ВПЛИВ 6% РОЗЧИНУ ГІДРОКСИЕТИЛКРОХМАЛЮ НА СТАН МОЗКОВОЇ ПЕРФУЗІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ВАЖКОЮ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ

Автор(и)

  • D. Surkov КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня ДОР», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.8

Ключові слова:

новонароджені, гіпоксія, енцефалопатія, колоїди, кристалоїди, гемодинаміка.

Анотація

Вступ. Перинатальну гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (ГIE) пов'язують приблизно з ¼ усіх випадків неонатальної смертності у світі. Порушення регуляції церебрального кровотоку може бути ключовим моментом щодо розвитку вторинного пошкодження головного мозку при ГIE. Волемічне навантаження для забезпечення адекватного внутрішньосудинного об’єму крові розглядається як терапія вибору у немовлят, оскільки мозкова перфузія протягом неонатального періоду залежить в основному від серцевого викиду, але вибір розчинів для інфузії залишається дискусійним.

Мета дослідження. З’ясувати вплив 6% гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) 130/0,42 у збалансованому кристалоїдному розчині на стан мозкової перфузії у доношених новонароджених з важкою ГІЕ.

Матеріали і методи дослідження. Одноцентрове, проспективне, просте, рандомізоване контрольоване дослідження було проведене у 205 доношених новонароджених з ГІЕ II та III ступеня за шкалою Sarnat протягом 2012-2016 років. В залежності від обраного розчину для полемічної ресусцитації всі немовлята були рандомізовано розподілені на групу із застосуванням ГЕК та контрольну групу. У групі ГЕК 45 малюків із середньою або важкою ГІЕ лікувалися із застосуванням у 1й день 6% розчину гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) 130/0,42 у збалансованому кристалоїдному розчині в дозі 10 мл/кг. Контрольну групу включали 160 доношених новонароджених з ГІЕ, яким під час проведення рутинної інтенсивної терапії за необхідності застосовувався для об’ємного навантаження фізіологічний розчин у дозі 20 мл/кг. Для оцінки впливу 6% ГЕК на системну та церебральну гемодинаміку були вивчені такі показники, як середній артеріальний тиск (САТ) та допплерівські індекси мозкового кровотоку: індекс резистентності (RI), пульсаційний індекс (РІ) та церебральний перфузійний тиск (ЦПТ) на 1й, 2й та 3й дні дослідження.

Результати дослідження. Використання 6% ГЕК 130/0,42 у дозі 10 мл/кг маси тіла для відновлення об'єму циркулюючої крові у новонароджених з середньою або важкою ГІЕ на 1й день життя призводило до збільшення індексу резистентності (RI) у передній мозковій артерії на 2й день (р = 0,025) і на 3й день дослідження (р = 0,023).

Висновки. Застосування 6% ГЕК 130/0,42 у збалансованому кристалоїдному розчині у доношених новонароджених з важкою ГІЕ для волемічної ресусцитації  призводить до значного покращення церебрального кровотоку, зокрема підвищення допплерівського індексу резистентності передніх мозкових артерій.

Посилання

.1 Ааslid R. Transcranial Doppler Sonography. Wien: Springer-Verlag; 1986.180p.

.2 Burton VJ, Gerner G, Cristofalo E, Chung SE, Jennings JM, Parkinson C, et al. A pilot cohort study of cerebral autoregulation and 2-year neurodevelopmental outcomes in neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy who received therapeutic hypothermia. BMC Neurology. 2015;15:209. doi: 10.1186/s12883-015-0464-4.

.3 Carrasco M, Perin J, Jennings JM, Parkinson C, Gilmore MM, Chavez-Valdez R, et al. Cerebral autoregulation and conventional and diffusion tensor imaging magnetic resonance imaging in neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy. Pediatric Neurology. 2018;82:36-43. doi: 10.1016/j.pediatrneurol.2018.02.004.

.4 Ek CJ, D'Angelo B, Baburamani AA, Lehner C, Leverin AL, Smith PL, et al. Brain barrier properties and cerebral blood flow in neonatal mice exposed to cerebral hypoxia-ischemia. J Cereb Blood Flow Metab. 2015;35(5):818-27. doi: 10.1038/jcbfm.2014.255.

.5 Elstad M, Whitelaw A, Thoresen M. Cerebral resistance index is less predictive in hypothermic encephalopathic newborns. Acta Paediatr. 2011;100(10):1344-9. doi: 10.1111/j.1651-2227.2011.02327.x.

.6 Finn D, Roehr CC, Ryan CA, Dempsey EM. Optimizing intravenous volume resuscitation of the newborn in the delivery room: practical considerations and gaps in knowledge. Neonatology. 2017;112(2):163-71. doi: 10.1159/000475456.

.7 Gerner GJ, Burton VJ, Poretti A, Bosemani T, Cristofalo E, Tekes A, et al. Transfontanellar duplex brain ultrasonography resistive indices as a prognostic tool in neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy before and after treatment with therapeutic hypothermia. Journal of Perinatology. 2016;36(3):202-6. doi: 10.1038/jp.2015.169.

.8 Gray R. Which colloid to choose for neonates, infants and children. Southern African Journal of Anaesthesia and Analgesia. 2015;21(1):56-8.

.9 Avery GB. Neonatology: Pathophysiology and management of the newborn. London: Philadelphia; JB Lippincott; 1994. 1526p.

.10 Iova AS. Otsenka tyazhesti vnutrizheludochkovykh krovoizliyaniy u novorozhdennykh [Evaluation of the severity of intraventricular hemorrhages in newborns]. V: Materialy Mezhdistsiplinarnoy nauch.-prakt. konf. stran SNG Perspektivy i puti razvitiya neotlozhnoy pediatrii [Internet]; 2006 Fev 3-4; Sankt-Peterburg. Sankt-Peterburg; 2006 [tsitirovano 2019 Mar 16]. Dostupno na: http://www.airspb.ru/persp_31.shtml (in Russian).

.11 Kusaka T, Okubo K, Nagano K, Isobe K, Itoh S. Cerebral distribution of cardiac output in newborn infants. Arch of Dis Child Fetal Neonatal Ed [Internet] 2005[cited 2019 Mar 12];90(1):F77-F8. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1721835/ doi: 10.1136/adc.2004.058487.

.12 László I, Demeter G, Öveges N, Érces D, Kaszaki J, Tánczos K, et al. Volume-replacement ratio for crystalloids and colloids during bleeding and resuscitation: an animal experiment. Intensive Care Medicine Experimental. 2017;5(1):52. doi: 10.1186/s40635-017-0165-y.

.13 Lewis SR, Pritchard MW, Evans DJW, et al. Colloids versus crystalloids for fluid resuscitation in critically ill people. Cochrane Database Syst Rev [Internet] 2018[cited 2019 Mar 12];8:CD000567. Available from: http://researchonline.lshtm.ac.uk/638999/ doi: 10.1002/14651858.CD000567.pub7.

.14 Priebe HJ. Should hydroxyethyl starch be banned? Lancet. 2018;392(10142):117-8. doi: 10.1016/S0140-6736(18)31172-3.

.15 Sarnat HB, Sarnat MS. Neonatal encephalopathy following fetal distress: A clinical and electroencephalographic study. Arch of Neurol. 1976;33:696-705.

.16 Simbruner G. The safety of hydroxyethyl starch use in newborns and its short- and long-term benefits in hypovolemic patients. Pediatric Critical Care Medicine. 2003;4(3):388. doi: 10.1097/01.PCC.0000074263.98907.26.

.17 Standl T, Lochbuehler H, Galli C, Reich A, Dietrich G, Hagemann H. HES 130/0.4 (Voluven) or human albumin in children younger than 2 yr undergoing non-cardiac surgery. A prospective, randomized, open-label, multicentre trial. Eur J Anaesthesiol. 2008;25(6):437-45. doi: 10.1017/S0265021508003888.

.18 Stensballe J, Henriksen HH, Johansson PI. Early haemorrhage control and management of trauma-induced coagulopathy: the importance of goal-directed therapy. Curr Opin Crit Care. 2017;23(6):503-10. doi: 10.1097/MCC.0000000000000466.

.19 Aronson JK, editor. A worldwide yearly survey of new data in adverse drug reactions. Vol.33. Elsevier; 2011. Chapter 33, Strengers PFW, Velthove KJ. Blood, blood components, plasma, and plasma products; p. 669-690.

.20 Sümpelmann R, de Witt LD, Brütt M, Osterkorn D, Koppert PDDW, Osthaus WA. Changes in acid-base, electrolyte and hemoglobin concentrations during infusion of hydroxyethyl starch 130/0.42⁄6:1 in normal saline or in balanced electrolyte solution in children. Pediatr Anesth. 2010;20(1):100-4. doi:10.1111/j.1460-9592.2009.03197.x.

.21 Sümpelmann R, Kretz FJ, Luntzer R, de Leeuw TG, Mixa V, Gäbler R, et al. Hydroxyethyl starch 130/0.42/6:1 for perioperative plasma volume replacement in 1130 children: results of an European prospective multicenter observational postauthorization safety study (PASS). Paediatr Anesth. 2012;22(4):371-8. doi: 10.1111/j.1460-9592.2011.03776.x.

.22 Surkov D. Safety of 6% hydroxyethylstarch 130/0.42 in term neonates with severe HIE. Pediatr Anesth Critical Care Journ. 2016;4(2):103-7 doi: 10.14587/paccj.2016.21.

.23 Tagin M, Abdel-Hady H, Rahman S, Azzopardi DV, Gunn AJ. Neuroprotection for perinatal hypoxic ischemic encephalopathy in low- and middle-income countries. J Pediatr. 2015;167(1):25-8. doi: 10.1016/j.jpeds.2015.02.056.

.24 Van der Linden P, Dumoulin M, Van Lerberghe C, Torres CS, Willems A, Faraoni D. Efficacy and safety of 6% hydroxyethyl starch 130/0.4 (Voluven) for perioperative volume replacement in children undergoing cardiac surgery: a propensity-matched analysis. Crit Care. 2015;19:87. doi: 10.1186/s13054-015-0830-z.

.25 Wyckoff MH, Aziz R, Escobedo MB, et al. Part 13: Neonatal Resuscitation: 2015 American Heart Association Guidelines Update for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 2015;132(18 Suppl 2):S543-60. doi: 10.1161/CIR.0000000000000267.

.26 Zanelli SA, Kaufman DA, Stanley DA. Hypoxic-ischemic encephalopathy. Medscape Drugs and Diseases [Internet]. 2018 [updated 2018 Jul 18; cited 2018 Mar 30]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/973501-overview

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-12

Як цитувати

Surkov, D. (2019). ВПЛИВ 6% РОЗЧИНУ ГІДРОКСИЕТИЛКРОХМАЛЮ НА СТАН МОЗКОВОЇ ПЕРФУЗІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ВАЖКОЮ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(2(32), 53–59. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.8

Номер

Том 9 № 2(32) (2019): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 D. Surkov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.