РОЗВИТОК БУДОВИ І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ЯЄЧНИКІВ У ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.29Ключові слова:
морфогенез; плід; морфометрія; яєчники; таз; черевна порожнина; анатомія; морфологія.Анотація
Незважаючи на те, що увага клініцистів історично була зосереджена на лікуванні хвороб серця, головного мозку, нирок та скелеті плода, останні дослідження все частіше підкреслюють важливість оцінювання гонад для ранньої діагностики природжених аномалій. У даному науковому дослідженні ми проаналізуємо закономірності морфогенезу та становлення синтопічних взаємовідношень та топографії яєчників упродовж перинатального періоду онтогенезу людини.
Мета дослідження: зʼясувати хронологічну послідовність розвитку і становлення топографо-анатомічних взаємовідношень яєчників упродовж перинатального періоду онтогенезу людини.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 35 препаратах трупів плодів людини із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії БДМУ. Кожну з груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10 місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Морфологічне дослідження виконували шляхом звичайного і тонкого препарування, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, тривимірного комп’ютерного реконструювання внутрішніх жіночих статевих органів, на кожному місяці перинатального періоду. У процесі проведення дослідження автори дотримувалися всіх належних етичних норм (Протокол комісії з біоетики БДМУ № 6 від 20.12.2024 р.). Проведено статистичну обробку отриманих результатів методами описової статистики, зокрема: вимірювали основні показники центральної тенденції (середнє), показники розсіювання (середньоквадратична похибка) та візуалізували основні тенденції за допомогою графіків. Для порівняння двох незалежних груп використовували непараметричний U-критерій Манна-Уїтні, оскільки дані не відповідали нормальному розподілу. Дослідження виконувалось у рамках комплексної НДР кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету: «Морфо-функціональні особливості розвитку органів та систем в межах топографоанатомічних ділянок в онтогенезі людини», № держреєстрації: 0125U002137 (01.01.2025 – 31.12.2029 рр.)
Результати. Результати проведеного дослідження дозволили встановити низку закономірностей розвитку яєчників у перинатальному періоді. Виявлено як топографічні, так і морфологічні зміни цих органів. У процесі розвитку їх положення змінюється від висхідного до горизонтального через проміжне розташування в прямокишково-матковому заглибленні. Водночас форма яєчників трансформується з видовженої трикутної до видовженої овальної, при цьому поступово зникає їх сегментарна будова.
Крім того, визначено періоди прискореного та уповільненого зростання морфометричних параметрів яєчників. Найбільш інтенсивне збільшення їх довжини відбувається у проміжках між 4-5 та 8-9 місяцями внутрішньоутробного розвитку. Товщина яєчників найактивніше зростає в період між 8-м і 9-м місяцями, тоді як ширина органів демонструє найбільш виражене збільшення між 4-5 та 9-10 місяцями розвитку.
Висновки. 1. Встановлено періоди інтенсивного збільшення морфометричних параметрів яєчників – 5-6 та 9-10 місяці. 2. Виявлено несинхронне опускання правої та лівої маткових труб у тазову порожнину, яке співпадає з переміщенням яєчників через тісні синтопічні зв’язки. 3. Інтенсивне заповнення кишечника меконієм у поєднанні зі збільшенням товщини матки та ростом яєчників сприяє їх переміщенню у тазову порожнину та з прямокишково-маткової заглибини. 4. Яєчники у плодів 4-6 міс мають форму сплощеної видовженої тригранної піраміди з товщиною від 0,96 ± 0,05 мм на 4-му міс до 2,00 ± 0,42 мм на 6-му міс. На 7-8 міс внутрішньоутробного розвитку яєчники набувають видовженої округлої форми з товщиною від 2,02 ± 0,43 мм на 7-му міс до 4,08 ± 0,33 мм на 8-му міс. 5. Для плодів 4-7 міс характерне висхідне положення яєчників, при якому правий і лівий яєчники досягають сліпої та низхідної ободової кишок відповідно. У плодів 8-10 міс яєчники переважно займають низхідне положення. Переміщення яєчників у висхідному напрямку супроводжується відносним уповільненням зростання їх морфометричних показників: довжина, ширина та товщина у плодів з 5 до 8 міс достовірно не різняться. Під час періоду прискореного розвитку яєчників морфометричні показники їх ширини у плодів 9 та 10 міс достовірно різняться (р˂0,001). Упродовж перинатального періоду онтогенезу відбувається зміна скелетотопії яєчників: від рівня V поперекового хребця на початку плодового періоду до II крижового хребця у новонароджених.
Посилання
Soygur B, Laird DJ. Ovary development: insights from a three-dimensional imaging revolution. Front Cell Dev Biol. 2021;9:698315. https://doi.org/10.3389/fcell.2021.698315
|
Ouni E, Bouzin C, Dolmans MM, Marbaix E, Pyr Dit Ruys S, Vertommen D, et al. Spatiotemporal changes in mechanical matrisome components of the human ovary from prepuberty to menopause. Hum Reprod. 2020;35(6):1391-410. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deaa100
|
Nicol B, Estermann MA, Yao HC, Mellouk N. Becoming female: ovarian differentiation from an evolutionary perspective. Front Cell Dev Biol. 2022;10:944776. DOI: https://doi.org/10.3389/fcell.2022.944776
|
Vitale F, Dolmans MM. Comprehensive review of in vitro human follicle development for fertility restoration: recent achievements, current challenges and future strategies. J Clin Med. 2024;13(6):1791. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13061791
|
Harasimov K, Gorry RL, Welp LM, Penir SM, Horokhovskyi Y, Cheng S, et al. The maintenance of oocytes in the mammalian ovary involves extreme protein longevity. Nat Cell Biol. 2024;26(7):1124-38. DOI: https://doi.org/10.1038/s41556-024-01442-7
|
Stener-Victorin E, Teede H, Norman RJ, Legro R, Goodarzi MO, Dokras A, et al. Polycystic ovary syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2024;10(1):27. DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-024-00511-3
|
Overland MR, Li Y, Derpinghaus A, Aksel S, Cao M, Ladwig N, et al. Development of the human ovary: Fetal through pubertal ovarian morphology, folliculogenesis and expression of cellular differentiation markers. Differentiation. 2023;129:37-59. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diff.2022.10.005
|
Soygur B, Laird DJ. Ovary Development: Insights From a Three‑Dimensional Imaging Revolution. Front Cell Dev Biol. 2021;9:698315. https://doi.org/10.3389/fcell.2021.698315
Orisaka M, Miyazaki Y, Shirafuji A, Tamamura C, Tsuyoshi H, Tsang BK, et al. The role of pituitary gonadotropins and intraovarian regulators in follicle development: A mini review. Reprod Med Biol. 2021;20(2):169-75. DOI: https://doi.org/10.1002/rmb2.12371
|
Gershon E, Dekel N. Newly Identified Regulators of Ovarian Folliculogenesis and Ovulation. Int J Mol Sci. 2020;21(12):4565. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms21124565
|
Gaylord EA, Foecke MH, Samuel RM, Soygur B, Detweiler AM, McIntyre TI, et al. Comparative analysis of human and mouse ovaries across age. Science. 2025;390(6778):eadx0659. DOI: https://doi.org/10.1126/science.adx0659
|
Rooda I, Méar L, Hassan J, Damdimopoulou P. The adult ovary at single cell resolution: an expert review. Am J Obstet Gynecol. 2025;232(4S):S95-S103. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2024.05.046
|
Liu X, Zhang J, Wang S. Global, regional, and national burden of infertility attributable to PCOS, 1990–2019. Hum Reprod. 2024;39(1):108-18. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dead241
|
Chauvin S, Cohen Tannoudji J, Guigon CJ. Estradiol Signaling at the Heart of Folliculogenesis: Its Potential Deregulation in Human Ovarian Pathologies. Int J Mol Sci. 2022;23(1):e35008938. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23010512
|
Biason Lauber A, Chaboissier MC. Ovarian development and disease: The known and the unexpected. Semin Cell Dev Biol. 2015;45:59-67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2015.10.021
|
Tan H, Long P, Xiao H. Dissecting the shared genetic architecture between endometriosis and polycystic ovary syndrome. Front Endocrinol. 2024;15:1359236. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1359236
|
Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, Dokras A, Moran LJ, Piltonen TT, et al. Recommendations from the 2023 international evidence based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Eur J Endocrinol. 2023;189(2):G43-G64. DOI: https://doi.org/10.1093/ejendo/lvad096
|
Stringer JM, Alesi LR, Winship AL, Hutt KJ. Beyond apoptosis: evidence of other regulated cell death pathways in the ovary throughout development and life. Hum Reprod Update. 2023;29(4):434-56. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmad005
|
Isola JVV, Hense JD, Osório CAP, Biswas S, Alberola-Ila J, Ocañas SR, et al. Reproductive Ageing: Inflammation, immune cells, and cellular senescence in the aging ovary. Reproduction. 2024;168(2):e230499. DOI: https://doi.org/10.1530/rep-23-0499
Grubliauskaitė M, Vlieghe H, Moghassemi S, Dadashzadeh A, Camboni A, Gudlevičienė Ž, et al. Influence of ovarian stromal cells on human ovarian follicle growth in a 3D environment. Hum Reprod Open. 2024;2024(1):hoad052. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoad052
|
Dadashzadeh A, Moghassemi S, Peaucelle A, Lucci CM, Amorim CA. Mind the mechanical strength: tailoring a 3D matrix to encapsulate isolated human preantral follicles. Hum Reprod Open. 2023;2023(2):hoad004. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoad004
|
Telfer EE, Grosbois J, Odey YL, Rosario R, Anderson RA. Making a good egg: human oocyte health, aging, and in vitro development. Physiol Rev. 2023;103(4):2623-77. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00032.2022
|
Xhonneux I, Marei WFA, Meulders B, Slootmans J, Pintelon I, Leroy JLMR. The impact of offspring and maternal obesogenic diets on adult offspring oocyte mitochondrial morphology in primordial and preantral follicles. PLoS One. 2024;19(6):e0305912. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0305912
|
Cacciottola L, Vitale F, Donnez J, Dolmans MM. Use of mesenchymal stem cells to enhance or restore fertility potential: a systematic review of available experimental strategies. Hum Reprod Open. 2023;2023(4):hoad040. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoad040
|
Kapoor K. 3D visualization and printing: An "Anatomical Engineering" trend revealing underlying morphology via innovation and reconstruction towards future of veterinary anatomy. Anat Sci Int. 2024;99(2):159-82. DOI: https://doi.org/10.1007/s12565-023-00755-1
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.












