ЗМІНИ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ З НЕВИНОШУВАННЯМ У РАННІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ

Автор(и)

  • К. Лісова Буковинський державний медичний університет
  • І. Каліновська Буковинський державний медичний університет
  • П. Токар Буковинський державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.3

Ключові слова:

гормони; плацента; невиношування; трофобласт; плацентарна дисфункція; естрадіол; плацентарний лактоген; хоріонічний гонадотропін

Анотація

Вступ. У статті наведені результати дослідження рівня гормонів плацентарного комплексу в ранні терміни гестації (4-15 тижнів).

Мета дослідження. Провести аналіз показників рівня гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з невиношуванням, а також динаміку змін цих показників. Оцінити особливості гормонального статусу жінок протягом неускладненої вагітності та з невиношуванням в анамнезі та вплив цих особливостей на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і подальший перебіг вагітності.

 Матеріал і методи дослідження.  Нами обстежено 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) та 30 вагітних з невиношуванням в анамнезі (основна група). 

Результати досліджень. Було виявлено, що  вміст естрадіолу, хоріонічного  гонадотропіну  та  плацентарного лактогену у плазмі крові вагітних основної групи протягом всього гестаційного періоду був вірогідно нижчим  порівняно з контролем. Рівень естрадіолу у вагітних з невиношуванням був в 4,2 рази нижчим, ніж у здорових вагітних. Показники рівня плацентарного лактогену у вагітних основної групи були в 6,1 рази нижчими, а хоріонічного гонадотропіну – в 3,7 рази нижчими в порівнянні з групою контролю. Також відзначене значне відставання у прирості рівня гормонів по мірі прогресування вагітності. Це, в свою чергу, свідчить про розвиток у жінок з невиношуванням в анамнезі плацентарної дисфункції уже на ранніх термінах гестації.

Висновки. Внаслідок описаних змін виникає порушення першої хвилі інвазії цитотрофобласта і, як наслідок, незавершеність гестаційної перебудови сегментів  спіральних артерій. Стінки судин не заміщуються повністю фібриноїдом і сформовані  плацентарні судини не забезпечують постійний приплив артеріальної крові в міжворсинковий простір. Як наслідок цього, матково-плацентарна ділянка і сформована плацента не готові забезпечити потреби плоду, який розвивається. В подальшому це може призвести до перинатальних втрат.

Посилання

.1 Volgsten H, Jansson C, Darj E, Stavreus-Evers A. Women's experiences of miscarriage related to diagnosis, duration, and type of treatment. Acta Obstet Gynecol Scand. 2018;97(12):1491-8. doi: 10.1111/aogs.13432.

.2 Carp HJ. Progestogens in the prevention of miscarriage. Horm Mol Biol Clin Investig. 2016;27(2):55-62. doi: 10.1515/hmbci-2015-0058.

.3 Punches BE, Johnson KD, Gillespie GL, Acquavita SA, Felblinger DM. A Review of the Management of Loss of Pregnancy in the Emergency Department. J Emerg Nurs. 2018;44(2):146-55. doi: 10.1016/j.jen.2017.11.001.

.4 Walter MA, Alvarado MS. Clinical Aspects of Miscarriage. MCN Am J Matern Child Nurs. 2018;43(1):6-12. doi: 10.1097/NMC.0000000000000390.

.5 Engel J, Rempel L. Health Professionals' Practices and Attitudes About Miscarriage. MCN Am J Matern Child Nurs. 2016;41(1):51-7. doi: 10.1097/NMC.0000000000000207.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-31