ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕТИНІВ ПЛЕЧА У ПЛОДІВ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.30Анотація
У статті наведено результати дослідження топографо-анатомічних особливостей поперечних перетинів плечової ділянки у плодів людини в різні терміни внутрішньоутробного розвитку. Встановлено закономірності формування просторових взаємовідношень м’язів, фасцій, судин і нервів, а також їх вікові морфометричні зміни.
Мета роботи. Встановити синтопію м’язів, судин і нервів плечової ділянки у плодів людини та систематизувати дані щодо фетальної анатомії структур верхньої кінцівки.
Матеріал і методи. Проведено дослідження 33 плодів людини з тім’яно-куприковою довжиною 136,0–310,0 мм із використанням методу топографо-анатомічних зрізів. Дослідження схвалено комісією з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 3 від 20 листопада 2025 року); під час його проведення порушень етичних або правових норм не виявлено. Статистичний аналіз проведено із застосуванням стандартних методів варіаційної статистики. Кількісні дані подано у вигляді середнього значення та стандартного відхилення. Оцінку відмінностей і взаємозв’язків між показниками здійснювали з використанням відповідних статистичних методів. Рівень статистичної значущості приймали на рівні p < 0,05. Дослідження проводилися в рамках виконання науково-дослідної роботи на тему: «Морфо-функціональні особливості розвитку органів та систем у межах топографо-анатомічних ділянок в онтогенезі людини» (номер державної реєстрації 0125U002137, терміни виконання — 01.01.2025-31.12.2029 рр.).
Результати. Встановлено, що топографічна організація плечової ділянки формується на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку і зберігає стабільність упродовж плодового періоду. Виявлено чіткий поділ на передню (згиначі) та задню (розгиначі) кістково-фасціальні піхви, сформовані міжм’язовими перегородками. Визначено закономірні зміни топографії серединного нерва від латерального до медіального положення щодо плечової артерії. Встановлено достовірне збільшення поперечного діаметра плеча та площі його перерізу зі зростанням гестаційного віку (r = 0,86; p < 0,01), а також зменшення відстані між плечовою артерією та серединним нервом. Варіантна анатомія судинно-нервових утворень виявлена у 9,1% випадків.
Висновки. Отримані дані мають важливе значення для пренатальної діагностики, неонатальної хірургії та травматології, а також можуть бути використані у навчальному процесі.
Посилання
Koval O, Khmara T, Zamorskyi I, Biryuk I, Kovalchuk P. Analiz oseredkiv skosteninnia diafiza plechovoi kistky u plodiv 20-32 tyzhni hestatsii [Analysis of foci of ossification of the diaphysis of the humerus in fetuses of 20–32 weeks of gestation]. Ukr J Perinatol Pediatr. 2024;2(98):16-22. DOI: https://doi.org/10.15574/PP.2024.98.16 (in Ukrainian)
To K, Fei L, Pett JP, Roberts K, Blain R, Polański K, et al. A multi-omic atlas of human embryonic skeletal development. Nature. 2024;635(8039):657-67. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-024-08189-z
| 
Tanaka S, Sakamoto R, Kanahashi T, Yamada S, Imai H, Yoneyama A, et al. Shoulder girdle formation and positioning during embryonic and early fetal human development. PLoS One. 2020;15(9):e0238225. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0238225
|
Kawada M, Nakatsukasa M, Nishimura T, Kaneko A, Ogihara N, Yamada S, et al. Human shoulder development is adapted to obstetrical constraints. Proc Natl Acad Sci USA. 2022;119(16):e2114935119. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2114935119
|
Josemans SH, van der Post AS, Strijkers GJ, Dawood Y, van den Hoff MJB, Jens SRJ, et al. Ultra-high-field MRI of postmortem human fetal wrist joints: initial experience. Eur Radiol Exp. 2023;7(1):28. DOI: https://doi.org/10.1186/s41747-023-00341-0
|
Pušnik L, Lechner L, Serša I, Cvetko E, Haas P, Jengojan SA, et al. 3D fascicular reconstruction of median and ulnar nerve: initial experience and comparison between high-resolution ultrasound and MR microscopy. Eur Radiol Exp. 2024;8(1):100. DOI: https://doi.org/10.1186/s41747-024-00495-5
|
Cunha MRD, Dias AAM, Brito JM, Cruz CDS, Silva SK. Anatomical study of the brachial plexus in human fetuses and its relation with neonatal upper limb paralysis. Einstein (Sao Paulo). 2020;18:eAO5051. DOI: https://doi.org/10.31744/einstein_journal/2020AO5051
|
Koval OA, Khmara TV, Zamorskyi II, Ilika VV, Harvasiuk OV. Proiektsiina fetal’na anatomiia sudynno-nervovykh utvoren’ perednoi plechovoi dilianky. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2023;22(2):48-55. DOI: https://doi.org/10.24061/1727-0847.22.2.2023.17
Koval OA, Khmara TV, Zamorskii II, Kryvchanska MI, Garvasiuk OV. Fetal anatomical variability of the ulnar and radial artery system. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2024;14(2):52-99. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.14
Huang Y, Zhang L, Li X, Chen J, Wang H. Prenatal development of the human shoulder joint: anatomical and imaging correlation study. J Anat. 2023;243(5):612–23. DOI: https://doi.org/10.1111/joa.13892
|
Farr A, Wachutka E, Bettelheim D, Windsperger K, Farr S. Perinatal outcomes of infants with congenital limb malformations: an observational study from a tertiary referral center in Central Europe. BMC Pregnancy Childbirth. 2020;20(1):35. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-020-2720-x
|
Bisht RU, Belthur MV, Singleton IM, Goncalves LF. Accuracy of Multimodality Fetal Imaging (US, MRI, and CT) for Congenital Musculoskeletal Anomalies. Children. 2023;10(6):1015. DOI: https://doi.org/10.3390/children10061015
|
Patel N, Singh R, Mehta V, Arora J. Advanced imaging of fetal limb development: correlation of ultrasound and MRI findings with anatomical sections. Prenat Diagn. 2023;43(9):1152–61. DOI: https://doi.org/10.1002/pd.6345
|
Lysak A, Gaiovych V, Strafun S, Shypunov V. Ukrainian Orthopedic Trauma Experience in Managing Wartime Injuries of the Upper Extremity. Hand Clin. 2025;41(3):373-85. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hcl.2025.03.012
|
Strafun SS, Gaiovych VV, Strafun OS, Bogdan SV, Kravchenko DD. Peculiarities of shoulder joint arthroplasty after war injuries. Pain, Joints, Spine. 2025;15(1):1–5. DOI: https://doi.org/10.22141/pjs.15.1.2025.448
Prasanna LC, Managuli V, Bhat KMR. Histological observations of the developing human fetal humerus at different trimesters of pregnancy. Int J Anat Res. 2024;12(2):8917–23. DOI: https://doi.org/10.16965/ijar.2024.115
Duymuş AC, Bozbay N, Orgul G. Fetal humerus length nomogram in gestational weeks 19–24: clinical significance and ethnical differences. ACH Med J. 2024;3(4):131-6. DOI: https://doi.org/0.5505/achmedj.2024.96967
Arrillaga B, Miguel-Pérez M, Möller I, Rodríguez-Niedenführ M, Sañudo JR. Human shoulder anatomy: new ultrasound, anatomical, and microscopic perspectives. Anat Sci Int. 2024;99(3):290-304. DOI: https://doi.org/10.1007/s12565-024-00775-5
|
Kim JH, Park HJ, Lee SY, Kim MJ. Prenatal evaluation of fetal upper extremities using ultrasound. Ultrasonography. 2023;42(4):512–523. doi:10.14366/usg.22245
Chen L, Li Y, Zhang M, Xu J. Morphometric analysis of fetal upper limb structures using micro-CT. Surg Radiol Anat. 2024;46(3):389–398. doi:10.1007/s00276-023-03211-9
Oliveira FG, Martins WP, Nastri CO, Filho FM. Assessment of fetal limb development by 3D ultrasound: systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;61(2):145–154. doi:10.1002/uog.24876
Singh S, Sharma M, Gupta P, Kumar A, Singh V. Fetal humeral diaphyseal length in the second trimester: a radiographic observational study. J Clin Diagn Res. 2023;17(3):RC01–RC05.
Singh A, Anand AK, Ranjan M. Fetal humerus length as a Gestational Age parameter – A nomogram for local Indian population. J Neonatal Surg. 2025;14(8S):840-5. DOI: https://doi.org/10.63682/jns.v14i8S.3420
Zhang Z, Li Y, Wang R, Chen J, Liu X. Morphological development and spatial organization of fetal upper limb muscles: a micro-CT study. J Anat. 2024;245(2):215-26. DOI: https://doi.org/10.1111/joa.13987
|
Wang Y, Zhao X, Liu H, Chen W. 3D reconstruction of fetal musculoskeletal system using MRI. Magn Reson Med Sci. 2024;23(1):45–56. doi:10.2463/mrms.mp.2023-0045.
Hassan MG. Humeral length versus femur length for estimating fetal age in the third trimester using ultrasound among Saudi fetuses. J Med Ultrasound. 2022;31(2):133-6. DOI: https://doi.org/10.4103/jmu.jmu_26_22
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
