РЕЦЕПТОРНИЙ СТАТУС ЕНДОМЕТРІЮ ПРИ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ У ЖІНОК ПРЕМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • Олександра Громова
  • В.О. Потапов
  • Д.А. Хасхачих
  • О.В. Гапонова
  • Г.О. Кукіна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.5

Ключові слова:

проліферативний ендометрій; секреторний ендометрій; неатипова гіперплазія ендометрію; атипова гіперплазія ендометрію; експресія рецепторів до естрадіолу та прогестерону

Анотація

Вступ. Гіперпластичні процеси ендометрію є однією з найпоширеніших патологій у жінок пременопаузального віку та в залежності від наявності цитологічної атипії поділяються на неатипові форми (НГЕ) та
атипові (АГЕ). Незважаючи на досить сприятливий прогноз НГЕ, тим не менше ризик розвитку атипії складає близько 2% на рік, ще одна проблема зумовлена тим, що клініцисти й досі не мають чітких критеріїв – у
якому ж випадку реалізується несприятливий сценарій розвитку подій та НГЕ прогресує до АГЕ та раку ендометрію. Також недостатньо визначені показники чутливості або нечутливості НГЕ та АГЕ до лікувальних
заходів першої лінії, а саме – прогестинів. Визначення експресії рецепторів до естрадіолу (ER) та прогестерону (PGR) нормального (НЕ) та гіперплазованого ендометрію може бути корисним для подальшої розробки
алгоритмів лікування при різних морфотипах гіперплазії та прогнозу відповіді на лікування прогестинами.
Мета дослідження. Визначення особливостей експресії рецепторів до естрадіолу та прогестерону в клітинах залоз та строми ендометрію в нормі та при різних морфотипах його гіперплазії.
Матеріал та методи дослідження. Обстежено 137 жінок: 40 – з НЕ, 61 – з НГЕ, 36 – АГЕ. Проводилось
стандартне гістологічне дослідження та імуногістохімічне дослідження (ІГХ) в зразках ендометрію. ІГХ дослідження виконували в парафінових зрізах з використанням моноклональних або поліклональних антитіл та
системи візуалізації. Досліджували експресію ER та PGR в залозах та стромальних клітинах з підрахуванням
усередненого його значення або Н-індексу, який розраховували в залежності від інтенсивності забарвлення та
кількості позитивних клітин. Значення від 0 до 50 балів за H-індексом сприймали за відсутність експресії ER
та PGR, від 50 до 100 – експресію антигенів до рецепторів вважали слабко позитивною; 100 балів та більше
– позитивною. Статистичну обробку результатів проводили з використанням ліцензійної статистичної програми Statistica (версія 6.1; Statsoft, США).
Результати дослідження. Клітини залоз і строми в НЕ мали високі показники експресії ER в проліферативну фазу циклу (відповідно 193,1±12,2 і 166±9,7 балів), але в секреторній фазі циклу активність експресії
ER суттєво знижувалася (залози 125,4±5,7, строма – 122,4±4,8 бали). Активність експресії PGR зберігалась
на високому рівні в обидві фази циклу (в залозах 193,2±8,5 та 178,7±6,3, в стромі 140,2±4,4 та 116,6±3,1
балів відповідно). При НГЕ активність експресії ER як в епітелії залоз (180±8,3), так і в стромі (170,5±4,1)
майже не відрізнялася від нормального ендометрію проліферативної фази циклу, але перевищувала показники
секреторної фази. Експресія PGR в залозистому епітелії при НГЕ була практично на рівні цього показника
в НЕ. Експресія PGR в клітинах строми НГЕ склала 197,5±9,3 бали та достовірно перевищувала показники
НЕ. Навпаки, при АГЕ експресія ER і PGR значно зменшувалася. У залозах Н-індекс ER (74,6±3,9) був в 2,6
рази нижчім, ніж в проліферативному ендометрії здорових жінок (p<0,05) і в 2,4 рази нижчім, ніж при НГЕ
(р<0,05); в стромі АГЕ знизився до 30,3±2,8, що в 5,5 рази нижче ніж в НЕ проліферативної фази (p<0,002) і в
5,6 рази нижче, ніж при НГЕ (p<0,002). Експресія PGR також значно знизилась. В залозах АГЕ експресія PGR
(71,1±2,3 ) була в 2,7-2,5 рази меншою, ніж цей показник в зразках НЕ у проліферативну і секреторну фази
відповідно (p<0,05). Суттєві відмінності знайдено між експресією PGR при АГЕ та НГЕ. Так, Н-індекс PGR
в залозах АГЕ був в 2,8 разів меншим, ніж при НГЕ (p<0,05), в стромі – в 2,4 рази нижчім (p<0,05).
Висновок. Найбільш активну експресію рецепторів як до естрадіолу, так і прогестерону було визначено в
першій фазі менструального циклу нормального ендометрію та при неатиповій гіперплазії ендометрію. Для
другої фази менструального циклу характерно помірне зниження рецепторів як естрадіолу, так і прогестерону. Рецепторний статус атипової гіперплазії ендометрію характеризує значне та достовірне зниження експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів порівняно як з нормальним ендометрієм, так і неатиповою
гіперплазією ендометрію.

Посилання

Антомонов М Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. Киев: МИЦ «Мединформ»; 2017. 579 с.

Запорожан ВН, Татарчук ТФ, Дубинина ВГ, Косей НВ. Современная диагностика и лечение гиперпластических процессов эндометрия. Репродуктивная эндокринология 2012;1(3);5-12.

Пальцев МА, Айламазян ЭК, Кветной ИМ, Печеникова ВО, Григорян ИЮ. Молекулярные механизмы заболеваний репродуктивной системы (лекционные очерки). Санкт-Петербург: Эко-Вектор; 2017. 256 с.

Петров СВ, Райхлин НТ, редактор. Руководство по иммуногистохимической диагностике опухолей человека.

Казань; 2012. 624с.

Русакевич ПС. Гиперпластические процессы эндометрия в гинекологии. Минск: Адукацыя і выхаванне;

448 с.

Татарчук ТФ, Коваленко ЕП, Филоненко ТГ. Экспрессия рецепторов к стероидным гормонам и уровень эстрогена и прогестерона в маточных смывах женщин с гиперплазиями эндометрия. Здоровье женщины.

;6:105-9.

Стрижаков АН, Давыдов АИ, Пашков ВМ, Лебедев ВА. Доброкачественные заболевания матки. Москва:

ГЭОТАР-Медиа; 2011. 288 с.

Чернуха ГЕ, Думановская МР. Современные представления о гиперпалазии эндометрия. Акушерство и гинекология. 2013; 3:26-32.

Auclair MH, Yong PJ, Salvador S, Thurston J, Colgan TTJ, Sebastianelli A. Guideline No. 392-Classification and

Management of Endometrial Hyperplasia. J Obstet Gynaecol Can. 2019 ;41(12):1789-800. doi: 10.1016/j.jogc.2019.03.025.

Dolanbay M, Kutuk MS, Uludag S, Bulut AN, Ozgun MT, Ozcelik B, Serin IS. Concurrent endometrial carcinoma

in hysterectomy specimens in patients with histopathological diagnosis of endometrial hyperplasia in curettage specimens.

Ginekol Pol. 2015;86(10):753-8. doi: 10.17772/gp/57813.

Lacey JV Jr, Sherman ME, Rush BB, Ronnett BM, Ioffe OB, Duggan MA, et al. Absolute risk of endometrial

carcinoma during 20-year follow-up among women with endometrial hyperplasia. J Clin Oncol. 2010;28(5):788-92. doi:

1200/JCO.2009.24.1315.

Pieczyńska B, Wojtylak S, Zawrocki A, Biernat W. Analysis of PTEN, estrogen receptor α and progesterone

receptor expression in endometrial hyperplasia using tissue microarray. Pol J Pathol. 2011;62(3):133-8.

Sanderson PA, Critchley HO, Williams AR, Arends MJ, Saunders PT. New concepts for an old problem: the

diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum Reprod Update. 2017;23(2):232-54. doi: 10.1093/humupd/dmw042.

Sanderson PA, Critchley HO, Williams AR, Arends MJ, Saunders PT. New concepts for an old problem: the

diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum Reprod Update. 20171;23(2):232-54. doi: 10.1093/humupd/dmw042.

Steinbakk A, Gudlaugsson E, Aasprong OG, Skaland I, Malpica A, Feng W, Janssen EA, Baak JP.

Molecular biomarkers in endometrial hyperplasias predict cancer progression. Am J Obstet Gynecol [Internet].

[cited 2021 Jan 14];204(4):357.e1-12. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/

S0002937810024233?via%3Dihub doi: 10.1016/j.ajog.2010.12.007.

van der Putten LJM, van Hoof R, Tops BBJ, Snijders MPLM, van den Berg-van Erp SH, van der Wurff AAM,

Bulten J, et al. Molecular profiles of benign and (pre)malignant endometrial lesions. Carcinogenesis. 2017;38(3):329-35.

doi: 10.1093/carcin/bgx008.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-14

Номер

Розділ

Результати дисертаційних та науково-дослідних робіт