МАТЕРИНСЬКІ ТА ПЛАЦЕНТАРНІ ФАКТОРИ ФЕТАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ РИТМУ: МОРФОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ ПУПОВИННОГО КАНАТИКУ

Анотація

Малочисельною у групі фетальних аритмій є брадиаритмія  (близько 3 %), яка може бути представлена зниженням частоти серцевих скорочень, як наслідок порушень атріо-вентрикулярної провідності, або їх поєднанням з розладами збудливості міокарду.

Метою роботи стало – оцінити особливості перебігу вагітності при фетальній брадиаритмії та встановити патогенетичний зв’язок між порушеннями серцевого ритму плода і структурними змінами у провізорних органах (пуповинному канатику).

Матеріали та методи дослідження. Дане дослідження є проспективним. Сформовано дві групи: основна група - 54 вагітних з одноплідною вагітністю й діагностованими фетальними брадиаритміями та група порівняння - 30 соматично здорових пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Діагностична програма включала: експертне ультразвукове дослідження та поглиблену пренатальну діагностику; кардіотокографію;  доплерографію з оцінкою структур серцево-судинної системи; інфекційний скринінг; плацентографію; топографію прикріплення, ангіоархітектоніки та метаболічних аномалій пуповини; морфологічне дослідження тканини пуповинного  канатику. Дослідження проведено з урахуванням принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень (1996), Конвенції Ради Європи про права людини та відповідних законів України, згідно з біометричними нормами з дотриманням принципів конфіденційності та етики. Статистичну обробку первинних даних здійснювали з використанням пакету прикладних програм Microsoft Excel з використанням пакету STATISTICA 6.0 (StatSoft Inc., США) та за t-критерієм Стьюдента,  χ2 Пірсона або точним критерієм Фішера, де статистично значущими вважали відмінності при p < 0,05. Зв’язок між змінними - за допомогою відношення шансів (Odds Ratio, OR) з визначенням 95% довірчого інтервалу (95% CI). Результати представлені як фрагмент міжкафедральної комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269, терміни виконання 2021-2026 роки),

Результати дослідження. Маніфестація фетальних брадиаритмій  припадала на кінець II – початок III триместру вагітності (53,7 %), у 25,9 % – у терміни 36 тижнів вагітності і у 24,1 % у 18-24 тижні вагітності. У досліджуваної категорії домінували артеріальна гіпертензія (33,3 %), тиреоїдопатії (18,5 %), порушення вуглеводного обміну (27,8 %), прояви антифосфоліпідного синдрому та аутоімунні стани (24,1 %), у  третині випадків (33,3 %) відмітили фенотипічні ознаки недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Значною була частка гострих інфекційних респіраторних захворювань (48,1 %), герпесвірусної та цитомегаловірусної  інфекції (27,8 %) та верифікації Іg G до парвовірусу В19 (29,6 %). Плацентарна дисфункція і обвиття пуповини встановлені у 44,4 %, істинний вузол пуповинного канатику та патологія прикріплення – у 16,7 %. «Тонка пуповина» частіше діагностована у випадку плацентарної дисфункції та затримки росту плода (31,5 %), у 16,7 % - абсолютно коротка пуповина, у 42,6 % - підвищений індекс скручування.  Проведена систематизація морфофункціональних констант пуповини.

Висновки. Серед материнських факторів у випадку брадиаритмій домінували артеріальна гіпертензія, тиреоїдопатії, порушення вуглеводного обміну, прояви антифосфоліпідного синдрому та аутоімунні стани, у  третині випадків – недиференційована дисплазія сполучної тканини. Серед плацентарних чинників – плацентарна дисфункція і обвиття пуповини, істинний вузол пуповинного канатику та патологія його прикріплення, дефіцит та набряк вартонових драглів та підвищення індексу скручування, що підтверджено морфологічними особливостями тканини пуповинного канатику. Чим більше виражені порушення серцевого ритму та чим менший гестаційний термін діагностики фетальної брадиаритмії, тим більший ризик розвитку неімунної водянки плоду (61,5 %; ОR=5,03; 95% СІ:1,23–20,48) та антенатальної загибелі (30,8 %; ОR=12,44; 95% СІ:1,23–126,18).