СИНДРОМ КОРОТКОЇ КИШКИ В НЕМОВЛЯТ (ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ПРИНЦИПИ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.13Ключові слова:
синдром короткої кишки, парентеральне та ентеральне харчування, діти.Анотація
У роботі представлені різноманітні етіологічні чинники, патофізіологічні моменти виникнення синдрому короткої кишки та основні напрямки лікування. Так, у новонароджених та дітей грудного віку при синдромі короткої кишки етіологічно виділяють некротичний ентероколіт, атрезію тонкої кишки, хворобу Гіршпрунга, мальротацію кишківника, патологію розвитку верхньої брижової артерії, гастрошиз. У дітей старшого віку має значення хвороба Крона, інфаркт брижейки, резекція кишки у зв’язку з пухлиною або травмою.
За останні роки збільшилась (до 90 %) чисельність новонароджених пацієнтів із синдромом короткої кишки, що вижили після масивної резекції тонкої кишки завдяки використанню ефективних технологій парентерального та ентерального харчування. У лікуванні даних пацієнтів виділяють три фази – гостру, адаптації і підтримуючої терапії. Ведучим напрямком у лікуванні дітей з кишковою недостатністю залишається загальне парентеральне харчування. Фармакологічна терапія включає антидіарейні та антисекреторні препарати. До новітніх методів відносять трансплантацію тонкої кишки, а також застосування гормону росту, епідермального фактору росту, інсуліноподібного фактора росту, фактора росту гепатоцитів. Таким чином, даний синдром є складною медичною проблемою, яка потребує мультидисциплінарного спеціалізованого підходу, розробок новітніх технологій догляду та лікування для забезпечення покращення рівня життя й адаптації маленьких пацієнтів.
Посилання
Galea M H, Holliday H, Carachi R, Kapila L. Short-bowel syndrome: a collective review. J Pediatr Surg. 1992;27(5):592-6.
Горбатюк ОМ. Синдром короткої кишки у немовлят: сучасні погляди на проблему за даними літературного огляду і власного досвіду. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2016;6(3);3:48-55. doi: 10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.8
Booth IW, Lander AD. Short bowel syndrome. Bailliere’s Clin Gastroenterol. 1998;12:739-72.
Sigalet DL. Short bowel syndrome in infants and children: an overview. Semin Pediatr Surg. 2001;10(2):49-55.
Vanderhoof JA. Short bowel syndrome. Clin Perinatol.1996;23(2):377-86.
Tumas R, Zamberlan P, Cardoso AL. Use of symbiotic supplement in a child with short bowel syndrome; a case report. Nutr Hosp. 2014;29(1):215-20. doi: 10.3305/nh.2014.29.1.6888.
Byrne TA, Persinger RL, Young LS, Ziegler TR, Wilmore DW. A new treatment of patients with short-bowel syndrome. Growth hormone, glutamine, and a modified diet. Ann Surg. 1995;222(3):243-55.
Welh S, Kessler M, Golris M, Hafezi M, Mehrabi A, Holland-Cunz S. Current practice and perspectives in the treatment of short bowel syndrome in children-a systematic rewiev. Langendecs Arch Surg. 2012;397(7):1043-51. doi: 10.1007/s00423-011-0874-8.
Goulet O, Sauvat F. Short bowel syndrome and intestinal transplantation in children. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2006;9(3):304-13. doi: 10.1097/01.mco.0000222116.68912.fc.
Bueno J, Ohwada S, Kocoshis S, Mazariegos GV, Dvorchik I, Sigurdsson L, et al. Factors impacting the survival of children with intestinal failure referred for intestinal transplantation. J Pediatr Surg. 1999;34(1):27-32.
Dowling RH, Booth CC. Structural and functionalchanges following small intestinal resection in the rat. Clin Sci. 1967;32(1):139-49.
Klish WJ, Putnam TC. The short gut. Am J Dis Child. 1981;135(11):1056-61.
Rickham PP, Irving I, Shmerling DH. Long-term results following extensive small bowel resection in the neonatal period. Prog Pediatr Surg. 1977;10:65-75.
Urban E, Weser E. Intestinal adaptation to bowel resection, In Stollerman GH (ed): Advances in internal medicine, vol 26. Chicago, Year Book Medical Publishers, Inc, 1980; pp 265-91.
Crenn P, Coudray-Lucas C, Thuillier F, Cynober L, Messing B. Postabsorptive plasma citrulline concentration is a marker of absorptive enterocyte mass and intestinal failure in humans. Gastroenterology. 2000;119(6):1496–505.
Горбатюк ОМ, Талько МО, Островерхова ММ, Самоваров ЛС. Синдром короткої кишки у дітей: термінологія, сучасні аспекти патогенезу, нові підходи до діагностики та лікування (огляд літератури та власний клінічний досвід). Современная педиатрия. 2015;3:78-84.
Chaet MS, Farrell MK, Ziegler MM, Warner BW. Intensive nutritional support and remedial surgical intervention for extreme short bowel syndrome. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 1994;19(3):295-8.
Goulet O, Baglin-Gobet S, Talbotec C, Fourcade L, Colomb V, Sauvat F, et al. Outcome and long-term growth after extensive small bowel resection in the neonatal period: a survey of 87 children. Eur J Pediatr Surg. 2005;15(2):95-101. doi: 10.1055/s-2004-821214.
Ladefoged K, Nicolaidou P, Jarnum S. Calcium, phosphorus, magnesium, zinc and nitrogen balance in patients with severe short bowel syndrome. Am J Clin Nutr. 1980;33:2137-44. doi: 10.1093/ajcn/33.10.2137.
Pakarinen MP, Koivusalo AI, Rintala RJ. Outcomes of intestinal failure- a comparison between children with short bowel and dysmotile intestine. J Pediatr Surg. 2009;44(11):2139-44. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2009.05.002.
Sigalet D, Boctor D, Robertson M, Lam V, Brindle M, Sarkhosh K, et al. Improved outcomes in paediatric intestinal failure with aggressive prevention of liver disease. Eur J Pediatr Surg. 2009;19(6):348-53. doi: 10.1055/s-0029-1241865.
Pediatric short bowel syndrome: redefining predictors of success. Ann Surg. 2005;242(3):403-9.
Coran AG, Caldamone A, Adzick NS, Krummel TM, Laberge J-M, Shamberger R, editor. Pediatric Surgery, 7th edition. New York: Elsevier Inc. All rights reserved; 2012. 1738p.
Грона ВН, Веселый СВ, Вакуленко МВ, Борей ТВ, Сопов ГА. Клинико-лабораторные аспекти синдрома короткой кишки у детей. Здоровье ребёнка. 2010;3:99-102.
Диланян ИР, Лосев АА, Гаврилишен НР, Белестов ИС. Синдром короткой кишки у детей как хирургическая, общемедицинская и социальная проблема. Pаediatric Surgery. 2017;4(57):92-6.
Berger DL, Malt RA. Management of the short gut syndrome. Adv Surg. 1996;29:43-57.
Molina MT, Ruiz-Cutierrez V, Vazquez CM, Bolufer J. Changes in uptake of linoleic acid and cholesterol by jejunal sacs of rats in vitro, after distal small bowel resection. Scand J Gastroenterol. 1990;25(6):613-21.
Ziegler MM. Short bowel syndrome: remedial features that influence outcome and the duration of parenteral nutrition. J Pediatr. 1997;131:335-6.
Salvino R, Ghanta R, Seidner DL, Mascha E, Xu Y, Steiger E. Liver failure is common in adults receiving long-term parenteral nutrition. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2006;30(3):202-8. doi: 10.1177/0148607106030003202
Scolapio JS, Camilleri M, Fleming CR, Oenning LV, Burton DD, Sebo TJ, et al. Effect of growth hormone, glutamine, and diet on adaptation in short-bowel syndrome: a randomized, controlled study. Gastroenterology. 1997;113(4):1074-81.
Thompson JS. Management of the short bowel syndrome. Gastroenterol Clin North Am. 1994;23(2):403-20.
Purdum PP, Kirby DF. Short bowel syndrome: a review of the role of nutrition support. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 1991;15(1):93-101.
Byrne TA, Persinger RL, Young LS, Ziegler TR, Wilmore DW. A new treatment for patients with short-bowel syndrome. Growth hormone, glutamine, and a modified diet. Ann Surg. 1995;222(3):243-5.
Stern LE, Falcone RA, Huang F, Kemp CJ, Erwin CR, Warner BW. Epidermal growth factor alters the bax: bcl-w following massive small bowel resection. J Surg Res. 2000;91(1):38-42.
Herbst RS. Reviev of epidermal growth factor receptor biology. Int J Radiol Oncol Biol Phys. 2004;59(2 Suppl):21-6. doi: 10.1016/j.ijrobp.2003.11.041.
Zhou X, Li YX, Li JS. Glutamine enhances the gut-trophic effect hormone in rat after massive small bowel resection. J Surg Res. 2001;99(1):47-52. doi: 10.1006/jsre.2001.6108.
Ladd AP, Grosfeld GL, Pescovith OH, Johnson NB. The effect of growth hormone supplementation on late nutritional independence in pediatric patients with short bowel syndrome. J Pediatr Surg. 2005;40(2):442-5. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2004.10.011.
Bordvedt SF, Lund PK. Insulin-like growth factor 1: common mediator of multiple enterotrophic hormones and growth factors. Curr Opin Gastroenterol. 2012;28(2):89-98. doi: 10.1097/MOG.0b013e32835004c6.
Chen K, Okamura K, Tabira Y, Kaneko H, Miyauchi Y. Insulin-like growth factor-1 prevents gut atrophy and maintains intestinal integrity in septic rats. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 1995;19(2):119-24. doi: 10.1177/0148607195019002119.
Schwartz MZ. Novel therapies for the management of short bowel syndrome in children. Pediatr Surg Int. 2013;29(10):967-74. doi: 10.1007/s00383-013-3404-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Y. Alexeieva, O. Kuzenko, V. Voloshynovych, A. Pylypyuk, I. Shlimkevych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
