ЕУТІРЕОЇДНИЙ ЗОБ, ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ

Автор(и)

  • S.Y. Kosilova

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IV.2.12.2014.9

Ключові слова:

вагітність, пологи, новонароджені, щитоподібна залоза, еутіреоїдний зоб

Анотація

Розповсюдженість захворювань щитоподібної залози серед жінок фертильного віку постійно зростає. Частота еутиреоїдного зобу займає одне з перших місць серед вагітних і складає за даними різних авторів від 30% до 40%. Це, у свою чергу, несприятливо впливає на здоров’я майбутньої матері і небезпечне для розвитку плода та новонародженого. Разом з тим, вагітність сама по собі може впливати на розвиток даної патології щитоподібної залози. Взаємозв’язок цих процесів до кінця ще не вивчено. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у 50 жінок з наявністю еутіреоїдного зобу. Отримані результати підтверджують, що наявність еутиреоїдного зобу змінила показники материнської гемодинаміки, що призводило до порушення матково-плацентарного кровообігу і розвитку плацентарної дисфункції. Результати досліджень свідчать про ускладнений перебіг вагітності (80% випадків) та пологів (88% випадків). За даними обстеження вагітних з’ясовано, що чим нижче середній рівень вільного тироксину у матері, тим нижча бальна оцінка стану плода. Аналіз результатів гістологічного дослідження плаценти дозволяє розглядати тиреоїдну патологію як фактор ризику розвитку хронічної плацентарної дисфункції.

Посилання

.1 Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Kyiv: Intermed; 2006. Bichevskaya RG, Firsova NA. Osobennosti techeniya pervogo trimestra beremennosti u zhenshchin s nevynashivaniem na fone yoddefitsita [Features of the first trimester of pregnancy in women with nevynashivaniem on the background of iodine deficiency]; p.58-61. (in Russian).

.2 Butova EA, Golovin AA, Kochergina EA. Yoddefitsitnye zabolevaniya i beremennost' [Iodine deficiency disorders and pregnancy]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2004;1:12-7. (in Russian).

.3 Dedov II, Sviridenko NYu. Strategiya likvidatsii yoddefitsitnykh zabolevaniy v Rossiyskoy Federatsii [Strategy of Elimination of iodine Deficiency Diseases in the Russian Federation]. Problemy endokrinologii. 2001;47(6):3-12. (in Russian).

.4 Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Kyiv: Intermed; 2006. Demina TN, Asmolova NV. Sostoyanie fetoplatsentarnoy sistemy u beremennykh s eutireoidnym zobom [Condition of the fetoplacental system in pregnant women with euthyroid goiter]; p.192-4. (in Russian).

.5 Kasatkina EP, Shilin DE, Petrova LM, Khatamova KhA, Lokteva EN, Samarcheva TI, et al. Rol' yodnogo obespecheniya v neonatal'noy adaptatsii tireoidnoy sistemy [The role of iodine supply in the neonatal adaptation of the thyroid system]. Problemy endokrinologii. 2001;47(3):10-5. (in Russian).

.6 Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Kyiv: Intermed; 2006. Matsynin AN. Problema yoddefitsita u beremennykh promyshlennoy zony Donbassa [The problem of iodine deficiency in the pregnant industrial zone of Donbass]; p.440-3. (in Russian).

.7 Shidlovskyi VO, Deikalo IM, Shidlovskyi OV. Yodnyi defitsyt i yododefitsytni zakhvoriuvannia [Iodine deficiency and iodine deficiency diseases]. Kyiv; 2004. 69 p. (in Ukrainian).

.8 Moscirka A, Gadzinowski J. The influence of iodine deficiency during pregnancy of fetal and neonatal development. Gynekol Pol. 2001;72(11):908-16.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kosilova, S. (2019). ЕУТІРЕОЇДНИЙ ЗОБ, ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 4(2(12), 80–82. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IV.2.12.2014.9

Номер

Том 4 № 2(12) (2014): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Результати дисертаційних та науково-дослідних робіт

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 S.Y. Kosilova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.