outcomes in young adulthood for very-low-birth-weight infants. N Engl J Med 2002;346(3):149-57.

.5 Fenton TR, Kim JH. A systematic review and meta-analysis to revise the Fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatr. 2013;13:59. doi: 10.1186/1471-2431-13-59.

.6 Bertino E, Spada E, Occhi L, Coscia A, Giuliani F, Gagliardi L, et al. Neonatal anthropometric charts: the Italian neonatal study compared with other European studies. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;51(3):353-61. doi: 10.1097/MPG.0b013e3181da213e.

.7 Olsen IE, Groveman SA, Lawson ML, Clark RH, Zemel BS. New intrauterine growth curves based on United States data. Pediatrics[Internet]. 2010[cited 2019 Sep 5];125(2):e214-24. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/125/2/e214.long

.8 Belfort MB, Rifas-Shiman SL, Sullivan T, Collins CT, McPhee AJ, Ryan P, et al. Infant growth before and after term: effects on neurodevelopment in preterm infants. Pediatrics[Internet]. 2011 [cited 2019 Sep 9];128(4):e899-906. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/128/4/e899.long

.9 Griffin IJ. Postdischarge nutrition for high risk neonates. Clin Perinatol. 2002;29(2):327-44. doi: 10.1016/s0095-5108(02)00004-0

.10 Schanler RJ, Burns PA, Abrams SA, Garza C. Bone mineralization outcomes in human milk-fed preterm infants. Pediatr Res. 1992;31(6):583-6. doi: 10.1203/00006450-199206000-00009

.11 Young L, Embleton ND, McCormick FM, McGuire W. Multinutrient fortification of human breast milk for preterm infants following hospital discharge. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2013[cited 2019 Aug 9];2:CD004866. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004866.pub4/full

.12 Baker RD, Greer FR. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age). Pediatrics. 2010;126(5):1040-50. doi: 10.1542/peds.2010-2576.

.13 Calvo EB, Galindo AC, Aspres NB. Iron status in exclusively breast-fed infants. Pediatrics. 1992;90(3):375-9.

.14 Walter T, Dallman PR, Pizarro F, Velozo L, Peña G, Bartholmey SJ, et al. Effectiveness of iron-fortified infant cereal in prevention of iron deficiency anemia. Pediatrics. 1993;91(5):976-82.

.15 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 5. Nutritional needs of the preterm infant. P.83. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/111

.16 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 21.II. Water-soluble vitamins. P.517. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/545

.17 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 21.I. Fat-soluble vitamins. P.495. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/523

.18 Gogia S, Sachdev HS. Zinc supplementation for mental and motor development in children. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2012[cited 2019 Sep 9];12:CD007991. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD007991.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD007991.pub2.

.19 Mathur NB, Agarwal DK. Zinc Supplementation in Preterm Neonates and Neurological Development, A Randomized Controlled Trial. Indian Pediatr. 2015;52(11):951-5. doi: 10.1007/s13312-015-0751-6.

.20 Terrin G, Berni Canani R, Passariello A, Messina F, Conti MG, Caoci S, et al. Zinc supplementation reduces morbidity and mortality in very-low-birth-weight preterm neonates: a hospital-based randomized, placebo-controlled trial in an industrialized country. Am J ClinNutr. 2013;98(6):1468-74. doi: 10.3945/ajcn.112.054478.

.21 Kotova NV, Starets OO, Khimenko TM. Rol makro- i mikroelementiv u zrostanni ta rozvytku na pershomu rotsi zhyttia ditei, narodzhenykh peredchasno [The role of macro- and microelements in the growth and development of preterm infants]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2016;4:61-5. doi: 10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.9 (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Як цитувати

Starets, O., & Khimenko, T. (2019). ВИВЧЕННЯ ШЛЯХІВ КОРЕКЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ТА ДЕФІЦИТУ МІНЕРАЛІВ І ВІТАМІНІВ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(4(34), 75–81. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.5