ФАКТОРИ РИЗИКУ НИЗЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З АСФІКСІЄЮ

Автор(и)

  • T.К. Mavropulo
  • K.Y. Sokolova

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.3

Ключові слова:

асфіксія, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, гіпотермія, фактори ризику, новонароджені

Анотація

Резюме. Терапевтична гіпотермія на теперішній час є стандартом медичної допомоги новонародженим дітям з помірною та важкою асфіксією при народженні. Але вона не в змозі остаточно запобігти несприятливим наслідкам важкої асфіксії. Можливість прогнозування ефективності терапевтичної гіпотермії, а саме раннього визначення пацієнтів з найбільшим ризиком тяжких неврологічних порушень і смерті, є практично важливою. Метою роботи було дослідження факторів ризику низької ефективності терапевтичної гіпотермії, розпочатої в перші три години життя, у доношених новонароджених з асфіксією при народженні. Матеріали і методи. Були ретроспективно проаналізовані дані 83 доношених новонароджених дітей, які мали важку асфіксію при народженні і яким терапевтична гіпотермія була розпочата протягом перших трьох годин життя. 56 дітей мали стриятливий перебіг постішемічного ураження ЦНС. 27 дітей мали несприятливий перебіг патології (померли протягом першого місяця життя або мали ознаки незворотніх деструктивних уражень ЦНС). Вивчались фактори ризику вагітності, пологів, особливості оцінки клінічного стану дітей протягом першої доби життя. Результати. Група новонароджених дітей з несприятливим перебігом постішемічного ураження ЦНС (в порівнянні з групою зі сприятливим перебігом) характеризувалась частішою потребою проведення непрямого масажу серця під час первинної реанімації (13 (48,1%) дітей проти 8 (14,3%), р=0,001), нижчими оцінками шкали Апґар на 10-й хвилині життя (3,50±0,67 проти 5,68±0,25, р=0,005), нижчими показниками рН на момент госпіталізації (7,26±0,03 проти 7,33±0,01, р=0,037), частішою реєстрацією ознак поліорганної недостатності (13 (48,1%) проти 7 (12,5%), р=0,007) та важкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (12 (44,4%) дітей проти 6 (10,7%), р=0,001), нижчими значеннями індексу резистентності передньої мозкової артерії (0,64±0,04 проти 0,71±0,02, p=0,041) в першу добу життя. Також відмічались слабкі достовірні взаємозв’язки між фактом несприятливого перебігу патології та прееклампсією під час вагітності (R=0,315) і ознаками дистресу плода (R=0,267). Висновки. Прогнозування наслідків лікування новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за допомогою терапевтичної гіпотермії може бути здійснене на підставі аналізу анамнестичних даних та оцінки динаміки клінічних ознак протягом першої доби життя.

Посилання

.1 Saugstad OD. Reducing global neonatal mortality is possible. Neonatology. 2011;99(4):250-7. doi: 10.1159/000320332.

.2 WHO | Disease Burden and Mortality Estimates [Internet]. [accessed 2018 May3; cited 2019 Oct 15]; Available online: http://www.who.int/healthinfo/global _burden_disease/estimates/en/index1.html.

.3 Nair J, Kumar VS. Nair J, Kumar VHS. Current and Emerging Therapies in the Management of Hypoxic Ischemic Encephalopathy in Neonates. Children (Basel)[Internet]. 2018[cited 2019 Sep 28];5(7):E99. Available from: https://www.mdpi.com/2227-9067/5/7/99 doi:10.3390/children5070099

.4 Jacobs SE, Berg M, Hunt R, Tarnow-Mordi WO, Inder TE, Davis PG. Cooling for newborns with hypoxic ischaemic encephalopathy. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2013[cited 2019 Oct 29];(1):CD003311. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD003311.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD003311.

.5 de Vries LS, Glass HC, editor. Neonatal Neurology[Internet]. Elsevier. 2019[cited 2019 Oct 12], Vol. 162. El-dib M, Soul JS. Chapter 14 Monitoring and management of brain hemodynamics and oxygenation Handbook of Clinical Neurology. P.295-314. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B978044464029100014X

.6 Martinello K, Hart AR, Yap S, Mitra S, Robertson NJ. Management and investigation of neonatal encephalopathy: 2017 update. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2017;102(4): 346–358. doi:10.1136/archdischild-2015-309639 .

.7 Gleason CA, Juul SE, editors. Avery's Diseases of the Newborn. 10th Edition. 2017. Elsevier; 2017. Juul SE, Fleiss B, Mcadams RM. Neuroprotection Strategies for the Newborn. P. 910-21.

.8 Giesinger RE, Bailey LJ, Deshpande P, McNamara PJ. Hypoxic-Ischemic Encephalopathy and Therapeutic Hypothermia: The Hemodynamic Perspective. J Pediatr. 2017;180:22-30. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.09.009.

.9 Davies A, Wassink G, Bennet L, Gunn AJ, Davidson JO. Can we further optimize therapeutic hypothermia for hypoxic-ischemic encephalopathy? Neural Regen Res. 2019;14(10):1678-83. doi: 10.4103/1673-5374.257512.

.10 Bonifacio SL, deVries LS, Groenendaal F. Impact of hypothermia on predictors of poor outcome: how do we decide to redirect care? Semin Fetal Neonatal Med. 2015;20(2):122-7. doi: 10.1016/j.siny.2014.12.011.

.11 Shankaran S, Laptook AR, Tyson JE, Ehrenkranz RA, Bann CM, Das A, et al. Evolution of encephalopathy during whole body hypothermia for neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy. J Pediatr. 2012;160(4):567-72. doi: 10.1016/j.jpeds.2011.09.018.

.12 Thoresen M, Tooley J, Liu X, Jary S, Fleming P, Luyt K, et al. Time is brain: starting therapeutic hypothermia within three hours after birth improves motor outcome in asphyxiated newborns. Neonatology. 2013;104(3):228-33. doi: 10.1159/000353948.

.13 Sabir H, Cowan FM. Prediction of outcome methods assessing short- and long-term outcome after therapeutic hypothermia. Semin Fetal Neonatal Med. 2015;20(2):115-21. doi: 10.1016/j.siny.2014.10.006.

.14 Surkov DM. Hipoksychno-ishemichna entsefalopatiia u donoshenykh novonarodzhenykh: faktory ryzyku ta yikh vplyv na perebih hostroho period [Hypoxic ischemic encephalopathy in term newborns: risk factors and their impact on the course of acute period]. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2018;6:86-92. doi: 10.22141/2224-0586.6.93.2018.147649. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Як цитувати

Mavropulo, T., & Sokolova, K. (2019). ФАКТОРИ РИЗИКУ НИЗЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З АСФІКСІЄЮ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(4(34), 60–65. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.3