РИНОСИНУСИГЕННІ ОРБІТАЛЬНІ УСКЛАДНЕННЯ У ДІТЕЙ: ЧАСТОТА, ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.21Ключові слова:
риносинусит; орбітальні ускладнення; діти; педіатрія; реактивний набряк; антибактеріальна терапія; діагностика; класифікація ЧандлераАнотація
Риносинусогенні орбітальні ускладнення у дітей є станами, що загрожують життю, які вимагають своєчасної діагностики та адекватної лікувальної тактики. Частота їх виникнення варіюється, а оптимальні протоколи ведення в педіатричній практиці, як і раніше, залишаються предметом дискусій.
Мета. Оцінити частоту орбітальних ускладнень гострого синуситу в дитячому ЛОР-стаціонарі, провести аналіз діагностичних та лікувальних заходів у даній категорії пацієнтів і визначити шляхи вдосконалення протоколів ведення.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 210 історій хвороби пацієнтів дитячого оториноларингологічного відділення Бухарської обласної клінічної лікарні за період з 2022 року по I квартал 2025 року з діагнозом «гострий синусит». Детальний аналіз проведено у 18 пацієнтів з орбітальними ускладненнями. Форма ускладнення визначалася за класифікацією Шевригіна та Чандлера. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації ВМА (редакція 2013 року). Протокол схвалено локальним комітетом з біоетики Бухарського державного медичного інституту (Протокол № 139, 10.11.2022). Конфіденційність даних пацієнтів дотримано на всіх етапах дослідження. Дані представлено у вигляді абсолютних значень та процентних часткою. Статистична обробка виконана з використанням Microsoft Office Excel 2019. Робота виконана в рамках плану НДР Бухарського державного медичного інституту за темою «Удосконалення методів діагностики та лікування запальних захворювань ЛОР-органів у педіатричній практиці» (2023–2026 рр.).
Результати. Орбітальні ускладнення синуситу виявлено у 18 із 210 дітей (9 %). Переважали хлопчики — 11 (61,1 %), середній вік — 5,2 року. У 72% випадків це були діти дошкільного віку. Анамнез захворювання до госпіталізації становив 1–4 доби. У всіх 18 випадках діагностовано реактивний набряк повік. Провідною антибактеріальною терапією був цефтріаксон (77,8%). Хірургічне втручання (пункція пазухи) виконано в 4 випадках (22,2%). Усі пацієнти виписані з клінічним одужанням.
Висновки. Орбітальні ускладнення синуситу становлять значну частку в структурі ЛОР-патології у дітей і найчастіше зустрічаються у хлопчиків дошкільного віку. Ключову роль відіграє своєчасна антибактеріальна терапія. Потрібен перегляд протоколів діагностики та лікування з урахуванням сучасних стандартів: впровадження КТ та МРТ, відмова від препаратів з недоведеною ефективністю, розробка чітких алгоритмів хірургічних втручань.
Посилання
Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, Hellings PW, Kern R, Reitsma S, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020. Rhinology. 2020;58(Suppl 29):1-464. DOI: https://doi.org/10.4193/Rhin20.600
Herrmann BW, Forsen JW Jr. Simultaneous intracranial and orbital complications of acute rhinosinusitis in children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2004;68(5):619-25. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2003.12.010
Luk HG, Rose AS. Orbital complications of acute pediatric rhinosinusitis. Ear Nose Throat J. 2025. 9p. DOI: https://doi.org/10.1177/01455613251366039
Zhao EE, Koochakzadeh S, Nguyen SA, Yoo F, Pecha P, Schlosser RJ. Orbital complications of acute bacterial rhinosinusitis in the pediatric population: A systematic review and meta-analysis. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2020;135:110078. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2020.110078
Cantone E, Piro E, De Corso E, Di Nola C, Settimi S, Grimaldi G, et al. Clinical markers of need for surgery in orbital complication of acute rhinosinusitis in children: overview and systematic review. J Pers Med. 2022;12(9):1527. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm12091527
Assiri K. Medical Therapies for Adult Chronic Sinusitis: A Systematic Review. International Journal of Medicine in Developing Countries. 2022;6(12):1581-88. DOI: https://doi.org/10.24911/IJMDC.51-1668356945
Zhang X, Wang C, Bi L, Wen S. Imaging characteristics and clinical correlations of orbital infections in pediatric sinusitis. Head Face Med. 2026;22(1):23. DOI: https://doi.org/10.1186/s13005-025-00583-w
Ozturk M, Polat NE, Caliskan E, Erdur O. Magnetic Resonance Imaging in the Evaluation of Sinusitis Related Complications in Children. Med Bull Haseki. 2026;64(1):35-41. DOI: https://doi.org/10.4274/haseki.galenos.2026.44127
Pucher B, Prauzińska M, Kotowski M, Kałużna-Młynarczyk A, Adamczyk P, Jończyk-Potoczna K, et al. Orbital complications of acute rhinosinusitis in children: a retrospective review of 33 patients. Fam Med Prim Care Rev. 2018;20(3):259-62. DOI: https://doi.org/10.5114/fmpcr.2018.78270
Lohnherr V, Baumann I. Orbital complications of sinusitis in children - retrospective analysis of an 8.5 year experience. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2024;177:111865. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2024.111865
Salonna F, Foscolo V, Pontillo V, De Giglio V, Speranzon L, Quaranta N, et al. Management of intracranial and orbital complications of acute rhinosinusitis and acute otitis media in the post covid-19 era in pediatric patients. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2025;282(4):2125-33. DOI: https://doi.org/10.1007/s00405-024-09183-x
Volpe A, Altieri R, Risi C, Erra M, De Lauso R, Giusto F, et al. Neurological and orbital complication of acute sinusitis in pediatric patient: A case report. Radiology Case Reports. 2025;20(2):989-92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.radcr.2024.10.136
Hultman Dennison S, Hertting O, Bennet R, Eriksson M, Holmström M, Schollin Ask L, et al. A Swedish population-based study of complications due to acute rhinosinusitis in children 5–18 years old. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2021;150:110866. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2021.110866
Vokhidov N, Nuriddinov K, Vokhidov U. Features of Surgical and Postoperative Medicamentai Treatment of Chronic Polypoid Rhinosinusitis. International Journal of Pharmaceutical Research. 2020;12(3):3879 . DOI: https://doi.org/10.31838/ijpr/2021.13.01.675
Idiev OE, Teshaev SZ. The use of orthodontic appliances for the correction of myofunctional disorders in the prevention and treatment of dental disorders in children with cerebral palsy. Journal of Pharmaceutical Negative Results. 2022;13(8):2694-9. DOI: https://doi.org/10.47750/pnr.2022.13.S08.337
Trivić A, Cevik M, Folić M, Krejovic-Trivić S, Rubino S, Micić J, et al. Management of orbital complications of acute rhinosinusitis in pediatric patients: a 15-year single-center experience. Pediatr Infect Dis J. 2019;38(10):994-8. DOI: https://doi.org/10.1097/inf.0000000000002414
Saltagi MZ, Rabbani CC, Patel KS, Wannemuehler TJ, Chundury RV, Illing EA, et al. Orbital complications of acute sinusitis in pediatric patients: management of Chandler III patients. Allergy Rhinol. 2022;13: 21526575221097311. 9p. DOI: https://doi.org/10.1177/21526575221097311
Wong SJ, Levi J. Management of pediatric orbital cellulitis: a systematic review. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2018;110:123-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2018.05.006
Sansa-Perna A, Gras-Cabrerizo JR, Montserrat-Gili JR, Rodríguez-Álvarez F, Massegur-Solench H, Casasayas-Plass M. Our experience in the management of orbital complications in acute rhinosinusitis. Acta Otorrinolaringol Esp. 2020;71(5):296-302. DOI: https://doi.org/10.1016/j.otorri.2019.02.005
Snidvongs K, Chitsuthipakorn W, Akarapas C, Aeumjaturapat S, Chusakul S, Kanjanaumporn J, et al. Risk factors of orbital complications in outpatients presenting with severe rhinosinusitis: a case‐control study. Clinical Otolaryngology. 2021;46(3):587-93. DOI: https://doi.org/10.1111/coa.13718
Gill PJ, Parkin PC, Begum N, Drouin O, Foulds J, Pound C, et al. Care and outcomes of Canadian children hospitalised with periorbital and orbital cellulitis: protocol for a multicentre, retrospective cohort study. BMJ open. 2019;9(12):e035206. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-035206
Hsu J, Treister AD, Ralay Ranaivo H, Rowley AH, Rahmani B. Microbiology of pediatric orbital cellulitis and trends in methicillin-resistant Staphylococcus aureus cases. Clinical pediatrics. 2019;58(10):1056-62. DOI: https://doi.org/10.1177/0009922819864587
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
