ПЛАЦЕНТАРНА ДИСФУНКЦІЯ ТА МАЛОВАГОВИЙ ПЛІД: ПРЕДИКТОРИ, ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ТА КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ

Анотація

Проблема народження малих для гестаційного віку плодів (SGA - Small for Gestational Age) на сьогодні є глобальною: її частота варіює від 11 % навіть у країнах із високим рівнем доходу. Диференційна діагностика між конституційно малим плодом та патологічною затримкою його зростання залишається одним із ключових завдань сучасної перинатології. Мета роботи оцінити клінічний перебіг вагітності та патоморфологічні зміни посліду і, на основі клініко-морфологічних паралелей, запропонувати критерії диференційної діагностики між конституційно малими новонародженими та істинною затримкою росту плода. Матеріали та методи дослідження. Досліджена когорта 80 вагітних (основна група), де передбачувана маса плода була нижче 10-го перцентилю до гестаційного віку (SGA - Small for Gestational Age) у терміні 34 тижні гестації, а параметри доплерометрії не демонстрували відхилень від референтних значень. Комплексна оцінка даних проведена у двох досліджуваних групах: перша група (33 пацієнтки із SGA), вагітність яких завершилася у терміні 38-40 тижнів народженням дітей та ускладненим раннім неонатальним періодом; у другу групу увійшли 41 жінка із SGA та вчасними пологами і народженням плодів, де ранній неонатальний період не демонстрував відхилень. Контрольну групу представили 30 умовно здорових вагітних жінок, з фізіологічними пологами та народженням плодів з вагою у діапазоні між 10-м та 90-м процентиля. Поряд з оцінкою клініко-анамнестичних особливостей та даних доплерометрії проведено морфологічне дослідження 32 зразків плацентарної тканини. Клінічні та експериментальні етапи роботи організовано відповідно до вимог Гельсінської декларації, стандартів GCP ICH (1996 р.), Конвенції Ради Європи з прав людини та чинного законодавства України з дотриманням біоетичних норм і конфіденційності даних (протокол № 119/21 від 24.02.2021 р.). Статистичну обробку первинних даних здійснювали з використанням пакету прикладних програм Microsoft Excel з використанням пакету STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc., США), використовували інтервал (М±m): середня арифметична величина (Mean) ± стандартна похибка (Standard error). Статистична обробка якісних (категорійних) даних проводилася шляхом обчислення частоти окремих ознак на 100 обстежених (%), а достовірність їх різниці між групами порівняння встановлювалась за результатами обчислення критерію хі-квадрат (χ2, Chi-squared test) з поправкою Йєйтса (Yate`s correction for continuity). Зв’язок між змінними за допомогою відношення шансів (Odds Ratio, OR) з визначенням 95% довірчого інтервалу (95% CI). Дослідження виконано в межах міжкафедральної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету:  «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269), де автори  є безпосередніми співвиконавцями зазначеної НДР.

Результати. Проведене дослідження дозволило виокремити предиктори формування маловагових плодів, де поряд з існуючим факторами ризику істинної FGR у окрему групу увійшли такі чинники, як юний він жінки, низький індекс маси тіла, низький ріст жінки, гіпокалорійна харчова поведінка, короткий інтервал між пологами, гіпотонія вагітної, паління, залізодефіцитна анемія та  і сформувати скринінг програму імовірності формування варіанту SGA з метою розширення діагностичних заходів. Отримані нами дані щодо перебігу раннього неонатального періоду демонструють зростання частки у пацієнток з SGA ураження нервової системи (18,2 %), порушення адаптації (33,3 %), гіпоглікемії (27,3 %), серцево-судинної дисфункції (21,2 % ), у 12,1 % випадках постанатально констатовано істинний варіант затримки росту плода (FGR). Гістологічні висновки морфологічного дослідження тканини посліду верифікували в більшості випадків материнську мальперфузію з характерними  патоморфологічними змінами, які вказували та плацентарну гіпоперфузію, у 14 зразках із 22 відібраних  (63,6 %).

Висновки. Впровадження оцінки сонографічних особливостей екстраембріональних структур у першому триместрі вагітності, церебро-плацентарного співвідношення у терміні 37-38 тижнів вагітності та гістологічне дослідження посліду є критично важливими для точної диференціації конституційно малих плодів та затримки росту плода.