КЛІНІЧНА ОЦІНКА КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ ТА ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ У ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ АНЕСТЕЗІЇ

Автор(и)

  • Олексій Власов

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.2

Ключові слова:

: новонароджені; немовлята; вроджені вади розвитку; комбінована анестезія; показники

Анотація

Вступ. Вроджені вади найчастіше зустрічаються у новонароджених та потребують хірургічної корекції
на тлі важких перинатальних захворювань, що призводить до катаболічного стресу, розладів кровообiгу і
дихання, метаболiзму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів.
Мета дослідження. Встановити динаміку показників кислотно-лужного стану та окремих клінічних показників у новонароджених і немовлят із вродженою патологією при різних видах анестезії протягом оперативного лікування.
Матеріал та методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених і
немовлят із вродженими вадами розвитку хірургічного профілю в залежності від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Аналізувалися
показники кислотно-лужного стану, периферійної оксиметрії, потреби у кисневій суміші, яку вдихає дитина.
Результати дослідження. При оцінці показників PvCO2, рН встановлено, що саме в І групі з анестезіологічним супроводом інгаляційно та регіональним знеболюванням знижена парціальна напруга СО2 та підвищено рН на всіх етапах. Периферійна сатурація критично не знижувалась протягом спостереження за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи в порівнянні з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79
± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання
(96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При знеболюванні інгаляційним і регіональним методом
новонароджені та немовлята потребували більш високі концентрації кисню у вдихальній суміші. Відзначена
достовірна різниця показника між І та ІІІ групами під час максимально болісного етапу - 0,47 ± 0,29 і 0,33 ±
0,2, при р = 0,0071, відповідно та відразу після операції - 0,34 ± 0,19 і 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, відповідно.
Висновок. Серед обстежених груп найбільш уразливими до патологічних змін були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечувався інгаляційно севораном з регіональною анестезією.

Посилання

Kamata M, Cartabuke RS, Tobias JD. Perioperative care of infants with pyloric stenosis. Paediatr Anaesth.

;25(12):1193-206. doi: 10.1111/pan.12792.

Горбатюк ОМ. Сучасний стан хірургії новонароджених в Україні та перспективи розвитку. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2011;1(1):17-20.

Bednarczyk D, Makowska I, Sasiadek MM, Smigiel R. Somatic mosaicism in esophageal atresia. Am J Gastroenterol.

;109(12):1954-6. doi: 10.1038/ajg.2014.346.

Ziyaeifard M, Azarfarin R, Ferasatkish R. New aspects of anesthetic management in congenital heart disease "common

arterial trunk". J Res Med Sci. 2014;19(4):368-74.

Знаменська ТК, редактор. Неонатологія. У 3 т. Львів: Видавець Марченко ТВ; 2020. Т 2; с.40-141.

Fouzas S, Priftis KN, Anthracopoulos MB. Pulse Oximetry in pediatric practice. Pediatrics. 2011;128(4):740-52.

doi: 10.1542/peds.2011-0271.

Poets CF. Noninvasive Monitoring and Assessment of Oxygenation in Infants. Clin Perinatol. 2019;46(3):417-33. doi:

1016/j.clp.2019.05.010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-14

Номер

Розділ

Результати дисертаційних та науково-дослідних робіт