РОЛЬ КОНТРОЛЮ ФАКТОРІВ РИЗИКУ В КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ВТОРИННІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ ПІСЛЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ

Автор(и)

  • Н. Терещенко ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0002-3545-725X
  • Ю. Ковальчук ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0009-0002-5723-3414
  • В. Шумаков ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0001-5130-8759
  • Т. Талаєва ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», Україна https://orcid.org/0000-0002-9598-5281
  • Л. Бабій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0003-4403-8572
  • О. Погурельська ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0003-4717-6823
  • О. Волошина ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0003-1901-320X
  • Т. Сімагіна ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» , Україна https://orcid.org/0000-0001-5521-9331

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.28

Ключові слова:

кардіореабілітація; куріння; хронічний коронарний синдром; інфаркт міокарда; пропротеїнова конвертаза субтилізин-кексин типу 9; холестерин ліпопротеїдів низької щільності

Анотація

Після гострого коронарного синдрому особливо актуальним є контроль факторів ризику, що лежить в основі вторинної профілактики. Одне з провідних місць серед модифікованих факторів ризику займає паління.

        Мета дослідження. Оцінити результати клініко-лабораторних та інструментальних показників в залежності від статусу паління, у пацієнтів, що проходять кардіореабілітацію після перенесеного інфаркту міокарда.

Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли 124 пацієнта після ІМ віком 28 -77 років (Ме = 57, IQR: 48 - 64) .Оцінка результатів пацієнтів виконувалася в 3 етапи: під час стаціонарної реабілітації, через 3-6 місяців та 1 рік після ГКС. Всім пацієнтам, що включені в дослідження, проводили збір анамнезу, анкетування стосовно шкідливих звичок (куріння), загальноклінічні лабораторні обстеження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, ліпідограма, визначення PCSK9) та інструментальні дослідження (ехокардіографія, велоергометрія, коронароангіографія).

Дослідження схвалено локальною комісією з біоетики. Усі пацієнти підписали інформовану згоду.
Статистичну обробку виконано у програмі IBM SPSS Statistics 23. Дані подані як медіана (IQR). Використано непараметричні тести, значущість при p < 0,05. Дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи «Вивчення чинників,  що впливають на ефективність реабілітаційних заходів у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями в умовах воєнного часу», що виконується  з грудня 2023 по грудень 2026 року на базі відділу інфаркту міокарда та кардіореабілітації  ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска НАМН», шифр  ОК17.0000.230.24, УДК: 303.722.2:616-036.8-082.8 - 616.1 «364».

Результати дослідження. Було продемонстровано зниження частки курців на 47,6±10,8% в динаміці одного року. У пацієнтів, що курять, спостерігалися вищі показники КСО: 70,0 (61,2-84,00) мл, тоді як КСО некурців становив 52,5 (45,3-61,3) мл U = 113,0, р = 0,003, також у пацієнтів, що покинули курити, не спостерігалася значима різниця по КСО та КСІ у порівнянні з некурцями в динаміці 3-6 місяців (U = 366, р = 0,52) та (U = 530, р = 0,20) відповідно, що показує вищу активність процесів ремоделювання серця у курців. Пацієнти, що не палять та покинули палити характеризувалися покращеними показниками ліпідного обміну: PCSK9 після фізичного навантаження у таких пацієнтів знижувався з 512.0 до 467.5 нг/мл, (W=3.35; р=0.00)1 при 1 візиті, зі збереженням цієї тенденції у динаміці 1 року (W= 2.10;p=0.036), також у річній динаміці пацієнти групи, що покинули палити характеризувалися нижчими показниками ЗХС становивши 3,80 (3,35-4,10) ммоль/л та 4,60 ( 3,73-5,68) ммоль/л для групи курців, (U=225; p=0,03). Показник ХС ЛПНЩ також статистично значуще був вище в групі курців та становив 2,71(2,73 -3,96)ммоль/л у порівнянні з показниками пацієнтів, що покинули палити, 2,07(1,55-2,73) ммоль/л (U=2,17 ; p=0,02).

Висновки. Відмова від паління на тлі сучасної терапії ХКС є сприятливим фактором клінічного перебігу хронічного коронарного синдрому у пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда за рахунок статистично значуще більшого зниження показників ЗХС та ХСЛПНЩ, покращення метаболізму ліпідів та утримання прогресування процесів ремоделювання міокарда ЛШ. Пацієнти, що не курили та ті, хто покинув шкідливу звичку, показали  кращі показники насосної функції серця, це в свою сергу може вплинути на покращення якості життя, тому потребує більш широкого використання у клінічній практиці.

Посилання

Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal. 2019;41(3):407-7. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
|

Kunadian V, Chieffo A, Camici PG, Berry C, Escaned J, Maas AHEM, et al. An EAPCI Expert Consensus Document on Ischaemia with Non-Obstructive Coronary Arteries in Collaboration with European Society of Cardiology Working Group on Coronary Pathophysiology & Microcirculation Endorsed by Coronary Vasomotor Disorders International Study Group. European Heart Journal. 2020;41(37):3504-20.DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa503
|

Boden WE, Marzilli M, Crea F, Mancini GJ, Weintraub WS, Taqueti VR, Pepine CJ, Escaned J, Al-Lamee R, Gowdak LHW. Evolving Management Paradigm for Stable Ischemic Heart Disease Patients: JACC Review Topic of the Week. J Am Coll Cardiol. 2023;81(5):505-14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2022.08.814
|

Baruś P, Piasecki A, Gumiężna K, Bednarek A, Dunaj P, Głód M, Sadowski K, Ochijewicz D, Rdzanek A, Pietrasik A. Multimodality OCT, IVUS and FFR evaluation of coronary intermediate grade lesions in women vs. men. Front Cardiovasc Med. 2023;10:1021023. DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1021023
|

Serruys PW, Hara H, Garg S, Kawashima H, Norgaard BL, Dweck MR, et al. Coronary Computed Tomographic Angiography for Complete Assessment of Coronary Artery Disease: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 2021;78(7):713-36 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.06.019
|

Fu B, Wei X, Lin Y, Chen J, Yu D. Pathophysiologic basis and diagnostic approaches for ischemia with non-obstructive coronary arteries: a literature review. Front Cardiovasc Med. 2022;9:731059. DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.731059
|

Whitehead AK, Erwin AP, Yue X. Nicotine and vascular dysfunction. Acta Physiol (Oxf). 2021;231(4):e13631. DOI: https://doi.org/10.1111/apha.13631
|

Clarsen B, Nylenna M, Klitkou ST, Vollset SE, Baravelli CM, Bolling AK, et al. Changes in life expectancy and disease burden in Norway, 1990–2019: an analysis of the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Public Health. 2022;7(7):e593-e605. DOI: https://doi.org/10.1016/s2468-2667(22)00092-5
|

Steel N, Bauer-Staeb CMM, Ford JA, Abbafati C, Abdalla MA, Abdelkader A, et al. Changing life expectancy in European countries 1990–2021: a subanalysis of causes and risk factors from the Global Burden of Disease Study 2021. The Lancet Public Health. 2025;10(3):e172-e188. DOI: https://doi.org/10.1016/s2468-2667(25)00009-x
|

Cho JH, Shin SY, Kim H, Kim M, Byeon K, Jung M, et al. Smoking Cessation and Incident Cardiovascular Disease. JAMA Netw Open. 2024;7(11):e2442639. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.42639
|

Patidar N, Navale AM, Parsaila N, Sharma D, Nahar P, Shinde S, et al. Nicotine replacement therapy: insights into the mechanisms and potential of nicotine receptor pathway. American Journal of Translational Research. 2025;17(4):2396–410. DOI: https://doi.org/10.62347/mobz7773

Tasdighi E, Yao Z, Dardari ZA, Jha KK, Osuji N, Rajan T, et al. Association between cigarette smoking status, intensity, and cessation duration with long-term incidence of nine cardiovascular and mortality outcomes: The Cross-Cohort Collaboration (CCC). PLoS Medicine. 2025;22(11):e1004561. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004561
|

Mir H, Eisenberg MJ, Benowitz NL, Cowley E, Heshmati J, Jha P, et al. Canadian Cardiovascular Society Clinical Practice Update on Contemporary Approaches to smoking Cessation. Canadian Journal of Cardiology. 2025;41(5):797–812. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cjca.2024.12.037
|

Dahal S, Yingst J, Wang X, Cobb CO, Carrillo M, Hrabovsky S, et al. Changes in cardiovascular disease risk, lung function and other clinical health outcomes when people who smoke use e-cigarettes to reduce cigarette smoking: an exploratory analysis from a randomised placebo-controlled trial. BMJ Open. 2025;15(6):e098005. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2024-098005
|

Kavousi M, Pisinger C, Barthelemy J-C, De Smedt D, Koskinas K, Marques-Vidal P, et al. Electronic cigarettes and health with special focus on cardiovascular effects: position paper of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). European Journal of Preventive Cardiology. 2020;28(14):1552-66. DOI: https://doi.org/10.1177/2047487320941993
|

Abu Jad AA, Ravanavena A, Ravindra C, Igweonu-Nwakile EO, Ali S, Paul S, et al. Adverse Effects of Cannabinoids and Tobacco Consumption on the Cardiovascular System: A Systematic Review. Cureus. 2022;14(9):e29208. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.29208

Alawoè C, Chapet N, Roubille F, Peyrière H, Eiden C. Narrative review of heart failure related to cocaine consumption and its therapeutic management. J Clin Med. 2024;13(23):7275. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13237275
|

Singleton JH, Abner EL, Akpunonu PD, Kucharska-Newton AM. Association of nonacute opioid use and cardiovascular diseases: a scoping review. J Am Heart Assoc. 2021;10(13):e021260. DOI: https://doi.org/10.1161/jaha.121.021260
|

DeFilippis EM, Bajaj NS, Singh A, Malloy R, Givertz MM, Blankstein R, et al. Marijuana Use in Patients With Cardiovascular Disease: JACC Review Topic of the Week. J Am Coll Cardiol. 2020;75(3):320-32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.11.025
|

Reitan C, Andell P, Alfredsson J, Erlinge D, Hofmann R, Lindahl B, et al. Excess Mortality and Loss of Life Expectancy After Myocardial Infarction: A Registry-Based Matched Cohort Study. Circulation. 2024;150(11):826-35. DOI: https://doi.org/10.1161/circulationaha.124.068739
|

Parmar MP, Kaur M, Bhavanam S, Mulaka GSR, Ishfaq L, Vempati R, et al. A systematic review of the effects of smoking on the cardiovascular system and general health. Cureus. 2023;15(4):e38073. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.38073

Mahjoubin-Tehran M, Rezaei S, Santos RD, Jamialahmadi T, Almahmeed W, Sahebkar A. Targeting PCSK9 as a key player in lipid metabolism: exploiting the therapeutic and biosensing potential of aptamers. Lipids Health Dis. 2024;23(1):156. DOI: https://doi.org/10.1186/s12944-024-02151-8
|

Van Der Plas A, Antunes M, Pouly S, De La Bourdonnaye G, Hankins M, Heremans A. Meta-analysis of the effects of smoking and smoking cessation on triglyceride levels. Toxicology Reports. 2023;10:367–75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2023.03.001
|

Momayyezi M, Jambarsang S, Fallahzadeh H, Sefidkar R. Association between lipid profiles and cigarette smoke among adults in the Persian cohort (Shahedieh) study. BMC Public Health. 2024;24(1):1256. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-024-18734-0
|

Ma B, Wang X, Zhang R, Niu S, Rong Z, Ni L, et al. Cigarette smoke extract stimulates PCSK9 production in HepG2 cells via ROS/NF‑κB signaling. Mol Med Rep. 2021;23(5):331. DOI: https://doi.org/10.3892/mmr.2021.11970
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-29

Як цитувати

Терещенко, Н., Ковальчук, Ю., Шумаков, В., Талаєва, Т., Бабій, Л., Погурельська, О., Волошина, О., & Сімагіна, Т. (2026). РОЛЬ КОНТРОЛЮ ФАКТОРІВ РИЗИКУ В КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ВТОРИННІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ ПІСЛЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 16(2(60), 212–219. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.28