КОНТРОЛЬ БЕЗПЕКИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • I. Makedonskyi Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва ДОР», Ukraine
  • T. Mavropulo Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України", Ukraine
  • O. Buyalskyi Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва ДОР», Ukraine
  • L. Markaieva Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва ДОР», Ukraine
  • G. Yarosh Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва ДОР», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.4

Ключові слова:

новонароджений, парентеральне харчування, несприятливі події, безпека пацієнтів.

Анотація

Вступ. Протягом останніх двох десятиліть серед різних міжнародних ініціатив з підвищення якості медичної допомоги, найбільша їх кількість спрямована на поліпшення ситуації з безпекою пацієнтів. Парентеральне харчування (ПХ) – комплексне лікування, яке задля безпеки пацієнтів вимагає високого рівня пильності, відповідної освіти та постійної оцінки компетентності лікарів. Клініцисти повинні проводити ретроспективну ідентифікацію несприятливих подій, прогнозувати такі проблеми, а також належним чином їх контролювати для запобігання в наступному.

Мета дослідження. Отримання інформації в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених щодо прогнозованих несприятливих подій при проведенні парентерального харчування для розширення можливостей сприяння безпеці пацієнтів.

Матеріали і методи дослідження. Для отримання інформації про несприятливі події при проведенні ПХ були застосовані: первинний етап – «формування рейтингу проблем» на підставі даних опитування лікарів у співставленні з даними літератури, на другому етапі –  використання методики проспективного аналізу ризиків (Failure modes and effects analysis).

Результати дослідження. Ідентифіковані 73 проблемні ситуації. Етап виконання призначень вважався етапом з найвищим рівнем критичності щодо "режимів відмови". Окремі дії ПХ з найвищим рівнем індексу критичності у відношенні режиму «відмови» – маркування внесень змін в програму ПХ і контроль швидкості введення розчину після змін; прогалини в спілкуванні і обміні інформацією всередині команди, особливо коли відбулися зміни в програмі ПХ; порушення стерильності; відсутність «повного   захисту» розчинів ПХ від світла; можливість помилок при наявності візуально схожих препаратів. На основі отриманих даних були розроблені рекомендації щодо цих аспектів процесу ПХ.

Висновки. Останні глобальні тенденції в охороні здоров'я, а саме акцент на безпеку пацієнтів, вимагають нових підходів до вирішення проблеми медичних помилок та несприятливих подій. ПХ є складним методом інтенсивної терапії і вимагає міждисциплінарного підходу для забезпечення безпечного використання. Необхідно заохочувати спеціалістів відділень до проведення досліджень щодо приоритетності ризиків і їх аналізу для підвищення безпеки пацієнтів.

Посилання

.1 Ayers P, Boullata J, Sacks G. Parenteral Nutrition Safety: The Story Continues. Nutr Clin Pract. 2018;33(1):46-52. doi: 10.1002/ncp.10023.

.2 Hartman C, Shamir R, Simchowitz V, Lohner S, Cai W, Decsi T, et al. ESPGHAN/ESPEN/ESPR guidelines on pediatric parenteral nutrition: complications. Clin Nutr. 2018;37:2418-29. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.956.

.3 Boullata JI, Guenter P, Mirtallo JM. A parenteral nutrition use survey with gap analysis. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2013;37:212-22. doi: 10.1177/0148607112464781.

.4 Guellec I, Gascoin G, Beuchee A, Boubred F, Tourneux P, Ramful D, et al. Biological Impact of Recent Guidelines on Parenteral Nutrition in Preterm Infants. J Pediat Gastroenterol Nutr. 2016;62(3):516. doi: 10.1097/MPG.0000000000000898

.5 Moon K, Athalye-Jape GK, Rao U, Rao SC. Early versus late parenteral nutrition for critically ill term and late preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews [Internet]. 2018[cited 2019 Mar 16];9. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD013141/epdf/full doi: 10.1002/14651858.CD013141

.6 Avery's Diseases of the Newborn. Tenth Edition. Elsevier Inc; 2018. Denne S. Parenteral Nutrition for the High-Risk Neonate. p.1023-31. doi: 10.1016/B978-0-323-40139-5.00069-3.

.7 Nguyen MR, Mosel C, Grzeskowiak LE. Interventions to reduce medication errors in neonatal care: a systematic review. Ther Adv Drug Saf. 2018;9(2):123-155. doi: 10.1177/2042098617748868.

.8 Crews J, Rueda-de-Leon E, Remus D, Sayles R, Mateus J, Shakeel F. Total Parenteral Nutrition Standardization and Electronic Ordering to Reduce Errors: a Quality Improvement Initiative. Pediatr Qual Saf. [Internet]. 2018[cited 2019 Mar 23];3(4):e093. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6135557/ doi:10.1097/pq9.0000000000000093.

.9 Guenter P, Boullata JI, Ayers P, Gervasio J, Malone A, Raymond E, et al. Standardized Competencies for Parenteral Nutrition Prescribing: The American Society for Parenteral and Enteral Nutrition Model. Nutr Clin Pract. 2015;30(4):570-6. doi: 10.1177/0884533615591167.

.10 Kovalova OM, Bielorus AI. Pokhylko VI, Tsvirenko SM, Solov’iova HO. Suchasni pidkhody do identyfikatsii nespryiatlyvykh podii u perynatalnii medytsyni [Iodine status and patterns of oxidative metabolism disorders in children with community-acqiured pneumonia from the iodine deficiency region]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2018;8(2):28-39. doi: 10.24061/2413-4260.VIII.2.28.2018.5. (in Ukrainian).

.11 Boulé M, Lachapelle S, Collin-Lévesque, Demers É, Nguyen C, Fournier-Tondreau M, et al. Failure Mode, Effect, and Criticality Analysis of the Parenteral Nutrition Process in a Mother-Child Hospital: The AMELIORE Study. Nutr Clin Pract. 2018;33(5):656-66. doi: 10.1002/ncp.10094.

.12 Bonnabry P, Cingria L, Sadeghipour F, Ing H, Fonzo-Christe C, Pfister RE. Use of a systematic risk analysis method to improve safety in the production of paediatric parenteral nutrition solutions. Qual Saf Health Care. 2005;14(2):93-8. doi: 10.1136/qshc.2003.007914.

.13 Arenas Villafranca JJ, Gomez Sanchez A, Nieto Guindo M, Faus Felipe V. Using failure mode and effects analysis to improve the safety of neonatal parenteral nutrition. Am J Health Syst Pharm. 2014;71(14):1210-8. doi: 10.2146/ajhp130640.

.14 MacKay M, Anderson C, Boehme S, Cash J, Zobell J. Frequency and Severity of Parenteral Nutrition Medication Errors at a Large Children's Hospital After Implementation of Electronic Ordering and Compounding. Nutr Clin Pract. 2016;;31(2):195-206. doi: 10.1177/0884533615591606.

.15 Narula P, Hartigan D, Puntis JWL. The frequency and importance of reported errors related to parenteral nutrition in a regional paediatric centre. Clinical Nutrition and Metabolism. [Internet]. 2011 [cited 2019 Mar 3];6(3):131-4. Available from: https://clinicalnutritionespen.com/article/S1751-4991(11)00020-5/fulltext doi:10.1016/j.eclnm.2011.02.005.

.16 Hermanspann T, Schoberer M, Robel-Tillig E, Härtel C, Goelz R, Orlikowsky T, et al. Incidence and Severity of Prescribing Errors in Parenteral Nutrition for Pediatric Inpatients at a Neonatal and Pediatric Intensive Care Unit. Front Pediatr. 2017;5:149. doi: 10.3389/fped.2017.00149.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-11

Як цитувати

Makedonskyi, I., Mavropulo, T., Buyalskyi, O., Markaieva, L., & Yarosh, G. (2019). КОНТРОЛЬ БЕЗПЕКИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(2(32), 22–29. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.4