НЕЙРОЕНДОКРИННІ ТА ВЕГЕТАТИВНІ МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕНЬ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ У ДІВЧАТОК-ПІДЛІТКІВ ІЗ ПРОГНОСТИЧНОЮ ОЦІНКОЮ НА ОСНОВІ ROC-АНАЛІЗУ

Анотація

Порушення менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків нерідко поєднуються з вегетативною дисфункцією (ВД), формуючи стійкий клініко-функціональний комплекс, що знижує якість життя та підвищує ризик хронізації репродуктивних і психосоматичних розладів.

Мета. Вивчення клініко-діагностичної взаємозалежності вегетативної дисфункції та порушень менструального циклу у дівчат-підлітків з виявленням клінічних і функціональних маркерів автономної регуляції, асоційованих з характером і вираженістю менструальних порушень.

Матеріали та методи. Обстежено 79 дівчат-підлітків у віці 13–18 років з НМЦ та ознаками ВД (основна група) і 29 відносно здорових підлітків (контрольна група). Оцінка вегетативного статусу проводилася за шкалою Вейна та індексом Кердо. Усім пацієнткам виконувалося УЗД органів малого таза, за показаннями — МРТ головного мозку. Гормональне обстеження включало ТТГ, пролактин, ЛГ, ФСГ та тестостерон. Застосовувався ROC-аналіз. Дослідження проведено відповідно до етичних принципів біомедичних досліджень; протокол дослідження схвалено локальним етичним комітетом Самаркандського державного медичного університету. Усі процедури проводилися відповідно до принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (редакція 2013 року). Письмову інформовану згоду було отримано від усіх учасниць або їхніх законних представників до включення в дослідження. Конфіденційність персональних даних пацієнток була повністю дотримана на всіх етапах дослідження. Статистичний аналіз проводився з використанням пакетів Statistica та SPSS при рівні значущості p < 0,05. Робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт Самаркандського державного медичного університету за темою «Удосконалення методів ранньої діагностики, лікування та профілактики патологічних станів, що впливають на здоров’я населення Самаркандської області» (2022–2026 рр.).

Результати. Астенічні скарги виявлені у 63,3% пацієнток основної групи проти 13,8% у контрольній групі (p<0,001). УЗД-зміни яєчників виявлені у 57,0% пацієнток. Підвищення пролактину зареєстровано у 32,9%, відхилення ТТГ — у 29,1%, підвищення тестостерону — у 24,1%. За даними ROC-аналізу найбільшу прогностичну значимість показали шкала Вейна (AUC=0,82; 95% ДІ: 0,73–0,91) та індекс Кердо (AUC=0,79; 95% ДІ: 0,69–0,88). Отримані результати підтверджують провідну роль ВНС та нейроендокринних механізмів у формуванні НМЦ у дівчаток-підлітків. Вираженість клінічних та вегетативних проявів в основній групі достовірно перевищувала аналогічні показники контрольної групи, що підтверджує значущість ВД як одного з ключових патогенетичних факторів репродуктивних порушень у підлітковому віці. Інструментальні та лабораторні дані продемонстрували тісний взаємозв'язок між функціональними змінами вегетативної регуляції та гормональними порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та тиреоїдної осей. Відсутність структурних змін гіпоталамо-гіпофізарної області за даними МРТ у обстежених пацієнток підкреслює переважно функціональний характер виявлених порушень. Істотна прогностична значимість гормональних та ультразвукових показників обґрунтовує їх включення до комплексного діагностичного алгоритму для підлітків із даною патологією.

Висновки. Вегетативна дисфункція та нейроендокринна дисрегуляція відіграють ключову роль у формуванні та прогресуванні НМЦ у дівчаток-підлітків. Шкала Вейна та індекс Кердо є інформативними прогностичними інструментами з високою чутливістю та специфічністю. Для даної категорії пацієнток обґрунтований інтегративний діагностичний підхід з урахуванням клінічних, вегетативних, гормональних та інструментальних даних.