DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.4

ТЕРМОМЕТРИЧНА ПАНЕЛЬ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ТА ПРОГНОСТИЧНИЙ АКСИЛЯРНО-АБДОМІНАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ

V. Rybalchenko, Y. Demidenko

Анотація


Ускладнення гострого апендициту в дітей – інфільтрати, абсцеси та перитоніт – лишаються актуальними у дитячій хірургії, оскільки їх важко діагностувати та вони мають особливості клінічного перебігу. Врешті вони складають до 75% хворих хірургічних відділень, котрим проводяться ургентні оперативні втручання. На апендикулярний перитоніт припадає до 28% дітей із пізнім зверненням по медичну допомогу.
Крім того, незважаючи на новітні технології, у 20% пацієнтів гострий апендицит не встановлюється вчасно і, як наслідок, - розвиток ускладнень. Апендикулярний інфільтрат діагностується від 0,2% до 14,6% випадків. Периапендикулярний абсцес фіксують у хворих від 1,5% до 12,6%. Гнійне запалення великого сальника при деструктивній формі апендициту діагностується у 30% хворих у віці до 7 років і у 70% пацієнтів старших за 7 років.
На післяопераційні інфільтрати й абсцеси черевної порожнини припадає від 1,1% до 10,5% пацієнтів від загальної кількості з обмеженими формами перитоніту та до 40,3% хворих із загальним перитонітом, як ускладнення післяопераційний інфільтративний оментит виникає у пацієнтів від 0,02% до 4,52%.
У діагностиці важливе значення відводиться локалізації, причинам розвитку інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей.
Описуване в керівництвах з хірургії першої половини ХХ століття «розм'якшення» пухлиноподібного утворення на сьогодні практично не зустрічається. Обмацування щільного малорухливого інфільтрату навіть під час операції не дозволяє точно судити про органно-тканинний склад та наявність абсцедування. Традиційні лабораторні дані не є специфічними для діагностики внутрішньочеревних інфільтратів та абсцесів. Вони характеризують наявність запального процесу і деякою мірою інтенсивність запалення.
В останні роки серед систем медичної візуалізації гнійно-септичних вогнищ та контролю перебігу післяопераційного періоду займає своє місце дистанційна інфрачервона термометрія.
Всупереч застосуванню сучасних методів діагностики та лікування спостерігаються стабільні показники летальності – від 0,2 до 0,4%, а при апендикулярному перитоніті на них припадає від 0,7 до 23%.
Таким чином, із наведених вище відомостей випливає, що на сучасному етапі на ранніх стадіях формування інфільтратів та абсцесів черевної порожнини у дітей достовірна верифікація утруднена.
Мета дослідження: удосконалення діагностики та лікування інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей.
Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів термометрії передньої черевної стінки 33 пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини, в яких застосовувалась дистанційна інфрачервона термометрія. До групи порівняння увійшло 70 дітей, які були шпиталізовані в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит. Вік пацієнтів складав від 5 до 17 років (10,21±0,37 років).
При визначенні температури передньої черевної стінки пацієнти перебували в горизонтальному положенні на ліжку з відкритою черевною стінкою. Після адаптації шкіри до навколишнього мікроклімату протягом 10 хвилин, при температурі навколишнього середовища 19–22°С, натщесерце та зі спорожненим сечовим міхуром. За даними наукової літератури, температура передньої черевної стінки, за відсутності осередку запалення, становить 34,2–34,6°С.
Локальну температуру передньої черевної стінки вимірювали в 26 точках, розташовані на площині, утворюючі панель передньої черевної стінки, в місцях перетину під прямим кутом 5 вертикальних та 6 горизонтальних ліній, починаючи з верхніх відділів справа на ліво.
Результати. Результати термометрії показали варіабельність температури передньої черевної стінки у дітей – різні показники як при первинних, так і вторинних інфільтратах, абсцесах черевної порожнини.
Середня температура передньої черевної стінки у дітей без хірургічної патології, згідно з даними вимірювання в точках термометричної панелі, становила 34,25±0,05°С. Середня аксилярна температура складала 36,65±0,01°С. Прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт (ПААК) у даній групі пацієнтів був на рівні 2,43±0,07°С.
У пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини ПААК мав значення
1,16±0,06°С<0°С – зсув вліво, у максимальній точці гіпертермії (39,16±0,14°С) на термометричній панелі передньої черевної стінки. При первинних інфільтратах черевної порожнини – -0,82±0,08°С<0°С та 38,9±0,47°С, ПАЧП – -1,25±0,05°С<0°С та 39,28±0,14°С. У пацієнтів при розвитку ВІЧП – -0,5°С<0°С та 37,9°С (одне спостереження), а за умов розвитку ВАЧП – -1,57±0,21°С<0°С та 39,45±0,28°С. Даний показник вказує на осередок запалення та визначає межі поширення запального процесу в черевній порожнині.
Висновки. У післяопераційному періоді визначення ПААК надало можливість у 33,3% пацієнтів своєчасно коригувати лікування та запобігти розвитку післяопераційних інфільтратів та абсцесів, при відсутності УЗД ознак осередку запалення.


Ключові слова


термометрична панель; прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт; діти; інфільтрати і абсцеси черевної порожнини

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Averin VI, Grin' AI, Sevkovskiy IA. Lechenie appendikulyarnogo peritonita u detey na sovremennom etape [Treatment of appendicular peritonitis in children at the present stage]. Khirurgiya. Vostochnaya Evropa. 2015;3:82-6. [in Russian].

.2 Bezrodnyi BH, Kolosovych IV, Lebedieva KO. Hostryi apendytsyt [Acute appendicitis]. Kyiv: Valrus Dyzain; 2013. 180 s. [in Ukrainian].

.3 Belyaeva OA, Rozinov VM, Zolotareva AV. Chreskozhnye navigatsionnye vmeshatel'stva u detey s abstsessami bryushnoy polosti [Percutaneous Navigational Interventions in Children with Abdominal Abscesses]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii. 2012;4:28-33. [in Russian].

.4 Demydenko YuH. Profilaktyka, diahnostyka, likuvannia abstsesiv ta infiltrativ cherevnoi porozhnyny u ditei [Prevention, diagnosis, treatment of abscesses and infiltrates of the abdominal cavity in children] [avtoreferat]. Kyiv; 2017. 20 s. [in Ukrainian].

.5 Krasil'nikova SV, Tush EV, Babaev SYu, Khaletskaya AI, Popov KS, Novozhilov AA, i dr. Endonazal'naya infrakrasnaya termometriya v diagnostike allergicheskogo vospaleniya slizistoy obolochki polosti nosa u patsientov s bronkhial'noy astmoy [Endonasal Infrared thermometry for the diagnosis of allergic inflammation of the nasal mucosa in patients with bronchial asthma]. Sovremennye tekhnologi v meditsine. 2017;9(4):201-8. doi:10.17691/stm2017.9.4.25. [in Russian].

.6 Lebedieva KO. Diahnostyka ta khirurhichne likuvannia khvorykh na hostryi apendytsyt z atypovym perebihom [Diagnosis and surgical treatment of patients with acute appendicitis with atypical course] [avtoreferat]. Kyiv; 2018. 20 s. [in Ukrainian].

.7 Lysenko RB, Drabovskyi VS, Mykytchenko VV. Metod infrachervonoi dystantsiinoi termometrii v otsiniuvanni perebihu rannoho pisliaoperatsiinoho periodu pry plastychno-rekonstruktyvnykh operatsiiakh na perednii cherevnii stintsi [The method of infrared remote thermometry in estimating the course of the early postoperative period during plastic reconstructive operations on the anterior abdominal wall]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2016;16;(2):123-5. [in Ukrainian].

.8 Rybalchenko VF, Demydenko YuH. Likuvannia infiltrativ ta abstsesiv apendykuliarnoho genezu u ditei [Treatment of infiltrates and abscesses of the appendicular genesis in children]. American Journal of Fundamental, Applied and Experimental Research. 2019;1(12):68-73. [in Ukrainian].

.9 Rybalchenko VF, Demydekno YuH. Diahnostyka ta likuvannia infiltrativ cherevnoi porozhnyny v ditei [Diagnosis and treatment of abdominal infiltrates in children]. Zdorov'e rebenka. 2016;7:143-8. [in Ukrainian].

.10 Sokolov ME, Guseynov AZ, Guseynov TA, Shlyakhova MA. Sovremennaya diagnostika ostrogo appenditsita. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy [Modern diagnostics of acute appendicite]. 2017;24(4):219-30. [in Russian].

.11 Sushko VI, Krivchenya DYu, redaktor. Khirurgiya detskogo vozrasta: bazovyy uchenik [Pediatric Surgery: Basic Learner]. Kyiv: Vseukraїns'ke spetsіalіzovane vidavnitstvo «Meditsina»; 2015. 568 s. [in Russian].

.12 Sheyko EA, Kozel' YuYu, Triandafilidi EI, Shikhlyarova AI. Distantsionnaya infrakrasnaya termografiya kak vspomogatel'nyy metod v diagnostike i lechenii gemangiom u detey do goda [Remote infrared thermography as an auxiliary method in the diagnosis and treatment of hemangiomas in children up to a year]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2015;9(2):302-4. [in Russian].

.13 Slusher J, Bates CA, Johnson C, Williams C, Dasgupta R, von Allmen D. Standardization and improvement of care for pediatric patients with perforated appendicitis. Pediatric Surgery. 2014;49(6):1020-4. doi:10.1016/j.jpedsurg.2014.01.045

.14 Nielsen JW, Boomer L, Kurtovic K, Lee E, Kupzyk K, Mallory R, Adler B, et al. Reducing computed tomography scans for appendicitis by introduction of a standardized and validated ultrasonography report template. J Pediatr Surg. 2015;50(1):144-8. doi:10,1016/j.jpedsurg.2014.10.033




Copyright (c) 2019 V. Rybalchenko, Y. Demidenko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.